Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №5, 2022

Електротравма — це фізичне ушкодження організму внаслідок впливу електричного струму, який перевершує за своїми фізичними характеристиками поріг стійкості організму. Найчастіше страждають особи молодого працездатного віку. У поданій клінічній лекції розглянуті основні чинники, фактори ризику електротравми, сучасна класифікація і патофізіологія. Виділені особливості ураження атмосферною електрикою та електричною зброєю. Наведені ускладнення електротравми й принципи медичної допомоги на догоспітальному й госпітальному етапах, а також заходи профілактики ураження електричним струмом.

Electric trauma is a physical damage to the body due to an electric shock exceeding the physical resistance threshold of the body. Young people of working age are most often affected. The presented clinical lecture considers the main causes, risk factors for electric shock, modern classification and pathophysiology. Features of a damage by atmospheric electricity and electric weapons are highlighted. Complications of electric trauma and principles of medical care at the pre-hospital and hospital stages, as well as measures to prevent electric shock are outlined.

електротравма; лікування електротравми; невідкладна допомога

electric trauma; treatment of electric shock; first aid

1. Чантурия А.В., Висмонт Ф.И. Повреждающее действие электрического тока (патофизиологические аспекты): методические рекомендации. Минск: МГМИ, 2000. 31 с.
2. Dzhokic G., Jovchevska J., Dika A. Electrical Injuries: Etiology, Pathophysiology and Mechanism of Injury. Review. Macedonian Journal of Medical Sciences. 2008. Vol. 1(2). Р. 54-58. doi:10.3889/MJMS.1857-5773.2008.0019.
3. Кочин О.В. Электротравма: патогенез, клиника, лечение. Медицина неотложных состояний. 2015. № 8(71). С. 7-12.
4. Механічна асфіксія / за ред. Л.А. Дзяк, О.М. Клигуненко. Дніпро: ЛІРА, 2019. 188 с.
5. Еремина Т.В., Никольский О.К. Анализ электротравматизма в быту сельского населения. Ползуновский вестник. 2009. № 1–2. С. 238-241.
6. Соколов В.А., Степаненко А.А., Петрачков С.А., Адмакин А.Л. Эпидемиология поражений электрическим током: электротравма и электроожоги (обзор иностранных публикаций). Medico-Biological and Socio-Psychological Problems of Safety in Emergency Situations. 2014. № 4. Р. 26-33. https://doi.org/10.25016/2541-7487-2014-0-4-26-33.
7. Gentges J., Schieche C. Electrical Injuries in the Emergency Department: An Evidence-Based Review. Emergency Medicine. 2018. Vol. 20. № 11. Р. 1-20.
8. Жиркова Е.А., Спиридонова Т.Г., Сачков А.В., Светлов К.В. Электротравма (обзор литературы). Russian Sklifosovsky Journal of Emergency Medical Care. 2019. № 8(4). Р. 443-450. https://doi.org/10.23934/2223-9022-2019-8-4-443-450.
9. Лебедев А.В., Дубко А.Г., Лопаткина Е.Г. Основные биофизические свойства мягких тканей при электросварке. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»: Серія «Машинобудування». 2011. № 61. С. 130-133.
10. Алексеев В.М., Алексеева М.С., Халяпин А.А. Действие электрического тока на организм. Проблемы современной науки и образования. 2016. № 33(75). С. 25-26.
11. Waldmann V., Narayanan K., Combes N., Marijon E. Electrical injury. British Medical Journal. 2017. Vol. 357. P. j1418. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.j1418 
12. Koumbourlis А.С. Electrical injuries. Critical Care Medicine. 2002. Vol. 30. № 11 (Suppl.). Р. 424-430. DOI: 10.1097/01.CCM.0000035099.55766.EA.
13. Dhaniwala N.S., Date S., Dhaniwala M.N. Effects of electrical injury on musculoskeletal system: a case report. MedCrave Online Journal of Orthopedics & Rheumatology. 2019. Vol. 11(4). Р. 160-162.
14. Offen S., Jackson D., Canniffe C., Choudhary P., Celermajer D. Dextrocardia in Adults with Congenital Heart Disease. Heart Lung Circ. 2016. Vol. 25(4). P. 352-357. doi: 10.1016/j.hlc.2015.09.003.
15. Фаязов А.Д., Туляганов Д.Б. Современное состояние проблемы электротравм. Вестник экстренной медицины. 2016. Т. IX. № 4. С. 108-113.
16. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 05.06.2019 № 1269 «Екстрена медична допомога: догоспітальний етап. Новий клінічний протокол». Київ, 2019. С. 280-282.
17. Деревщиков С.А. Пособие дежуранта. Горно-Алтайск, 2007. 298 с.
18. Сорокіна О.Ю., Філіп Ж.В. Порівняльна характеристика динаміки показників метаболічної відповіді у фази перебігу опікової хвороби залежно від термінів початку оперативного лікування. Медичні перспективи. 2018. Т. 23. № 18. С. 42-49. https//doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1.124921.
19. Blair H.A., Patiromer A. Review in Hyperkalaemia. Clinical Drug Investigation. 2018. № 38(8). Р. 785-794. doi: 10.1007/s40261-018-0675-8.
20. Ехалов В.В., Стусь В.П., Моисеенко Н.Н. Синдром Байуотерса. Острое повреждение почек: обзор литературы. Урологія. 2020. Т. 24. № 1. С. 68-93. DOI: 10.26641/2307-5279. 24.1.2020.199505
21. Шкрабак В.С., Рузанова Н.И. Особенности электропоражений и методы защиты от воздействия электрической дуги. Аграрный научный журнал. 2015. № 3. С. 63-66.
22. Адмакин А.П., Воробьев С.В., Сидельников В.О. и др. Электроожоги и электротравма. СПб.: СпецЛит, 2014. 39 с.
23. Mangelsdorff G., García-Huidobro M.A., Nachari I. et al. High voltage electrical burns as a risk factor for mortality among burn patients. Rev. Med. Chil. 2011. Vol. 139. № 2. P. 177-181.
24. Imran A., Sohaib A., Ehsan R. et al. Electrical burns in children: An experience. Indian Journal of Burns. 2012. Vol. 20. № 1. P. 30-35. doi: 10.4103/0971-653X.111778