Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(89), 2018

Актуальність. Реформування системи навчання висуває на перший план проблему вдосконалення медичної освіти. Актуальним залишається підвищення рівня володіння практичними навичками під час надання екстреної медичної допомоги. Симуляційне навчання є найбільш прийнятним у даній ситуації. Головні ознаки симуляційного навчання — це можливість використання муляжів, манекенів або статистів для повноти та реалістичності моделювання об’єкта; відпрацювання конкретних практичних навичок за чітким алгоритмом дії з використанням сучасної апаратури та без завдання шкоди здоров’ю людини; відпрацювання командної роботи в імітованій конкретній ситуації. Мета: провести аналіз ефективності симуляційного навчання студентів старших курсів з надання екстреної медичної допомоги на кафедрі медицини катастроф Запорізького державного медичного університету. Матеріали та методи. Був проведений ретроспективний аналіз ефективності симуляційного навчання студентів п’ятого та шостого курсів за 2015–2017 навчальний рік. Ефективність навчання оцінювалась за допомогою тестування, анкетування та залікового оцінювання практичних навичок на муляжах та манекенах. Результати. У створеному навчально-тренувальному класі навчання проводиться згідно з робочою програмою з використанням додаткового оснащення. Заняття давали теоретичні знання та практичні навички первинного огляду критичного хворого, відновлення та підтримки прохідності дихальних шляхів, компресії грудної клітки, внутрішньовенного та внутрішньокісткового введення медикаментів, роботи з автоматичним зовнішнім та професійним дефібриляторами, роботи в команді, тимчасової зупинки зовнішньої кровотечі, вивчались сучасні способи транспортної іммобілізації, проведення первинного медичного сортування. Оцінка виживання знань та практичних навичок у студентів п’ятого курсу проводилася через рік, під час проходження ними курсу дистанційного навчання. Аналіз навчання показав, що студенти п’ятого та шостого курсів мають достатні теоретичні знання щодо алгоритму базової серцево-легеневої реанімації (82,2 ± 2,4 % та 89,2 ± 3,8 % відповідно); знання основних медикаментів, які використовуються під час розширеної серцево-легеневої реанімації (78,6 ± 2,4 % та 85,7 ± 2,4 % відповідно); вміння якісно проводити компресійні стиснення грудної клітки (88,2 ± 1,2 % та 89,4 ± 1,8 % відповідно), але низький рівень володіння практичними навичками відновлення прохідності дихальних шляхів (32,8 ± 2,2 %); роботи з автоматичним зовнішнім (18,5 ± 2,0 %) або професійним (16,3 ± 2,0 %) дефібриляторами; катетеризації периферійної вени або внутрішньокісткового доступу (17,3 ± 2,0 %). Висновки. Симуляційне навчання дає змогу студентам опанувати означені практичні навички в достатньому обсязі.

