Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №8(103), 2019

Вернуться к номеру

Деякі показники біохімічного й гормонального гомеостазу в жінок — внутрішньо переміщених осіб із загрозливим перериванням вагітності, які проживають у Луганській області

Авторы: Романенко І.Ю.
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Загроза переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає в 15–20 % випадків триваючої вагітності. Мета дослідження: вивчити особливості електролітного статусу й рівня вітаміну 25(ОН)D у вагітних із ЗПВ у I і II триместрах, які проживають у Луганській області й мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО), для удосконалення лікувально-профілактичних заходів і профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у таких жінок. Матеріали та методи. Обстежено 27 вагітних, які мали статус ВПО й перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у лікарнях, які розташовані в Луганській області (група I). Контрольну групу становили 30 вагітних жінок із необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну (група II). Проводилося клініко-акушерське обстеження, визначення вмісту вітаміну 25(ОН)D і концентрації мікроелементів Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn у сироватці крові. Результати. Встановлено, що у вагітних групи I концентрації магнію (0,74 (0,73–0,78)) і вітаміну 25(ОН)D (26,85 (23,38–29,04)) вірогідно нижчі порівняно з контрольною групою (0,79 (0,75–0,83) і 28,21 (25,85–29,15) відповідно). У групі I виявлено позитивний кореляційний зв’язок між концентраціями вітаміну 25(ОН)D та іонізованого кальцію (r = 0,445; р = 0,02), між концентрацією фосфору й індексом маси тіла (r = 0,456; р = 0,017). Висновки. Антенатальне вивчення вмісту електролітів і вітаміну 25(ОН)D у сироватці крові вагітних із симптомами ЗПВ і статусом ВПО дозволить індивідуалізувати підхід до ведення вагітності й своєчасно розробити в разі потреби корегуючі й реабілітаційні заходи, які будуть сприяти благополучному завершенню вагітності й впливати на здоров’я матері та її потомства.

Актуальность. Угроза прерывания беременности (УПБ) — самое распространенное осложнение беременности, возникающее в 15–20 % случаев продолжающейся беременности. Цель исследования: изучить особенности электролитного статуса и уровня витамина 25(ОН)D у беременных с УПБ в I и II триместрах, проживающих в Луганской области и имеющих статус внутренне перемещенных лиц (ВПЛ), для совершенствования лечебно-профилактических мероприятий и профилактики акушерских и перинатальных осложнений у таких женщин. Материалы и методы. Обследовано 27 беременных, которые имели статус ВПЛ и находились на стационарном лечении по поводу УПБ в больницах, расположенных в Луганской области (группа I). Контрольную группу составили 30 беременных женщин с неотягощенным анамнезом и физиологическим течением беременности аналогичного гестационного срока (группа II). Проводилось клинико-акушерское обследование, определение содержания витамина 25(ОН)D и концентрации микроэлементов Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn в сыворотке крови. Результаты. Установлено, что у беременных группы I концентрации магния (0,74 (0,73–0,78)) и витамина 25(ОН)D (26,85 (23,38–29,04)) достоверно ниже по сравнению с контрольной группой (0,79 (0,75–0,83) и 28,21 (25,85–29,15) соответственно). В группе I выявлена положительная корреляционная связь между концентрациями витамина 25(ОН)D и ионизированного кальция (r = 0,445; р = 0,02), между концентрацией фосфора и индексом массы тела (r = 0,456; р = 0,017). Выводы. Антенатальное изучение содержания электролитов и витамина 25(ОН)D в сыворотке крови беременных с симптомами УПБ и статусом ВПЛ позволит индивидуализировать подход к ведению и своевременно разработать в случае необходимости корригирующие и реабилитационные мероприятия, которые будут способствовать благополучному завершению беременности и влиять на здоровье матери и ее потомства.

