Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №3, 2022

У статті наведено огляд світових даних про сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами за принципами швидкого відновлення (ERAS). Алгоритм програми ERAS включає всі доказово обґрунтовані періопераційні елементи, які впливають на швидке відновлення після операції, зменшення частоти ускладнень і потенційну смертність. Для цього виділяють три етапи ведення хворого: передопераційний огляд та обстеження, вибір адекватного методу хірургічного лікування, анестезіологічне забезпечення під час операції і в післяопераційному періоді. Ретельне обстеження пацієнтів перед операцією і виявлення потенційних факторів ризику, пов’язаних із супутніми захворюваннями, є важливими для зниження ризику ускладнень і рецидивів. Ефективне динамічне періопераційне керування болем є необхідною умовою оптимального відновлення після операції. Першим етапом керування болем у рамках концепції ERAS є правильний вибір типу операції. Слід надавати перевагу найменш травматичним операціям, тобто лапароскопічним або ендоскопічним герніопластикам. Відповідно до рекомендацій PROSPECT введення анальгетиків слід почати до і продовжувати під час операції, що дозволить забезпечити достатнє знеболювання в ранньому післяопераційному періоді. Поєднання парацетамолу, нестероїдних протизапальних препаратів і селективного інгібітору циклооксигенази-2 забезпечує добре знеболювання й зменшує використання опіоїдів. Блок поперечного простору живота (TAP-блок) як вид регіонарної анестезії є безпечним для пацієнтів з пахвинними грижами, зменшує післяопераційну потребу в наркотичних анальгетиках, знижує частоту післяопераційної нудоти й блювання та інтенсивність болю. Регіонарна анестезія дозволяє скоротити час перебування хворого в операційній і пов’язана з меншим ризиком затримки сечі в післяопераційному періоді (порівняно з нейроаксіальною анестезією). У післяопераційному періоді слід якнайшвидше активувати пацієнта, а це можливо за умови достатньої аналгезії, що досягається найкраще при поєднанні системних анальгетиків і TAP-блоку. Усім пацієнтам, яким виконують планове хірургічне втручання з приводу пахвинних гриж, слід проводити антимікробну профілактику. Оскільки частина пацієнтів відчувають значні обмеження в повсякденній діяльності внаслідок хронічного післяопераційного пахвинного болю, необхідно враховувати всі фактори ризику виникнення хронічного болю після операції для запобігання його розвитку.

The article provides literature review on current approaches to perioperative treatment of patients with inguinal hernias based on the principles of enhanced recovery after surgery (ERAS). The ERAS algorithm includes all evidence-based perioperative elements that affect rapid recovery after surgery, reduce the incidence of complications and potential mortality. There are three stages of patient management: preoperative examination, selection of an adequate method of surgical treatment, anesthesia during surgery and in the postoperative period. Thorough examination of patients before surgery and identification of potential risk factors associated with comorbidities are important to reduce the risk of morbidity and recurrences. Effective dynamic perioperative pain management is a prerequisite for optimal recovery after surgery. The first step in ma­naging pain under the ERAS concept is choosing the correct type of surgery. Preference should be given to the least traumatic ope­rations, i.e. laparoscopic or endoscopic hernioplasty. According to PROSPECT recommendations, analgesics should be started before and continued during surgery, which will provide adequate analgesia in the early postoperative period. The combination of paracetamol, nonsteroidal anti-inflammatory drugs and a selective cyclooxyge­nase-2 inhibitor provides good analgesia and reduces opioid use. The transverse abdominal block (TAP block), as a type of regional anesthesia, is safe for patients with inguinal hernias, reduces the postoperative need for narcotic analgesics, reduces the frequency of postoperative nausea and vomiting and pain intensity. Regional anesthesia reduces the length of a patient’s stay in the operating room and is associated with a lower risk of urinary retention in the postoperative period (compared to neuroaxial anesthesia). After the operation patient should be activated as soon as possible, and this is possible under conditions of sufficient analgesia, which is best achieved by combining systemic analgesics and TAP block. Antimicrobial prophylaxis should be performed in all patients undergoing elective surgery for inguinal hernias. Since some patients experience significant limitations in daily activities due to chronic postoperative inguinal pain, it is necessary to consider all risk factors for chronic pain after surgery to prevent its development.

