Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Медицина невідкладних станів" Том 20, №2, 2024

Повернутися до номеру

Невідкладна допомога при ускладнених психозами посттравматичних стресових розлада

Автори: Козідубова В.М., Гончарова О.Ю., Долуда С.М., Баричева Е.М., Гурницький О.В.
Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Рубрики: Медицина невідкладних станів

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

У роботі наведена інформація про невідкладну допомогу при посттравматичних стресових розладах, ускладнених психозами. Акцент робиться на випадках тяжких форм депресій із суїцидальними проявами та алкогольних ускладненнях з розладами свідомості й психозами. Підкреслюється, що останнім часом типові випадки посттравматичного стресового розладу нерідко ускладнюються та обтяжуються, бо в сучасному житті панує виснажливий характер психічної травматизації у зв’язку з військовими подіями. Тому в клінічній картині психогеній можуть розвиватися тяжкі депресивні стани з суїцидальними тенденціями. У таких випадках домінують пригніченість, епізоди значної туги, що пацієнт переживає як муку, фізичне страждання. Виникають ідеї самозвинувачення, що тісно пов’язані з психотравмуючою ситуацією і становлять домінуючий зміст психогенного комплексу. Хворі переносять на себе провину виникаючої біди. Під впливом таких переживань розвиваються загострення зі зростанням тривоги, безвихідністю, суїцидальними думками з намірами та діями, погіршується сон, апетит, розвивається загальмованість, апатія, байдужість. Такі стани частіше виникають в умовах сімейного неблагополуччя, в осіб зі слабкістю особистісного психологічного захисту при зниженні толерантності до емоційних навантажень, зміненій самооцінці. В інших випадках хворі із посттравматичними стресовими розладами стають замкнутими, відчуженими, злостивими. З утрудненнями пацієнти контактують з оточуючими, стають дратівливими, часом агресивними. У цей час хворі відмовляються від виконання традиційних вимог професійної діяльності. У сім’ях пацієнти стають чужими, відстороненими від рідних. Тому з часом вони можуть втрачати роботу та сім’ю. Особливості поведінки психопатоподібного типу можуть формувати прихильність до алкоголізації, наркотизації, що більшою мірою формує соціальну та мікросоціальну дезадаптацію. При наданні невідкладної допомоги таким хворим необхідно керуватись вимогами законодавства про психіатричну допомогу. У гострому періоді слід призначати антидепресивну, нейролептичну та седативну терапію в ін’єкціях для швидкого досягнення необхідного терапевтичного ефекту з подальшим переведенням на пероральні форми препаратів базової та допоміжної терапії. Проведення психокорекційних заходів повинно бути також важливою складовою процесу подальшої реабілітації хворих з посттравматичним стресовим розладом.

The work provides information on the emergency care for post-traumatic stress disorders complicated by psychosis. Emphasis is placed on cases of severe depression with suicidal manifestations and alcoholic complications with disorders of consciousness and psychosis. It is noted that in recent years, typical cases of post-traumatic stress disorder have often become more complicated and aggravated, because the debilitating nature of mental trauma persists in modern life due to military events. Therefore, in the clinical picture of psychogenic disorders, severe depressive states with suicidal tendencies can develop. In such cases, moodiness dominates, as well as episodes of significant melancholy that a patient experiences as torment, physical suffering. Ideas of self-accusation arise, which are closely related to the psychotraumatic situation and constitute the dominant content of a psychogenic complex. Patients blame themselves of the emerging trouble. Under the influence of such experiences, exacerbations develop with an increase in anxiety, hopelessness, suicidal thoughts with intentions and actions; sleep and appetite deteriorate, retardation, apathy, and indifference develop. Such conditions are more likely to occur in conditions of family trouble, in persons with weak personal psychological protection in a decreased tolerance to emotional stress, altered self-esteem. In other cases, patients with post-traumatic stress disorders become withdrawn, alienated, and spiteful. People can experience difficulties when communicating with others, they become irritable, sometimes aggressive. At this time, patients refuse to fulfill the traditional requirements of professional activity. In families, they become strangers, estranged from their relatives. Therefore, over time, they may lose their jobs and families. Characteristics of psychopathic behavior can predispose individuals to alcoholism and drug addiction, which in turn contribute significantly to social and micro-social maladaptation. When providing urgent care to such patients, it is necessary to be guided by the requirements of the legislation on psychiatric care. In the acute period, antidepressant, neuroleptic and sedative therapy in injections should be prescribed to quickly achieve the desired therapeutic effect, followed by switching to oral forms of basic and adjuvant therapy. Psychocorrectional measures should also be an important component of the process of further rehabilitation of patients with post-traumatic stress disorder.


