Газета «Новости медицины и фармации» №13 (734), 2020

Чутлива, або реактивна, шкіра — це дерматологічне захворювання, що вражає багатьох людей. Чутливу шкіру вважали косметичним станом або ж розглядали як психосоматичний розлад. Однак збільшення проявів чутливої шкіри за останні десятиліття посприяло вивченню даної проблеми. Про це свідчать численні дослідження останніх років: синдром чутливої шкіри має певні причини, є реальним станом і відрізняється від інших шкірних захворювань [9, 15].

Поширеність синдрому чутливої шкіри в Європі висока, приблизно 39 %. Зокрема, у Великій Британії від нього страждають 51,4 % жінок і 38,2 % чоловіків, подібні показники були й у північноамериканських дослідженнях [13, 16].

До механізмів, що лежать в основі проявів синдрому чутливої шкіри, належать підвищена щільність нервових волокон, посилена імунна відповідь або низька епідермальна бар’єрна функція. Ці зміни сприяють активізації реакції на певні фактори. Такими тригерами є стан навколишнього середовища (забруднення, радіація, вплив ультрафіолету, погода), спосіб і режим життя (дієта, використання косметики, вживання алкоголю) або ендогенні розлади (психологічні фактори й емоційний стрес, симптом хронічної втоми) [10, 12].

Через порушення бар’єрної функції шкіри відбувається дисбаланс мікробіому шкіри на користь формування складних грибкових і бактеріальних асоціацій. Такий прояв дисбіозу шкіри призводить до підвищення проникності рогового шару й порушення регуляції імунної відповіді. Вона полягає в зміні співвідношення Th1- і Th2-типів. Отже, відповідно до запальної імунної відповіді спостерігається різка трансдермальна втрата води й зміна рівнів церамідів, а надалі формується стан чутливої шкіри [12, 14]. Численні клінічні й мікробіологічні дослідження підтверджують також кореляційні зв’язки патології шлунково-кишкового тракту, а саме проявів дисбіозу кишечника, із запальними захворюваннями шкіри [1, 2].

Під спостереженням перебувало 28 пацієнтів, які знаходились на амбулаторному лікуванні із синдромом чутливої шкіри. Усі пацієнти підлягали комплексному клініко-лабораторному обстеженню. Для встановлення клінічного діагнозу даним пацієнтам використовувався діагностичний алгоритм синдрому чутливої шкіри [11].

Посів зі шкіри проводився бактеріологічним методом. Дослідження мікробіоценозу кишечника проводили згідно з методичними вказівками щодо мікробіологічної діагностики захворювань, викликаних ентеробактеріями (1984) [3].

Серед обстежених було 18 (64 %) осіб жіночої статі та 10 (36 %) осіб чоловічої статі віком від 20 до 44 років.

Оскільки чутлива шкіра є станом з високосуб’єктивним компонентом, діагноз, по суті, повинен ґрунтуватися на інтерпретації симптомів, про які повідомляє пацієнт, та оцінці клінічної картини шкірних покривів. За наявності симптомів виключно суб’єктивних, без видимих дерматологічних змін, картина розглядалися нами як така, що має психологічного походження, і ці випадки не включалися в дослідження.

Клінічну картину у 21 (75 %) пацієнта формували наявність еритеми, папули, вираженого ксерозу шкіри, дрібно- й великопластинчастого лущення, мікровезикуляції, телеангіектазії. До суб’єктивних ознак входили відчуття свербежу, печіння, поколювання, стягнутості або сухості шкіри. У 7 (25 %) пацієнтів прояви синдрому чутливої шкіри були вторинного характеру. Дані пацієнти в анамнезі мали такі перенесені дерматози, як атопічний дерматит, себорейний дерматит, кропив’янка.