Background. The threatened miscarriage is the most common pregnancy complication that occurs in 15–20 % of cases of ongoing pregnancy. The aim of this work was to study the features of electrolyte status and level of vitamin 25(OH)D in pregnant women with threatened miscarriage in I and II trimesters, living in the Luhansk region and having the status of internally displaced persons (IDP), to improve treatment and preventive measures and prevent obstetric and perinatal complications in such women. Materials and methods. The study included 27 pregnant women who had IDP status and were hospitalized for threatened miscarriage to the hospitals, located in the Luhansk region (group I). The control group consisted of 30 pregnant women with no relevant past medical history and with physiological course of pregnancy with similar gestation period (group II). Clinical and obstetric examinations were carried out, the content of vitamin 25(OH)D and the concentration of trace elements such as Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn in the blood serum were determined. Results. It was found that in pregnant women of group I, the concentrations of magnesium (0.74 (0.73–0.78)) and vitamin 25(OH)D (26.85 (23.38–29.04)) were significantly lower compared with the control group (0.79 (0.75–0.83) and 28.21 (25.85–29.15), respectively). In group I, a statistically significant positive correlation was found between the concentrations of vitamin 25(OH)D and ionized calcium (r = 0.445, p = 0.02), between the content of phosphorus and the body mass index (r = 0.456, p = 0.017). Conclusions. Antenatal study of electrolyte and vitamin 25(OH)D content in the blood serum of pregnant women with symptoms of threatened miscarriage and IDP status will allow us to individualize the approach to the management of pregnancy and to develop timely, if necessary, corrective and rehabilitation measures that will contribute to a successful pregnancy outcome and influence the health of the mother and her offspring.


Ключевые слова

вагітність; загрозливе переривання вагітності; вітамін D; електроліти

беременность; угрожающее прерывание беременности; витамин D; электролиты

pregnancy; threatened miscarriage; vitamin D; electrolytes

Вступ

Згідно з визначенням, внутрішньо переміщені особи (ВПО) — це «особи або групи осіб, які були змушені покинути місце свого проживання, щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, ситуацій генералізованого насильства, порушень прав людини, і які не перетнули міжнародно визнаний державний кордон країни» [1]. У 2016 році, за даними Департаменту досліджень миру і конфліктів в Університеті Упсали, у всьому світі було зареєстровано 51 триваюче збройне зіткнення [2]. Глобальна кількість вимушених переселенців істотно зросла з 43,3 млн у 2009 році до 70,8 млн у 2018 році, досягнувши рекордно високого рівня [3]. У всьому світі число ВПО перевищує кількість біженців. Cтаном на кінець 2018 року в результаті конфлікту й насильства внутрішньо переміщеними були 41,3 млн осіб, що є найвищим показником за всю історію, збройні конфлікти стали причиною 4,9 млн внутрішніх переміщень [4].

Загроза переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає в 15–20 % випадків триваючої вагітності й пов’язане з передчасними пологами і низькою вагою при народженні, прееклампсією, передчасним розривом плодових оболонок, відшаруванням плаценти [5, 6]. Передчасні пологи в короткостроковій перспективі є основною причиною смерті новонароджених і другою причиною смертності дітей віком до 5 років [7]. Загроза викидня в першому триместрі пов’язана зі збільшенням частоти числа кесаревого розтину, несприятливих наслідків для матері й плода [8]. Незважаючи на успіхи у вивченні етіології, патогенезу, розробці різних методів діагностики й лікування загрози переривання вагітності, частота невиношування залишається стабільною.

