Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №3, 2022
Вернуться к номеру
Отруєння аміно- і нітросполуками бензолу в професійній патології
Авторы: Ткачишин В.С.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Аміно- і нітросполуки бензолу відносяться до групи кров’яних отрут. Вони призводять до утворення патологічних сполук гемоглобіну в крові. При отруєнні аміно- і нітросполуками бензолу утворюється метгемоглобін. У тяжких випадках отруєння виникає необоротна сполука — сульфгемоглобін. Залежно від концентрації і тривалості контакту аміно- і нітросполуки бензолу викликають гострі та хронічні інтоксикації. Гострі інтоксикації цими речовинами призводять в основному до утворення метгемоглобіну, вторинної гемолітичної анемії, ураження центральної нервової системи. При впливі аміно- та нітросполук бензолу спостерігаються також ознаки ураження периферичної нервової системи, печінки, сечовидільних шляхів, органа зору, шкіри і слизових оболонок дихальних шляхів. Хронічні інтоксикації аміно- та нітросполуками бензолу призводять до ушкодження нервової системи, паренхіматозних органів, переважно печінки, сечовидільних шляхів, органа зору. При хронічному ураженні ці сполуки є канцерогенами. Виникає рак сечового міхура. Антидотом при отруєнні цими речовинами є метиленовий синій, який вводять по 10–20 мл 1% розчину внутрішньовенно. Важливе значення має внутрішньовенне введення 20–30 мл 40% розчину глюкози внутрішньовенно. Проводиться також оксигенотерапія. У випадку розвитку гострої ниркової недостатності проводять гемодіаліз або перитонеальний діаліз. Для запобігання виникненню отруєнь має значення їх профілактика.
Amino- and nitrocompounds of benzene belong to the group of blood poisons. They lead to the formation of pathological hemoglobin compounds in the blood. Methemoglobin is formed during poisoning of amino- and nitrocompounds of benzene. In severe cases of poisoning there is an irreversible compound — sulfhemoglobin. Depending on the concentration and duration of contact, the amino- and nitrocompounds of benzene cause acute and chronic intoxication. Acute intoxication with these substances leads mainly to the formation of methemoglobin, secondary hemolytic anemia, damage to the central nervous system. When exposed to amino- and nitrocompounds of benzene, there are also signs of damage to the peripheral nervous system, liver, urinary tract, visual organ, skin and mucous membranes of the respiratory tract. Chronic intoxications with amino- and nitrocompounds of benzene lead to damage to the nervous system, parenchymal organs, mainly the liver, urinary tract, organ of vision. In chronic lesions, these compounds are carcinogenic. Bladder cancer is occurs. The antidote for poisoning by these substances is methylene blue, which is administered in 10–20 ml of 1% solution intravenously. Intravenous administration of 20–30 ml of 40% glucose solution is important. Oxygen therapy is also performed. In case of acute renal failure, hemodialysis or peritoneal dialysis is performed. Profilaxis is important to prevent poisoning.
аміно- і нітросполуки бензолу; кров’яні отрути; метгемоглобін; сульфгемоглобін; гострі та хронічні інтоксикації; метиленовий синій
amino- and nitrocompounds of benzene; blood poisons; methemoglobin; sulfhemoglobin; acute and chronic intoxications; methylene blue
Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.
- Ігнатьєв О.М., Мацегора Н.А., Опаріна Т.П., Ярмула К.А., Панюта О.І. Професійні хвороби. Одеса, 2009. С. 30-33.
- Коломоєць М.Ю., Хухліна О.С. Професійні хвороби. Київ: Здоров’я, 2004. С. 343-371.
- Ткачишин В.С. Інтоксикація аміно- і нітросполуками бензолу. Довідник спеціаліста з охорони праці. 2021. № 2. С. 59-63.
- Ткачишин В.С. Інтоксикація бензолом. Медицина неотложных состояний. 2021. № 7. С. 7-11.
- Ткачишин В.С. Інтоксикація бензолом: загрози, прояви, профілактика та експертиза працездатності. Довідник спеціаліста з охорони праці. 2021. № 3. С. 54-58.
- Ткачишин В.С. Професійні хвороби. Київ: Інформаційно-аналітичне агентство, 2011. С. 499-509.