Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Міжнародний неврологічний журнал 3 (81) 2016

Повернутися до номеру

Клінічні особливості та інтрацеребральний кровообіг у пацієнтів з вертеброгенними синдромами та головним болем при мануальній терапії

Автори: Погорєлов О.В., Бараненко О.М., Юдіна Т.В., Петров О.С., Кальбус О.І., Шастун Н.П. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпропетровськ, Україна

Рубрики: Неврологія

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Статтю опубліковано на с. 155

 

Поширеність синдромів головного болю (ГБ) є високою, частина їх пов’язана з порушеннями у функціональних сегментах хребта внаслідок остеохондрозу (ОХЗ) та порушень інтрацеребрального кровообігу. Вплив м’яких мануальних технік (ММТ) при лікуванні таких станів є незаперечно актуальним питанням неврології в окресленій сфері.

Метою дослідження була оцінка особливостей інтегрального інтрацеребрального кровообігу в пацієнтів із синдромом ГБ за наявності функціональних порушень та/або ознак ОХЗ цервікального відділу хребта.
Матеріали та методи. Проведено дослідження 32 пацієнтів з даним типом порушень віком від 36 до 64 років (середній вік — ​54,3) з ознаками функціональних порушень цервікального відділу хребта. ГБ у цих пацієнтів було можливо класифікувати як головний біль напруження (ГБН) — ​8 (25 %); новий щоденний персистуючий головний біль (New daily-persistent headache — ​NDPH) — ​1 (3,12 %); вірогідно васкулярного характеру ГБ — ​12 (37,5 %); вірогідно цервікогенний ГБ (має зв’язок з рухами шиї, переважно односторонній, полегшення при блокадах) — ​11 (34,37 %). Методом мануальної діагностики в пацієнтів було виявлено функціональні порушення сегментів ділянки шиї та рентгенографічно верифіковано ознаки ОХЗ. Проведення комп’ютерної імпедансометрії у вертебробазилярному та каротидному басейнах виявило порушення еластико-тонічних властивостей судин, при цьому ознаки зниження реактивності корелювали з віком пацієнтів. Проведення ММТ упродовж 4 візитів супроводжувалось зниженням показників часу кровонаповнення, зменшенням інтенсивності та частоти ГБ. Клінічне поліпшення досягнуто у 3 пацієнтів з ГБН (37,5 % підгрупи), у 7 (58,3 %) — ​з підгрупи з вірогідно васкулярним характером ГБ, у 9 (81,8 %) — ​з цервікогенним ГБ, невизначена динаміка була при NDPH підтипі ГБ.
Висновки. Використання ММТ супроводжується позитивними змінами інтрацеребрального кровообігу та є клінічно ефективним при цервікогенному типі ГБ, ГБН та ГБ васкулярної етіології.


Повернутися до номеру