Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Випадок успішного лікування постраждалого з тяжкою черепно-мозковою травмою з початковим негативним прогнозом для виживання

Авторы: Білецький О.В., Колєй Л.І., Курсов С.В., Полторацький В.Г., Чернов О.Л.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Згідно з класифікацією стану коми World Federation of Neurosurgical Societies (Всесвітня федерація нейрохірургічних товариств), кома IV ступеня тяжкості з оцінкою за шкалою коми Глазго (ШКГ) в 3 бали є надзвичайно несприятливою прогностичною ознакою для виживання хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ТЧМТ), з летальністю, що перевищує 90 %. Тим не менш є все більше свідоцтв, що такі постраждалі мають шанси на виживання з подальшим повноцінним відновленням функцій центральної нервової системи (ЦНС). Опис клінічного випадку. Постраждалий, 15 років, був доставлений після ДТП до реанімаційної зали в стані декомпенсованого травматичного шоку із систолічним артеріальним тиском (АТ) 50 мм рт.ст. на фоні інфузії адреналіну, з двобічним мідріазом та з оцінкою 3 бали за ШКГ. Інтубований та доставлений до операційної в зв’язку з негайною потребою в двобічному дренуванні плевральної порожнини на тлі забою легень з двобічним гемопневмотораксом. Під час операції гемодинаміка підтримувалася адреналіном, забезпечено гемотрансфузію з досягненням вмісту гемоглобіну в крові ≥ 100 г/л. За даними ядерно-магнітної резонансної комп’ютерної томографії (ЯМРКТ) головного мозку — відкрита ТЧМТ, набряк мозку, тонка субдуральна гематома, забій стовбура мозку (?), перелом основи черепа в ділянці лівої середньої та передньої черепних ямок. Пацієнт доставлений до відділення інтенсивної терапії, де забезпечено мандаторну ШВЛ в режимі CMV, контрольовану за тиском. Охоронне гальмування ЦНС забезпечувалося діазепамом. Потреба в адреналіні — 1,0–1,5 мкг/кг/хв. Протинабрякова та нейропротекторна терапія включала інфузію сорбілакту з осмотичним навантаженням 12 мОсм/кг з подальшим введенням 60 мг фуросеміду, а після досягнення високого темпу діурезу — заповнення судинного русла 10% розчином декстрану 40 із розрахунку до 1,5 г/кг, повільну інфузію L-лізину есцинату. Як антигіпоксант використаний етилметилгідроксипіридину сукцинат. Для попередження накопичення рідини в легенях — дексаметазон та N-ацетилцистеїн. Підтримка середнього артеріального тиску на рівні 95–100 мм рт.ст. Через 24 години — явна позитивна динаміка з виходом із коми та оцінкою за ШКГ 12 балів. Повна стабілізація гемодинаміки, припинення інфузії вазопресорів. На 15-ту добу після чергового ЯМРКТ головного мозку пацієнту проведена двобічна краніотомія із субдуросубгалеостомією в лобних ділянках. На 60-ту добу після отримання травми, двох перенесених хірургічних втручань та курсу відновлювальної терапії пацієнт виписаний з клініки. Функції центральної нервової системи повністю відновилися.



Вернуться к номеру