Вивчаються материнські фактори, що можуть впливати на ризик виникнення невиношування вагітності. З них деякі є немодифікованими, такі як невиношування в анамнезі, материнський вік < 19 і > 35 років, багатоплідна вагітність, коротка довжина шийки матки, дилатація/вишкрібання, етнічна приналежність і сімейний анамнез, генетичні фактори [10–13]. Деякі фактори розглядаються як модифіковані, наприклад харчування, низький соціально-економічний статус, низький індекс маси тіла, ожиріння, куріння, зловживання психоактивними речовинами, короткий інтервал між вагітностями, бактеріальний вагіноз, нелікована антенатальна депресія і використання допоміжних репродуктивних технологій [14]. У цьому контексті вивчаються поживні й біоактивні речовини в складі раціону харчування матері [15]. Виявлено, що вегетаріанська або переважно рослинна дієта пов’язана з низьким вмістом вітаміну B12, вітаміну D, цинку й підвищеним ризиком невиношування вагітності [16]. Визначено, що дефіцит цинку змінює циркулюючі рівні низки гормонів, таких як прогестерон і пролактин [17, 18]. Показано, що дефіцит магнію під час вагітності пов’язаний з більш високим ризиком прееклампсії, плацентарної дисфункції, гестаційного діабету, затримки внутрішньоутробного розвитку й передчасних пологів [19, 20]. Наявні дані не дозволяють зробити висновки щодо ефективності кальцію, заліза, фолієвої кислоти в зниженні ризику виникнення передчасних пологів [21].

Дефіцит вітаміну D є важливою проблемою громадської охорони здоров’я у світі у всіх вікових групах. Нещодавній систематичний огляд літератури (за 1959–2014 рр.), проведений Saraf і колегами, показав, що у всьому світі 54 % вагітних жінок і 75 % новонароджених мали дефіцит вітаміну D [22]. Визначено, що низький рівень вітаміну D у матері під час вагітності є чинником ризику виникнення різних несприятливих наслідків вагітності, включно з матково-плацентарною дисфункцією, прееклампсією, гестаційним діабетом, передчасними пологами, низькою масою тіла при народженні [23–26]. Також повідомлялося про негативні наслідки для плода, що включають низьку масу тіла при народженні й змінену сприйнятливість до хвороб у більш пізньому віці [27, 28].

Нещодавно проведений економічний аналіз тягаря дефіциту вітаміну D у вагітних жінок у Великій Британії виявив, що дефіцит вітаміну D у вагітних жінок пов’язаний з 14,04% ризиком розвитку прееклампсії. Автори дійшли висновку, що розв’язання проблеми адекватного забезпечення вітаміном D вагітних жінок в Англії та Уельсі дозволить скоротити число випадків прееклампсії на 4126 і призведе до чистої економії в розмірі 18,6 млн фунтів стерлінгів, тому вирішення проблеми дефіциту вітаміну D у вагітних і новонароджених має стати глобальним пріоритетом [29].

Кількість досліджень, присвячених вивченню й ранній ідентифікації факторів ризику передчасного переривання вагітності, а також розробці ефективних профілактичних втручань, останніми роками збільшується. Проте в доступній літературі ми не знайшли досліджень вмісту макро- і мікроелементів і рівня вітаміну D у вагітних жінок із загрозою переривання вагітності, які зазнали впливу збройного конфлікту і мають статус ВПО. Вищевикладене зумовило визначення пріоритету наших досліджень.

Мета дослідження — вивчити особливості електролітного статусу й рівня вітаміну 25(ОН)D у вагітних із загрозливим перериванням вагітності в I і II триместрах, які проживають у Луганській області й мають статус внутрішньо переміщених осіб, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів і профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у таких жінок.

Матеріали та методи

Було обстежено 27 вагітних у I і II триместрах вагітності, які мали статус ВПО і перебували на стаціонарному лікуванні з приводу загрозливого переривання вагітності в лікарнях Луганської області у 2015–2017 роках (група I). Контрольну групу (група II) становили 30 вагітних жінок з необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну. Критеріями включення в основну групу були наявність симптомів загрозливого переривання вагітності, терміни гестації, що відповідали I і II триместрам вагітності.

Перед початком обстеження кожна досліджувана підписала інформовану згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування й обробку персональних даних. Дослідження проведені з дотриманням основних біоетичних норм і вимог Гельсінської декларації, прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1977 р.), відповідного положення ВООЗ, Міжнародної ради медичних наукових товариств, Міжнародного кодексу медичної етики (1983 р.) і Наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009. Спостереження й клінічне обстеження жінок проводилося відповідно до рекомендацій, викладених у Наказі МОЗ України від 15.07.2011 № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні», і клінічного протоколу «Невиношування вагітності», затвердженого Наказом МОЗ від 03.11.2008 № 624. Усім вагітнім було проведено комплексне клініко-лабораторне (збір анамнезу, клініко-акушерське обстеження, клінічне, біохімічне дослідження крові, коагулограма, визначення вмісту вітаміну 25(ОН)D і концентрації мікроелементів Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn у сироватці крові, загальний аналіз сечі, мікроскопічне, бактеріологічне дослідження вагінальних і цервікальних виділень) та інструментальне обстеження.

