Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №2, 2025

Актуальність. Поєднані пошкодження таза та органів черевної порожнини, зумовлені анатомічною близькістю, є доволі поширеним варіантом у пацієнтів з політравмою. За даними різних авторів, вони зустрічаються у 4–23 % випадків. Пошкодження органів черевної порожнини, які поєднані з переломами таза: печінка, нирки, селезінка — у 36,6 %, лише судини (брижа/клубова/грудна аорта) — у 15,1 %, порожнисті органи (сечовий міхур, кишечник) — у 14,0 %, порожнисті органи + судини — у 10,8 %, паренхіматозні органи + судини — в 9,7 %, паренхіматозні органи + порожнисті органи — в 6,5 %, паренхіматозні органи + діафрагма — в 6,5 %. Рівень смертності як при переломах кісток таза, так і при травмах черевної порожнини становить близько 5–10 %, що зумовлено розвитком гемодинамічної нестабільності у даної категорії пацієнтів. Мета: покращити результати лікування пацієнтів з поєднаними пошкодженнями таза та органів черевної порожнини шляхом оптимізації тактики лікування. Матеріали та методи. Клінічне дослідження базується на обстеженні та лікуванні 34 пацієнтів з поєднаним пошкодженням таза та органів черевної порожнини, які були розподілені на дві групи. До дослідної групи увійшов 21 пацієнт. За критерієм статевої приналежності переважали чоловіки — 13 (61,9 %), жінок було 8 (38,1 %). Середній вік пацієнтів становив 44,3 ± 13,3 року. До порівняльної групи увійшло 13 пацієнтів, серед яких осіб чоловічої статі було 8 (61,5 %), жіночої — 5 (38,5 %). Середній вік пацієнтів становив 43,7 ± 12,9 року. Результати. Серед пацієнтів дослідної групи через 6 місяців після травми відмінні і добрі функціональні результати були відмічені у 7 пацієнтів (77,8 %), у групі порівняння — у 2 (50,0 %), незадовільні результати були відповідно у 1 (11,1 %) і 1 (25,0 %) випадку (р < 0,05). Через 18 місяців після травми серед пацієнтів дослідної групи відмінні і добрі функціональні результати були відмічені у 6 пацієнтів (66,6 %), у групі порівняння — у 2 (50,0 %), незадовільні результати були у відповідно 1 (11,1 %) і 1 (25,0 %) випадку (р < 0,05). Висновки. Розроблений та впроваджений діагностично-лікувальний алгоритм, а саме застосування новітньої конструкції зустрічно-компресуючого гвинта для стабілізації пошкоджень в ділянці крижово-здухвинного суглоба, активної позиції щодо конверсії способу стабілізації таза у пацієнтів з поєднаними нестабільними пошкодженнями таза та органів черевної порожнини, дозволив отримати відмінні і добрі функціональні результати у 66,6 % пацієнтів. FAST, діагностичний перитонеальний лаваж, КТ живота й таза забезпечують об’єктивізацію клінічних даних, мають свої недоліки та переваги, а також показання для їх застосування.

Background. Combined injuries of the pelvis and abdominal organs are common in multiple trauma patients, due to anatomical proximity. According to various authors, they account from 4 to 23 % of cases. The epidemiology of abdominal organ injuries combined with pelvic fractures includes the liver, kidneys, and spleen in 36.6 % of cases; isolated vascular injuries (mesentery/iliac/thoracic aorta) in 15.1 %; hollow organs (bladder, intestine) in 14.0 %; hollow organs + vascular injuries in 10.8 %; parenchymal organs + vascular injuries in 9.7 %; parenchymal organs + hollow organs in 6.5 %; and parenchymal organs + diaphragm in 6.5 %. The mortality rate for pelvic fractures and abdominal trauma is approximately 5–10 %, which is attributed to hemodynamic instabi­lity in this cohort. The purpose was to improve treatment outcomes in patients with combined pelvic and abdominal organ injuries by optimizing treatment strategy. Materials and methods. The clinical study included 34 patients with combined pelvic and abdominal injuries, divided into two groups. The experimental group consisted of 21 patients, with a male-to-female ratio of 13 (61.9 %) to 8 (38.1 %). The average age was 44.3 ± 13.3 years. The comparison group included 13 patients, 8 males (61.5 %) and 5 females (38.5 %), with an average age of 43.7 ± 12.9 years. Results. In the experimental group, 6 months post-injury, excellent and good functional outcomes were noted in 7 patients (77.8 %) versus 2 patients (50.0 %) in the comparison group. Unsatisfactory outcomes were observed in 1 case (11.1 %) in the experimental group and 1 case (25.0 %) in the comparison group (p < 0.05). At 18 months post-injury, excellent and good functional outcomes in the experimental group were observed in 6 patients (66.6 %) versus 2 patients (50.0 %) in the comparison group. Unsatisfactory outcomes were noted in 1 case (11.1 %) in the experimental group and 1 case (25.0 %) in the comparison group (p < 0.05). Conclusions. The developed and implemented diagnostic and treatment algorithm, including a novel opposite compression screw design for stabilizing sacroiliac joint injuries, and an active approach to conversion of pelvic stabilization method in patients with combined unstable pelvic and abdominal organ injuries, resulted in excellent and good functional outcomes in 66.6 % of patients. FAST protocol, diagnostic peritoneal lavage, abdominal and pelvic computed tomography scans help objectify clinical data. Each method has its advantages, limitations, and specific indications for use.

