Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №7, 2022

Миш’яковистий водень — безбарвний газ. Він потрапляє в організм через органи дихання, не подразнюючи при цьому слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Він є отрутою з первинною гемолітичною дією. В організмі миш’яковистий водень окиснюється до миш’яку й виділяється з організму переважно через нирки й кишечник. Наслідком швидкого й масивного гемолізу є анемія, гіпоксія, ураження паренхіматозних органів (нирки, печінка), нервової системи й серцево-судинної системи. Крім гемолізу, значну роль відіграє і безпосередня токсична дія миш’яку, що утворюється в процесі окиснювання миш’яковистого водню, на органи й тканини організму. Можливий розвиток гострого й хронічного отруєння миш’яковистим воднем. Гостре отруєння дає легку, середню й тяжку інтоксикацію. Хронічна інтоксикація миш’яковистим воднем зустрічається дуже рідко. Характерна помірна анемія, що не має яскравих клінічних проявів гемолізу. Необхідні термінова госпіталізація, спокій, вживання рідини у великих кількостях. Антидотами при отруєнні миш’яковистим воднем є унітіол і тіосульфат натрію. Показані тривалі інгаляції кисню. За відсутності явищ тяжкого ураження нирок застосовують сечогінні засоби. При нирковій недостатності проводять гемодіаліз. У тяжких випадках можливе замінне переливання крові. Наявність характерної клінічної картини захворювання разом з даними анамнезу й підвищеним вмістом миш’яку в сечі дозволяє встановити правильний діагноз. Після тяжких гострих і виражених хронічних інтоксикацій пацієнт звільняється від роботи з миш’яковистим воднем та іншими токсичними речовинами. Він направляється на медико-соціальну експертну комісію для встановлення групи інвалідності з професійного захворювання. Профілактика отруєнь миш’яковистим воднем у виробничих умовах повинна зводитися до ретельного контролю за застосуванням більш чистих металів і кислот, що не містять миш’яку, встановлення ефективної місцевої і загальної вентиляції. Необхідний постійний санітарно-гігієнічний контроль за виділенням миш’яковистого водню в повітря робочих приміщень.

Arsenic hydrogen is a colorless gas. It enters the body through the respiratory system, without irritating the mucous membranes of the upper respiratory tract. It is a poison with a primary hemolytic effect. In the body, arsenic hydrogen is oxidized to arsenic and excreted from the body mainly through the kidneys and intestines. The consequence of rapid and massive hemolysis is anemia, hypoxia, damage to parenchymal organs (kidneys, liver), nervous and cardiovascular system. In addition to hemolysis, a significant role is played by the direct toxic effect of arsenic, which is formed during the oxidation of arsenic hydrogen, on the organs and tissues of the body. The development of acute and chronic poiso­ning with arsenic hydrogen is possible. Acute poisoning causes mild, moderate and severe intoxication. Chronic intoxication with arsenic hydrogen is very rare. Moderate anemia, which does not have clear clinical manifestations of hemolysis, is characteristic. Urgent hospitalization, rest, fluid intake in large quantities are ne­cessary. Antidotes for arsenic hydrogen poisoning are unithiol and sodium thiosulfate. Prolonged inhalations of oxygen are indicated. In the absence of severe kidney damage, diuretics are used. In renal failure, hemodialysis is performed. In severe cases, an exchange transfusion is possible. The presence of a characteristic clinical picture of the disease, along with anamnesis data and an increased urine arsenic level, allows you to establish the correct diag­nosis. After severe acute and significant chronic intoxications, a patient is released from work with arsenic hydrogen and other toxic substances. He is referred to the medical and social expert commission to establish a disability group due to an occupational disease. Prevention of arsenic hydrogen poisoning in industrial conditions should be reduced to careful control over the use of purer metals and acids that do not contain arsenic, the installation of effective local and general ventilation. Constant sanitary and hygienic control over the release of arsenic hydrogen into the air of working premises is necessary.

миш’яковистий водень; кров’яна отрута; гемолітична анемія; гіпоксія; гостра і хронічна інтоксикація; діагностика; лікування; профілактика отруєнь

arsenic hydrogen; blood poison; hemolytic anemia; hypoxia; acute and chronic intoxication; diagnosis; treatment; prevention of poisoning

1. Военная токсикология и токсикология экстремальных ситуаций. Под ред. А.А. Бова. Минск: БГМУ, 2010. 134-145.
2. Скакун М.П. Невідкладна допомога при гострих отруєннях. Тернопіль: Медкнига, 2005. С. 160-161.
3. Ткачишин В.С. Інтоксикація миш’якмісткими сполуками: що варто знати та як убезпечити працівників. Довідник спеціаліста з охорони праці. 2021. № 11. С. 60-63.
4. Ткачишин В.С. Професійні хвороби. Київ: Інформаційно-аналітичне агентство, 2011. С. 513-518.
5. Subkhankulova E. Arsenic in the human body. Norwegian Journal of development of the International Science. 2021. № 53. P. 6-10.