Газета «Новости медицины и фармации» 14 (465) 2013

Члени ради KDIGO Основоположники KDIGO, співголови

Garabed Eknoyan, MD; Norbert Lameire, MD, PhD; Kai-Uwe Eckardt, MD, у недавньому минулому співголова

Співголови KDIGO

Bertram L. Kasiske, MD, David C. Wheeler, MD, FRCP

Автори, члени робочої групи

Omar I. Abboud, MD, FRCP

Sharon Adler, MD, FASN

Rajiv Agarwal, MD

Sharon P. Andreoli, MD

Gavin J. Becker, MD, FRACP

Fred Brown, MBA, FACHE

Daniel C. Cattran, MD, FRCPC

Allan J. Collins, MD, FACP

Rosanna Coppo, MD

Josef Coresh, MD, PhD

Ricardo Correa-Rotter, MD

Adrian Covic, MD, PhD

Jonathan C. Craig, MBChB, MM (ClinEpi), DCH, FRACP, PhD

Angel L.M. de Francisco, MD

Paul E. de Jong, MD, PhD

Ana Figueiredo, RN, MSc, PhD

Mohammed Benghanem Gharbi, MD

Gordon Guyatt, MD, MSc, BSc, FRCPC

David Harris, MD

Lai Seong Hooi, MD

Enyu Imai, MD, PhD

Lesley A. Inker, MD, MS, FRCP

Michel Jadoul, MD

Simon Jenkins, MBE, FRCGP

Suhnggwon Kim, MD, PhD

Martin K. Kuhlmann, MD

Nathan W. Levin, MD, FACP

Philip K.-T. Li, MD, FRCP, FACP

Zhi-Hong Liu, MD

Pablo Massari, MD

Peter A. McCullough, MD, MPH, FACC, FACP

Rafique Moosa, MD

Miguel C. Riella, MD

Adibul Hasan Rizvi, MBBS, FRCP

Bernardo Rodriquez-Iturbe, MD

Robert Schrier, MD

Justin Silver, MD, PhD

Marcello Tonelli, MD, SM, FRCPC

Yusuke Tsukamoto, MD

Theodor Vogels, MSW

Angela Yee-Moon Wang, MD, PhD, FRCP

Christoph Wanner, MD

Elena Zakharova, MD, PhD

Персонал із розробки настанови NKF-KDIGO

Kerry Willis, PhD, Senior Vice-President for Scientific Activities

Michael Cheung, MA, Guideline Development Director

Sean Slifer, BA, Guideline Development Manager

Ключові посилання

Номенклатура та опис градацій рекомендацій настанов

У кожній рекомендації сила рекомендації позначається як рівень 1, рівень 2 або не оцінюється, і якість підтвердження доказів — A, B, C або D.

У кожній рекомендації сила рекомендації позначається як рівень 1, рівень 2 або не оцінюється, і якість підтвердження доказів — A, B, C або D (табл. 1).

Примітка

Kidney International Supplements (2013) 3, 1; doi. 10.1038/kisup. 2012. 73

Розділ 1. Використання клінічних настанов

Клінічні настанови базуються на систематичному літературному пошуку, проведеному востаннє на червень 2011 року, доповнені додатковими доказами по листопад 2012 року. Настанови розроблені для надання інформації та допомоги в прийнятті рішення. Вони не призначені для визначення стандартів медичної допомоги та не можуть бути відповідно тлумачені, а також не можуть бути інтерпретовані як ексклюзивний курс ведення хворих. Варіації в практиці неминуче будуть виникати, коли клініцисти братимуть до уваги індивідуальність пацієнта, наявні можливості та обмеження відповідно до типу лікувального закладу. Кожний фахівець при використанні цих рекомендацій є відповідальним за оцінку і доречність їх застосування у будь-якій конкретній клінічній ситуації. Рекомендації для досліджень, що містяться в цьому документі, є узагальненими і не є офіційним протоколом.