Актуальность. Реформирование системы обу­чения выдвигает на первый план проблему совершенствования медицинского образования. Актуальным остается повышение уровня владения практическими навыками при оказании экстренной медицинской помощи. Симуляционное обучение является наиболее приемлемым в данной ситуации. Главными признаками его являются: возможность использования муляжей, манекенов или статистов для полноты и реалистичности моделирования объекта; отработка конкретных практических навыков по четкому алгоритму действия с использованием современной аппаратуры и без ущерба здоровью человека; отработка командной работы в имитированной конкретной ситуации. Цель: провести анализ эффективности симуляционного обучения студентов старших курсов по оказанию экстренной медицинской помощи на кафедре медицины катастроф Запорожского государственного медицинского университета. Материалы и методы. Был проведен анализ эффективности симуляционного обучения студентов пятого и шестого курсов за 2015–2017 учебный год. Эффективность обучения оценивалась с помощью тестирования, анкетирования и зачетного оценивания практических навыков на муляжах и манекенах. Результаты. В созданном учебно-тренировочном классе обучение проводилось согласно рабочей программе с использованием дополнительного оснащения. Занятия давали теоретические знания и практические навыки первичного осмотра критического больного, восстановления и поддержания проходимости дыхательных путей, компрессии грудной клетки, внутривенного и внутрикостного введения медикаментов, работы с автоматическим наружным и профессиональным дефибрилляторами, временной остановки наружного кровотечения, изучались современные способы транспортной иммобилизации, проведения первичной медицинской сортировки. Оценка выживания знаний и практических навыков у студентов пятого курса проводилась через год, во время прохождения ими курса дистанционного обучения. Анализ обучения показал, что студенты пятого и шестого курсов имеют достаточные теоретические знания по алгоритму базовой сердечно-легочной реанимации (82,2 ± 2,4 % и 89,2 ± 3,8 % соответственно), по показаниям к использованию основных медикаментов во время расширенной сердечно-легочной реанимации (78,6 ± 2,4 % и 85,7 ± 2,4 % соответственно); умению качественно проводить компрессионные сжатия грудной клетки (88,2 ± 1,2 % и 89,4 ± 1,8 % соответственно). Однако у студентов был определен низкий уровень владения практическими навыками восстановления проходимости дыхательных путей (32,8 ± 2,2 %); работы с автоматическим внешним (18,5 ± 2,0 %) или профессиональным (16,3 ± 2,0 %) дефибрилляторами; катетеризации периферической вены или внутрикостного доступа (17,3 ± 2,0 %). Выводы. Симуляционное обучение позволяет студентам овладеть данными практическими навыками в достаточном объеме.

Background. The level of practical skills in providing emergency medical care remains low. Simulation training is most appropriate in such situation — this is the possibility of using manikins for completeness and realism of object simulation; working out practical skills according to a clear algorithm of action with the use of modern equipment and without causing harm to human health; working out teamwork in simulated specific situation. The purpose of this work is to conduct an analysis on the effectiveness of simulation training of emergency medical care of senior students at the department of disaster medicine, military medicine, anaesthesiology and intensive care of Zaporozhye State Medical University. Materials and methods. A retrospective analysis was performed of the effectiveness of simulation training for fifth- and sixth-year students at the department of disaster medicine, military medicine, anaesthesiology and intensive care of Zaporozhye State Medical University for the 2015–2017 academic year. The effectiveness of the stimulatory training was assessed through initial and final testing, сontrol of practical skills in manikins, dummies and questionnaires. Results. There was created a simulation class. The training was carried out in accordance with the work program using additional equipment. The training included theoretical knowledge and practical skills of the primary examination of a critical patient, airway mana­gement, chest compression, intravenous and intraosseous administration of drugs, work with automatic external and professional defibrillators, teamwork training, temporary stop of critical bleeding, modern methods of transport immobilization, triage. The assessment of knowledge and practical skills of the fifth-year students was conducted one year later, during their course of distance learning. The analysis of the training showed that fifth- and sixth-year students have sufficient theoretical knowledge about the algorithm of the basic cardiopulmonary resuscitation (82.2 ± 2.4 % and 89.2 ± 3.8 %, respectively); knowledge of essential drugs used during advanced life support (78.6 ± 2.4 % and 85.7 ± 2.4 %, respectively); ability to perform compression of the chest (88.2 ± 1.2 % and 89.4 ± 1.8 %, respectively). But analysis of the studies showed that fifth- and sixth-year students have the low level of practical skills on airway management (32.8 ± 2.2 %); using automatic external (18.5 ± 2.0 %) or professional (16.3 ± 2.0 %) defibrillators; catheterization of the peripheral vein or intraosseous access (17.3 ± 2.0 %). Conclusions. Simulation training enables students to acquire practical skills in the amount sufficient to demonstrate good knowledge and practical skills in final testing and surveys.

симуляційне навчання; екстрена медична допомога

симуляционное обучение; экстренная медицинская помощь

simulation training; emergency medical care