Международный эндокринологический журнал 2 (50) 2013

Стан гормональних і біохімічних показників у вагітних із дистресом плода

Авторы: Хоменко В.А., Яковлева Е.Б., Могілевкіна І.О., Донецький регіональний центр охорони материнства та дитинства, Кафедра акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету імені М. Горького

Рубрики: Акушерство и гинекология, Эндокринология

Разделы: Справочник специалиста

Актуальною клінічною проблемою є антенатальна загибель плода, що становить 77,9 % серед мертвонароджених дітей. Зважаючи на те, що всі обстежені вагітні мали в анамнезі антенатальну загибель плода, жінкам було проведене гормональне обстеження плацентарного лактогену, естріолу, хоріонічного гонадотропіну людини. При цьому було виявлено, що рівень плацентарного лактогену був нижчим, ніж у контрольній групі, а естріолу та хоріонічного гонадотропіну людини — вищим. Уже на цьому етапі пацієнтки становили групу ризику та потребували додаткових обстежень і спостереження. За останні роки тромбоцитопенія з кількістю тромбоцитів менше 150 × 109/л спостерігається у 7–10 % вагітних, тому визначення деяких показників системи гемостазу у вагітних із антенатальною загибеллю плода в анамнезі є актуальним. Активність вивчених ферментів в основній групі та групі порівняння дещо відрізнялася від показників контрольної групи, що потребувало додаткового обстеження та спостереження.

Актуальной клинической проблемой является антенатальная гибель плода, которая составляет 77,9 % среди мертворожденных детей. С учетом того, что все обследованные беременные имели в анамнезе антенатальную гибель плода, женщинам было проведено гормональное обследование плацентарного лактогена, эстриола, хорионического гонадотропина человека. При этом было выявлено, что уровень плацентарного лактогена был ниже, чем в контрольной группе, а эстриола и хорионического гонадотропина человека — выше. Уже на этом этапе пациентки составили группу риска и нуждались в дополнительном обследовании и наблюдении. За последние годы тромбоцитопения с количеством тромбоцитов менее 150 · 109/л наблюдается у 7–10 % беременных, поэтому определение некоторых показателей системы гемостаза у беременных с антенатальной гибелью плода в анамнезе актуально. Активность изученных ферментов в основной группе и группе сравнения несколько отличалась от показателей контрольной группы, что также требовало дополнительного обследования и наблюдения.

Antenatal fetal death is an actual clinical problem. It consists 77.9 % among stillborn children. Assuming that all surveyed pregnant women had a history of antenatal fetal death, it was held hormonal examination of placental lactogen, estriol, human chorionic gonadotropin. It was found that levels of placental lactogen, estriol and human chorionic gonadotropin were higher than in the control group. Already at this stage, patients were at risk and needed additional tests and observation. In recent years, thrombocytopenia with platelet counts less 150 · 109/l is observed in 7–10 % of pregnant women, that is why estimation of state of homeostasis in pregnant women with antenatal fetal death in history is very actual. Activity of liver enzymes in the study group and in the comparison group differed somewhat from that of the control group, which required further examination and observation.

Ключевые слова

гормони, біохімічні показники, дистрес плода.

гормоны, биохимические показатели, дистресс плода.

hormones, biochemical parameters, fetal distress.

Актуальною клінічною проблемою є антенатальна загибель плода, що становить 77,9 % серед мертвонароджених дітей. Це ускладнення вагітності — не лише репродуктивні втрати. У деяких випадках воно може бути джерелом прямої загрози здоров’ю та життю вагітної. Удосконалення тактики ведення вагітності і пологів у цієї категорії вагітних неможливо без ретельного аналізу кожного випадку і вивчення тонких патогенетичних реакцій, що відбуваються в організмі жінки і призводять до внутрішньоутробної загибелі плода.