Статистична обробка даних проводилася з використанням програми SPSS 17.0 і Microsoft Excel for Windows (2013). Нормальність розподілу даних кількісного типу визначали за допомогою критерію Шапіро — Уїлка. Оцінювалися вірогідні відмінності за допомогою непараметричного тесту Манна — Уїтні для незалежних вибірок, проводився аналіз рангових кореляцій за Спірменом. Дані наводилися у вигляді Me (Q1–Q3), де Me — медіана, Q1 — 25-й квартиль, Q3 — 75-й квартиль. Критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез приймали як такий, що дорівнює 0,05.

Результати та обговорення

Середній вік жінок групи I становив 30,00 (24,00–34,00) року, групи II — 26,50 (24,00–31,25) року (р = 0,184). Найбільшою була частка пацієнток віком 20–30 років (17 (62,96 %) і 22 (73,33 %) особи відповідно), тобто тих, які належали до активної та працездатної частини населення. 25 (92,59 %) вагітних основної групи були переміщеними з окупованої території Луганської області, 2 (7,41 %) — з Донецької області. Переважна більшість жінок перебувала в зареєстрованому шлюбі — 22 (81,48 %) і 25 (83,33 %) відповідно.

Індекс маси тіла становив 21,87 (20,55–24,68) і 21,45 (19,53–25,82) відповідно (р = 0,598). Середній вік менархе в групі I становив 13,00 (12,00–14,00) року, у групі II — 13,00 (12,00–14,00) року. Соматична захворюваність вагітних: хвороби дихальних шляхів — 3 (11,11 %) і 1 (3,33 %) відповідно, сечовивідних шляхів — 2 (7,41 %) і 1 (3,33 %) відповідно, гіперплазію щитоподібної залози I–II ступеня, еутиреоз відмічали 3 (11,11 %) і 1 (3,33 %) пацієнтка відповідно.

Вагітність була першою в 15 (55,56 %) і 15 (50,00 %) жінок відповідно. Штучні аборти в анамнезі були в 7 (25,93 %) і 7 (23,33 %) осіб відповідно, мимовільні аборти — у 3 (11,11 %) і 1 (3,33 %), аборт, що не відбувся — у 4 (14,82 %) і 1 (3,33 %). Із перенесених гінекологічних захворювань найбільш частими були ектопія циліндричного епітелію шийки матки — 8 (29,63 %) і 7 (23,33 %), запальні захворювання жіночих статевих органів — 7 (25,93 %) і 3 (10,00 %) жінки відповідно.

Концентрація електролітів у сироватці крові обстежених пацієнток була в межах референтної норми, медіанні значення концентрацій магнію і цинку були біля нижньої межі норми (табл. 1). Як можна бачити з наведеної таблиці, медіанні значення концентрації магнію в досліджуваних групах вірогідно відрізнялися, у групі I відзначається тенденція до нижчого медіанного значення концентрації цинку, проте статистично це не підтверджено (р = 0,052). У групі I виявлено зменшення в сироватці крові нижче нижнього референтного значення концентрації магнію у 2 (7,4 %) вагітних і цинку — в 1 (3,7 %) жінки. Медіанні значення концентрацій іонізованого кальцію, фосфору, натрію, калію, хлору вірогідно не відрізнялися.

Медіанні значення концентрації вітаміну 25(ОН)D в обстежених групах подано на рис. 1.

