Мобильная версия

Газета «Новости медицины и фармации» №3 (750), 2021

Зцілення на відстані: виклики, які вирішує телекардіологія

Авторы: Дарина Чернікова
лікар, професійний член Європейського товариства кардіологів (ESC), амбасадор в Україні від робочої групи з телекардіології Міжнародного товариства з телемедицини та e-Health (ISfTeH)

Разделы: Справочник специалиста

Підключення людей до телемедицини стало гаслом та символом 2020 року у сфері e-Health та телеінновацій. Тому цілком логічно, що значна увага світової медичної спільноти в лютому 2021 року була прикута до 25-ї міжнародної конференції Міжнародного товариства з телемедицини та e-Health (ISfTeH) в Японії та 24-ї щорічної академічної конференції Японської асоціації з телемедицини (JTTA). Один із найбільших заходів e-Health у світі зібрав як спікерів спеціалістів у галузі телемедицини з 20 країн. Цьогоріч через поточну пандемічну ситуацію конференція вперше пройшла в онлайн-форматі.

Прогресивне людство невпинно шукає та створює передумови розвитку в майбутньому. Наприклад, лютий 2021 року відзначився мегамісією NASA з пошуку доказів існування життя на Марсі. Можливість зробити це — справжній прорив всесвітнього значення. Але пошук передумов йде не тільки в космосі. У той самий час на Землі лікарі з усього світу теж у пошуку — удосконалення системи надання медичної допомоги. Поштовх до цього — критична ситуація, спровокована COVID-19. У 2020 році справжній прорив був здійснений цифровими технологіями в кардіології.

Цифрова трансформація охорони здоров’я

Місцем ефіру для міжнародної конференції було обрано місто Такасакі. Одним із ключових пунктів програми стали міжнародні симпозіуми. Спікери з Китаю, Данії, Італії, США, Канади, Франції, Швеції, Філіппін, Фінляндії, України висвітлювали теми цифрової трансформації в епоху COVID-19.

Доповіді фахівців стосувалися дистанційної медичної освіти, змін регламенту надання віртуальної медичної допомоги, зокрема, пацієнтам із психічними розладами. Окремо був висвітлений досвід фахівців із США щодо застосування телемедицини для підтримки відмови від тютюнопаління. Увага учасників була прикута також до можливостей впровадження штучного інтелекту. Наприклад, у сфері поліпшення якості життя осіб з обмеженими фізичними можливостями. Тема телемоніторингу була розглянута з боку ефективного попереднього виявлення гострих форм захворювання. Підвищений інтерес викликало питання впровадження 5G-технологій для подальшого вдосконалення світової телемедицини.

Провідник у світ кардіоінновацій

Міжнародний симпозіум із телекардіології в рамках конференції ISfTeH був організований головою робочої групи з телекардіології, керівником Interventional Cardiology Department Centre Hospitalier Montlucon (Франція) доктором Alexandru Mischie та віцепрезидентом Товариства кардіологів Румунії професором Dan Gaita.

Представники робочої групи з телекардіології — спікери Рrof. Stefano Omboni (Італія), Dr. Daryna Chernikova (Україна) і Dr. Mihai Trofenciuc (Румунія) підготували доповіді про оновлення стосовно лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та серцевою недостатністю (СН) з акцентом на девайсах для віддаленого моніторингу, а також щодо нововведень у наданні кардіологічної допомоги в умовах COVID-19.

Наразі робоча група з телекардіології в складі ISfTeH є найбільшим світовим співтовариством, що об’єднує фахівців у галузі кардіології та телемедицини з більше ніж 20 країн.

Досвід вартий уваги

Досвідом ведення пацієнтів з АГ за допомогою технологій дистанційного моніторингу поділився з колегами справжній професіонал своєї справи, директор Італійського інституту телемедицини (Варезе, Італія) Prof. Stefano Omboni.

Пацієнти з високим артеріальним тиском (АТ), ожирінням, цукровим діабетом та перенесеним інсультом мають найбільші переваги від використання телемедицини. Тому що саме телемоніторинг АТ на сьогодні є основним застосуванням телемедицини в галузі лікування гіпертензії.

Приблизно 1,13 млрд осіб в усьому світі страждають від АГ. Згідно з аналізом результатів скринінгу АТ, опублікованим у «The Lancet Global Health», 34,9 % від загальної кількості учасників дослідження (1,12 млн) мали гіпертензію, тоді як 17,3 % не отримували лікування, а в 46,3 % досліджуваних АТ був неконтрольованим, незважаючи на лікування.

