Международный неврологический журнал 3 (81) 2016
Вернуться к номеру
Особливості проведення електроенцефалографії при пароксизмальних епілептичних та інших станах
Авторы: Погорєлов О.В., Бараненко О.М., Юдіна Т.В., Петров О.С., Кальбус О.І., Шастун Н.П. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпропетровськ, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 155-156
Актуальність. Труднощі діагностики пароксизмальних станів, що межують з епілептичними синдромами, але не належать до класу епілепсії, мають глибинний характер внаслідок неповно досліджених патофізіологічних механізмів їх розвитку, семіології та недосконалих алгоритмів діагностики, що є актуальним для дослідження.
Метою даної роботи була оцінка ефективності діагностики лабільних та гіперлабільних типів ЕЕГ при мігрені з виявленням експресії рівня активності головного мозку в діапазонах індивідуальних частотно-реактивних ділянок спектра ЕЕГ.
Матеріали та методи. Досліджено 34 пацієнти з мігренню віком від 32 до 50 років (середній вік — 43,2); з них 23 жінки та 9 чоловіків. Для оцінки лабільності застосовано фізіологічні частоти стандартного ЕЕГ фотостимулятора, оцінка реактивності проведена за показниками росту рівня відповіді на індивідуально реактивних ділянках спектра ЕЕГ та за наявністю синхронізації таких частот з зовнішнім ритмом. Контрольна група — 21 особа порівняного віку без пароксизмальних станів.
Результати. У групі пацієнтів з мігренню у 25 досліджених (73,5 %) виявлялась підвищена спроможність головного мозку до реагування змінами амплітуди (мкВ) основного ритму ЕЕГ при частотній стимуляції, з вірогідними відмінами від групи контролю. У 8 досліджених з мігренню (23,50 ± 2,32 %) виявлялись епізоди заміщення спонтанної частоти ЕЕГ зовнішніми частотами спалахів фотостимулятора (у групі контролю — 2 випадки, або 9,50 ± 4,41 %). У даній групі проводилось планове профілактичне лікування вальпроатами з оцінкою в динаміці, що дозволило виявити супресивний тип впливу даного типу лікування на прояви гіперлабільності, в тому числі — зовнішнє частотне засвоєння ритмів.
Зроблено висновки, що частина пацієнтів з мігренню має гіперактивні, гіперлабільні патерни ЕЕГ з полегшеним реагуванням на зовнішні частотні впливи, що потребує модифікації рутинної методики дослідження і оцінки наявності таких типів реагування. Виявлення подібних типів реакції може визначати застосування антиконвульсантів або їх відміни за індивідуальними показниками лабільності ритміки головного мозку.