Відомо, що мікрофлора кишечника людини відіграє важливу роль у підтримці гомеостазу. Головною функцією нормальної мікрофлори кишечника є формування колонізаційної резистентності. Під впливом різних патологічних процесів або екзогенних факторів може розвиватися дисбіоз [4, 5]. Під терміном «дисбіоз» слід розуміти не конкретну патологію, а клініко-лабораторний синдром, що виникає при низці захворювань і клінічних ситуацій і характеризується змінами якісного і/або кількісного складу нормофлори, метаболічними й імунологічними порушеннями і може бути етіологічним фактором і патогенетичним механізмом багатьох патологічних станів [7].

21 (75 %) пацієнту з проявами синдрому чутливої шкіри первинного походження проводили молекулярнну діагностику мікробіому кишечника. За результатами обстеження в 15 (71 %) пацієнтів наявний дисбіоз кишечника II ступеня і в 6 (29 %) пацієнтів — дисбіоз кишечника III ступеня.

З лікувальною метою пацієнти дотримувалися певних правил щодо догляду й гігієни шкіри з уживанням продуктів з pH у фізіологічному діапазоні 5,5–6,0. Засоби для чищення шкіри рекомендували без запахів, що містили лише м’які амфотерні або аніонні поверхнево-активні речовини. Правильне зволоження шкіри допомагало відновити й підтримувати її захисний бар’єр. Емоленти рекомендували з невеликою кількістю компонентів, без парфумів і речовин, що можуть подразнювати шкіру (наприклад, сечовина).

Отримані результати щодо проявів дисбіозу кишечника були підставою для корекції порушеного мікробіоценозу кишечника як одного з факторів низки патологічних порушень у наших пацієнтів. При виборі пробіотичного препарату нами враховувалися стійкість пробіотика до технологічних процесів його приготування й зберігання при кімнатній температурі. При застосуванні пробіотик не може руйнуватися при впливі шлункового соку й жовчі, повинен мати здатністю до швидкого розмноження і не проявляти патогенні властивості в організмі людини.

Численні наукові праці присвячені вивченню й опису одного з найбільш перспективних пробіотичних мікроорганізмів. Це спороутворююча лактобактерія Bacillus coagulans (B.сoagulans). Виконуючи в організмі людини функцію пробіотика, вона проходить фазу споруляції і повільно покидає організм, виділяючись з фекаліями у вигляді спор. Отже, вона не порушує індивідуального складу мікрофлори кишечника. Пробіотик B.сoagulans покращує мікробіологічний склад кишечника, збільшуючи кількість облігатних мікроорганізмів і витісняючи патогенну флору. Механізми цього виду дії — результат продукції молочної кислоти й індивідуальних бактеріоцинів, а також її імуномодулюючим ефектом є стимуляція клітинного й гуморального імунітету [8]. Імуномодулюючу дію мають метаболіти, що виділяються бактерією, її клітинною стінкою і спорами. Численні дослідження вказують на важливість імунної системи в патогенезі багатьох захворювань, наявність експериментальних доказів проникнення бактерій та їх спор до лімфатичної системи і взаємодії з імунокомпетентними клітинами, а також місцеві й системні імунотропні ефекти пробіотика. Крім цього, B.сoagulans сприяє перетравленню лактози й має протизапальну та антиоксидантну активність, а також гіпохолестеринемічу дію [6].

В Україні офіційно зареєстрований лікарський препарат, створений на основі спор B.сoagulans, — Лактовіт Форте®. До складу препарату входять 120 млн спор Lactic Acid Bacillus (Bacillus coagulans), оригінальна назва цього мікроорганізму — Lactobacillus sporogenes (L.sporogenes), а також 1,5 мг фолієвої кислоти і 15 мкг вітаміну В12. Завдяки тому, що B.сoagulans знаходиться у формі спор, він не руйнується під дією антибіотиків і високої кислотності шлунка, як інші лактобактерії, і успішно доходить до дванадцятипалої кишки, де трансформується в живі вегетативні форми, здатні заповнити дефіцит нормальної мікрофлори.