пахвинна грижа; біль; періопераційний період; регіонарна анестезія

inguinal hernia; pain; perioperative management; regional anesthesia

1. Jenkins J.T., O’Dwyer P.J. Inguinal hernias BMJ. 2008 Feb 2. 336(7638). 269-272. doi: 10.1136/bmj.39450.428275.AD. PMCID: PMC2223000.
2. HerniaSurge Group. International guidelines for groin hernia management. Hernia. 2018 Feb. 22(1). 1-165. doi: 10.1007/s10029-017-1668-x. Epub 2018 Jan 12. PMID: 29330835; PMCID: PMC5809582.
3. Ljungqvist O., Nelson G., Demartines N. The post COVID-19 surgical backlog: now is the time to implement enhanced recovery after surgery (ERAS). World J. Surg. 2020. 44. 3197-3198.
4. Kehlet H. Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation. Br. J. Anaesth. 1997. 78(5). 606-17.
5. Ljungqvist O., Scott M., Fearon K.C. Enhanced Recovery After Surgery: A Review. JAMA Surg. 2017 Mar 1. 152(3). 292-298. doi: 10.1001/jamasurg.2016.4952. PMID: 28097305.
6. Brindle M., Nelson G., Lobo D.N. et al. Recommendations from the ERAS(R) Society for standards for the development of enhanced recovery after surgery guidelines. BJS Open. 2020. 4. 157-163.
7. Черній В.І., Євсєєва В.В. Перспективи застосування протоколів ERAS у баріатричній хірургії. Pain Anaesthesia and Intesive Care. 2018. 1(82). 29-34. https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(82).2018.121954.
8. Melnyk M., Casey R.G., Black P., Koupparis A.J. Enhanced recovery after surgery (ERAS) protocols: Time to change practice? Can. Urol. Assoc. J. 2011. 5(5). 342-348. doi:10.5489/cuaj.11002.
9. Beloosesky Y., Grinblat J., Weiss A., Grosman B., Gafter U., Chagnac A. Electrolyte disorders following oral sodium phosphate administration for bowel cleansing in elderly patients. Arch. Intern. Med. 2003 Apr 14. 163(7). 803-8. doi: 10.1001/archinte.163.7.803. PMID: 12695271.
10. Frizelle F.A., Colls B.M. Hyponatremia and seizures after bowel preparation: report of three cases. Dis. Colon Rectum. 2005 Feb. 48(2). 393-6. doi: 10.1007/s10350-004-0778-6. PMID: 15812590.
11. Wind J., Polle S.W., Fung Kon Jin P.H., Dejong C.H., von Meyenfeldt M.F., Ubbink D.T., Gouma D.J., Bemelman W.A.; Laparoscopy and/or Fast Track Multimodal Management Versus Standard Care (LAFA) Study Group; Enhanced Recovery after Surgery (ERAS) Group. Systematic review of enhanced recovery programmes in colonic surgery. Br. J. Surg. 2006 Jul. 93(7). 800-9. doi: 10.1002/bjs.5384. PMID: 16775831.
12. Joshi G.P., Van de Velde M., Kehlet H.; PROSPECT Working Group Collaborators. Development of evidence-based recommendations for procedure-specific pain management: PROSPECT methodology. Anaesthesia. 2019 Oct. 74(10). 1298-1304. doi: 10.1111/anae.14776. Epub 2019 Jul 11. PMID: 31292953; PMCID: PMC6916581.
13. Yarwood J., Berrill А. Nerve blocks of the anterior abdominal wall. Continuing Education in Anaesthesia. Critical Care & Pain. Vol. 10. Issue 6. December 2010. Pages 182-186. https://doi.org/10.1093/bjaceaccp/mkq035.
14. Альбокрінов А.А. Аналіз гемодинамічного профілю дітей на тлі різних видів блокад передньої черевної стінки. Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2015. № 1. С. 26-33.