Розділ 2. Інформаційне підґрунтя

Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) докладає всіх можливих зусиль, щоб уникнути фактичного або передбачуваного конфлікту інтересів, який може виникнути як наслідок сторонніх втручань або персональних, професійних чи ділових інтересів членів Робочої групи. Від усіх учасників Робочої групи вимагались повні підписані представлення інформації та атестаційні форми, що відображали всі взаємовідносини, які могли сприйматися або бути фактичними ознаками конфлікту інтересів. Цей документ щорічно оновлюється, а інформація відповідно коректується. Уся доведена до відома інформація опублікована в повному обсязі наприкінці цього документа в біографії членів робочої групи і в розділі «Розкриття інформації», і вона зберігається у файлі в NKF, керуючого агента для KDIGO.

Члени робочої групи

Співголови робочої групи

Adeera Levin, MD, FRCPC

University of British Columbia

Vancouver, Canada

Paul E. Stevens, MB, FRCP

East Kent Hospitals University

NHS Foundation Trust

Canterbury, United Kingdom

Робоча група

Rudy W. Bilous, MD

Newcastle University and James Cook University Hospital

Middlesbrough, United Kingdom

Josef Coresh, MD, PhD, MHS

Johns Hopkins University

Baltimore, USA

Angel L.M. de Francisco, MD, PhD

Hospital Universitario Valdecilla

Santander, Spain

Paul E. de Jong, MD, PhD

University Medical Center Groningen

Groningen, The Netherlands

Kathryn E. Griffith, BM, BS, MSc, MRCP, MRCGP

University Health Centre, York University

York, United Kingdom

Brenda R. Hemmelgarn, MD, PhD, FRCP(C)

University of Calgary

Alberta, Canada

Kunitoshi Iseki, MD

University Hospital of the Ryukyus

Nishihara, Okinawa, Japan

Edmund J. Lamb, PhD, FRCPath

East Kent Hospitals University

NHS Foundation Trust

Canterbury, United Kingdom

Andrew S. Levey, MD

Tufts Medical Center

Boston, USA

Miguel C. Riella, MD, PhD, FACP

Evangelic University Hospital

Curitiba, Brazil

Michael G. Shlipak, MD, MPH

VA Medical Center, UCSF

San Francisco, USA

Haiyan Wang, MD

Peking University First Hospital

Beijing, China

Colin T. White, MD, FRCPC

University of British Columbia

Vancouver, Canada

Christopher G. Winearls, MB, DPhil, FRCP

Oxford Radcliffe Hospitals NHS Trust

Oxford, United Kingdom

Група аналізу доказовості

Tufts Center for Kidney Disease Guideline Development and Implementation

Tufts Medical Center, Boston, MA, USA:

Katrin Uhlig, MD, MS, Project Director; Director, Guideline Development

Dana Miskulin, MD, MS, Staff Nephrologist

Amy Earley, BS, Project Coordinator

Shana Haynes, MS, DHSc, Research Assistant

Jenny Lamont, MS, Project Manager

Крім того, підтримка і нагляд були надані:

Ethan M. Balk, MD, MPH; Program Director, Evidence Based Medicine

Цитування документа: Kidney Disease. Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidneyinter., Suppl. 2013; 3: 1–150.

Резюме положень рекомендацій

Частина 1. Визначення та класифікація ХХН

1.1. Визначення ХХН

1.1.1. ХХН визначається як порушення структури або функції нирок, що тривають протягом понад 3 місяці та негативно впливають на здоров’я. (Не оцінюється.) (табл. 3).

1.2. Визначення стадій ХХН

1.2.1. Ми рекомендуємо, щоб ХХН класифікувалась на основі причини, категорій ШКФ і категорій альбумінурії (КША) (1B) (або CGA, як це в оригіналі подано в настановах).

1.2.2. Визначайте причину ХХН на підставі наявності або відсутності системного захворювання і присутності його ознак у нирках із існуючими або передбачуваними патологоанатомічними характеристиками. (Не оцінюється.)

1.2.3. Визначайте категорії ШКФ таким чином (Не оцінюється.) — табл. 4:

1.2.4. Визначайте категорію альбумінурії таким чином (Не оцінюється.) — табл. 5.

 У випадках, коли визначення альбумінурії недоступне, результати визначаються за допомогою смужки з реагентом.

1.3. Визначення прогнозу ХХН

1.3.1. У прогнозуванні ризику наслідків ХХН визначайте такі параметри: 1) причину ХХН; 2) категорію ШКФ; 3) категорію альбумінурії; 4) інші фактори ризику та супутні захворювання. (Не оцінюється.)