Ключові слова

посттравматичний стресовий розлад; психотичні ускладнення; невідкладна допомога

post-traumatic stress disorder; psychotic complications; emergency care


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. Minko O.I., Markozova L.M., Artemchuk A.P., Lisna N.M., Baranenko O.V. Algorithm for choosing the optimal complex therapy for persons with alcohol dependence. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2023. 31(1). 35-37. (In Ukrainian). doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is3-2023-15.
  2. Tabachnikov S.I., Pinchuk I.Y., Kharchenko Y.M., Mykhalchuk N.O., Chepurna A.M., Zdoryk I.F. Criteria for diagnostics and treatment of somatic patients who use psychoactive substances in the practice of family medicine. Arkhiv Psykhiatrii. 2019. 25(1). 15-21. (In Ukrainian). 
  3. Gaponov K.D., Tabachnikov S.I. Social support and qua-lity of life of persons of different social groups and with various levels of psychosocial stress, which are suffering from disorders due to use of alcohol. Arkhiv Psykhiatrii. 2019. 25(1). 22-29. (In Ukrainian). 
  4. Davidouski S., Ibragimova J., Skuhareuskaya M., Leonov N., Kastsiuk D. Analysis of social factors and individual psychological characteristics of persons, who committed a suicidal attempt. Psychiatry, Psychotherapy аnd Clinical Psychology. 2020. 11. 3. 531-545. (In Russian).
  5. Yaroslavtsev S.A. Features of cognitive regulation of emotions and social functioning in patients with cognitive impairments in depressive disorders. Archives of Psychiatry. 2020. 26(1). 21-27. (In Ukrainian). doi.org/ 10.37822/2410-7484.2020.26.1.21-27. 
  6. Skrypnikov A.M., Isakov R.I. Features of the continuum of social and psychological adaptation – maladaptation in women with different genesis of depression and severity of problems in psychosocial functioning. Arkhiv Psykhiatrii. 2019. 25(1). 56-62. (In Ukrainian). 
  7. Borysenko V.V., Kydon P.V., Kazakov O.A. Psychosocial maladaptation in the context of anxiety and depressive disorders under conditions of social and stressful events in Ukraine. Azerbaijan Medical Journal. 2023. 3. 90-95. (In English). doi.org/10.34921/amj.2023.3.015.
  8. Almeida S.S., Zizzi F.B., Cattaneo A., Comandini A. Mana-gement and Treatment of Patients With Major Depressive Disorder and Chronic Diseases: A Multidisciplinary Approach. Frontiers in Psycholology. 2020. 11. 542444. (In English). doi.org/10.3389/fpsyg.2020.542444.
  9. Gutiérrez-Rojas L., Porras-Segovia A., Dunne H., Andrade-González N., Cervilla J.A. Prevalence and correlates of major depressive disorder: a systematic review. Brazilian Journal of Psychiatry. 2020. 42(6). 657-672. (In English). doi.org/10.1590/1516-446-2020-0650.
  10. Pidkorytov V.S., Syerikova O.I., Skrynnyk O.V., Serikova O.S., Baibarak N.A. Structure of remissions of bipolar affective disorder in persons living in conditions of constant stress influence and having a property. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2022. 30(1). 60-62. (In Ukrainian). doi.org/10.36927/2079-0325-V30-is1-2022-11. 
  11. Linskiy I.V., Kuzminov V.N. Clinical variants of acute psychotic conditions in alcohol withdrawal patients. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2022. 30(1). 55-59. (In Ukrainian). doi.org/10.36927/2079-0325-V30-is1-2022-10. 
  12. Chernenko I.I., Fomenko Y.Y. Dynamics of the development of posy-traumatic stress disorder (PTSD) in combat participants after combat brain injury. Psychiatry, Neurology and Medical Psychology. 2023. 22. 54-62. (In Ukrainian). doi:10.26565/2312-5675-2023-22-07.
  13. Tolstaia T.Y. Clinical phenomenology of anxiety disorders in internally displaced persons. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2022. 30(1). 33-35. (In Ukrainian). doi.org/10.36927/2079-0325-V30-is1-2022-6. 
  14. Zelenska K.O. Personified program for correction of post-stress disorders in different categories of survivors (combatants and volunteers) Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2021. 29(4). 27-29. (In Ukrainian). doi.org/10.36927/2079-0325-V29-is4-2021-4. 
  15. Druz O.V., Zavorotny V.I., Chernenko I.O. Therapeutic algorithm for posttraumatic stress disorder with suicidal behavior in combatants. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2022. 30(1). 45-47. (In Ukrainian). doi.org/10.36927/2079-0325-V30-is1-2022-7. 
