Газета «Новости медицины и фармации» 20-22 (477, 483-484) 2013

Лейтмотивом конференції був обмін досвідом між двома сусідніми регіонами з урахуванням того, що Вінницька область є пілотним регіоном згідно із Законом «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я...» від 07.07.2011 р., а тому процеси оновлення тут відбуваються швидше. У ході засідання обговорювались результати нещодавно проведеної під егідою Міністерства охорони здоров’я та Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика в Києві науково­практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми сімейної медицини в Україні», присвяченої 25­річчю сімейної медицини в Україні та 15­річчю Української асоціації сімейної медицини.

Доповідь доцента кафедри Вінницького НМУ С.Г. Мелащенка висвітлила основні напрямки роботи медичних працівників, керівних органів та громади Вінницької області за два останні роки в ході реформування галузі. За цей час проведено величезну роботу з перебудови старої неефективної й затратної моделі первинної ланки охорони здоров’я на сімейну медицину. У ході цієї перебудови змінилась уся ідеологія охорони здоров’я наших людей. Цим змінам передувало глибоке розуміння їх необхідності. У ключових настановах ВООЗ модель ПМСД на засадах сімейної медицини визначається як найоптимальніша, а лікарі загальної практики — як представники провідної медичної спеціальності. Програма економічних реформ України «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», оголошена керівництвом держави, передбачає рух саме в цьому напрямку. Перший етап реформування вимагав розмежування рівнів надання допомоги з акцентом на пріоритетну роль «первинки». В області було створено 33 центри ПМСД. Раніше вся мережа первинних закладів — лікарських амбулаторій, ФАПів — підпорядковувалась районним або міським центрам. У ході створення центрів як самостійних юридичних осіб розроблялись, погоджувались та впроваджувались штатні нормативи. Відбувалось розмежування майна спільної комунальної власності відповідно до компетенції статутних зобов’язань. Попутно проводилось державне ліцензування медичної практики новостворених центрів, відпрацьовувались пакети необхідної документації. Завдяки пілотному проекту, результатам реорганізації, зусиллям влади, медичної громадськості вдалось корінним чином змінити ситуацію на краще. Під егідою голови ОДА організовано державно­приватне партнерство, у якому задіяні всі гілки влади та бізнес. Це дало змогу залучити понад 71 млн грн. Відношення позабюджетної гривні до бюджетної становить 1 до 3. І на сьогодні в такий спосіб відремонтовано 265 амбулаторій та понад 800 ФАПів. Це 90 % від усіх амбулаторій та 86 % від усіх ФАПів. При проведенні реорганізації в області не було закрито жодного медичного закладу. Натомість повністю оптимізовано діяльність 40 дільничних лікарень, 8 районних та 2 дитячих лікарень, що перетворені на більш прогресивні та рентабельні заклади первинної мережі. Сьогодні на рівні центрів ПМСД та їх структурних підрозділів функціонує понад 3000 ліжок денних стаціонарів. Безумовно, розмежування рівнів медичної допомоги дало можливість забезпечення дієвої роботи закладів охорони здоров’я первинної мережі шляхом покращення матеріально­технічної бази, збільшення в 3 рази видатків на медикаменти, у тому числі на невідкладну допомогу. Завдяки розвитку інституту сімейної медицини кількість амбулаторій загальної практики збільшено з 168 в 2010 році до 294 в 2013 р. Кількість ФАПів зменшилась за рахунок поступової реорганізації їх в амбулаторії — з 936 до 906. Рівень забезпечення Вінниччини лікарями первинної ланки — 4,7 на 10 000 населення. Одній посаді лікаря в області відповідає 2,2 посади сімейних медсестер. Особливе значення надається питанню створення відповідних мотивацій для залучення молодих фахівців до роботи на селі. Докладаються зусилля для соціальної підтримки та забезпечення житлом. Нові диференційовані підходи до оплати праці медичного персоналу, затверджені в березні 2012 року, створили нові стимули й мотивації в роботі. Особливо цікавим для працівників медичної галузі Хмельниччини були нові положення Постанови КМ № 395 від 20.05.2013 р. «Деякі питання оплати праці медичних працівників, що надають первинну медичну допомогу та є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я». Завдяки новому механізму виплати медичним працівникам первинної мережі за обсяг та якість роботи середня заробітна плата медичного персоналу збільшилась на 88 % порівняно з 2010 роком. Завданням особливої ваги є рівень матеріально­технічного забезпечення ПМСД відповідно до табеля оснащення. Якщо на початок 2011 року, за даними інвентаризації, забезпеченість обладнанням становила 28 % (причому переважна більшість його застаріла фізично та морально), то на сьогодні забезпеченість становить близько 87 %. Цілеспрямоване фінансування становило 119 млн грн. Закуплено понад 12 тисяч одиниць медичного обладнання. Це більше, ніж за попередні 15 років. Оновлено автомобільний парк. Сьогодні «первинка» має 252 авто, із них половина закуплена за останні 2 роки. Отже, на цей час Вінницька область має вдвічі збільшені загальні видатки та втричі — видатки на медикаменти на первинному рівні. Перераховані досягнення позитивно впливають на умови праці медичного працівника і в цілому на якість медичного обслуговування. Вони додають усвідомлення важливості профілактичних заходів, важливості командної роботи. Уже сьогодні є позитивні тенденції в показниках роботи галузі. Збільшується очікувана тривалість життя населення. Вдалось суттєво знизити показник дитячої смертності до 1 року порівняно з 2011 роком, тобто першим роком реформування (у 2012 р. — 8,62 ‰). На 15,5 тис, або 3,5 %, зменшилась кількість викликів ШМД. Майже на 14 % зменшилась кількість хворих, направлених сімейними лікарями на консультації до вузьких спеціалістів. І все це є передумовою до досягнення основної мети галузі — поліпшення якості та доступності медичної допомоги.