1.3.2. У людей із ХХН використовуйте оцінений ризик наявних ускладнень і майбутніх наслідків для прийняття рішень щодо обстеження та лікування ускладнень ХХН. (Не оцінюється.)

1.3.3. У популяціях із ХХН групуйте категорії ШКФ і альбумінурії зі схожими відносними ризиками наслідків ХХН у категорії ризиків. (Не оцінюється.) (табл. 6).

1.4. Оцінка ХХН

1.4.1. Оцінка хронічності

1.4.1.1. У людей зі ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м² (ШКФ категорії G3a–G5) або з наявними маркерами ураження нирок перевірте історію хвороби і результати попередніх досліджень для визначення тривалості захворювання нирок. (Не оцінюється.)

— Якщо тривалість становить понад 3 місяці, ХХН підтверджується. Дотримуйтесь подальших рекомендацій щодо ХХН.

— Якщо тривалість не перевищує 3 місяців або невідома, ХХН не підтверджується. Пацієнти можуть мати ХХН або гостре захворювання нирок (у тому числі ГУН) або обидва, і дослідження повинні повторюватися відповідно.

1.4.2. Оцінка причин

1.4.2.1. Оцінюйте клінічну ситуацію, у тому числі особисту та сімейну історії, соціальні та екологічні фактори, застосування ліків, дані фізикального обстеження, лабораторні дані, результати візуалізаційних досліджень та патоморфологічний діагноз, щоб визначити причини захворювання нирок. (Не оцінюється.)

1.4.3. Оцінка ШКФ

1.4.3.1. Ми рекомендуємо використовувати концентрацію сироваткового креатиніну і формулу оцінки ШКФ для первинної оцінки. (1А)

1.4.3.2. Ми пропонуємо використовувати додаткові тести (наприклад, цистатину С або вимірювання кліренсу) для підтверджуючого тестування за конкретних обставин, коли рШКФ на підставі сироваткового креатиніну є менш точною. (2B)

1.4.3.3. Ми рекомендуємо, щоб лікарі (1B):

— використовували формулу оцінки ШКФ для її розрахунку на основі рівня креатиніну (рШКФк), а не покладалися лише на концентрацію креатиніну сироватки;

— розумійте клінічні обставини, за яких рШКФк є менш точною.

1.4.3.4. Ми рекомендуємо клінічним лабораторіям (1B):

— визначати концентрацію креатиніну сироватки крові за допомогою спеціального аналізу з калібруванням згідно з міжнародними стандартами визначення матеріалів і мінімальними відхиленнями в порівнянні з ізотопною мас-спектрометрією;

— представляти рШКФк додатково до концентрації сироваткового креатиніну у дорослих і точно визначати формулу, що використана у всіх представлених результатах рШКФк;

— представляти рШКФк у дорослих згідно з формулою GFR-EPI, 2009. Альтернативна формула на основі концентрації креатиніну є прийнятною, якщо було продемонстровано підвищення точності оцінки ШКФ в порівнянні з GFR-EPI, 2009.

При представленні значення концентрації сироваткового креатиніну:

— Ми рекомендуємо представляти концентрацію креатиніну сироватки округленою до найближчого цілого значення і вираженою в стандартних міжнародних одиницях (мкмоль/л) з округленням найближчих сотих до цілого числа, коли виражається в умовних одиницях (мг/дл).

При представленні рШКФк:

— Ми рекомендуємо, щоб рШКФк була округлена до найближчого цілого числа, співвіднесена до площі поверхні тіла в 1,73 м² у дорослих і представлена з використанням одиниць мл/хв/1,73 м².

— Ми рекомендуємо, щоб рШКФк нижче за 60 мл/хв/1,73 м² була представлена як «зменшена».

1.4.3.5. Ми пропонуємо вимірювання цистатину С у дорослих із рШКФк 45–59 мл/мін/1,73/м², які не мають маркерів ураження нирок, у тих випадках, коли потрібне підтвердження наявності ХХН (2C):

— Якщо рШКФц/рШКФк-ц також < 60 мл/хв/1,73 м², діагноз ХХН є підтвердженим.

— Якщо рШКФц/рШКФк-ц є і 60 мл/хв/1,73 м², діагноз ХХН не підтверджується.

Продовження у наступному номері