Медіанне значення концентрації вітаміну 25(ОН)D Ме (Q1–Q3) у групі I було вірогідно нижчим від даних групи II: 26,85 (23,38–29,04) і 28,21 (25,85–29,15) нг/мл відповідно (р = 0,034). Необхідно відзначити, що в усіх жінок групи I рівень вітаміну 25(ОН)D був нижче нижнього референтного значення, в групі II — такі показники зафіксовані у 26 (86,67 %) вагітних.

У групі I було виявлено статистично значущі кореляційні зв’язки між показником концентрації вітаміну 25(ОН)D і концентрацією іонізованого кальцію (r = 0,445; р = 0,02), а також між концентрацією фосфору та індексом маси тіла (r = 0,456, р = 0,017). У групі II позитивний кореляційний зв’язок відзначено між концентрацією натрію і концентрацією хлору (r = 0,409; р = 0,025).

У нашому дослідженні ми виявили, що серед вагітних групи I концентрація магнію була нижчою порівняно з показниками контрольної групи, що збігається з даними J. Villar et al., S. Kamal et al. [21, 30]. Гіпомагніємія виявлена в 7,4 % вагітних групи I, що менше, ніж повідомили K.S. Okunade et al. [31]. Магнієвий гомеостаз регулюється кількома механізмами, дослідники виділяють дві основні причини дефіциту магнію у вагітних — низьке споживання магнію з їжею і високу екскрецію магнію із сечею [21]. Подібна ситуація в наших умовах може бути результатом прийому їжі з великим вмістом жирів і цукру, з малою кількістю цільнозернових продуктів, овочів і фруктів. При вагітності, стресі підвищується потреба в магнії, загрозливе переривання вагітності може розглядатися як стресогенна ситуація.

Цинк належить до есенціальних, тобто життєво необхідних, мікроелементів і відіграє важливу роль у метаболізмі нуклеїнових кислот і синтезі білка. Ми виявили тенденцію до зниження його рівня у жінок групи I, що співвідноситься з даними R.L. Wilson et al. [32].

Дефіцит вітаміну D став загальною проблемою здоров’я населення, при вагітності його дефіцит пов’язаний із високим ризиком прееклампсії, гестаційним діабетом та інфекційними захворюваннями в новонароджених. Концентрації 25(OH)D у матері й новонародженого корелюють, тому профілактику несприятливих наслідків дефіциту вітаміну D у дітей необхідно проводити під час вагітності [28]. Ми виявили в пацієнток із ЗПВ і статусом ВПО гіповітаміноз вітаміну 25(OH)D у 100 % випадків порівняно з даними групи II (86,67 %), його концентрація вірогідно нижче в групі I, що узгоджується з даними R. Saraf et al. і R.P. Urrutia et al. [22, 26], проте це нижче за показники в дослідженні М. Kiely et al. [33]. Можна припустити, що ускладнений перебіг вагітності в групі I обумовлений у тому числі й недостатністю вітаміну 25(OH)D з огляду на його метаболічні, імуномодулюючі й протизапальні ефекти.

Наші дані підтверджують думку про вагітних із ЗПВ і статусом ВПО як найбільш уразливу групу населення, зачепленого збройним конфліктом. Необхідна рання ідентифікація електролітного дисбалансу й недостатності вітаміну D, які можна віднести до модифікованих факторів ризику розвитку ускладнень вагітності, а також своєчасна розробка ефективних профілактичних і корекційних заходів.

Висновки

Вагітні із ЗПВ в I і II триместрах, які проживають у Луганській області й мають статус ВПО, характеризуються вірогідно нижчими показниками концентрації магнію і вітаміну 25(OH)D у сироватці крові. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між концентраціями вітаміну 25(ОН)D та іонізованого кальцію, між концентрацією фосфору й індексом маси тіла.

Антенатальне вивчення вмісту електролітів і вітаміну 25(ОН)D у сироватці крові вагітних із симптомами ЗПВ і статусом ВПО дозволить індивідуалізувати підхід до ведення й своєчасно розробити за потреби корегуючі й реабілітаційні заходи, які будуть сприяти благополучному завершенню вагітності й впливати на здоров’я матері та її потомства.

Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.


