Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Журнал «Травма» Том 15, №3, 2014

Вернуться к номеру

Вибір засобу фіксації переломів дистального відділу променевої кістки у пацієнтів похилого віку

Авторы: Анкін М.Л., Петрик Т.М., Голомовзий О.В. – КЗКОР «Київська обласна клінічна лікарня»

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Статья опубликована на с. 131

Актуальність. Протягом останніх десятиріч було запропоновано низку різноманітних засобів для фіксації переломів дистального відділу променевої кістки. Це і традиційні методики фіксації спицями та АЗФ, і новітні, з використанням долонного або тильного доступу із застосуванням конструкцій з кутовою стабільністю. Використання останніх дозволило відмовитися від іммобілізації суглоба та покращити функціональні результати лікування. Але дискутабельним питанням залишається лікування хворих похилого віку, у яких актуальною є проблема остеопорозу, а отже, постає питання міцності та надійності фіксації за умов низької якості кісткової тканини та порушеного кровопостачання.

Мета роботи. Покращення результатів лікування переломів дистального відділу променевої кістки у людей похилого віку із застосуванням диференційованого підходу до вибору засобу фіксації.

Матеріали та методи. Проведено аналіз лікування 52 хворих похилого віку, які перебували на стаціонарному лікуванні в ОТЦ із 2010 по 2012 рік. У всіх хворих діагностовано первинну травму, закритий перелом, відсутність супутніх ушкоджень. З них чоловіків було 18 (35 %), жінок — 34 (65 %). Середній вік хворих — 65 ± 7 років. У передопераційному періоді всіх хворих було обстежено клінічно, їм проведено рентгенографію, КТ- та УЗД-денситометрію.

За класифікацією АО переломи типу А зареєстровані у 9 хворих, типу В — у 16 хворих, типу С — у 27 хворих.

При стабільних переломах за класифікацією АО типу А2, В1, С1 у 24 хворих виконували перкутанну фіксацію спицями Кіршнера та гіпсову іммобілізацію, коли Т-показник УЗД-остеоденситометрії був вище –1,0, у 28 випадках при нестабільних переломах та у випадку, коли Т-показник нижче –1,0, здійснювали відкриту репозицію уламків та остеосинтез блокуючою пластиною, з яких в 11 випадках застосовували артроскопічний контроль.

Результати дослідження. Функціональні результати оцінювали за шкалою Green and O’Brien через 3,6 та 12 місяців. Відмінні результати отримано в 21 % випадків, 62 % добрих результатів. У 1-й групі хворих отримано такі результати: відмінно — 3, добре — 15, задовільно — 5, незадовільно — 1. У 2-й групі хворих отримано такі функціональні результати: відмінно — 8, добре — 17, задовільно — 3, незадовільно — 0.

Висновки. Перкутанна фіксація спицями Кіршнера стабільних переломів дистального відділу променевої кістки у людей похилого віку при відсутності УЗД-остеоденситометричних ознак остеопорозу є малоінвазивним, швидким та легким способом фіксації перелому і дає можливість отримати добрі функціональні результати. Застосування пластин із кутовою стабільністю при нестабільних переломах дистального відділу променевої кістки у людей похилого віку та УЗД-остеоденситометричних ознаках остеопенії або остеопорозу забезпечує міцну механічну фіксацію перелому, ранню мобілізацію суглоба з добрими функціональними результатами.



Вернуться к номеру