Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" Том 18, №7, 2022

Back to issue

Ukrainian scientists — chief infectious disease specialists and epidemiologists of the central medical service, fronts (fleets), armies and military districts during the Second World War

Authors: Бойчак М.П.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Нistory of medicine

print version


Summary

У статті розповідається про роль українських учених — головних інфекціоністів та епідеміологів центрального апарату медичної служби, фронтів (флотів), армій і військових округів у забезпеченні санітарно-епідеміологічного благополуччя військ у роки Другої світової війни.

The article considers the role of Ukrainian scientists — chief infectious disease specialists and epidemiologists of the central medical service, fronts (fleets), armies and military districts in ensuring the sanitary and epidemiological well-being of the troops during the Second World War.


Keywords

головний інфекціоніст; головний епідеміолог; Друга світова війна

chief infectious disease specialist; chief epidemiologist; Second World War


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Угрюмов Б.Л. Записки фронтового лікаря. Київ, 1985. С. 149.
  2. Cмирнов Е.И. Война и военная медицина. 1939–1945 годы (мысли и воспоминания). Москва, 1976. С. 240.
  3. Васильєва В.Л. Л.В. Громашевський — живий образ. Пам’яті Л.В. Громашевського (до 110-річчя від дня народження). Київ, 1997. C. 122.
  4. Жданов В.М. Предисловие. В кн.: Громашевский Л.В. Избранные труды. Киев, 1987. Т. 1. С. 14. 
  5. Кнопов М.Ш. Главный инфекционист Красной Армии (к 100-летию со дня рождения И.Д. Ионина). Военно-медицинский журнал. 1995. № 1. C. 64-65.
  6. Беляков В.Д., Санжаров Б.Н. Научная и общественная деятельность И.И. Рогозина — видного эпидемиолога, микробиолога и организатора советского здравоохранения. Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1981. № 3. С. 114.
  7. И.И. Рогозин (к 70-летию со дня рождения). Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1970. № 6. С. 138. 
  8. Рогозин Исаак Иосифович, 1900–1973. URL: www.jewmil.com/biografii/item/458-rogozin-isaak-iosifovich (дата обращения: 16.09.2022).
  9. Аронов Г. Пять институтов красного директора. На плечах гигантов: к 100-летию Киевского НИИ эпидемиологии и инфекционных болезней (1896–1996). Киев, 1996. C. 104-115.
  10. Київський науково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського: до 100-річчя заснування. Київ, 1996. C. 7. 
  11. Советские военные врачи: краткий биографический справочник. Ленинград, 1967. Ч. 1. А – Л. C. 18-19.
  12.  Кнопов М.Ш. Профессор А.Я. Алымов и отечественная эпидемиология (к 120-летию со дня рождения). Эпидемиология и инфекционные болезни. 2013. № 5. С. 56-57.
  13. Львов Д.К., Урываев Л.В. Виктор Михайлович Жданов — ученый, человек и гражданин 20 века. К 100-летию со дня рождения В.М. Жданова, 13 февраля 1914 г. — 14 июля 1987 г. Вопросы вирусологии. 2013. № S1. C. 5-14.
  14. Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи: біобібліографічний довідник. За заг. ред. В.М. Лісового. Харків, 2010. C. 80-81.
  15. Інститут інфекційних хвороб: сторінки історії, сучасне. Л.Л. Громашевська та ін. Київ, 2006. C. 6.
  16. Шабловская Е.А. Эпидемиология — воин. Медицина в солдатской шинели. Киев, 1989. C. 182. 
  17. Яков Клементьевич Гиммельфарб. К 70-летию со дня рождения. Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1966. № 12. С. 122.
  18. Профессора Одесского национального медицинского университета, 1900–2015: биографический словарь. Сост.: В.Н. Запорожан, В.И. Кресюн, Г.И. Хандрикова. Одесса, 2016. С. 67-68.
  19. Военные врачи — участники Великой Отечественной войны 1941–1945 гг.: краткий биографический справочник. Под общ. ред. И.М. Чижа. Санкт-Петербург, 1996. Ч. 2. М — Я. C. 211.
  20. Зінчук О.М., Яворський І.Г. До історії клініки та кафедри інфекційних хвороб у Львові. Актуальная инфектология. 2016. № 3. С. 144. DOI: http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.3.12.2016.81730.
  21. Иван Лукьянович Богданов. К 60-летию со дня рождения. Врачебное дело. 1964. № 1. С. 155.
  22. Иван Лукьянович Богданов. Некролог. Врачебное дело. 1988. № 3. С. 123.
  23. Угрюмов Б.Л. О врачебном долге. Киев, 1987. С. 82-83.
  24. Шабловская Е.А. Эпидемиология — воин. Медицина в солдатской шинели. Киев, 1989. C. 184.
  25. Ракша-Слюсарева О.А. Мельник Марко Никифорович. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2018. Т. 20. С. 118. 
  26. Военные врачи — участники Великой Отечественной войны 1941–1945 гг.: краткий биографический справочник. Под общ. ред. И.М. Чижа. Санкт-Петербург, 1995. Ч. 1. А — Л. С. 98. 

Back to issue