Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №3, 2023

Первинна медико-санітарна допомога визначається як «первинний контакт, безперервна, всебічна та скоординована допомога, що надається населенню не диференційовано за статтю, захворюванням або системою органів». Універсальність, як частина навчальних програм медичного вишу, по суті, важлива для тих, хто робить кар’єру за спеціальностями зі значним компонентом первинної медико-санітарної допомоги, такими як сімейна медицина, медицина невідкладних станів, терапія та педіатрія. Отоларингологія — важлива спеціальність, що має стосунок до сімейної медицини, педіатрії та загальної практики. Отоларингологічні проблеми становлять значну частину звернень по первинну медико-санітарну допомогу. Приблизно від 20 до 40 % консультацій загальної практики дорослих пов’язані з отоларингологічними скаргами. Реформа охорони здоров’я, що відбувається в Україні, вносить суттєві корективи в підходи до діагностики й лікування більшості захворювань. Патологія може бути дуже різноманітною, а практичні навички можуть бути обмежені компетенцією лікарів. Для діагностики лікар загальної практики — сімейної медицини у своєму арсеналі може використовувати міжнародну класифікацію ISPS-2, що значно полегшує та уніфікує роботу лікаря. Абсцес надгортанника зазвичай є завершальною стадією запалення надгортанника (епіглотиту) і прилеглих надгортанних структур. Етіологія захворювання може бути інфекційною та неінфекційною. Клінічні ознаки епіглотиту різняться залежно від віку, тяжкості та етіології. Без лікування епіглотит може прогресувати до життенебезпечної обструкції дихальних шляхів, тому швидка діагностика і менеджмент епіглотиту в дітей є надзвичайно актуальними. Захворювання потрібно діагностувати на ранніх етапах розвитку патологічного процесу, з дотриманням маршруту пацієнта. Для цього потрібно мати глибокі знання етіопатогенезу хвороби, володіти методами дослідження і користуватися всім можливим арсеналом лікування для запобігання можливим ускладненням. Слід забезпечити злагоджену співпрацю медичних співробітників на усіх етапах надання медичної допомоги.

Primary health care is defined as “primary contact, continuous, comprehensive, and coordinated care provided to the population without differentiation by gender, disease, or organ system”. Versatility, as part of medical school curricula, is intrinsically important for those pursuing careers with a significant primary care component, such as family medicine, emergency medicine, therapy, and pediatrics. Otolaryngology is an important specialty related to family medicine, pediatrics, and general practice. Otolaryngological problems make up a significant part of appeals for primary health care. Approximately 20 to 40 % of adult general practice consultations are related to otolaryngological complaints. The Ukrainian health care reform makes significant adjustments in approaches to the diagnosis and treatment of most diseases. Pathology can be so varied and the scope of practical skills can be limited by doctor’s competence. For diagnosis, a family doctor can use the ISPS-2 international classification, which greatly facilitates and unifies the work of a general practitioner. An epiglottic abscess is usually the final stage of inflammation of the epiglottis (epiglottitis) and surrounding tissues. The etiology of the disease can be of infectious or non-infectious nature. Clinical signs of epiglottitis vary depending on age, severity, and etiology. Without treatment, epiglottitis can progress to life-threatening airway obstruction, so prompt diag­nosis and management of epiglottitis in children is extremely important. The disease must be diagnosed at the early stages of the pathological process, following the patient’s route. It requires deep knowledge of the disease etiopathogenesis, mastering research methods, and using all the possible arsenal of treatment to prevent complications. Coordinated cooperation of medical staff at all stages of providing medical care should be ensured.

епіглотит; патологія надгортанника; діагностика і диференціальна діагностика запальних захворювань гортаноглотки

epiglottitis; epiglottis pathology; diagnosis and diffe­rential diagnosis of larynx inflammatory diseases

