Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» Гастроэнтерология (367) 2011 (тематический номер)

Вернуться к номеру

Питання сучасного викладання гастроентерології в післядипломній освіті

Авторы: Ю.І. Решетілов, С.М. Дмитрієва, О.Ю. Васильченко, Л.П. Кузнєцова, Н.М. Проценко, Т.В. Богослав, ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Версия для печати


Резюме

Проблемні питання забезпечення та контролю якості післядипломної підготовки шляхом упровадження й розвитку нових технологій організації та управління педагогічним процесом лікарів залишаються актуальною темою обговорення в колах працівників вищої школи. Поряд з удосконаленням традиційних навчальних форматів та впровадженням освітніх інновацій важливим є дотримання принципу відповідності змісту навчання реальним умовам роботи лікарів із цільовою мотивацією їх освітньої діяльності з адаптивним переглядом навчального матеріалу стосовно кожної цільової групи суб’єктів навчання [1, 2].

Важливою умовою забезпечення якості післядипломної освіти лікарів є активне впровадження в навчальний процес та застосування сучасних медичних технологій [3]. Протягом останніх років на кафедрі терапії та гастроентерології ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» були розроблені й проведені інтенсивні цикли тематичного удосконалення лікарів за темами: «Сучасні неінвазивні методи в гастроентерології, комп’ютерна дихальна рН-метрія шлунка, нерадіоактивні дихальні тести для діагностики і лікування хвороб органів травлення», «Сучасні технології в діагностиці та лікуванні захворювань органів травлення», «Сучасні неінвазивні методи в гастроентерології» тощо.

Умовою забезпечення професійної компетентності сучасного лікаря є всебічний моніторинг якості освіти [2]. Досвід з організації та проведення циклів, створених на підставі інноваційних розробок науковців кафедри як змістовного компонента післядипломної підготовки лікарів, переконливо свідчить про перспективність такого напряму оптимізації навчального процесу в контексті безперервного професійного розвитку терапевтів, сімейних лікарів та гастроентерологів.

Головною метою викладання в післядипломній освіті є досягнення якісної практичної підготовки на підставі знань, умінь та навичок за традиційними й новітніми навчальними технологіями. У навчання лікарів-слухачів на кафедрі терапії та гастроентерології ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» впроваджено майстер-класи з популяризацією досягнень клініки, короткочасні курси інформації і стажування з опанування окремих діагностичних технологій та інші методи активного клінічного навчання; апробуються формати очно-заочного навчання та дистанційних освітніх технологій, систематично виконується дослідження зворотного зв’язку з усіма учасниками навчання. За аналітичною оцінкою результатів анкетування лікарів-слухачів встановлено, що більшість респондентів вважає за необхідне оптимізувати традиційні та впровадити нові організаційні форми навчання.

Основним напрямом наукових досліджень кафедри терапії та гастроентерології ДЗ «ЗМАПО МОЗ України» є наукове обґрунтування, розробка та впровадження в клінічну практику технологій інтегрованого (у тому числі неінвазивного) моніторингу функціонального стану органів травлення [3].

Цикл наукових досліджень за темою «Міжтравна фазна секреторна і скорочувальна функція верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та суміжних органів травлення при патології та у здорових» є сучасним напрямком гастроентерології, розвиток якого дає можливість отримати нові відомості про фізіологію, патофізіологію та коригувати моторні порушення органів травлення [4]. На кафедрі впроваджено метод гастродуоденополіметрії, застосований у 956 хворих; розроблено комп’ютерну систему, що дозволяє отримати оперативну діагностичну інформацію про функціональний стан органів травного тракту в певний інтервал міжтравного циклу з метою визначення диференційованої терапевтичної тактики та динамічного контролю ефективності лікування хворих. За даною технологією виконується структурна розшифровка функціональних взаємозв’язків органів системи травлення одночасно за показниками моторики, рН та внутрішньопорожнинного тиску поповерхово протягом міжтравного циклу. У результаті лікар отримує інформацію про наявність дискінезій та дистоній, характер міжтравної моторики шлунка і дванадцятипалої кишки, стан шлункового кислотоутворення, наявність рефлю­ксів, властивості жовчі, панкреатичного, кишкового та шлункового соку. Під час дослідження виконуються фармакологічні спроби для індивідуального підбору лікування. При одночасному ультразвуковому моніторингу жовчного міхура, печінки й підшлункової залози щодо загальної тривалості та фазової структури циклу міжтравної моторики, амплітуди й коефіцієнта частоти гастродуоденальних скорочень лікар отримує комплексну інформацію про функціональні зв’язки органів травлення.

Науковцями кафедри розроблено багатофункціональний аероіонний діагностичний комплекс, що виконує такі функції і має можливості: проведення добової аероіонної рН-метрії шлунка, визначення шлунково-стравохідного рефлюксу, діагностика хелікобактеріозу та якості ерадикації Н.рylori, а також вивчення дії препаратів, що впливають на кислотність шлунка. Додатково оцінюються параметри, які дають можливість проведення скринінг-діагностики патології печінки; виявлення функціональної недостатності підшлункової залози; визначення синдрому мальабсорбції та дисбіозу кишок за методом аероіонного аналізу калу, а також динамічний контроль ефективності лікування захворювань органів травлення. Для забезпечення комплексної діагностики патології органів травлення конструкцією передбачено підключення ультразвукової, ендоскопічної або відео­апаратури. За необхідності проведення внутрішньопорожнинних досліджень комплекс може працювати в інвазивному режимі. Визначення аероіонних маркерів патології сприяє підвищенню якості діагностики та забезпечує динамічний неінвазивний контроль ефективності лікування захворювань травної системи. Чутливість та специфічність аероіонних методів діагностики становить 95–98 % [5].

