Газета «Новости медицины и фармации» №16 (677), 2018
Вернуться к номеру
Робоча клініко-прогностична класифікація життєзагрозливих аритмій та блокад серця при різних серцево-судинних захворюваннях (на основі літератури і власних даних)
Авторы: Денесюк В.І., Барська О.В.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
/8_m.jpg)
Вступ
Сьогодні існує багато різних класифікацій аритмій та блокад серця [3–5]. Кожна з них має певне значення. Найбільш складною є класифікація «Сициліанський гамбіт» — класифікація механізмів аритмій залежно від вразливості параметрів клітинних електрофізіологічних функцій. Це класифікація XXI століття, яку поки неможливо застосувати, оскільки не розроблені медичні підходи визначення іонних токів у кардіоміоцитах у клінічних умовах [1].
Зустрічаються опубліковані класифікації, але вони складні, тяжко сприймаються, і в них не враховується тяжкість перебігу аритмій та блокад серця. У клінічній практиці велике значення мають класифікації залежно від клінічної тяжкості їх перебігу і прогнозування виникнення різних ускладнень [1, 2].
В. Lown [8] побудував класифікацію порушень ритму серця з урахуванням особливостей їх розвитку. Автор виділяє:
1) аритмії з електричною нестабільністю (шлуночкова екстрасистолія, шлуночкова тахікардія);
2) аритмії, які потенційно можуть сприяти розвитку електричної нестабільності (синусова брадикардія, вузлові ритми, AV-блокади);
3) аритмії, які відображають глибокі порушення електрофізіологічних властивостей серця (фібриляції шлуночків, асистолія).
Викликає певний інтерес прогностична класифікація шлуночкових аритмій, запропонована J.T. Bigger [7]. Автор поділяє шлуночкові аритмії на безпечні, небезпечні (злоякісні, летальні) і потенційно небезпечні (проміжна форма). Безпечні аритмії — це будь-які екстрасистоли і шлуночкові аритмії, які не викликають порушення гемодинаміки в осіб без органічних змін у міокарді. Їх прогноз сприятливий, і показань для проведення медикаментозної терапії в них немає. Небезпечні аритмії — це шлуночкові аритмії (шлуночкові пароксизмальні тахікардії) із порушеннями гемодинаміки або виникненням фібриляції шлуночків. Потенційно небезпечні шлуночкові аритмії можуть призводити до тяжких ускладнень.
А.В. Недоступ [5] виділяє такі життєзагрозливі аритмії:
І. Залежно від місця виникнення порушень ритму і провідності:
а) в синусовому вузлі;
б) передсердях;
в) AV-вузлі;
г) шлуночках.
ІІ. Залежно від характеру аритмій:
а) тахіаритмії;
б) брадіаритмії;
в) екстрасистолії.
ІІІ. Залежно від ступеня загрози життю хворого:
а) тахі- або брадіаритмія у зв’язку з порушеннями гемодинаміки;
б) тахі- або брадіаритмія, які є загрозою для життя при певних умовах із розвитком фібриляції передсердь на фоні мітрального стенозу, інфаркту міокарда, гострої лівошлуночкової недостатності;
в) прогностично несприятливі аритмії (екстрасистолія високих градацій за Лауном, трифасцикулярна блокада, подовження інтервалу Q–T) тощо.
Ізраїльські кардіологи виділяють такі 3 групи житєзагрозливих аритмій (табл. 1).
Отже, наведені класифікації недостатньо відображають клінічну їх залежність у прогнозуванні виникнення різних ускладнень, в яких не виділені небезпечні порушення ритму серця та фатальні аритмії. Разом із цим у класифікаціях не включено низку видів аритмій серця. Тому назріла необхідність запропонувати удосконалену класифікацію порушень ритму серця з усуненням вказаних вище недоліків.
Мета роботи — удосконалити клініко-прогностичну класифікацію життєзагрозливих аритмій і блокад серця на основі літературних і власних даних при різних серцево-судинних захворюваннях.
Матеріали і методи
Нами обстежено 336 хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) в поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) віком 40–75 років. Із них стабільна стенокардія ІІ–ІІІ функціональних класів (ФК) визначалась у 65 (19,3 %), нестабільна стенокардія — в 143 (42,6 %) хворих, гострий інфаркт міокарда — в 128 (38,1%) хворих, ІХС у поєднанні з АГ ІІ–ІІІ ступенів відмічалась у 298 (88,7 %) хворих.
Для діагностики аритмій і блокад серця використовували електрокардіограму в 12 загальноприйнятих відведеннях, а в 68 (20,2 %) хворих — холтерівське моніторування електрокардіограми, ліпідний спектор крові, вміст тропонів Т та І.
20 років тому нами опублікована клінічна класифікація загрозливих аритмій серця, що переглянута, доповнена та значно удосконалена [1, 2].
Удосконалена робоча клініко-прогностична класифікація життєзагрозливих аритмій наведена в табл. 2.
Як видно з наведених даних, виділено 4 ФК аритмій: І ФК — безпечні порушення ритму і провідності серця; ІІ — небезпечні для життя аритмії та блокади серця; ІІІ — злоякісні порушення ритму і провідності серця; ІV ФК — фатальні аритмії. В кожний із вказаних класів внесені різні види аритмій і блокад сердця.
На основі проведеного дослідження в обстеженних хворих безпечні аритмії та блокади серця визначались у 32 (9,5 %), небезпечні для життя — у 18 (5,4 %), злоякісні аритмії та блокади серця — у 20 (6,0 %) та фатальні аритмії — в 17 (5,1 %) хворих. Вказані аритмії не визначались у 249 (74,4 %) хворих.
/8_m2.jpg)
Таким чином, запропонована удосконалена робоча клініко-прогностична класифікація аритмій і блокад серця при різних формах ІХС дає змогу визначити ступінь тяжкості та загрозу для життя, прогнозувати можливе виникнення злоякісних і фатальних аритмій, блокад серця та проводити вторинну профілактику, направлену на подовження тривалості життя і запобігання виникненню раптової серцевої смерті. Наведену клініко-прогностичну класифікацію аритмій і блокад серця при різних формах ІХС доцільно впроваджувати в кардіологічну та терапевтичну практику лікувальних установ, навчальних закладів для відбору хворих із функціонально небезпечними, злоякісними і фатальними аритміями і проведення серед них заходів, направлених на профілактику їх виникнення. Особливо ця класифікація аритмій корисна для молодих, недостатньо досвідчених, а також для сімейних лікарів.
Список литературы
Список літератури знаходиться в редакції