Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №5, 2022

У статті поданий огляд літератури та дані власного досвіду в галузі післядипломної освіти лікарів у сучасних умовах. Безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я — це постійний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я та проходження післядипломної освіти в інтернатурі. Головною відмінністю безперервної медичної освіти (БМО) від традиційної є проведення освітніх заходів без орієнтації на якусь навчальну програму. Донедавна ми ще проводили навчання за структурованими програмами, акредитованими МОЗ України, але зараз вже впроваджені вузькотематичні курси, що враховують потреби охорони здоров’я регіону. Такі тематичні курси з можливістю поглибленого процедурного навчання дозволяють підвищити компетентність лікарів різних спеціальностей за темами, актуальними для охорони здоров’я області. Поєднання нами двох освітніх систем дозволило підняти результативність навчання з 4-го рівня (компетентність) до 6-го рівня (здоров’я пацієнта) знань у піраміді БМО, що підтвердилося підвищенням ефективності атестації лікарів анестезіологів, неврологів та нейрохірургів, що проводиться раз на 5 років МОЗ України на регіональному та національному рівнях.

The article presents a review of the literature and personal experience in the field of postgraduate education of doctors in modern conditions. Continuing professional development of health professionals is a continuous process of training and improving the professional competencies of professionals after getting higher education in health care and postgraduate education in internships. The main difference between continuing medical education and traditional one is providing educational activities without focusing on any training program. Until recently, we conducted training on structured programs accredited by the Ministry of Health of Ukraine, but now we have introduced narrow thematic courses that take into account the health needs of the region. Such thematic courses with the possibility of in-depth procedural trai­ning allow increasing the competence of doctors of different specialties on topics relevant to the health of the region. Our combination of two educational systems allowed us to raise the effectiveness of training from level 4 (competence) to level 6 (patient health) in the continuing medical education pyramid, which was confirmed by increasing the efficiency of attestation of doctors: anesthesiologists, neurologists and neurosurgeons, conducted every 5 years at the regional and national levels.

післядипломна освіта; освітні системи; безперервний професійний розвиток; анесте­зіологія; неврологія; нейрохірургія

postgraduate education; educational systems; conti­nuous professional development; anesthesiology; neurology; neurosurgery

1. Moore D.E. Jr, Green J.S., Gallis H.A. Achieving desired results and improved outcomes: integrating planning and assessment throughout learning activities. J. Contin. Educ. Health Prof. 2009. Vol. 29(1). P. 1-15.
2. Cervero R.M., Gaines J.K. The impact of CME on physician performance and patient health outcomes: an updated synthesis of systematic reviews. J. Contin. Educ. Health Prof. 2015. Vol. 35(2). P. 131-138.
3. Chetty R., Stepner M., Abraham S. et al. The association between income and life expectancy in the United States, 2001—2014. JAMA. 2016. Vol. 315(16). P. 1750-1766.
4. Inkelas M., Mcpherson M.E. Quality Improvement in Population Health Systems. Healthcare. 2015. Vol. 3, № 4. P. 231-234.
5. Health Consumer Powerhouse. Euro Health Consumer Index 2016 report. URL: https://www.healthpowerhouse.com/files/EHCI_2016/EHCI _2016_report.pdf. Accessed August 19, 2017.
6. Campbell C., Silver I., Sherbino J., Cate O.T., Holmboe E.S. Competency-based continuing professional development. Med. Teach. 2010. Vol. 32(8). P. 657-662.
7. Shanafelt T.D., Mungo M., Schmitgen J. et al. Longitudinal study evaluating the association between physician burnout and changes in professional work effort. Mayo Clin. Proc. 2016. Vol. 91(4). P. 422-431.
8. American Medical Association. AMA/ACCME alignment. URL: https://www.ama-assn.org/education/ama-pra-credit-system. 
9. Accreditation Council for Continuing Medical Education. AMA/ACCME alignment. URL: http://www.accme.org/cme-providers/ama-accme-alignment.
10. Accreditation Council for Continuing Medical Education. Standards for commercial support. URL: http://www.accme.org/requirements/accreditation-requirements-cme-providers/standards-for-commercial-support.
11. Morain S.R., Kass N.E., Grossmann C. What allows a health care system to become a learning health care system: Results from interviews with health system leaders. Learning Health Systems. 2016. Vol. 1(1). Article No. e10015. doi: 10.1002/lrh2.10015.
12. McMahon G.T. The leadership case for investing in continuing professional development. Acad. Med. 2017. Vol. 92(8). P. 1075-1077. doi: 10.1097/ACM.0000000000001619.
13. ACCME Accreditation Criteria. (n.d.). URL: http://www.accme.org/accreditation-rules/accreditation-criteria
14. Єхалов В.В., Седінкін В.А. Практичні рекомендації слухачам циклів післядипломного навчання з конспектування отриманої інформації. Медичний форум. 2017. № 10(10). С. 62-66.
15. Шарохина Е.В. Педагогика: конспект лекций. Лекция № 54. Лекция как форма обучения. URL: https://psy.wikireading.ru/2812.
16. Гакаев Р.А. Лекция как ведущий компонент системы вузовского образования. Педагогика высшей школы. 2015. № 3(3). С. 62-64.