На відміну від інших пробіотиків Лактовіт Форте® відновлює слизову оболонку кишечника, що зменшує всмоктування алергенів, стимулює зростання власної мікрофлори, у тому числі біфідобактерій, пригнічує ріст і розмноження патогенної флори (сальмонели, шигели, клостридії, стрептококи). B.сoagulans має імуномодулюючі властивості. У процесі своєї життєдіяльності ці бактерії виділяють вітаміни групи В, які покращують репаративні процеси у слизовій оболонці кишечника, і ферменти, що сприяють розщепленню і перетравленню харчового субстрату до засвоюваних компонентів. Крім того, B.сoagulans виділяє L(+) молочну кислоту, яка швидко метаболізується й не викликає побічних ефектів на відміну від інших пробіотичних препаратів, що виділяють D(–) молочну кислоту, здатну призвести до розвитку метаболічного ацидозу. Проведені дослідження показали, що на тлі прийому Лактовіту Форте протягом 3–4 діб зникали клінічні прояви диспепсії кишечника, відновлювався вміст коротколанцюгових жирних кислот (С2-С6) у калі, на 6–7 діб раніше відновлювалася мікрофлора. Клінічне покращання при використанні молочнокислих бактерій корелювало з позитивними змінами імунологічних показників. Відновлювалися показники як місцевого, так і загального імунітету: рівень імуноглобулінів А, М, G; активізувалися показники фагоцитозу, знижувався вміст фактора некрозу пухлини альфа [1]. Слід зазначити, що важливу роль відіграють вітаміни В9 (фолієва кислота) і В12 (ціанокобаламін), які входять до складу Лактовіту Форте. Вони беруть активну участь у процесах регуляції кровотворення, стимулюючи синтез гемоглобіну й розподіл імунних клітин, позитивно впливають на функціонування нервової системи, печінки й оновлення епітеліальних клітин слизової оболонки кишечника, сприяють нормалізації обміну жирів, а також метаболізму холестерину й ліпопротеїдів низької щільності, що можуть привести до розвитку і/або прогресування атеросклерозу. Проте нам було цікаве таке поєднання даних вітамінів для призначення нашим пацієнтам із синдромом чутливої шкіри. Даний вітамінний тандем покращує стан шкіри, а саме: вітамін В12 покращує і забезпечує гідрофільність шкіри, зменшує подразнення й почервоніння шкіри; вітамін В9 покращує синтез амінокислот (метіонін, серин) і знешкоджує вплив ксенобіотиків на організм у цілому. Синергічні зв’язки вітамінів В9 і В12 беруть участь в утворенні янтарної кислоти, що, у свою чергу, має антимікробну дію, покращує обмінні процеси шкіри, регенераційні процеси шкіри й підсилює антиоксидантну дію.

Враховуючи характеристики даного препарату, ми призначали Лактовіт Форте® по 1 капсулі за 20 хвилин до їжі 2 рази на добу протягом 30 днів. Після лікування спостерігалося зменшення синдрому чутливої шкіри й у всіх хворих відзначене збільшення кількості облігатної флори — біфідо- і лактобактерій.

Синдром чутливої шкіри впливає на мільйони людей у всьому світі, викликаючи численні неприємні відчуття, які негативно впливають на якість життя.

Мікробіом відіграє важливу роль у формуванні проявів патології шкіри й служить потенційною мішенню для лікування. Пробіотики для просування здорового мікробіому можуть позитивно сприяти зменшенню запальних проявів, створенню оптимального балансу імунної активації і запобіганню колонізації патогенними бактеріями. Ми повинні усвідомлювати необхідність виявлення й управління цим станом і покращання якості життя наших пацієнтів.

Алгоритм діагностики й лікування чутливої шкіри може бути важливим допоміжним засобом для дерматологів і мати велику користь для пацієнтів.