За прогнозами, поширеність цієї хвороби збільшиться до 1,26 млрд до 2025 року. Додатково турбує те, що рівень АГ зростає серед молодих особ та в розвинених країнах. При цьому встановлено, що сучасна проблема значної поширеності гіпертензії пов’язана з недостатнім контролем АТ в усьому світі.

«Для поліпшення виявлення та контролю АТ ми повинні розглядати «out-of-office» (домашнє та амбулаторне) вимірювання АТ як обов’язкове при лікуванні гіпертензії. Також нам потрібно використовувати e-Health рішення, щоб налагодити більш ефективний та оперативний зв’язок між медичним працівником та пацієнтом», — зазначив Prof. Omboni.

Існують різні типи моніторингових пристроїв, такі як upper-arm електронні автоматизовані пристрої, пристрої для контролю кількох параметрів (медичні трикодери), програми для смартфонів, смартфони, що виконують функцію cuffless моніторів АТ та wearables. На сьогодні набувають популярності пристрої cuffless (без манжетів), засновані на тонометрії зап’ястя або фотоплетизмографії пальців.

Щодо мобільних додатків для самоконтролю, то для пацієнтів сьогодні доступні такі додатки для вимірювання АТ: Blood Pressure Monitor App, Blood Pressure Companion App, Blood Pressure Tracker and Qardio App.

Нещодавно оновлений метааналіз, що включав 46 рандомізованих контрольованих досліджень, підтвердив перевагу домашнього телемоніторингу АТ перед звичним методом вимірювання тиску пацієнтом. Технології спрощують передачу даних лікарю. Це робиться оперативно та за розкладом, який потрібний для ефективного спостереження. Для лікаря це можливість оцінювати стан пацієнта в режимі реального часу, а не за фактом його звернення за допомогою.

Потрібно зазначити, що телемедицина має специфічні рекомендації для лікування гіпертензії лише в чинних протоколах 2017 ACC/AHA (Американська асоціація серця), де телемоніторинг out-of-office АТ має найвищий клас рекомендацій та рівень доказовості (IA). Рекомендації 2018 ESH/ESC (Європейське товариство кардіологів) визначають телемоніторинг або використання смартфону як доповнення до моніторингу АТ для покращення прихильності до лікування, однак дані рекомендації є загальними.

На сьогодні лікарям доступні рекомендації «Most Recent Comprehensive International Evidence and Recommendations on the Use of Telemedicine for the Management of Arterial Hypertension: An International Expert Position Paper» як одне з основних джерел найактуальнішої інформації щодо використання телемедицини для ведення пацієнтів з АГ.

Телекардіологія та COVID-19

Зв’язок між цими двома актуальними темами був презентований у доповіді українського лікаря, амбасадора в Україні від робочої групи з телекардіології та члена робочої групи ESC (Європейське товариство кардіологів) із серцево-судинної фармакотерапії Дарини Чернікової.

«Ми живемо в динамічному світі технологій, який вимагає від нас прийняття швидко мінливих умов. Найбільш яскраво ми відчули це під час пандемії, оскільки боротьба з COVID-19 вимагає адаптацій та проривних нововведень у галузі охорони здоров’я. Особливо коли йдеться про лікування когорт пацієнтів високого та дуже високого серцево-судинного ризику. Телемедицина повинна стати способом зміни парадигми кардіологічної допомоги під час COVID-19», — зазначила доктор Чернікова.

У доповіді були подані результати досліджень у галузі використання телекомунікаційних та цифрових технологій для успішного надання невідкладної кардіологічної допомоги під час пандемії, приклади ефективної роботи відділень інтенсивної терапії (tele-ICU) із використанням телемедицини та нові мобільні додатки для взаємодії між лікарями та пацієнтами з COVID-19, щоб мінімізувати контакти та скоротити витрати часу в умовах стаціонару.

Саме телемедицина дає змогу медичним установам збільшувати ресурсне забезпечення вдосконаленими аудіовізуальними інтерфейсами. I одним з найкращих прикладів реорганізації охорони здоров’я в умовах пандемії є приклад Сполучених Штатів Америки, де telelealth carts, що використовувались для програми телеінсульту, були передислоковані для використання у COVID-відділеннях.

Система охорони здоров’я США надала цікаві дані про доцільність та вплив технологій телемедицини з підтримкою відеозйомки на надання кардіологічної допомоги. Виявилося, що на початку пандемії (протягом першого місяця — березень 2020 року) телевізити до лікаря при невідкладних станах зросли у 8 разів.