Досвіду проведення реформування галузі на Хмельниччині було присвячене повідом­лення головного позаштатного спеціаліста із загальної практики — сімейної медицини (ЗП­СМ) Департаменту охорони здо­ров’я Хмельницької облдержадміністрації В.Г. Гесаль. В області практично в усіх районах відбулось створення центрів ПМСД, тобто розмежування первинної та вторинної ланок. Найбільш актуальним у кадровій політиці держави є питання забезпечення закладів первинної ланки сімейними лікарями. За звітом 9 міс. 2013 року, в закладах первинної ланки зареєстровано 451,25 посади лікарів ЗПСМ, із яких зайнято 417.

Сільське населення сьогодні обслуговують 152 лікарських амбулаторії, 143 з них — амбулаторії ЗП­СМ. Створення на базі ФАПів запланованих 15 амбулаторій фактично дозволить виконати передбачений норматив МОЗ у цілому по області. На 2014 рік передбачено створення з колишніх ФАПів 2 амбулаторій ЗП­СМ, а до кінця 2018 року — ще 13. Сорок п’ять амбулаторій функціо­нують у містах обласного значення та районних центрах, що наближують медичну допомогу до місця проживання населення.

За статистичними даними, мережа денних стаціонарів є досить великою та перевищує державний показник. Необхідно раціонально оптимізувати ліжковий фонд цілодобових стаціонарів і зменшити соціальну напругу як серед населення, так і серед медичного персоналу.

У 2013 році проведено капітальні ремонти кількох лікарських амбулаторій, 5 ФАПів, переведено в нові приміщення 3 ФАПи, проведено поточні ремонти та покращено умови праці в 35 лікарських амбулаторіях та 115 ФАПах. Закуплено автотранспорт для Шепетівського центру ПМСД. Виділялись кошти на оснащення медичним обладнанням центрів ПМСД і, зокрема, амбулаторій, у Хмельницькому, Шепетівському, Славутському, Дунаєвецькому районах.

У роботі конференції взяла участь заступник директора департаменту — начальник управління організації лікувально­профілактичної роботи та розвитку медичної допомоги населенню Тетяна Петрівна Косовська. Вона підкреслила спільність проблем в обох областях і подякувала представникам Вінниччини за інформацію про досвід пілотного регіону.

Під час конференції перед лікарями первинної ланки виступили провідні фахівці різних спеціальностей, висвітливши актуальні питання діагностики та лікування найпоширеніших недуг у загальній практиці — сімейній медицині. Професор Інституту геронтології НАМН України С.Г. Бурчинський (м. Київ) у своїй лекції повідомив про тривожні розлади в психічній сфері та можливості седативних засобів у загальномедичній практиці. Професор Вінницького НМУ С.В. Зай­ков ознайомив із тактичними підходами в діагностиці та лікуванні хронічного кашлю. Проведенню гастропротекторної терапії при різноманітних ураженнях шлунка був присвячений виступ професора Т.М. Христич із Буковинського медичного університету.

Актуальним у роботі сімейного лікаря є ведення хворих із коморбідними станами. Особливо часто такі стандартні ситуації виникають при курації хворих з артеріальною гіпертензією. Ця проблема розглядалась у лекції проф. В.М. Чорно­брового. Лікарі Хмельниччини з особ­ливою зацікавленістю прослухали цю інформацію з огляду на велику роботу лікувально­профілактичних закладів щодо втілення в життя Постанови КМ України № 340 від 25.04.2012 р. «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою».

Обласний нефролог Н.В. Щербина (м. Хмельницький) ознайомила аудиторію із сучасним станом справ у лікуванні запальних захворювань сечовивідних шляхів та нирок.

Із заключним словом виступив завідувач кафедри внутрішньої та сімейної медицини ВНМУ ім. М.І. Пирогова, голова ради ­Асоціації лікарів загальної практики — сімейної медицини Вінницької області професор В’ячеслав Миколайович Чернобровий. Він наголосив, що реформа є доцільною в сьогоднішніх умовах і не­зворотною. Доповідач вказав на те, що ні в якому разі не можна замовчувати проблеми, що мають місце при реформуванні системи охорони здоров’я. Адже лікарі непілотних регіонів чекають від лікарів Вінниччини об’єктивної неупередженої інформації про стан, досягнення, проблеми та перспективи сімейної медицини. Особливу увагу професор В.М. Чернобровий приділив питанням впровадження лікарського самоврядування. Він повідомив про свою участь у засіданні профільного комітету Верховної Ради, що відбулось 20.11.2013 р. і було присвячене розробці законодавчої бази зі створення повноцінних та дієвих лікарських асоціацій. З урахуванням масового характеру спеціальності сімейного лікаря обласні та всеукраїнська фахова асоціації повинні бути найактивнішими загонами медичної спільноти. Лікарське товариство має відігравати провідну роль у системі громадського контролю охорони здоров’я, а також сприяти розумному й виваженому проведенню такої складної справи, як реформування медичної ­галузі.