Серед причин антенатальної смерті плода значне місце посідають захворювання інфекційної природи у вагітної (грип, пневмонія, пієлонефрит та ін.), вади серця, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, анемія та інші екстрагенітальні хвороби, а також запальні процеси в статевих органах. Причиною смерті плода нерідко бувають: тяжкий пізній токсикоз вагітних, патологія плаценти (передлежання, передчасне відшарування, вади розвитку) і пуповини (істинний вузол), багатопліддя, маловоддя, несумісність крові матері та плода за резусфактором. До факторів, що спричиняють смерть плода, належать хронічна інтоксикація вагітної (отруєння ртуттю, свинцем, миш’яком, окисом вуглецю, фосфором, алкоголем, нікотином, наркотиками та ін.), неправильне застосування (наприклад, передозування) ліків, гіпо і авітаміноз, травми, а також несприятливі соціальноекономічні умови.

Метою даного дослідження було вивчення гормональних і біохімічних показників у вагітних із дистресом плода.

Матеріали і методи

Під спостереженням перебувало 136 пацієнток віком 17–36 років, із яких до основної групи увійшли 55 жінок, до групи порівняння — 51, контрольну групу становили 30 умовно здорових пацієнток. Слід відзначити, що в основній групі у 15 (27,3 %), а в групі порівняння у 21 (41,2 %) пацієнтки вагітність була небажаною.

Сімейний стан жінок в основній групі та групі порівняння був однаковим: 61,8 % — заміжні, 18,2 % перебували у цивільному шлюбі; 65,5 % обстежених працювали на різних підприємствах, 9,1 % були домогосподарками як в основній групі, так і у групі порівняння. У контрольній групі були такі самі показники.

Вивчення гормонального стану плацентарного комплексу проводили за допомогою визначення в крові вмісту плацентарного лактогену (ПЛ), естріолу, хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ), aфетопротеїну радіоімунним методом за допомогою комерційних наборів фірми ESAIRESoring (Франція) за інструкціями, що додавалися.

Систему гемостазу досліджували за допомогою визначення концентрації фібриногену за Рутбергом, активованого часткового тромбопластичного часу (АЧТЧ), протромбінового індексу (ПІ), кількості та агрегації тромбоцитів, концентрації антитромбіну ІІІ, застосовуючи набори фірми «Технологіястандарт» (м. Барнаул, Росія) за інструкціями, що додавалися, а також часу загального згортання крові, який оцінювали за Сухаревим. Кров для дослідження брали з ліктьової вени о 8 годині ранку натще у положенні лежачи в кількості 10 мл з антикоагулянтом (25 ОД гепарину на 1 мл) стерильно.

Біохімічне дослідження крові проводили на апараті Stat Fax (США), визначаючи активність аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ) у сироватці крові — кінетичним методом; загальний білок сироватки — біуретовим реактивом; білірубін (загальний, прямий, непрямий) — за Йондрашеком, рівень глюкози — глюкозооксидазним методом, креатиніну — за Яффе.

Результати дослідження та обговорення

Поза вагітністю головним регулятором життєвих функцій організму є гіпоталамогіпофізарна система. Від правильного її функціонування залежить діяльність усіх периферичних ендокринних залоз: кори надниркових залоз, щитоподібної залози, яєчників, гормони яких, поряд із гормонами підшлункової залози, біологічно активними медіаторами та нейрогормонами, беруть участь у регулюванні обмінних процесів у жінок поза вагітністю, забезпечуючи нормальну діяльність основних функцій жіночого організму. Вагітність призводить до певних змін імуногормонального фону.

Зважаючи на те, що всі обстежені вагітні мали в анамнезі антенатальну загибель плода, жінкам було проведене гормональне обстеження ПЛ, естріолу та ХГЛ (табл. 1).

При цьому було виявлено, що рівень ПЛ був нижчим, ніж у контрольній групі, а естріолу та ХГЛ — вищим. Уже на цьому етапі пацієнтки становили групу ризику та потребували додаткових обстежень і спостереження.