Список литературы

1. IDCP Global Overview 2015: People Internally Displaced by Conflict and Violence (2015). URL: http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/inline-files/20150506-global-overview-2015-en.pdf

2. Allansson M., Melander E., Themnér L. Organized violence, 1989–2016. J. Peace Res. 2017. 54(4). 574-87. doi: 10.1177/0022343317718773.

3. Forced displacement in 2018. Global trends. URL: https://www.unhcr.org/globaltrends2018/

4. Global Report on Internal Displacement 2019. Available from: http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/publications/documents/2019-IDMC-GRID.pdf

5. Ahmed S.R., El-Sammani Mel-K., Al-Sheeha M.A., Aitallah A.S., Jabin Khan F., Ahmed S.R. Pregnancy outcome in women with threatened miscarriage: a year study. Mater. Sociomed. 2012. 24(1). 26-8. doi: 10.5455/msm.2012.24.26-28.

6. Weiss J.L., Malone F.D., Vidaver J. et al. Threatened abortion: A risk factor for poor pregnancy outcome, a population-based screening studyAm. J. Obstet. Gynecol. 2004 Mar. 190(3). 745-50.

7. Liu L., Johnson H.L., Cousens S. et al. Global, regional, and national causes of child mortality: An updated systematic analysis for 2010 with time trends since 2000. Lancet. 2012. 379. 2151-2161. doi: 10.1016/S0140-6736(12)60560-1.

8. Saraswat L., Bhattacharya S., Maheshwari A., Bhattacharya S. Maternal and perinatal outcome in women with threatened miscarriage in the first trimester: a systematic review. BJOG. 2010 Feb. 117(3). 245-57. doi: 10.1111/j.1471-0528.2009.02427.x.

9. Blencowe H., Cousens S., Chou D. et al. Born too Soon: the global epidemiology of 15 million preterm births. Reprod. Health. 2013. 10(1). S2. doi: 10.1186/1742-4755-10-S1-S2.

10. Van Zijl M.D., Koullali B., Mol B.W., Pajkrt E., Oudijk M.A. Prevention of preterm delivery: Current challenges and future prospects. Int. J. Womens Health. 2016. 8. 633-645. doi: 10.2147/IJWH.S89317.

11. Fuchs F., Senat M.V. Multiple gestations and preterm birth. Semin. Fetal Neonatal Med. 2016. 21. 113-120. doi: 10.1016/j.siny.2015.12.010.

12. Manuck T.A. Racial and ethnic differences in preterm birth: A complex, multifactorial problem. Semin. Perinatol. 2017. 41. 511-518. doi: 10.1053/j.semperi.2017.08.010.

13. Zhang G., Feenstra B., Bacelis J. et al. Genetic Associations with Gestational Duration and Spontaneous Preterm Birth. N. Engl. J. Med. 2017. 377. 1156-1167. doi: 10.1056/NEJMoa1612665.

14. Frey H.A., Klebanoff M.A. The epidemiology, etiology, and costs of preterm birth. Semin. Fetal Neonatal Med. 2016. 21. 68-73. doi: 10.1016/j.siny.2015.12.011.

15. Englund-Ögge L., Brantsæter A.L., Sengpiel V. et al. Maternal dietary patterns and preterm delivery: Results from large prospective cohort study. BMJ. 2014. 348. g1446. doi: 10.1136/bmj.g1446.

16. Chia A.R., Chen L.W., Lai J.S. et al. Maternal Dietary Patterns and Birth Outcomes: A Systematic Review and Meta-Analysis. Adv. Nutr. 2019. 10. 685-695. doi: 10.1093/advances/nmy123.

17. Ota E., Mori R., Middleton P. et al. Zinc supplementation for improving pregnancy and infant outcome. Cochrane Database Syst. Rev. 2015. 2. CD000230. doi: 10.1002/14651858.CD000230.pub5. 2015;2.

18. Wilson R.L., Grieger J.A., Bianco-Miotto T., Roberts C.T. Association between Maternal Zinc Status, Dietary Zinc Intake and Pregnancy Complications: A Systematic Review. Nutrients. 2016. 8. 641. doi: 10.3390/nu8100641.

