Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №5, 2023

Більшість випадків тяжкої гострої кишкової непрохідності (ГКН) у ранньому післяопераційному періоді потребують лікування в умовах відділення інтенсивної терапії. Основними принципами інтенсивної терапії (ІТ) є визначення провідних порушень життєво важливих функцій, швидка їх корекція, а також підтримка функцій уражених органів та систем. При ГКН провідними патофізіологічними порушеннями в організмі, що потребують інтенсивної корекції, є порушення бар’єрної функції кишечника (для бактерій та токсинів), гіповолемія, артеріальна гіпотензія й порушення мікроциркуляції, передусім в органах черевної порожнини, порушення водно-електролітного балансу та кислотно-лужного стану. Ці порушення, у свою чергу, можуть спричиняти повторний розвиток внутрішньочеревної гіпертензії з порушенням перфузії органів черевної порожнини. Таким чином, ефективність ІТ динамічної ГКН полягає насамперед у швидкості корекції водно-електролітних порушень та відновленні кишкового кровотоку, поновленні пристінкового травлення, а не у кількості препаратів, що призначаються для стимуляції кишечника. Провідним методом відновлення кишкового кровотоку є рідинна ресусцитація за сучасними принципами ROSE. Провідним критерієм ефективності ІТ загалом може служити ефективний контроль внутрішньочеревного тиску та вчасне лікування внутрішньочеревної гіпертензії.

Most patients with severe acute small bowel obstruction in the early postoperative period require treatment in the intensive care unit. The main principles of intensive care are identifying major vital function disorders, their rapid correction, as well as supporting the functions of the affected organs and systems. The leading pathophysiological disorders that require intensive correction during small bowel obstruction are impaired intestinal barrier function (for bacteria and toxins), hypovolemia, hypotension and microcirculation disorders, primarily in the abdominal organs, fluid and electrolyte and acid-base disorders. Such disorders, in turn, could cause repeated development of intra-abdominal hypertension with impaired perfusion of the abdominal organs. Thus, the efficiency of intensive care for dynamic acute bowel obstruction primarily depends on the speed of correction of fluid and electrolyte disorders and restoration of intestinal blood flow, normalization of gut parietal digestion rather than on the quantity of the drugs that stimulate bowel movement. The primary method of gut microcirculation restoration is the ROSE approach to fluid resuscitation. The main criteria of the intensive care efficiency should be control of intra-abdominal pressure and timely treatment of intra-abdominal hypertension.

гостра кишкова непрохідність; внутрішньочеревна гіпертензія; інфузійна терапія; електролітні порушення; ілеус; назогастральний зонд; стимуляція перистальтики кишечника

acute bowel obstruction; intra-abdominal hypertension; fluid resuscitation; electrolyte disorders; ileus; nasogastric feeding tube; bowel stimulation

1. Пилипенко М.М., Бондар М.В. Провідні патофізіологічні порушення в організмі у разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція). Медицина невідкладних станів. 2020. Т. 16. № 2. С. 48-54. DOI: 10.22141/2224-0586.16.2.2020.203140.
2. Пилипенко М.М., Бондар М.В. Передопераційна підготовка та особливості індукції в анестезію в разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція). Медицина невідкладних станів. 2020. Т. 16. № 7. С. 18-32. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.16.7-8.2020.223700.
3. Пилипенко М.М., Бондар М.В., Хоменко О.Ю. Періопераційний менеджмент відповідно до принципів програми швидкого післяопераційного відновлення (ERAS) у профілактиці гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція). Медицина невідкладних станів. 2022. Т. 18. № 2. С. 34-38. DOI: 10.22141/2224-0586.16.2.2020.203140.
4. Sakari T., Christersson M., Karlbom U. Mechanisms of adhesive small bowel obstruction and outcome of surgery; a population-based study. BMC Surg. 2020. № 20(1). Р. 62. doi: 10.1186/s12893-020-00724-9.