Під час нормального перебігу вагітності зміна згортальної системи крові сприяє розвитку гіперкоагуляції, ініціюючи процес коагуляції; тромбоцити в цьому феномені відіграють ключову роль, за даними літератури, вони також залучаються в патогенез антенатальної загибелі плода, ДВЗсиндрому, септичного шоку.

За останні роки тромбоцитопенія з кількістю тромбоцитів менше 150 · 10⁹/л спостерігається у 7–10 % вагітних, тому визначення деяких показників системи гемостазу у вагітних із антенатальною загибеллю плода в анамнезі є актуальним (табл. 2).

Усі зазначені показники в основній групі та групі порівняння були дещо нижчими, ніж у контрольній, і потребували подальшого спостереження та обстеження.

Поєднане використання декількох методів діагностики фетоплацентарної системи, що відображає різні сторони її функціонування, дозволяє своєчасно прогнозувати та попередити антенатальну загибель плода.

У діагностиці цього має значення оцінка порушеного метаболізму, патологічних змін кислотнолужного стану, продуктів вільнорадикальних реакцій, активності ферментів — АЛТ, АСТ, загального холестерину. Більш вірогідні свідчення отримують при порівнянні активності ферментів і результатів гормональних досліджень (табл. 3).

Активність вивчених ферментів у основній групі та групі порівняння дещо відрізнялась від показників контрольної групи, що потребувало додаткового обстеження та спостереження.

Висновки

Таким чином, наведені дані свідчать про глибокі порушення в системі гемостазу вагітних, що потребує подальшого вивчення.

Список литературы

1. Акушерські та перинатальні ускладнення у жінок з дифузнонетоксичним зобом / Л.П. Шелестова, Е.Б. Яковлева, Н.В. Князева [та ін.] // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского гос. мед. унта им. С.И. Георгиевского. — Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2007. — Т. 143, ч. 3. — С. 263264.

2. Андреева А.А. Механизмы нарушений функций сердечнососудистой системы у новорожденных детей с задержкой внутриутробного развития (ЗВУР) и отдаленные последствия / А.А. Андреева, Н.С. Якушенко, Т.И. Опарина // Журнал акушерства и женских болезней. — 2011. — Т. 60, № 3. — С. 3236.

3. Диагностические признаки внутриутробного инфицирования плода и лечебнопрофилактические мероприятия, направленные на улучшение перинатальных исходов / Крюковский С.Б., Авраменко А.А., Томашова С.С., Овсянникова Н.И. // Вестник Смоленской медицинской академии. — 2007. — № 4. — С. 58.

4. Женская консультация: Руководство / [Радзинский В.Е., Ордиянц И.М. и др.] / [Под ред. В.Е. Радзинского]. — 3е изд., испр. и доп. — 2010. — 472 c.

5. Исаева З.И. Факторы риска развития задержки внутриутробного роста плода при беременности, осложненной сочетанием гестоза и анемии / З.И. Исаева // Материалы XI Всероссийского научного форума «Мать и дитя». — М., 2010. — С. 8788.

6. Клименко Т.М. Порушення мікроелементного гомеостазу у недоношених новонароджених із перинатальними гіпоксичними ураженнями ЦНС / Т.М. Клименко [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2012. — Т. 74, № 5. — С. 812.

7. Краснопольский В.И. Система оценки степени тяжести фетоплацентарной недостаточности у беременных и рожениц / В.И. Краснопольский [и др.] // Российский вестник акушерагинеколога. — 2008. — Т. 8, № 5. — С. 8795.

8. Кузьмин В.Н. Фетоплацентарная недостаточность: проблема современного акушерства / В.Н. Кузьмин // Лечащий врач. — 2011. — № 3. — С. 5054.

9. Прилуцкий А.С. Особенности гормонального статуса у женщин с хронической кандидозной инфекцией гениталий // А.С. Прилуцкий, Э.Б. Яковлева, Н.А. Резниченко // Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2006. — № 3. — С. 1416.

10. Радзинский В.Е. Ранние сроки беременности / В.Е. Радзинский. — М.: Медиабюро Статус презенс, 2009. — 479 с.