Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №1, 2023

Вернуться к номеру

Застосування езомепразолу в комплексному лікуванні хворих із виразками шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладненими шлунково-кишковою кровотечею

Авторы: Іванчов П.В., Козлов С.М., Курбанов А.К., Пруднікова О.Б., Біляченко М.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Подані відомості про езомепразол — противиразковий препарат, що є першою сполукою класу інгібіторів протонної помпи. Наводяться дані, що свідчать про високу ефективність езомепразолу в лікуванні ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони, його важливе місце в комплексному лікуванні хворих із виразками шлунка й дванадцятипалої кишки, ускладненими шлунково-кишковою кровотечею.

The article presents information about esomeprazole, an antiulcer drug, which is the first compound in the class of proton pump inhibitors. The data indicating high efficacy of esomeprazole in the treatment of erosive-ulcerative lesions of the gastrointestinal tract are considered, as well as its important place in the comprehensive treatment of patients with gastric and duodenal ulcers complicated by gastrointestinal bleeding.


Ключевые слова

шлункова й дуоденальна виразка; клініко-ендоскопічний моніторинг; профілактика розвитку рецидиву кровотечі; езомепразол

gastric and duodenal ulcer; clinical and endoscopic monitoring; prevention of bleedings recurrence; esomeprazole


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Козлов С.М., Моїсєєв Ю.В. Інформаційно-аналітична система закладів охорони здоров’я «Електронна лікарня». 2008.
  2. Свінцицький А.С. Діагностика та лікування поширених захворювань органів травлення. К.: ДЕГ ЛТД, 2004. 240 с. 
  3. Соловйов О.С., Гудзенко О.П., Левченко І.О., Козицька К.І. Фармакоекономічна оцінка застосування інгібіторів протонної помпи при лікуванні виразкової хвороби шлунка. Український медичний альманах. 2013. Т. 16. № 4. С. 54-56.
  4. Скворцов В.В., Халилова У.А. Современные ингибиторы протонной помпы в лечении язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки. Поликлиника. 2015. № 1-1. С. 41-45.
  5. Сереброва С.Ю., Стародубцев А.К., Писарев В.В., Кондратенко С.Н., Василенко Г.Ф., Добровольский О.В. Фармакокинетика, продолжительность антисекреторного эффекта омепразола и эзомепразола, вероятные причины их изменений при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2009. № 4. С. 86-92.
  6. Ткач С.М. Клиническая польза и потенциальный риск применения ингибиторов протонной помпы. Український терапевтичний журнал. 2018. № 3–4. С. 123-130. 
  7. Ткач С.М. Безопасность и потенциальные риски длительного применения ингибиторов протонной помпы. Гастроентерологія. 2014. № 1. С. 102-110.
  8. Щербинина М.Б. Длительная кислотосупрессия желудка ингибиторами протонной помпы: возможные риски, выбор оптимального препарата. Сучасна гастроентерологія. 2017. № 1. С. 59-68.
  9. Степанов Ю.М. Рациональная ИПП-терапия: риски и преимущества длительного применения ингибиторов протонной помпы в обновленных рекомендациях экспертов Американской гастроэнтерологической ассоциации. Гастроентерологія. 2017. Т. 51. № 2. С. 127-136. 
  10. Журавлева Л.В., Шеховцова Ю.А. Применение ингибиторов протонной помпы в широкой клинической практике: преимущества и недостатки. Сучасна гастроентерологія. 2018. № 2. С. 70-76.
  11. Козлов Н.С. Оценка прогностических критериев ранних рецидивов язвенного кровотечения. Лікарська справа. 1998, січень (1). 137-139. PMID: 9621640.
  12. Bustamante M., Stollman N. The efficacy of proton-pump inhibitors in acute ulcer bleeding: a qualitative review. Journal of Clinical Gastroenterology. 2000. 30(1). 7-13.
  13. Eisner F., Hermann D., Bajaeifer K., Glatzle J., Königsrai–ner A., Küper M.A. Gastric ulcer complications after the introduction of proton pump inhibitors into clinical routine: 20-year experience. Visceral medicine. 2017. 33(3). 221-226.
  14. Alshamsi F., Belley-Cote E., Cook D., Almenawer S.A., Alqahtani Z., Perri D. et al. Efficacy and safety of proton pump inhibitors for stress ulcer prophylaxis in critically ill patients: a systematic review and meta-analysis of randomized trials. Crit. Care. 2016 May 4. 20(1). 120. doi: 10.1186/s13054-016-1305-6. 
  15. Strand D.S., Kim D., Peura D.A. 25 Years of Proton Pump Inhibitors: A Comprehensive Review. Gut Liver. 2017 Jan 15. 11(1). 27-37. doi: 10.5009/gnl15502. 
  16. Tringali A., Manta R., Sica M., Bassotti G., Marmo R., Mutignani M. Comparing intravenous and oral proton pump inhibitor therapy for bleeding peptic ulcers following endoscopic management: a systematic review and meta-analysis. Br. J. Clin. Pharmacol. 2017 Aug. 83(8). 1619-1635. doi: 10.1111/bcp.13258.
  17. Fomin P.D., Shepetko E.M., Kozlov S.M. et аl. Analysis of the Efficiency of the Algorithm for the Selection of Treatment Tactics in Patients with Acute Bleeding Pyloroduodenal Ulcer. Ukrainian Journal оf Minimally Invasive аnd Endoscopic Surgery. 2007. Vol. 11. № 1. P. 28-29.
  18.  

Вернуться к номеру