5. Asuzu D., Pei K.Y., Davis K.A. A simple predictor of post-operative complications after open surgical adhesiolysis for small bowel obstruction. Am. J. Surg. 2018. № 216(1). Р. 67-72. doi: 10.1016/j.amjsurg.2018.02.031.
6. Foss N.B., Kehlet H. Challenges in optimising recovery after emergency laparotomy. Anaesthesia. 2020. № 75. Suppl. 1. Р. e83-e89. doi: 10.1111/anae.14902. PMID: 31903571.
7. Kirkpatrick A.W., Roberts D.J., De Waele J.; Pediatric Guidelines Sub-Committee for the World Society of the Abdominal Compartment Syndrome. Intra-abdominal hypertension and the abdominal compartment syndrome: updated consensus definitions and clinical practice guidelines from the World Society of the Abdominal Compartment Syndrome. Intensive Care Med. 2013. № 39(7). Р. 1190-206. doi: 10.1007/s00134-013-2906-z.
8. Tekkis P.P., Kinsman R., Thompson M.R.; Association of Coloproctology of Great Britain, Ireland. The Association of Coloproctology of Great Britain and Ireland study of large bowel obstruction caused by colorectal cancer. Ann. Surg. 2004. № 240(1). Р. 76-81. doi: 10.1097/01.sla.0000130723.81866.75.
9. Lilley E.J., Scott J.W., Goldberg J.E. Survival, Healthcare Utilization, and End-of-life Care Among Older Adults with Malignancy-associated Bowel Obstruction: Comparative Study of Surgery, Venting Gastrostomy, or Medical Management. Ann. Surg. 2018. № 267(4). Р. 692-699. doi: 10.1097/SLA.0000000000002164.
10. Lee M.J., Sayers A.E., Drake T.M.; NASBO steering group and NASBO collaborators. National prospective cohort study of the burden of acute small bowel obstruction. BJS Open. 2019. № 3(3). Р. 354-366. doi: 10.1002/bjs5.50136.
11. Bloom L., Seckel M.A. Placement of Nasogastric Feeding Tube and Postinsertion Care Review. AACN Adv. Crit. Care. 2022. № 33(1). Р. 68-84. doi: 10.4037/aacnacc2022306.
12. Coyer F., Cook J.L., Brown W. Securement to prevent device-related pressure injuries in the intensive care unit: A randomised controlled feasibility study. Int. Wound J. 2020. № 17(6). Р. 1566-1577. doi: 10.1111/iwj.13432.
13. Zand F., Sabetian G., Ghodrati Z. Routine change of nasogastric tube in intensive care unit: friend or foe. Iran Red. Crescent Med. J. 2011. № 13(5). Р. 354-5. PMID: 22737495; PMCID: PMC3371969.
14. Ozen N., Sis Celik A., Terzioglu F. et al. Prevention of microbial colonization of feeding tubes in the intensive care unit. Nurs Crit. Care. 2022. doi: 10.1111/nicc.12812.
15. Gerber A. An appraisal of paralytic ileus and the necessity for postoperative gastrointestinal suction. Surg. Gynecol. Obstet. 1963. № 117. Р. 294-6. PMID: 14080340.
16. Kehlet H., Holte K. Review of postoperative ileus. Am. J. Surg. 2001. № 182(5A Suppl.). Р. 3S-10S. doi: 10.1016/s0002-9610(01)00781-4. 
17. Fonseca A.L., Schuster K.M., Maung A.A. Routine nasogastric decompression in small bowel obstruction: is it really necessary? Am. Surg. 2013. № 79(4). Р. 422-8. PMID: 23574854.
18. Gaignard E., Bergeat D., Courtin-Tanguy L. et al. Is systematic nasogastric decompression after pancreaticoduodenectomy really necessary? Langenbecks Arch. Surg. 2018. № 403(5). Р. 573-580. doi: 10.1007/s00423-018-1688-8. 
