Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

ESP-блок як ключовий метод малоопіоїдної мультимодальної анестезії при операціях транспедикулярної стабілізації хребта

Авторы: Мельник О.Ф.(2), Соклакова Ю.О.(1), Мельник О.В.(2), Дивак В.В.(2), Дзюба Д.О.(1)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — КЗ КОР «КОКЛ», м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Транспедикулярна стабілізація хребта є операцією вибору для пацієнтів з дегенеративним спондилолістезом та переломами хребта і характеризується своєю довготривалістю та великою больовою імпульсацією, що потребує використання значної кількості опіоїдів для забезпечення адекватної періопераційної аналгезії. У 2016 році з’явилась нова методика регіонарної анестезії (erector spinae plаne (ESP) block), яка забезпечила ефективну пері- та післяопераційну аналгезію в торакальній та абдомінальній хірургії. Ця проста та безпечна методика забезпечує проникнення місцевого анестетика паравертебрально, блокуючи таким чином задні гілки спінального нерва та симпатичні волокна, а також здатна викликати блокаду певного сегмента хребта поширенням анестетика аксіально та каудально. Мета: визначити ефективність ESP-блока в нейрохірургії пошкоджень хребта як компонента малоопіоїдної мультимодальної анестезії. Матеріали та методи. Дослідження проводилося в КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» у 2019 р. В основну та контрольну серію клінічних випадків увійшло по 5 осіб з пошкодженнями хребта: по 2 пацієнта з дегенеративним спондилолістезом хребців поперекового відділу хребта та по 3 пацієнта з переломом поперекового відділу хребта. Оперативне втручання проводилось під загальною анестезією. Для ввідної анестезії використовувались: р-н сибазону 0,5% 1 мл, ардуан 0,5 мг/кг, р-н тіопенталу натрію 5 мг/кг, р-н фентанілу 4 мкг/кг (1 мкг/кг до інтубації, 3 мкг/кг перед розрізом шкіри). Підтримання анестезії проводилось р-ном пропофолу 3 мг/кг/год. Після перевороту на живіт пацієнтам з групи дослідження проводився ESP-block під УЗ-контролем в межах L1–L4 з обох боків від осьової лінії хребта, після попередньої розмітки за допомогою електрон-но-оптичного перетворювача. Для проведення блокади було використано 20 мл 0,25% бупівакаїну та по 2 мг дексаметазону з кожного боку. До початку операції всім пацієнтам введено р-н парацетамолу 1000 мг та декскетопрофен 50 мг. Усім пацієнтам у періопераційному періоді проводили неінвазивний моніторинг артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, пульсоксиметрії. За 20 хв до початку зашивання операційної рани в усіх випадках не вводились наркотичні анальгетики, а вводився з метою знеболювання декскетопрофен 50 мг. Тривалість операції — 4 год (+/–30 хвилин). Пробудження пацієнтів відбувалось через 5 (+/–2) хвилин після накладання останнього шва, незалежно від тривалості оперативного втручання. Результати. Під час проведення спостереження було з’ясовано, що в серії клінічних випадків з проведеним ESP-блоком: 1) всі пацієнти потребували введення р-ну фентанілу в перші 20 хвилин від початку операції, лише одному пацієнту перше введення р-ну фентанілу було виконано через 2 год 30 хв від початку операції; 2) кількість р-ну фентанілу, введеного пацієнтам, залежала від масштабності операції (кількість встановлюваних гвинтів) та тривалості операції і дорівнювала: 2,2 мкг/кг/год — для пацієнта із встановлюваними 8 гвинтами та тривалістю операції 4 год 30 хв, 1,8 мкг/кг/год — 6 гвинтів, 4 год операції, 1,7 мкг/кг/год — 4 гвинта, 3 год 30 хв та пацієнту, якому перше введення р-ну фентанілу було відстрочене на 2 год 30 хв, було введено 1,1 мкг/кг/год р-н фентанілу за операцію в 4 години; 3) після пробудження через 10 хв скарги на больові відчуття в ділянці операційної рани були відсутні зовсім у 3 пацієнтів, у решти 2 скарги на біль за шкалою ВАШ досягали 2–4 бали; у всіх були відсутні скарги на нудоту. В серії клінічних випадків без застосування ESP-блока: 1) всі пацієнти потребували введення фентанілу в перші 20 хвилин від початку операції; 2) середня кількість введеного пацієнтам фентанілу за періопераційний період досягала 4,4 мкг/кг/год при середній тривалості операції 4 год; 3) після пробудження через 10 хв скарги на больові відчуття в ділянці операційної рани були присутні в усіх пацієнтів та за шкалою ВАШ досягали 6–7 балів; скарги на нудоту були наявні в 3 пацієнтів. Висновки. Використання регіонарної анестезії, зокрема ESP-блока, є безпечним та ефективним методом мультимодальної аналгезії в нейрохірургії пошкоджень хребта. ESP-блок дозволив зменшити кількість наркотичного анальгетика (р-ну фентанілу з 4,4 до 1,7–2,2 мкг/кг/год) у періопераційному періоді та подовжити час його наступних введень. Серія клінічних випадків з використанням ESP-блока показала суб’єктивне зменшення вираженості больового синдрому і частоти випадків післяопераційної нудоти та блювання.



Вернуться к номеру