Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» 8 (581) 2016

Вернуться к номеру

Правила харчування хворих на цукровий діабет у поєднанні з подагрою

Авторы: Орлик О.С. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Диетология

Версия для печати

Статья опубликована на с. 32 (Укр.)

 


Цукровий діабет (ЦД) належить до найпоширеніших неінфекційних захворювань. За даними ВООЗ, приблизно 4–6 % населення розвинених країн страждають від ЦД. За даними Міжнародної діабетичної федерації, у світі нараховують понад 415 млн хворих на ЦД. В Україні в січні 2015 року зареєстровано 1 млн 198,5 тисяч хворих, що становить 3 % від усього населення нашої країни [1].


Існує велика кількість визначень цукрового діабету, що акцентують увагу на різних особливостях та проявах цього захворювання. Однак найбільш просте та універсальне запропоноване Всесвітньою організацією охорони здоров’я ще в 1999 році, воно звучить так: цукровий діабет — це синдром хронічної гіперглікемії. У свою чергу, хронічна гіперглікемія при ЦД активує поліоловий шлях обміну глюкози, особливо в інсулінонезалежних тканинах (епітелій кришталика, судини сітківки ока, периферичні нерви, нирки, острівці Лангерганса, еритроцити, аорта), що супроводжується ураженням, дисфункцією та недостатністю різних органів та систем [1].
Подагра — ​хронічне системне метаболічне захворювання, що характеризується порушенням обміну пуринів (гіперурикемією), що призводить до відкладання кристалів моноурату натрію в різних тканинах і проявляється запаленням у місцях фіксації уратів (суглоби, періартикулярні тканини, внутрішні органи) [2, 6].
Поширеність подагри в Європі становить 1–2 % від числа дорослого населення, а в осіб віком понад 50 років — ​6 %. Частота подагри в Україні становить 400 осіб на 100 000 дорослого населення. Останні два-три десятиліття число хворих зростає [3, 4]. Частіше від подагри страждають чоловіки (за даними різних епідеміологічних досліджень, співвідношення чоловіків та жінок коливається від 7 : 1 до 19 : 1, але частота захворювання у віці старше за 60 років у чоловіків та жінок еквівалентна) [5, 7]. У жінок до менопаузи із сечею екскретується більше сечової кислоти, ніж у чоловіків, цьому сприяють естрогени [2, 10].
Розрізняють первинну (ідіопатичну) та вторинну подагру. Виникнення первинної подагри пов’язане з генетично обумовленими дефектами ферментів, унаслідок чого виникає підвищення продукції сечової кислоти або порушення її виведення нирками. Вторинна подагра є проявом іншого захворювання, що сприяє підвищенню рівня сечової кислоти (поліцитемії, перніціозної й гемолітичної анемії, лейкозів, мієломної хвороби, злоякісних новоутворень, гіпер- та гіпопаратиреозу, алкоголізму тощо), наслідком тривалого застосування деяких ліків (кортикостероїдів, цитостатиків, сульфаніламідів, солей золота тощо) [2].