19. Park J.S., Kim J.Y., Kim J.K. Should Gastric Decompression be a Routine Procedure in Patients Who Undergo Pylorus-Preserving Pancreatoduodenectomy? World J. Surg. 2016. № 40(11). Р. 2766-2770. doi: 10.1007/s00268-016-3604-0. 
20. Ichida H., Imamura H., Yoshimoto J. Randomized Controlled Trial for Evaluation of the Routine Use of Nasogastric Tube Decompression After Elective Liver Surgery. J. Gastrointest. Surg. 2016. № 20(7). Р. 1324-30. doi: 10.1007/s11605-016-3116-0. 
21. Vinay H.G., Raza M., Siddesh G. Elective Bowel Surgery with or without Prophylactic Nasogastric Decompression: A Prospective, Randomized Trial. J. Surg. Tech. Case Rep. 2015. № 7(2). Р. 37-41. doi: 10.4103/2006-8808.185654.
22. Kunstman J.W., Klemen N.D., Fonseca A.L., Araya D.L., Salem R.R. Nasogastric drainage may be unnecessary after pancreaticoduodenectomy: a comparison of routine vs selective decompression. J. Am. Coll. Surg. 2013. № 217(3). Р. 481-8. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2013.04.031.
23. Shussman N., Brown M.R., Johnson M.C., Da Silva G., Wexner S.D., Weiss E.G. Does nasogastric tube decompression get used less often with laparoscopic and hand-assisted compared with open colectomy? Surg. Endosc. 2013. № 27(12). Р. 4564-8. doi: 10.1007/s00464-013-3124-z.
24. McMullen C.D., Anstey C., Garrett P. Nasogastric tube placement under sonographic observation: A comparison study of ultrasound and chest radiography in mechanically ventilated patients. Aust. Crit. Care. 2022. № 35(2). Р. 181-185. doi: 10.1016/j.aucc.2021.03.006.
25. Tsolaki V., Zakynthinos G.E., Zygoulis P. Ultrasonographic Confirmation of Nasogastric Tube Placement in the COVID-19 Era. J. Pers. Med. 2022. № 12(3). Р. 337. doi: 10.3390/jpm12030337.
26. Brotfain E., Erblat A., Luft P. Nurse-performed ultrasound assessment of gastric residual volume and enteral nasogastric tube placement in the general intensive care unit. Intensive Crit. Care Nurs. 2022. № 69. Р. 103183. doi: 10.1016/j.iccn.2021.103183.
27. Chen Y., Tian X., Liu C., Zhang L. Application of visual placement of a nasojejunal indwelling feeding tube in intensive care unit patients receiving mechanical ventilation. Front Med. (Lausanne). 2022. № 9. Р. 1022815. doi: 10.3389/fmed.2022.1022815.
28. Hernández G., Ospina-Tascón G.A., Damiani L.P., et al. Effect of a Resuscitation Strategy Targeting Peripheral Perfusion Status vs Serum Lactate Levels on 28-Day Mortality Among Patients With Septic Shock: The ANDROMEDA-SHOCK Randomized Clinical Trial. JAMA. 2019. № 321(7). Р. 654-664. doi: 10.1001/jama.2019.0071.
29. Oczkowski S., Alshamsi F., Belley-Cote E. Surviving Sepsis Campaign Guidelines 2021: highlights for the practicing clinician. Pol. Arch. Intern. Med. 2022. № 132. Р. 16290. doi: 10.20452/pamw.16290.
30. Aaen A.A., Voldby A.W., Storm N. Goal-directed fluid therapy in emergency abdominal surgery: a randomised multicentre trial. Br. J. Anaesth. 2021. № 127(4). Р. 521-531. doi: 10.1016/j.bja.2021.06.031.
31. Rowan K.M., Angus D.C., Bailey M., et al. Early, Goal-Directed Therapy for Septic Shock — A Patient-Level Meta-Analysis. N. Engl. J. Med. 2017. № 376(23). Р. 2223-2234. doi: 10.1056/NEJMoa1701380.