Щодо стаціонарної допомоги, то пандемія дала зрозуміти, що tele-ICU — це майбутнє інтенсивної терапії. Досвідчений фахівець із критичної допомоги може надати підтримку пацієнту в режимі реального часу, одночасно оцінюючи його реакцію на зміну режиму вентиляції легень та безпечно виконуючи віртуальні обходи за допомогою аудіовізуального (A/V) обладнання.

Більше того, tele-ICU може бути суттєвою перевагою для Heart team під час розширеної серцево-легеневої реанімації. Оскільки в даних обставинах час має принципове значення, можливість за декілька секунд віртуально (за допомогою A/V-технологій) доставити лікаря інтенсивної терапії до палати може значно пришвидшити життєво важливі заходи. Така віртуальна присутність дозволяє зменшити кількість персоналу, який проводить реанімаційні заходи, і вирішує питання недостатньої кількості медичних працівників в умовах COVID-19.

Для поліпшення кардіологічної допомоги в стаціонарі в умовах перенавантаження, яке викликане пандемією, створений мобільний додаток COVID Caregiver Cockpit. Цей додаток — засіб безконтактної взаємодії з пацієнтами, що включає функцію негайного сповіщення при погіршенні стану. За допомогою цього додатку лікарі мають змогу проводити швидкий огляд тих пацієнтів, які потребують невідкладної допомоги.

CardioMEMS та інші технології дистанційного моніторингу

Кардіолог із Румунії та голова з медіакомунікацій робочої групи з телекардіології Mihai Trofenciuc у своїй доповіді закцентував увагу на нових методах моніторингу серцевої недостатності, а саме імплантованих пристроях.

Серцева недостатність є основною причиною госпіталізації в країнах Західної Європи. Серед осіб віком понад 65 років, яким надається первинна медична допомога з приводу задишки при фізичному навантаженні, кожна шоста має нерозпізнану та недіагностовану СН (головним чином СН зі збереженою фракцією викиду).

Протягом останніх десятиліть метою ефективного ведення пацієнтів із СН було виявлення найкращого методу моніторингу застійних симптомів для запобігання госпіталізації. Оскільки N-термінальний промозковий натрійуретичний пептид (NT-proBNP) не може надійно передбачити смертність або загальний рівень госпіталізації з приводу СН, останнім часом були розроблені нові пристрої для ефективного моніторингу, такі як CardioMEMS. У реаліях COVID-19 така система віддаленого гемодинамічного моніторингу цілком заслужено посіла центральне місце серед усіх пристроїв для контролю симптомів СН, маючи найбільшу доказову базу з ефективності.

Ще до пандемії COVID-19 прилади для дистанційного контролю, такі як імплантовані сенсорні системи контролю тиску в легеневій артерії (PAP monitoring), з’явилися як дієвий спосіб подолати довгий часовий інтервал між відвідуваннями лікарів, дистанційно спостерігати за пацієнтами та забезпечувати їх безпеку, вчасно виявляючи прогресування захворювання.

Згідно з останніми рекомендаціями щодо використання приладів CardioMEMS, їх імплантація показана пацієнтам із СН (NYHA III), які були госпіталізовані з приводу СН протягом одного року до моменту імплантації. Електронний блок такого приладу щодня передає дані про показники тиску в легеневій артерії. Ці дані можуть бути використані лікарями для зміни терапії СН (головним чином шляхом коригування дози діуретика) до розвитку застійних симптомів.

З огляду на результати багатьох досліджень можна зробити висновок, що доступні технології дистанційного моніторингу, такі як HeartLogic, CardioMEMS, Vree Health та інші, забезпечують кращу клінічну оцінку стану пацієнтів із СН та дотримання принципів соціального дистанціювання завдяки віртуальним відвідуванням.

Щодо найпопулярніших мобільних та вебдодатків 2020 року для ведення пацієнтів із СН, лікарям доступні такі варіанти, як TreatHF та CardioSmart Heart Explorer. TreatHF використовується для вибору оптимального методу терапії пацієнтів із СН. Інший варіант, CardioSmart Heart Explorer, пропонує новітні вдосконалені зображення органів серцево-судинної системи з високою роздільною здатністю та анімацію, що дає змогу лікарям переглядати, демонструвати зображення та обговорювати проблеми із серцем та можливі варіанти лікування з пацієнтами та колегами.

Список литературы

Список літератури знаходиться в редакції