19. Crosby D.D., Shepherd E.A., Crowther C., Makrides M. Magnesium supplementation in pregnancy. Cochrane Database Syst. Rev. 2014. 4. CD000937.

20. Dalton L.M., Ní Fhloinn D.M., Gaydadzhieva G.T., Mazurkiewicz O.M., Leeson H., Wright C.P. Magnesium in pregnancy. Nutr. Rev. 2016 Sep. 74(9). 549-57. doi: 10.1093/nutrit/nuw018. Epub 2016 Jul 21.

21. Villar J., Merialdi M., Gulmezoglu A.M. et al. Nutritional interventions during pregnancy for the prevention or treatment of maternal morbidity and preterm delivery: An overview of randomized controlled trials. J. Nutr., 2003. 133. 1606s-1625s. doi: 10.1093/jn/133.5.1606S.

22. Saraf R., Morton S.M., Camargo C.A. Jr, Grant C.C. Global summary of maternal and newborn vitamin D status — a systematic review. Matern. Child Nutr. 2016. 12(4). 647-668. https://doi.org/10.1111/mcn.12210.

23. Zhou S., Tao Y., Huang K., Zhu B. Vitamin D and risk of preterm birth: Up-to-date meta-analysis of randomized controlled trials and observational studies. J. Obstet. Gynaecol. Res. 2017. 43. 247-256. doi: 10.1111/jog.13239.

24. Qin L.L., Lu F.G., Yang S.H., Xu H.L., Luo B.A. Does Maternal Vitamin D Deficiency Increase the Risk of Preterm Birth: A Meta-Analysis of Observational Studies. Nutrients. 2016. 8. 301. doi: 10.3390/nu8050301.

25. Kiely M.E., Zhang J.Y., Kinsella M., Khashan A.S., Kenny L.C. Vitamin D status is associated with uteroplacental dysfunction indicated by pre-eclampsia and small-for-gestational-age birth in a large prospective pregnancy cohort in Ireland with low vitamin D status. The American Journal of Clinical Nutrition. 2016 Aug. 104(2). 354-361. https://doi.org/10.3945/ajcn.116.130419.

26. Urrutia R.P., Thorp J.M. Vitamin D in pregnancy: current concepts. Curr. Opin. Obstet. Gynecol. 2012. 24. 57-64. doi: 10.1097/GCO.0b013e3283505ab3.

27. Websky K., Hasan A.A., Reichetzeder C., Tsuprykov O., Hocher B. Impact of vitamin D on pregnancy-related disorders and on offspring outcome. J. Steroid Biochem. Mol. Biol. 2018 Jun. 180. 51-64. doi: 10.1016/j.jsbmb.2017.11.008.

28. Mehrotra V., Sandhu A., Nautiyal R. Association of vitamin D in pregnancy and after 15 days of delivery along with neonatal. Clinical Nutrition Experimental. 2019. 28. 102-110. https://doi.org/10.1016/j.yclnex.2019.10.001.

29. Kamudoni P., Poole C., Davies S.J. An estimate of the economic burden of vitamin D deficiency in pregnant women in the United Kingdom. Gynecol. Endocrinol. 2016. 32. 592-597. doi: 10,3109/09513590.2016.1160374.

30. Kamal S., Sharan A., Kumar U., Shahi S.K. Serum magnesium level in preterm labour. Indian J. Pathol. Microbiol. 2003 Apr. 46(2). 271-3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15022938.

31. Okunade K.S., Oluwole A.A., Adegbesan-Omilabu M.A. A Study on the Association between Low Maternal Serum Magnesium Level and Preterm Labour. Adv. Med. 2014. 2014. 704875. doi: 10.1155/2014/704875.

32. Kiely M., Hemmingway A., O’Callaghan K.M. Vitamin D in pregnancy: current perspectives and future directions. Ther. Adv. Musculoskelet. Dis. 2017 Jun. 9(6). 145-154. doi: 10.1177/1759720X17706453.


Вернуться к номеру