1. Abou Zahr A., Saad Aldin E., Yunyongying P. Histoplasma epiglottitis in a patient with Crohn’s disease maintained on infliximab, prednisone, and azathioprine. Int. J. Infect. Dis. 2013. 17(8). e650-2. doi: 10.1016/j.ijid.2013.02.021. 
2. Allen M., Meraj T.S., Oska S. et al. Acute epiglottitis: Analysis of U.S. mortality trends from 1979 to 2017. Am. J. Otolaryngol. 2021. 42(2). 102882. doi: 10.1016/j.amjoto.2020.102882. 
3. Aono Y., Imokawa S., Uto T. et al. Granulomatosis with polyangiitis involving the epiglottis. Respirol. Case Rep. 2017. 5. e00226. doi: 10.1002/rcr2.226.
4. Bellis M., Herath J., Pollanen M.S. Sudden Death Due to Acute Epiglottitis in Adults: A Retrospective Review of 11 Postmortem Cases. Am. J. Forensic Med. Pathol. 2016. 37(4). 275-278. doi: 10.1097/PAF.0000000000000268.
5. Beltrami D., Guilcher P., Longchamp D., Crisinel P.A. Meningococcal serogroup W135 epiglottitis in an adolescent patient. BMJ Case Rep. 2018. 2018. bcr2017223038. doi: 10.1136/bcr-2017-223038.
6. Bozzella M.J., Magyar M., DeBiasi R.L., Ferrer K. Epiglottitis Associated With Intermittent E-cigarette Use: The Vagaries of Vaping Toxicity. Pediatrics. 2020. 145. doi: 10.1542/peds.2019-2399. 
7. Butler D.F., Myers A.L. Changing Epidemiology of Haemophilus influenzae in Children. Infect Dis. Clin. North Am. 2018. 32(1). 119-128. doi: 10.1016/j.idc.2017.10.005. 
8. Caley M. Remember Barbara Starfield: primary care is the health system’s bedrock. BMJ. 2013. 347. f4627. doi: 10.1136/bmj.f4627. 
9. Chroboczek T., Cour M., Hernu R. et al. Long-term outcome of critically ill adult patients with acute epiglottitis. PLoS One. 2015. 10. e0125736. doi: 10.1371/journal.pone.0125736. 
10. Cordial P., Le T., Neuenschwander J. Acute epiglottitis in a COVID-19 positive patient. Am. J. Emerg. Med. 2022. 51. 427.e1. doi: 10.1016/j.ajem.2021.06.077. 
11. Emberey J., Velala S.S., Marshall B. et al. Acute Epiglottitis Due to COVID-19 Infection. Eur. J. Case Rep. Intern. Med. 2021. 8. 002280. doi: 10.12890/2021_002280. 
12. Fondaw A., Arshad M., Batool S. et al. COVID-19 infection presenting with acute epiglottitis. J. Surg. Case Rep. 2020. 2020. rjaa280. doi: 10.1093/jscr/rjaa280.
13. Fung K. Otolaryngology-head and neck surgery in undergraduate medical education: advances and innovations. Laryngoscope. 2015. 125 Suppl. S1-14. doi: 10.1002/lary.24875. 
14. Glomb N.W.S., Cruz A.T. Infectious disease emergencies. Fleisher and Ludwig’s Textbook of Pediatric Emergency Medicine. 7th ed. Shaw K.N., Bachur R.G. (Eds). Philadelphia: Wolters Kluwer, 2016.
15. Hanna J., Brauer P.R., Berson E., Mehra S. Adult epiglottitis: Trends and predictors of mortality in over 30 thousand cases from 2007 to 2014. Laryngoscope. 2019. 129. 1107. doi: 10.1002/lary.27741.
16. Hu A., Sardesai M.G., Meyer T.K. A need for ENT education among primary care providers. Med. Educ. Online. 2012. 17(1). DOI: 10.3402/meo.v17i0.17350. 
17. Inaguma Y., Matsui S., Kusumoto M. et al. Thermal epiglottitis: Acute airway obstruction caused by ingestion of hot food. Pediatr. Int. 2019. 61. 927. doi: 10.1111/ped.13948.
18. Isakson M., Hugosson S. Acute epiglottitis: epidemiology and Streptococcus pneumoniae serotype distribution in adults. J. Laryngol. Otol. 2011. 125(4). 390-3. doi: 10.1017/S0022215110002446. 
19. Klein M.R. Infections of the Oropharynx. Emerg. Med. Clin. North Am. 2019. 37(1). 69-80. doi: 10.1016/j.emc.2018.09.002.
20. Lember M., Cartier T., Bourgueil Y., Dedeu T. Structure and organization of primary care. In: Kringos D., Boerma W., Hutchinson A., Saltman R.B., eds. Building primary care in a changing Europe. (Observatory Studies Series 38). Eur. Obs. Heal. Syst. Policies. 2015. 172.
21. Li S.F., Siegel B., Hidalgo I. et al. Laryngopyocoele: an unu–sual cause of a sore throat. Am. J. Emerg. Med. 2012. 30. 1655. e1.
22. Allen L.N., Barkley S., De Maeseneer J., van Weel C., Kluge H., de Wit N., Greenhalgh T. Unfulfilled potential of primary care in Europe. BMJ. 2018. 363. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.k4469.