Фактори ризику, що сприяють розвитку гіперурикемії та подагри: ожиріння, малорухливий спосіб життя, емоційні стреси, травми або операції, переохолодження, інтенсивна м’язова робота, тривале голодування, що призводить до розвитку гіперурикемії, вживання великої кількості продуктів, що містять пурини (м’ясо, печінка, нирки, оселедець, сардини), порушення мікробного біоценозу кишечника, унаслідок чого порушується утилізація сечової кислоти мікроорганізмами в товстій кишці й вона реабсорбується.
Подагра та ЦД нерідко перебігають поєднано, однією з причин розвитку обох захворювань є нераціональне харчування, що призводить до порушення обміну речовин, тим самим викликає підвищення рівня сечової кислоти (при подагрі) та гіперглікемію (при ЦД). Нижче йдеться про ЦД 2-го типу з огляду на середній вік початку цього захворювання 50–55 років, що збігається з віком хворих на подагру [8, 9].
Обидва захворювання погіршують якість життя пацієнтів, а ускладнення часто супроводжуються больовим синдромом, що досить важко та тривало лікується.
Мета лікувального харчування при ЦД 2-го типу — ​нормалізація маси тіла, профілактика ускладнень та досягнення нормоглікемії. У раціоні обмежуються прості вуглеводи та жири тваринного походження, помірно збільшується квота білка та ліпотропних факторів [2]. При подагрі метою дієти є зменшення явищ гострого подагричного артриту, корекція порушень пуринового обміну, боротьба з гіперурикемією шляхом зменшення надходження пуринів з їжею. Обмеження надходження пуринів ззовні досягається виключенням з раціону таких продуктів: м’ясних субпродуктів (мізки, печінка, нирки тощо), м’яса (особливо молодих тварин), морепродуктів, індички, риби (крім сардин, скумбрії). Згідно з останніми даними, можна давати в обмеженій кількості м’ясні екстракти у вигляді бульйонів, супи з кубиків та пакетиків, арахіс, інжир, шоколад, какао, кофеїн, бобові (свіжі стручки гороху, квасолі, бобів), алкоголь [2].
При ЦД вживання білка практично не обмежується за умов відсутності у хворого діабетичної хвороби нирок, однак при подагрі в раціон рекомендовано включати тільки певні білкові продукти в невеликій кількості, частка тваринного білка має становити не більше ніж 50 % від загальної його кількості. Тому завдання лікарів — ​знайти так звану золоту середину для запобігання ускладненням з боку обох цих захворювань.
При поєднанні подагри із ЦД 2-го типу та/або ожирінням раціон формується з обмеженням м’яса та збільшенням молочних продуктів (сиру, кисломолочних напоїв), обмеження вуглеводів відбувається тільки за рахунок простих.
До рекомендованих страв та продуктів у пацієнтів із подагрою та ЦД відносять: молочні продукти, яйця (1 штука на добу), хліб, крупи, більшість овочів, деякі фрукти, горіхи та сою, нежирні сорти м’яса та риби (1–2 рази на тиждень). Щодо фруктів, то за умов поєднання ЦД із подагрою обмежують вживання груш, бананів, хурми, винограду, кавунів, солодких сортів яблук, ізюму, інжиру та інших продуктів з високим глікемічним індексом [2].
До того ж рекомендовано вживати вільну рідину до двох літрів на добу у вигляді мінеральної води, чаю з лимоном, відварів трав [2].