  16. Rusanov V. Treatment of PTSD and adjustment disorders in combatants and veterans using Acceptance and Responsibility Therapy (ACT): Theses for future research. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2023. 8. 4. 1-3. (In Ukrainian). doi.org/10.26766/pmgp.v8i4.448.
  17. Salden V.I. Early diagnosis and psychocorrection of mental and behavioral disorders in patients who use alcohol with harmful effects in family medicine network. Arkhiv Psykhiatrii. 2019. 25(1). 30-33. (In Ukrainian). 
  18. Abdrjahimov R.A. Psychocorrection of post-stress psychologic maladaptation in combatants with vision injuries: rationale, content, effectiveness. Arkhiv Psykhiatrii. 2019. 25 (2). 73-80. (In Ukrainian). 
  19. Avramchuk O.S., Plevachuk O.Y., Rakhman L.V. Bereavement among individuals with social anxiety disorders: associated impairments. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2023. 31(3). 53-58. (In Ukrainian). doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is3-2023-9. 
  20. Druz O.V., Chernenko I.O. Basic psychometric markers of post-traumatic stress disorder in combatants. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2020. 28(2). 26-29. (In Ukrainian). doi.org/10.36927/2079-0325-V28-is2-2020-5. 
  21. Zhyvotovska L.V., Boiko D.I., Sokil A.A., Pogorilko O.V., Voloshyn V.A. Modern approaches to pharmacotherapy of posttrummatic stress disorder. Bulletin problems in Biology аnd Medicine. 2019. 2. 38-44. (In Ukrainian). doi.org/10.29254/2077-4214-2019-2-2-151-44-48.
  22. Isakov R.I. Analysis of the relationship to accessibility of values in various spheres of life of women in depressive disorders of various genesis, depending on the expression of psychosocial disadaptation. Actual Problems оf Transport Medicine. 2020. 1(59). 36-44. (In Ukrainian). doi.org/10.5281/zenodo.3744351.
  23. Koshchii V.O. Analysis of psycho-social functioning of comba–tants with traumatic injuries of main vessels of limbs with different vo–lume of surgical intervention. Archives of Psychiatry. 2020. 26(1). 04-10. (In Ukrainian). doi.org/10.37822/2410-7484.2020.26.1.04-10. 
  24. Belov O.O. Individual-psychological and pathocarterological features of patients with depressive disorders. Psychiatry, Neuro–logy and Medical Psychology. 2021. 17. 44-50. (In Ukrainian). doi.org/10.26565/2312-5675-2021-17-06.
  25. Pidkorytov V.S., Syerikova O.I., Serikova O.S., Skrynnyk O.V. Analysis of the affective state and suicidal tendencies in persons with bipolar affective disorder who live in conditions of constant stress influence and have suicided in the past. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2023. 31(2). 63-68. (In Ukrainian). doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is2-2023-8. 
  26. Kosenko K.A., Markova M.V. Peculiarities of psychosocial stress and anxiety-depressive response in representatives of the command staff and workers of merchant and passenger-carrying fleets. Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2020. 28(1). 54-59. (In Ukrainian). doi.org/10.36927/20790325-V28-is1-2020-12. 
  27. Kharchenko Y.M., Drevitska O.O., Syropyatov O.H., Mazhbits V.B., Mykhalchuk N.O. Characteristics of clinical symptoms of psychotic disorders of combatants. Modern medicine, pharmacy and psychological. 2020. 1(4). 215-236. (In Ukrainian). 
  28. Kuzminov V.N., Tkachenko T.V., Lakynskyi R.V. Influence of alcohol abuse on formation of adaptation disorders in alcoholic’s family members (scientific literature review). Ukrains’kyi Visnyk Psykhonevrolohii. 2022. 30(1). 71-74. (In Ukrainian). doi.org/10.36927/2079-0325-V30-is1-2022-13. 
  29. Vovk V.I., Strashok O.O. Possibilities of application of cognitive-behavioral therapy to achieve remission in alcohol dependence. Psychiatry, Neurology and Medical Psychology. 2023. 21. 6-12. (In Ukrainian). doi.org/10.26565/2312-5675-2023-21-01.
  30. Isakov R.I., Herasymenko L.O. Psychosocial rehabilitation of patients with post-traumatic stress disorder. Azerbaijan Medical Journal. 2022. 1. 58-63. (In English). doi.org/10.34921/amj.2022.1.009.

Повернутися до номеру