поєднані нестабільні пошкодження таза; пошкодження органів черевної порожнини; лікування

combined unstable pelvic injuries; abdominal organ injuries; treatment

1. Zsolt J. Balogh. Polytrauma: It is a disease. Injury. 2022;53:1727-1729. doi: 10.1016/j.injury.2022.05.001 0020-1383.
2. Van Ditshuizen J.C., Sewalt C.A., Palmer C.S., et al. The definition of major trauma using different revisions of the abbreviated injury scale. Scand J Trauma Resusc Emerg Med. 2021;29:71. doi:10.1186/s13049-021-00873-7.
3. Abdelrahman H., El-Menyar A., Keil H., et al. Patterns, management, and outcomes of traumatic pelvic fracture: insights from a multicenter study. J Orthop Surg Res. 2020;15:249. doi:10.1186/s13018-020-01772-w.
4. Brinton K.C., Tharp M.E., Gallagher P.K., et al. Pelvic Fractures With Concomitant Abdominal Injuries Versus Without. Propensity Matched Analysis. Academic Surgical Congress Abstracts Archive. Posted on April 24, 2024.
5. Montmany S., Rebasa P., Luna A., et al. Origin of hemorrhage in polytraumatized patients with pelvic fracture and hemodynamic nestable. Cir Esp. 2015;93:450-454. doi: 10.1016/j.cireng.2015.01.005.
6. Küper M.A., Bachmann R., Wenig G.F., et al. Associated abdominal injuries do not influence quality of care in pelvic fractures — a multicenter cohort study from the German Pelvic Registry. World J Emerg Surg. 2020;15(8). doi:10.1186/s13017-020-0290-x.
7. Chen B. Effect of damage control strategy combining pre-hospital emergency treatment with in-hospital treatment on pelvic fracture complicated by multiple injuries. Injury. 2024;55(4):111391. doi: 10.1016/j.injury.2024.111391.
8. Küper M., Trulson A., Stuby M.F., et al. Pelvic ring fractures in the elderly. Efort Open Reviews. 2019;4(6):313-320. doi:10.1302/2058-5241.4.180062.
9. Champion H.R., Sacco W.J., Carnazzo A.J. Trauma score. Crit Care Med. 1981;9(9):672-6. doi: 10.1097/00003246-198109000-00015.
10. Hardy B.M., Enninghorst N., King K.L., et al. The most critically injured polytrauma patient mortality: should it be a measurement of trauma system performance? Eur J Trauma Emerg Surg. 2024;50(1):115-119. doi: 10.1007/s00068-022-2073-z.
11. Majeed S.A. Grading the outcome of pelvic fractures. J Bone Joint Surg Br. 1989;71(2):304-6. doi: 10.1302/0301-620X.71B2.2925751.
12. Бур’янов О.А., Кваша В.П., Дьомін В.М. Зустрічно-компресуючий гвинт для фіксації крижово-здухвинного суглоба. Пат. Україна, № 152565, МПК А61 В17/58/, заявник і патентовласник Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. № u202200116; заяв. 16.03.2023; опубл. 15.03.2023 р. Бюл. № 11.
13. Yao-Tung Tsai, Yu-Ching Chou, Chia-Chun Wu, et al. Тraditional versus Minimally Invasive Spinopelvic Fixation for Sacral Fracture Treatment in Vertically Unstable Pelvic Fractures. J. Pers. Med. 2022;12(2):262. doi:10.3390/jpm12020262.
14. Ahmed Goda El-Hamalawy, Mahmoud Abdel Karim, She–rif A. Khaled, еt al. Minimally invasive stabilization of posterior pelvic ring injuries through transiliac internal fixator versus Iliosacral screw: A prospective comparative cohort study. Injury. 2023;54(6):1677-1686. doi:10.1016/j.injury.2023.02.042.
15. Lodde M.F., Katthagen J.C., Schopper C.O., еt al. Biomechanical Comparison of Five Fixation Techniques for Unstable Fragility Fractures of the Pelvic Ring. J. Clin. Med. 2021;10:2326. doi:10.3390/jсm 10222326.
16. Pothmann C.E.M., Sprengel K., Alkadhi H., еt al. Abdominal verletzungen des polytraumatisierten Erwachsenen: Systematischer Überblick [Abdominal injuries in polytraumatized adults: Systematic review]. Unfallchirurg. 2018;121(2):159-173. doi: 10.1007/s00113-017-0456-5.
17. Jiang X., Luo Y He X., еt al. Development and validation of the diagnostic accuracy of artificial intelligence-assisted ultrasound in the classification of splenic trauma. Ann Transl Med. 2022 Oct;10(19):1060. doi: 10.21037/atm-22-3767.
18. Johannes Wiik Larsen, Kjetil Søreide, Jon Arne Søreide, et al. Epidemiology of abdominal trauma: An age- and sex-adjusted incidence analysis with mortality patterns. Injury. 2022;53(10):3130-3138. doi:10.1016/j.injury.2022.06.020.