Приклад меню на тиждень

Понеділок
Перший сніданок: омлет з овочами, чай з молоком, бутерброд із твердим сиром.
Другий сніданок: м’який сир, кефір, відвар шипшини, один шматочок висівкового або житнього хліба.
Обід: червоний борщ зі сметаною, салат із свіжих овочів, соєве м’ясо, мінеральна вода.
Вечеря: молочна рисова каша, печене яблуко, чай з лимоном, галетне печиво.
Вівторок
Перший сніданок: вівсяна молочна каша, чай чорний, шматочок висівкового хліба з маслом.
Другий сніданок: йогурт домашній або кефір, одне яблуко, одна свіжа очищена морквина, галетне печиво (1–2 шт.).
Обід: овочевий суп зі сметаною, вінегрет, шматочок житнього або висівкового хліба, мінеральна вода.
Вечеря: шматочок відварного м’яса (кролик або куряча грудинка), тушкована овочева суміш, чай з мелісою.
Середа
Перший сніданок: цільнозернові пластівці з молоком або йогуртом, чай фруктовий або чорний.
Другий сніданок: м’який сир зі сметаною, склянка кефіру або молока, шматочок висівкового або житнього хліба.
Обід: овочеве рагу, соєве м’ясо, компот із сухофруктів, шматочок хліба.
Вечеря: салат із відварного буряка, моркви та свіжого яблука з твердим сиром та оливковою олією, яєчня з одного яйця.
Четвер
Перший сніданок: яйце, зварене некруто або круто, бутерброд із сиром, чай або відвар шипшини, яблуко.
Другий сніданок: склянка молока, домашнього йогурту або кефіру, сирна запіканка.
Обід: розсольник зі сметаною, овочевий салат з оливковою або соняшниковою олією, шматочок висівкового або житнього хліба, мінеральна вода.
Вечеря: каша гречана з молоком, чай з мелісою або трав’яний.
П’ятниця
Перший сніданок: сирники зі сметаною, чай або какао без цукру.
Другий сніданок: салат із сирої моркви з яблуком та оливковою або соняшниковою олією, шматочок хліба, відварне яйце.
Обід: суп овочевий, вареники з картоплею, мінеральна вода або чай.
Вечеря: рибна котлета з овочевим салатом, шматочок житнього хліба.
Субота
Перший сніданок: гарбузова каша з рисом із додаванням молока, чай.
Другий сніданок: салат із відварного буряка з чорносливом та оливковою олією.
Обід: печені або тушковані овочі (баклажани, морква, цибуля, зелень).
Вечеря: салат з моркви, свіжої капусти та зелені з оливковою або соняшниковою олією, соєве м’ясо.
Неділя
Перший сніданок: сирна запіканка, запечена з гарбузом та яблуком, чай або йогурт домашній, кефір.
Другий сніданок: яйце, варене круто або некруто, овочевий салат, шматочок чорного хліба.
Обід: картопля в мундирі із соняшниковою або оливковою олією, склянка кефіру, овочевий салат.
Вечеря: борщ червоний зі сметаною, шматочок житнього або висівкового хліба, два ківі.

Список литературы

1. Боднар П.Н. Инсулинотерапия сахарного диабета // 100 избранных лекций по эндокринологии / Под редакцией Ю.И. Караченцева, А.В. Казакова, Н.А. Кравчун, И.М. Ильиной. — 2-й вып. — ​Харьков, 2014. — ​С. 9-21.

2. Дієтологія: Підручник / Н.В. Харченко, Г.А. Анохіна, О.Я. Бабак та ін.; за ред. Н.В. Харченко, Г.А. Анохіної. — ​К.: Меридіан, 2012. — ​С. 315-370.

3. Мороз Г.З. Діагностика, лікування та профілактика подагри в роботі сімейного лікаря // Журнал практичного лікаря. — 2013. — № 5–6. — ​С. 35-40.

4. Ревматология: Национальное руководство / Под редакцией Е.Л. Насонова, В.А. Насоновой. — ​М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. — 720 с.

5. Dalbeth N., So A. Hyperuricaemia and gout: state of the art and future perspectives // Ann. Rheum. Dis. — 2010. — Vol. 69(10). — Р. 1738-1743.

6. Doria A., Krolewski A. Lowering serum uric acid levels to prevent kidney failure // Nature Rev. Nephrology. — 2011. — Vol. 7. — Р. 495-496.

7. Harrold I.R., Yood R.A. et al. Sex differences in gout epidemiology: evaluation and treatment // Ann. Rheum. Dis. — 2013. — ​Vol. 65(10). — Р. 1368-1372.

8. Kao M. et al. Allopurinol benefits left ventricular mass and endothelial dysfunction in chronic renal disease // J. Am. Soc. Nephrol. — 2014. — Vol. 22. — Р. 1382-1389.

9. Schumacher H.R., Becker M.A. et al. Febuxostat in the treatment of gout: 5-yr findings of the FOCUS efficacy and safety study // Rheumatology. — 2009. — Vol. 48. — Р. 188-194.

10. Zhang W., Doherty et al. EULAR evidence based recommendations for gout. Part II: Management. Report of a task force of the EULAR Standing Committee For International Clinical Studies Including Therapeutics (ESCISIT) // Ann. Rheum. Dis. — 2012. — Vol. 65. — ​Р. 1312-1324.  


Вернуться к номеру