Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Международный неврологический журнал 3 (81) 2016

Вернуться к номеру

Когнітивне функціонування у хворих із лакунарним інсультом залежно від типу церебральної атрофії

Авторы: Салій М.І., Шкробот С.І. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського», м. Тернопіль, Україна; Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня, м. Тернопіль, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Статтю опубліковано на с. 158

 

Актуальність. Лакунарний інсульт (ЛІ) — ​поширена форма цереброваскулярної патології, що характеризується мінімальним неврологічним дефіцитом і в 15–20 % випадків — ​розвитком деменції. У перші 4 роки після перенесеного ЛІ у 30 % хворих розвиваються когнітивні порушення, що є причиною професійної та соціальної дезадаптації пацієнтів.

Метою нашої роботи було визначення типу церебральної атрофії за даними комп’ютерної томографії (КТ) головного мозку у хворих з перенесеним ЛІ для виявлення залежності когнітивних функцій від типу атрофії.
Матеріал і методи дослідження. Нами було обстежено 48 хворих з гострим ішемічним ЛІ, середній вік — ​63,36 ± 1,89 року. Усім пацієнтам проведене тестування за шкалою МоСА в гострому періоді і через 10–12 місяців та визначення морфометричних змін головного мозку на відповідних КТ-зрізах з метою виявлення зовнішньої, внутрішньої чи змішаної церебральної атрофії.
Зважаючи на розміри субарахноїдальних просторів і шлуночкової системи, хворі були розподілені на чотири групи: І група (9 хворих) — ​з проявами внутрішньої атрофії, ІІ група (12 хворих) — ​з фокальною зовнішньою, ІІІ група (13 хворих) — ​із змішаною церебральною атрофією, ІV група (14 хворих) — ​без ознак атрофії.
Результати дослідження. У І групі показники МоСА-тесту в гострому періоді становили 18,00 ± 0,41 бала, а в динаміці — ​16,67 ± 0,33 бала, що вірогідно нижче вихідного рівня (р < 0,01). У ІІ групі показник МоСА-тесту не зазнав суттєвої динаміки: 23,00 ± 0,66 бала — ​в гострому періоді та 22,58 ± 0,70 бала — ​в динаміці. У ІІІ групі спостерігалося вірогідне (р < 0,05) погіршення когнітивного функціонування в динаміці — ​від 20,69 ± 0,84 бала до 20,31 ± 0,94 бала. У IV групі когнітивні функції згідно з даними шкали МоСА змін не зазнали: 19,21 ± 0,79 бала — ​в гострому періоді та 19,07 ± 0,84 бала — ​в динаміці.
Висновки. Таким чином, встановлено, що наявність у хворого ознак внутрішньої та змішаної атрофії є предиктором наростання когнітивних порушень, що потребує динамічного спостереження та адекватної медикаментозної терапії, з метою сповільнення розумового зниження у хворих після перенесеного ЛІ.


Вернуться к номеру