Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Реінфузія дренажної крові при ендопротезуванні кульшових суглобів

Авторы: Корбут Ю.В.(1), Циба А.М.(2)
(1) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
(2) — Інститут травматології та ортопедії НАМН України, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Операції тотального ендопротезування кульшових суглобів (ТЕКС) супроводжуються значною крововтратою (КВ), яка, за даними різних авторів (Ариа Шандер, 1988; Зільбер А.П., 2000), становить 15–60 % об’єму циркулюючої крові (ОЦК). Особливість цих операцій у тому, що вони виконуються на фоні накладеного джгута, а післяопераційно (п/о) джгут знімають і починається дренажна п/о КВ, внаслідок цього погіршується стан хворих, розвиваються анемія та ускладнення. Тому адекватне відновлення ОЦК — одна з актуальних проблем анестезіологічного забезпечення сучасної реконструктивної хірургії, що можна вирішити шляхом інфузії еритроцитарної маси (ер/м) або шляхом реінфузії (РІ) дренажної автокрові. Мета: дослідити доцільність використання РІ дренажної автокрові у хворих при ТЕКС. Матеріали та методи. В основу роботи покладено аналіз перебігу анестезіологічного забезпечення та п/о періоду 138 хворих, яким виконано ТЕКС у клініці Інституту травматології та ортопедії. Хворих було розподілено на дві групи залежно від методу корекції КВ: у 60 хворих (конт-рольна група) виконували трансфузію ер/м при зниженні гемоглобіну менше 80–85 г/л та гемотокриту менше 25 %; 78 пацієнтам (основна група) проводили РІ дренажної автокрові з використанням фільтра Lipi Guard SB фірми PALL. Клінічні групи хворих були схожі за віком, статтю, етіопатогенезом, видом і тривалістю операції. Результати. Встановлено, що в основній групі загальна КВ становила 670,9 мл, із них протягом операції — 229,7 мл (34 %), упродовж першої п/о доби — 441,2 мл (66 %). У контрольній групі загальна КВ — 667 мл, із них операційна — 225,8 мл (37 %) та п/о — 441,2 мл (63 %). Середні показники крові у хворих (чисельник) та дренажної крові (знаменник) мало різнилися: RBC — 3,77 × 1012/л/3,34 × 1012/л; Hb — 115,5 г/л/105 г/л; Ht — 35 %/32,5 %; WBC 4,5 × 109/л/4,0 × 109/л; PLT — 10,3 × 109/л/3,7 × 109/л. Динаміка показників згортання крові під час операції та п/о в обох групах не відрізнялася і не виходила за межі норми. Варто відзначити, що у контрольній групі потребували трансфузію ер/м 46 хворих у середніх дозах 250 мл. В основній групі реінфузовано 229,5 мл дренажної автокрові. На 2-гу — 3-тю п/о добу клінічний аналіз крові у групах мало відрізнявся, анемії не було. Хворі були активні, не виявилося порушень гемодинаміки та діурезу. Висновки. Дренажна кров, що в стерильних умовах зібрана в перші 6 годин, за своїм клітинним складом не відрізнялася від крові пацієнтів і була придатною для реінфузії. Реінфузія зібраної п/о дренажної автокрові дозволяє забезпечити стабільні показники крові хворого без переливання донорської крові.



Вернуться к номеру