Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №3, 2022

Чадний газ належить до групи кров’яних отрут, що викликають патологічні зміни пігментів крові. Чадний газ легко з’єднується з залізом гемоглобіну, у результаті чого утворюється карбоксигемоглобін. Карбоксигемоглобін є міцною сполукою, і дисоціація його відбувається значно повільніше, ніж оксигемоглобіну. Має місце порушення процесу оксигенації гемоглобіну, що зумовлює розвиток гемічної гіпоксії. Патологічний процес поглиблюється тим, що дисоціація оксигемоглобіну при наявності в крові карбоксигемоглобіну сповільнюється. Тривала гіпоксемія є провідним фактором у механізмі розвитку уражень нервової системи при інтоксикаціях, викликаних чадним газом. Інтоксикації чадним газом можуть бути гострі і хронічні. Гострі інтоксикації характеризуються змінами зі сторони крові, нервової, дихальної та серцево-судинної систем, трофічними ураженнями шкіри. Розрізняють легку, середню і тяжку гостру інтоксикацію, викликану чадним газом. Хронічна інтоксикація розвивається при тривалому впливі невеликих концентрацій чадного газу, а також може бути наслідком частих гострих інтоксикацій чадним газом. Критерієм підтвердження діагнозу гострої інтоксикації є наявність підвищеного вмісту карбоксигемоглобіну в крові. Діагностичне значення при хронічній інтоксикації має підвищений вміст негемоглобінового заліза в плазмі. До комплексу лікувальних заходів при гострій інтоксикації входить ферковен та ацизол. Основними заходами щодо запобігання розвитку інтоксикацій чадним газом є герметизація процесів, пов’язаних з його утворенням, запобігання можливому проникненню чадного газу в робоче приміщення, забезпечення ефективної вентиляції.

Carbon monoxide belongs to a group of blood poisons that cause pathological changes in blood pigments. Carbon monoxi­de readily combines with hemoglobin iron to form carboxyhemoglobin. Carboxyhemoglobin is a strong compound and its dissociation is much slower than oxyhemoglobin. There is a violation of the oxygenation of hemoglobin, which causes the development of hemic hypoxia. The pathological process is exacerbated by the fact that the dissociation of oxyhemoglobin in the presence of carboxyhemoglobin in the blood is slowed down. Prolonged hypo­xemia is a leading factor in the mechanism of development of lesions of the nervous system in intoxications caused by carbon mono­xide. Carbon monoxi­de intoxication can be acute or chronic. Acute intoxications are cha­racterized by changes in the blood, nervous, respiratory and cardiovascular systems, trophic skin lesions. There are mild, moderate and severe acute intoxication caused by carbon monoxide. Chronic intoxication develops with prolonged exposure to low concentrations of carbon monoxide, and may be the result of frequent acute carbon monoxide intoxication. The criterion for confirming the diagnosis of acute intoxication is the presence of elevated carboxyhemoglobin in the blood. Diagnostic value in chronic intoxication has an increased content of non-hemoglobin iron in plasma. The complex of therapeutic measures for acute intoxication includes fercoven and acisol. The main measures to prevent the development of carbon monoxide intoxication are sealing the processes associated with its formation, preventing the possible penetration of carbon monoxide into the workplace, providing effective ventilation.

чадний газ; кров’яна отрута; карбоксигемоглобін; гіпоксія; гостра та хронічна інтоксикація

carbon monoxide; blood poison; carboxyhemoglobin; hypoxia; acute and chronic intoxication

1. Ігнатьєв О.М., Мацегора Н.А., Опаріна Т.П., Ярмула К.А., Панюта О.І. Професійні хвороби. Одеса, 2009. С. 35.
2. Коломоєць М.Ю., Хухліна О.С. Професійні хвороби. Київ: Здоров’я, 2004. С. 371-378.
3. Отравление монооксидом углерода (угарным газом). Под ред. Ю.В. Зобнина. Санкт-Петербург, 2011. 86 с.
4. Рахимбаев Р.Б., Антропова Э.А., Хайрулин Р.З. Отравление угарным газом. Вестник АГИУВ. 2008. № 1–2. С. 93-98.
5. Ткачишин В.С. Інтоксикація чадним газом: чим загрожує та як запобігти. Довідник спеціаліста з охорони праці. 2020. № 12. С. 54-57.
6. Ткачишин В.С. Професійні хвороби. Київ: Інформаційно-аналітичне агентство, 2011. С. 509-513.