15. Tsai H.C., Yoshida T., Chuang T.Y. et al. Transversus Abdominis Plane Block: An Updated Review of Anatomy and Techniques. Biomed. Res Int. 2017. 2017. 8284363. doi: 10.1155/2017/8284363.
16. Johns N., O’Neill S., Ventham N.T., Barron F., Brady R.R., Daniel T. Clinical effectiveness of transversus abdominis plane (TAP) block in abdominal surgery: a systematic review and meta-analysis. Colorectal Dis. 2012 Oct. 14(10). e635-42. doi: 10.1111/j.1463-1318.2012.03104.x. PMID: 22632762.
17. Альбокрінов А.А. Аналгетична ефективність різних видів блокад передньої черевної стінки у дітей. Хірургія України. 2015. № 2(54). С. 24-28.
18. Kettner S.C., Willschke H., Marhofer P. Does regional anaesthesia really improve outcome? Br. J. Anaesth. 2011 Dec. 107 Suppl. 1. i90-5. doi: 10.1093/bja/aer340. PMID: 22156274.
19. Siddiqui M.R., Sajid M.S., Uncles D.R., Cheek L., Baig M.K. A meta-analysis on the clinical effectiveness of transversus abdominis plane block. J. Clin. Anesth. 2011 Feb. 23(1). 7-14. doi: 10.1016/j.jclinane.2010.05.008. PMID: 21296242.
20. Yu N., Long X., Lujan-Hernandez J.R., Succar J., Xin X., Wang X. Transversus abdominis-plane block versus local anesthetic wound infiltration in lower abdominal surgery: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. BMC Anesthesiol. 2014 Dec 15. 14. 121. doi: 10.1186/1471-2253-14-121. PMID: 25580086; PMCID: PMC4289539.
21. Argo M., Favela J., Phung T., Huerta S. Local vs. other forms of anesthesia for open inguinal hernia repair: A meta-analysis of randomized controlled trials. Am. J. Surg. 2019 Nov. 218(5). 1008-1015. doi: 10.1016/j.amjsurg.2019.06.024. Epub 2019 Jul 2. PMID: 31288925.
22. Wheeler D.W., Bhatia A., Mani V., Kinna S., Bell A., Boyle Y., Chizh B.A., Menon D.K., Lee M.C. Evaluation of Postsurgical Hyperalgesia and Sensitization After Open Inguinal Hernia Repair: A Useful Model for Neuropathic Pain? J. Pain. 2019 Oct. 20(10). 1199-1208. doi: 10.1016/j.jpain.2019.03.012. Epub 2019 Apr 18. PMID: 31005594.
23. Zamkowski M.T., Makarewicz W., Ropel J., Bobowicz M., Kąkol M., Śmietański M. Antibiotic prophylaxis in open inguinal hernia repair: a literature review and summary of current knowledge. Wideochir. Inne Tech. Maloinwazyjne. 2016. 11(3). 127-136. doi: 10.5114/wiitm.2016.62800. Epub 2016 Oct 5. PMID: 27829934; PMCID: PMC5095278.
24. White P.F., Kehlet H., Neal J.M., Schricker T., Carr D.B., Carli F.; Fast-Track Surgery Study Group. The role of the anesthesiologist in fast-track surgery: from multimodal analgesia to perioperative medical care. Anesth. Analg. 2007 Jun. 104(6). 1380-96, table of contents. doi: 10.1213/01.ane.0000263034.96885.e1. PMID: 17513630.
25. Zwaans W.A.R., Koning G.G., Gurusamy K.S., van Kleef M., Scheltinga M.R.M., Roumen R.M.H. Surgical interventions for the management of chronic groin pain after hernia repair (postherniorrhaphy inguinodynia) in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2017. Issue 4. Art. No.: CD012630. DOI: 10.1002/14651858.CD012630.
26. Simons M.P., Aufenacker T., Bay-Nielsen M., Bouillot J.L., Campanelli G., Conze J. et al. European Hernia Society guidelines on the treatment of inguinal hernia in adult patients. Hernia. 2009. 13(4). 343-403. DOI: 10.1007/ s10029-009-0529-7.