На підставі результатів обстеження 845 пацієнтів із захворюваннями травної системи на кафедрі запропоновано аероіонну технологію визначення рН шлунка як новий неінвазивний діагностичний метод, що дозволяє визначити стан кислотоутворюючої функції шлунка при первинному обстеженні та в динаміці лікування пацієнта з патологією травної системи. Іншою технологією неінвазивного скринінгу, що апробована в 480 хворих, є алкогольний видихальний тест для оцінки функції гепатоцитів. Принцип методу полягає в оцінці функціонального стану мікросомальних ензимних систем гепатоцитів за інтенсивністю елімінації алкоголю через легені. Дихальні проби аналізуються спеціальними датчиками, що мають можливість «ловити» концентрації алкоголю в повітрі. За результатами тесту лікар може зробити висновок про наявність печінково-клітинної недостатності та встановити ступінь її вираженості (за критеріями Child — Pugh).

Метою сучасного клінічного навчання є викладання за концепцією успішного оволодіння навичками відповідно до кваліфікаційних вимог до лікаря в його реальній професійній діяльності [6]. Під час підготовки лікарі-слухачі мають можливість ознайомитися із практичним використанням аероіонних тестів на визначення хелікобактерної контамінації, дисбіозу кишечника, секреторної недостатності підшлункової залози, клітинної недостатності печінки, кислотоутворюючої функції шлунка тощо та опанувати їх; лікар може самостійно провести індивідуальне тестування ліків та контроль терапії в динаміці; разом зі слухачами проводяться слинні та електрохімічні нашкірні тести, а також застосовується інші інноваційні технології діагностики й лікування захворювань органів травлення, розроблені на кафедрі терапії та гастроентерології ЗМАПО.

Оцінка інформаційних потреб учасників навчального процесу в ЗМАПО свідчить про актуальність створення досконалих інформаційних навчальних матеріалів, що повинні враховувати потреби та можливості користувачів, відповідати вимогам навчального процесу й новітнім освітнім технологіям, зокрема створення та практичне використання в педагогічній практиці технічних засобів навчання на електрон­них носіях. Розвиток інформаційних технологій, а також певні обмеження традиційних форм навчання сьогодні переконливо доводять актуальність раціонального використання можливостей дистанційної освіти. Упровадження елементів дистанційного навчання (тематичне удосконалення лікарів у контактно-дистанційному форматі за кейс-, TV-мережними або технологіями мобільного Інтернету) створює нові можливості в післядипломній підготовці спеціалістів, але їх практичне впровадження вимагає подальшого опрацювання за вибором оптимальних форм організації навчання [7].

За результатами технічної оцінки зворотного зв’язку всі учасники навчання дали позитивні відгуки, у яких окремо відзначили сучасну організаційну форму навчання, практично орієнтоване викладання матеріалу, високу якість наочної інформації навчання, а також сприятливий навчальний клімат.

Висновки

Умовою забезпечення якості післядипломної підготовки лікарів є впровадження сучасних освітніх технологій із цільовою мотивацією лікарів до участі в навчанні за всіма організаційними формами. Як перспективний навчальний формат можна запропонувати контактно-дистанційне навчання та інтенсивні курси інформації та стажування. Важливою складовою змісту навчання є опанування слухачами сучасних медичних технологій та знайомство з науковими інноваціями, що розроблюються на клінічних кафедрах ВНЗ післядипломної освіти.


Список литературы



1. Про затвердження Концепції розвитку вищої медичної освіти України: Наказ Міністерства охорони здоров’я і Академії медичних наук України 12.09.2008 р. № 522/51.

2. Система управління якістю медичної освіти в Україні / І.Є. Булах, О.П. Волосовець, Ю.В. Вороненко та ін. — Д.: АРТ-ПРЕС, 2003. — 212 с.

3. Решетілов Ю.І., Дмитрієва С.М. Застосування сучасних медичних технологій в гастроентерології // Сучасна гастроентерологія. — 2003. — № 1(11). — С. 20-21.

4. Решетилов Ю.И. Фазовая деятельность органов пищеварения. — Запорожье, 2007. — 206 с.

5. Решетілов Ю.І., Дмитрієва С.М., Кузнєцова Л.П. та ін. Впровадження технологій неінвазивного скринінгу в гастроентерології // Гастроентерологія: Міжвід. зб. — Дніпропетровськ, 2008. — Вип. 41. — С. 13-19.

6. Вороненко Ю.В., Мінцер О.П. Фактори реформування системи вищої післядипломної медичної освіти // Науково-методична конференція з міжнародною участю «Проблеми безперервного професійного розвитку лікарів і провізорів»: Збірник праць. — К., 2007. — С. 10-14.

7. Вороненко Ю.В., Мінцер О.П., Вдовіченко Ю.П. та ін.. Питання розробки нормативів дистанційного навчання в післядипломній медичній освіті // Медична інформатика та інженерія. — 2008. — № 3. — С. 58-68.


Вернуться к номеру