Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Лікувально-діагностичне значення інтратекального застосування дексаметазону при ураженнях центральної нервової системи

Авторы: Борщов С.П., Панасюк О.Л., Матяш В.І., Трембачова Н.С.
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

На жаль, навіть при проведенні комплексного обстеження пацієнтів з ураженнями нервової системи не завжди вдається встановити діагноз, крім того, проведення діагностики вимагає значних матеріальних витрат та досить тривалого часу. Нами пропонується до застосування інтратекальне введення дексаметазону як лікувально-діагностичний метод введення. Суть методу полягає у введенні в інтратекальний простір залежно від маси тіла пацієнта 4–12 мг дексаметазону під час проведення діагностичної пункції, в результаті якої отримано прозорий ліквор. Зазвичай отримання гнійного ліквору вже є достатньою підставою для встановлення діагнозу бактеріального менінгоенцефаліту. При отриманні прозорого ліквору, навіть після лабораторного визначення кількості клітин, вмісту білка, цукру, залишаються питання щодо наявності або відсутності запального процесу в центральній нервовій системі (ЦНС), особливо якщо ці показники знаходяться в межах норми. Інтратекальне введення дексаметазону з наступним клінічним спостереженням за хворим протягом щонайменше 24 годин дозволяє обґрунтовано встановити наявність запалення в разі позитивної клінічної динаміки. Тим самим виключити з диференційно-діагностичного ряду нейродегенеративні процеси та загалом патологію, що не супроводжується запаленням. За 15 років метод було застосовано у понад 1500 хворих з різними патологіями ЦНС. У жодному випадку ми не спостерігали будь-яких побічних явищ і небажаних реакцій на препарат (як у момент введення, так і протягом наступних 2–3 днів). Частота розвитку постпункційного синдрому вірогідно не відрізнялась від групи хворих, яким дексаметазон інтратекально не вводився. У хворих з нейроінфекціями (крім поліморфної мультифокальної лейкоенцефалопатії та пріонових інфекцій), автоімунними процесами (розсіяний енцефаломієліт, розсіяний склероз, енцефаломієлополінейрорадикулопатія) відзначалась позитивна клінічна динаміка протягом 24 годин після інтратекального введення дексаметазону у вигляді зменшення вираженості загальномозкової та вогнищевої патологічної неврологічної симптоматики. Також позитивна динаміка відзначена у частини хворих з онкопатологією ЦНС у випадках наявності перифокального запалення, що потребувало проведення додаткових методів діагностики. Отже, інтратекальне введення дексаметазону під час діагностичної пункції при отриманні прозорого ліквору є швидким, безпечним та маловартісним методом, що дозволяє підтвердити або виключити наявність запального процесу ЦНС, має лікувальні властивості.



Вернуться к номеру