27. Pierides G.A., Paajanen H.E., Vironen J.H. Factors predicting chronic pain after open mesh based inguinal hernia repair. International Journal of Surgery. 2016. 29. 165-70. DOI: 10.1016/j.ijsu.2016.03.061.
28. Aasvang E., Kehlet H. Chronic postoperative pain: the case of inguinal herniorrhaphy. British Journal of Anaesthesia. 2005. 95(1). 69-76. DOI: 10.1093/bja/aei019.
29. Franneby U., Sandblom G., Nordin P., Nyren O., Gunnarsson U. Risk factors for long-term pain after hernia surgery. Annals of Surgery. 2006. 244(2). 212-19. DOI: 10.1097/01.sla.0000218081.53940.01.
30. Joshi G.P., Rawal N., Kehlet H., Bonnet F., Camu F., Fischer H.B. et al. Evidence-based management of postoperative pain in adults undergoing open inguinal hernia surgery. British Journal of Surgery. 2012. 99(2). 168-85. DOI: 10.1002/bjs.7660.
31. Ozgun H., Kurt M.N., Kurt I., Cevikel M.H. Comparison of local, spinal, and general anaesthesia for inguinal herniorrhaphy. European Journal of Surgery. 2002. 168(8-9). 455-9. DOI: 10.1080/110241502321116442.
32. Zwaans W.A., Verhagen T., Roumen R.M., Scheltinga M.R. Factors Determining Outcome After Surgery for Chronic Groin Pain Following a Lichtenstein Hernia Repair. World Journal of Surgery. 2015. 39(11). 2652-62. DOI: 10.1007/ s00268-015-3183-5.
33. Alfieri S., Rotondi F., Di Giorgio A., Fumagalli U., Salzano A., Di Miceli D. et al. Influence of preservation versus division of ilioinguinal, iliohypogastric, and genital nerves during open mesh herniorrhaphy: prospective multicentric study of chronic pain. Annals of Surgery. 2006. 243(4). 553-8. DOI: 10.1097/01.sla.0000208435.40970.00.
34. Aasvang E.K., Gmaehle E., Hansen J.B., Gmaehle B., Forman J.L., Schwarz J. et al. Predictive risk factors for persistent postherniotomy pain. Anesthesiology. 2010. 112(4). 957-69. DOI: 10.1097/ALN.0b013e3181d31ff8.
35. Kehlet H., Jensen T.S., Woolf C.J. Persistent postsurgical pain: risk factors and prevention. Lancet. 2006. 367(9522). 1618-25. DOI: 10.1016/S0140-6736(06)68700-X.
36. Bay-Nielsen M., Perkins F.M., Kehlet H.; Danish Hernia Database. Pain and functional impairment 1 year after inguinal herniorrhaphy: a nationwide questionnaire study. Ann. Surg. 2001 Jan. 233(1). 1-7. doi: 10.1097/00000658-200101000-00001. PMID: 11141218; PMCID: PMC1421158.
37. Heise C.P., Starling J.R. Mesh inguinodynia: a new clinical syndrome after inguinal herniorrhaphy? J. Am. Coll. Surg. 1998 Nov. 187(5). 514-8. doi: 10.1016/s1072-7515(98)00215-4. PMID: 9809568.
38. Johansen N., Vyrdal C.D., Bisgaard T. Nationwide Results on Chronic Pain After Bilateral Transabdominal Preperitoneal Inguinal Hernia Repair. Scand. J. Surg. 2020 Dec. 109(4). 289-294. doi: 10.1177/1457496919874483. Epub 2019 Sep 13. PMID: 31514575.
39. Koning G.G., Wetterslev J., Laarhoven C.J., Keus F. The totally extraperitoneal method versus Lichtenstein's technique for inguinal hernia repair: a systematic review with meta-analyses and trial sequential analyses of randomized clinical trials. PLoS One. 2013. 8(1). e52599. DOI: 10.1371/journal.pone.0052599.