23. Mazenq J., Retornaz K., Vialet R., Dubus J.C. [Acute epiglottitis due to group A β-hemolytic streptococcus in a child]. Arch. Pediatr. 2015. 22(6). 613-5. doi: 10.1016/j.arcped.2014.08.009. 
24. Morton E., Prahlow J.A. Death related to epiglottitis. Forensic Sci. Med. Pathol. 2020. 16(1). 177-179. doi: 10.1007/s12024-019-00142-1. 
25. O’Bryant S.C., Lewis J.D., Cruz A.T., Mothner B.A. Influenza A-Associated Epiglottitis and Compensatory Pursed Lip Breathing in an Infant. Pediatr. Emerg. Care. 2019. 5(11). e213-e216. doi: 10.1097/PEC.0000000000001589.
26. Renner A., Lamminmäki S., Ilmarinen T. et al. Acute epiglottitis after COVID-19 infection. Clin. Case Rep. 2021. 9(7). e04419. doi: 10.1002/ccr3.4419.
27. Sato S., Kuratomi Y., Inokuchi A. Pathological characteristics of the epiglottis relevant to acute epiglottitis. Auris Nasus Larynx. 2012. 39(5). 507-11. doi: 10.1016/j.anl.2011.10.015. 
28. Schäfer W.L.A., Boerma W.G.W., Kringos D.S. et al. Measures of quality, costs and equity in primary health care instruments developed to analyse and compare primary care in 35 countries. Qual. Prim. Care. 2013. 21. 67-79. 
29. Schröder A.S., Edler C., Sperhake J.P. Sudden death from acute epiglottitis in a toddler. Forensic Sci. Med. Pathol. 2018. 14(4). 555-557. doi: 10.1007/s12024-018-9992-8. 
30. Shah R.K., Stocks C. Epiglottitis in the United States: national trends, variances, prognosis, and management. Laryngoscope. 2010. 1256-62. doi: 10.1002/lary.20921.
31. Slijepcevic A., Strigenz D., Wiet G., Elmaraghy C.A. EBV epiglottitis: Primary supraglottic viral infection in a pediatric immunocompetent host. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. 2015. 79(10). 1782-4. doi: 10.1016/j.ijporl.2015.07.041.
32. Smith C., Mobarakai O., Sahra S. et al. Case report: Epiglottitis in the setting of COVID-19. IDCases. 2021. 24. e01116. doi: 10.1016/j.idcr.2021.e01116.
33. Somenek M., Le M., Walner D.L. Membranous laryngitis in a child. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. 2010. 74(6). 704-6. doi: 10.1016/j.ijporl.2010.03.020.
34. Suzuki S., Yasunaga H., Matsui H. et al. Factors associated with severe epiglottitis in adults: Analysis of a Japanese inpatient database. Laryngoscope. 2015. 125(9). 2072-8. doi: 10.1002/lary.25114.
35. Teaching E.N.T. in Primary Care. Sandhu and Waddell, Otolaryngol (Sunnyvale). 2016. 6. 2. doi: 10.4172/2161-119X.1000228.
36. Tibballs J., Watson T. Symptoms and signs differentiating croup and epiglottitis. J. Paediatr. Child Health. 2011. 47(3). 77-82. doi: 10.1111/j.1440-1754.2010.01892.x.
37. Tovar Padua L.J., Cherry J.D. Croup (laryngitis, laryngo–trachei–tis, spasmodic croup, laryngotracheobronchitis, bacterial trachei–tis, and laryngotracheobronchopneumonitis) and epiglottitis (supraglottitis). In: Feigin and Cherry’s Textbook of Pediatric Infectious Diseases, 8th edition, Cherry J.D., Harrison G.J., Kaplan S.L., Steinbach W.J., Hotez P.J. (Eds). Philadelphia: Elsevier, 2019. Vol. 1. Р. 175.
38. Tsai Y.T., Huang E.I., Chang G.H. et al. Risk of acute epiglottitis in patients with preexisting diabetes mellitus: A population-based case-control study. PLoS One. 2018. 13(6). e0199036. doi: 10.1371/journal.pone.0199036.
39. Tsai Y.T., Tsai M.S., Hsu C.M. et al. End-stage renal disease as a risk factor for epiglottitis: a population-based cohort study in Taiwan. BMJ Open. 2020. 10(11). e038683. doi: 10.1136/bmjopen-2020-038683.
40. van Weel C., Kassai R., Qidwai W. et al. Primary healthcare policy implementation in South Asia. BMJ Glob Health. 2016. 1. e000057. doi: 10.1136/bmjgh-2016-000057.
41. Zarbock S.D., DePriest K.L., Koepp B.M. A case report of serotype W135 Neisseria meningitidis epiglottitis in the United States and review of twelve adult cases of meningococcal epiglottitis. IDCases. 2018. 14. e00466. doi: 10.1016/j.idcr.2018.e00466.