Журнал «Медицина неотложных состояний» 3 (50) 2013

Мета. Удосконалення системи контролю якості медичної допомоги у закладі охорони здоров’я Збройних сил (далі — ЗС) України.

Матеріали дослідження: дані звітів за ЗС України за формою 2/Мед та 3/Мед, а також спеціально розроблені анкети для опитування медичного персоналу та пацієнтів військових госпіталів (далі — ВГ).

Методи: системного аналізу, статистичний, соціологічний, економічний, експертних оцінок.

Результати. Основними напрямками безперервного удосконалення лікувально-діагностичного процесу у ВГ в цілому і в його підрозділах зокрема є створення сучасної системи контролю якості медичної допомоги (далі — ЯМД) на основі стандартизації та вимірювання основних показників якості.

За результатами експертного опитування фахівців військово-медичної служби основними причинами недосконалості лікувально-профілактичного забезпечення у ЗС України в аспекті ЯМД є багаторівневе жорстко централізоване управління лікувально-профілактичним забезпеченням; недосконалість нормативно-правової бази та відсутність функціональних структур в органах управління медичною службою ЗС України, які б опікувались питаннями ЯМД; невизначеність завдань та функцій системи ЯМД на всіх рівнях.

Результати аналізу організації лікувально-діагностичного процесу у 409 ВГ дозволили розробити та впровадити такі складові системи контролю ЯМД:

1. Організація роботи на основі стандартизації клінічних та діагностичних відділень, постійне вдосконалення стандартів і протоколів.

2. Етапну освіту співробітників госпіталю з питань ЯМД і залучення співробітників ВГ до управління якістю, у тому числі через участь максимального числа лікарів до роботи в ролі лікарів-експертів при проведенні відомчої експертизи.

3. Проведення оцінки якості роботи відділень за сукупністю показників, що відображають медичну, економічну і соціальну результативність з подальшим складанням рейтингу відділень і застосуванням системи матеріального стимулювання для відділень за досягнуті результати.

4. Планування на довгостроковий період кадрової політики. Удосконалення системи мотивації через такі механізми: можливість підвищення кваліфікації та можливість кар’єрного росту, поліпшення умов праці.

5. Активне залучення економічної служби до участі в підвищенні економічної ефективності роботи госпіталю, до розробки дієвих механізмів матеріальної мотивації у співробітників і зацікавленості в кінцевих результатах своєї праці.

6. Заміна лікарів-військовослужбовців лікарським цивільним персоналом, що, на наш погляд, дозволило б залучити у ВГ додатково кадри, у першу чергу молодих лікарів, стимулювати лікарів із числа цивільного персоналу до наукової роботи, підвищити професіоналізм через можливість кар’єрного росту.

7. Для підвищення економічності роботи закладу охорони здоров’я ЗС України і залучення до такої роботи пацієнта необхідна, на наш погляд, розробка на законодавчому рівні механізмів такої участі. Пацієнти з числа цивільного контингенту, на нашу думку, повинні частково оплачувати медичну допомогу. Виняток повинна становити вся невідкладна допомога, медична допомога при соціально значимих захворюваннях. В іншому випадку при оплаті медичної допомоги з бюджету та інших колективних джерел пацієнт завжди буде зацікавлений отримати максимум, і при відсутності такої часткової оплати завжди буде відбуватися нерівномірний і часто несправедливий розподіл обмежених бюджетних коштів через суб’єктивізм того чи іншого лікаря.

У системі забезпечення ЯМД нами розроблені стандартні алгоритми контролю ЯМД за основними напрямками виявлених дефектів. Для 409 ВГ такими напрямками є: 1. Внутрішньолікарняні інфекції. 2. Випадки розбіжності клінічного і патологоанатомічного діагнозів. 3. Випадки додобової летальності. 4. Випадки операційної летальності та ускладнень. 5. Дефекти оформлення документації.

Наводимо приклад такого алгоритму контролю випадків післяопераційної летальності (рис. 1).

Висновки. Впровадження сучасної системи контролю якості медичної допомоги у 409 ВГ (м. Житомир) дозволило отримати стабільну частку «задоволених» пацієнтів — 90,1 %; знизити кількість необґрунтованих госпіталізацій та середні терміни лікування пацієнтів з 10,54 до 9,76 ліжко-дня.