32. Rajaram S.S., Desai N.K., Kalra A., et al. Pulmonary artery catheters for adult patients in intensive care. Cochrane Database Syst. Rev. 2013. CD003408. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003408.pub3.
33. Pepper D.J., Jaswal D., Sun J. Evidence Underpinning the Centers for Medicare & Medicaid Services’ Severe Sepsis and Septic Shock Management Bundle (SEP-1): A Systematic Review. Ann. Intern. Med. 2018. № 168(8). Р. 558-568. doi: 10.7326/M17-2947.
34. Perner A., Prowle J., Joannidis M., Young P., Hjortrup P.B., Pettilä V. Fluid management in acute kidney injury. Intensive Care Med. 2017. № 43(6). Р. 807-815. doi: 10.1007/s00134-017-4817-x.
35. Malbrain M., Langer T., Annane D. Intravenous fluid therapy in the perioperative and critical care setting: Executive summary of the International Fluid Academy (IFA). Ann. Intensive Care. 2020. № 10(1). Р. 64. doi: 10.1186/s13613-020-00679-3.
36. Sanfilippo F., Spoletini G. Perspectives on the importance of postoperative ileus. Curr. Med. Res. Opin. 2015. № 31(4). Р. 675-6. doi: 10.1185/03007995.2015.1027184.
37. Reintam Blaser A., Starkopf J., Alhazzani W. et al. ESICM Working Group on Gastrointestinal Function. Early enteral nutrition in critically ill patients: ESICM clinical practice guidelines. Intensive Care Med. 2017. № 43(3). Р. 380-398. doi: 10.1007/s00134-016-4665-0.
38. Drake T.M., Ward A.E. Pharmacological management to prevent ileus in major abdominal surgery: a systematic review and meta-analysis. J. Gastrointest. Surg. 2016. № 20(6). Р. 1253-64. doi: 10.1007/s11605-016-3140-0.
39. Kreis M.E., Kasparek M., Zittel T.T., Becker H.D., Jehle E.C. Neostigmine increases postoperative colonic motility in patients undergoing colorectal surgery. Surgery. 2001. № 130(3). Р. 449-56. doi: 10.1067/msy.2001.116451.
40. Summary of product characteristics for Proserinum-Darnitsa. Джерело: https://compendium.com.ua/dec/281279/
41. Seta, Maria & Kale-Pradhan, Pramodini. Efficacy of Metoclopramide in Postoperative Ileus after Exploratory Laparotomy. Pharmacotherapy. 2001. № 21. Р. 1181-6. doi: 10.1592/phco.21.15.1181.33888.
42. Симоненков А.П., Федоров В.Д., Клюжев В.М. Применение серотонина адипината для восстановления нарушенной функции гладкой мускулатуры у хирургических и терапевтических больных. Вестник интенсивной терапии. 2005. № 1. 
43. Gershon M.D. Review article: serotonin receptors and transporters — roles in normal and abnormal gastrointestinal motility. Aliment. Pharmacol. Ther. 2004. № 20. Suppl. 7. Р. 3-14. doi: 10.1111/j.1365-2036.2004.02180.x.
44. Smart C.J., Malik K.I. Prucalopride for the treatment of ileus. Expert Opin. Investig. Drugs. 2017. № 26(4). Р. 489-493. doi: 10.1080/13543784.2017.1301427.
45. Korolkiewicz R.P., Kuziemski K. Use of erythromycin in prevention or treatment of postoperative ileus. Urology. 2008. № 72(1). Р. 231. doi: 10.1016/j.urology.2007.11.158.
46. Lightfoot A.J., Eno M., Kreder K.J. Treatment of postoperative ileus after bowel surgery with low-dose intravenous erythromycin. Uro-logy. 2007. № 69(4). Р. 611-5. doi: 10.1016/j.urology.2006.12.027.
47. Lee H.T., Kim B.J. Trimebutine as a modulator of gastrointestinal motility. Arch. Pharm. Res. 2011. № 34(6). Р. 861-4. doi: 10.1007/s12272-011-0600-7.