Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Міжнародний неврологічний журнал 3 (81) 2016

Повернутися до номеру

Клініко-параклінічні особливості перебігу геморагічного інсульту при приєднанні супутньої патології у мешканців міста Полтави

Автори: Глушко А.В., Литвиненко Н.В. - ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, Україна; Полтавська обласна клінічна лікарня ім. Скліфосовського, м. Полтава, Україна

Рубрики: Неврологія

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Статтю опубліковано на с. 141

 

Актуальність. Судинні захворювання головного мозку — ​актуальна медична і соціальна проблема. Щороку вперше хворіють на мозковий інсульт від 100 до 120 тисяч жителів України. Смертність від цереброваскулярної патології посідає третє місце після захворювань серця та пухлин усіх локалізацій.

Мета нашого дослідження: виділити основні клініко-параклінічні особливості перебігу геморагічного інсульту (ГІ) на основі аналізу історій хвороб пацієнтів, які перебували на лікуванні у неврологічному відділенні 1-ї МКЛ м. Полтави в 2014–2016 рр., та ретроспективно дати оцінку перебігу ГІ у поєднанні з коморбідністю.
Матеріали та методи дослідження. Результати загальноклінічного, клініко-неврологічного обстеження хворих із використанням шкал (шкали коми Глазго для визначення рівня свідомості, шкали NIHSS для визначення рівня неврологічного дефіциту, стандартної п’ятибальної шкали для оцінки сили м’язів), клініко-лабораторного обстеження, нейровізуалізаційні методи обстеження (КТ, МРТ головного мозку), оцінки індексу коморбідності Чарлсона.
Результати дослідження. Нами було опрацьовано 186 історій хвороб пацієнтів із геморагічним інсультом. Особи жіночої статі переважали в обох групах. Середній вік виникнення захворювання у чоловіків — ​58,0 ± 2,1 року; у жінок — ​68,0 ± 1,9 року, при цьому у жінок охоплював більший віковий діапазон (68–74 роки). Особи працездатного віку — ​73 (41 %). Перебіг ГІ обтяжувала наявність супутньої патології: гіпертонічна хвороба (у 134 пацієнтів — ​72 %), цукровий діабет (у 53 осіб — ​28,5 %), миготлива аритмія (у 39 пацієнтів — ​21 %), інфаркт міокарда (у 18 пацієнтів — ​9,6 %), хвороби периферичних артерій (у 21 пацієнта — ​11,3 %), порушення когнітивних функцій (у 41 пацієнтів — ​22,1 %), хронічні захворювання нирок (у 68 пацієнтів — ​36,6 %), хронічні захворювання легень (у 51 пацієнта — ​27,3 %), виразкова хвороба (у 17 пацієнтів — ​9,1 %). При аналізі латералізації внутрішньомозкової гематоми встановлено переважання лівопівкульної локалізації в обох групах. Фатальні наслідки ГІ встановлені у 55,4 % (при госпіталізації до 6 годин — ​у 41 %, при пізній — ​у 59 %). У 36 осіб індекс Чарлсона становив 96 % (1 бал), у 51 особи — ​90 % (2 бали), у 22 осіб — ​77 % (3 бали), у 28 осіб — ​53 % (4 бали), у 49 осіб — ​21 % (5 і більше балів).
Висновки. 1. Госпіталізація пацієнтів із геморагічним інсультом після 6 годин має чіткий зв’язок із несприятливим прогнозом перебігу хвороби. 2. У 77 пацієнтів з ГІ індекс Чарлсона становив менше 50 %, що могло свідчити про тяжкий перебіг ГІ у поєднанні з супутньою патологією та більший відсоток летальності. 3. Оцінка коморбідності ГІ в неврологічній і терапевтичній практиці є необхідною для прогнозування його фатальних наслідків.


Повернутися до номеру