Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Жінка та війна: формули виживання

Жінка та війна: формули виживання

Журнал «Медико-социальные проблемы семьи» 1 (том 18) 2013

Вернуться к номеру

Сучасні медико-біологічні фактори ризику синдрому раптової смерті грудних дітей

Авторы: Медведєва В.В., Кучеренко Н.П., Герасименко О.І., Бобровицька А.І., Скородумова Н.П., Гончарова Л.О., Коваленко Т.І., Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Рубрики: Акушерство и гинекология, Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Мета — з’ясування впливу сучасних медико-біологічних факторів на ризик розвитку синдрому раптової смерті грудних дітей.
Матеріали та методи: проаналізовані 120 випадків смерті дітей першого року життя, що відбулися поза лікувальними установами м. Донецька й Донецької області за 1991–2010 рр.
Результати: установлено, що серед факторів, які несприятливо впливають на розвиток синдрому раптової смерті грудних дітей, варто враховувати: паління й шкідливі фактори матері на виробництві, штучні аборти, перенаселеність квартири, у якій мешкає дитина, незрілість малюка при народженні. Особливу увагу варто приділяти преморбідному фону дітей, які входять до групи ризику з розвитку синдрому раптової смерті грудних дітей. При цьому найбільше значення мають гіпотрофія, гестаційний вік дитини при народженні менше 36 тижнів, рахіт, низька або висока маса тіла дитини при народженні, штучне вигодовування, часті ГРВІ й тиміко-лімфатичний статус.
Висновки: дослідження підтверджує поліетіологічність синдрому раптової смерті грудних дітей, у генезі якого поряд зі спадковою схильністю, роллю соціально-економічних факторів, значенням респіраторних розладів, кардіологічних порушень очевидним є негативний вплив медико-біологічних факторів.

Цель — выяснение влияния современных медико-биологических факторов на риск развития синдрома внезапной смерти грудных детей (СВСГД).
Материалы и методы: проанализированы 120 случаев смерти детей первого года жизни, которые произошли за пределами лечебных учреждений г. Донецка и Донецкой области за 1991–2010 гг.
Результаты: установлено, что среди факторов, неблагоприятно влияющих на развитие синдрома внезапной смерти грудных детей, следует учитывать: курение и вредные факторы матери на производстве, искусственные аборты, перенаселенность квартиры, в которой живет ребенок, незрелость малыша при рождении. Особое внимание следует уделять преморбидному фону детей, входящих в группу риска по развитию синдрома внезапной смерти грудных детей. При этом наибольшее значение имеют гипотрофия, гестационный возраст ребенка при рождении менее 36 недель, рахит, низкая или высокая масса тела при рождении, искусственное вскармливание, частые ОРВИ и тимико-лимфатический статус.
Выводы: исследование подтверждает полиэтиологичность синдрома внезапной смерти грудных детей, в генезе которого наряду с наследственной предрасположенностью, ролью социально-экономических факторов, значением респираторных расстройств, кардиологических нарушений очевидно отрицательное влияние медико-биологических факторов.

Objective — to clarify the influence of modern medical and biological factors on the risk of sudden infant death syndrome (SIDS).
Materials and Methods: 120 cases of deaths of infants that have occurred outside hospitals of Donetsk and Donetsk region in 1991–2010.
Results: it is shown that among the factors that have an adverse effect on the development of SIDS in infants, should be considered: smoking and occupational hazard for mother, induced abortions, overcrowded apartment where the child lives in, the immaturity of the baby at birth. Particular attention should be paid to premorbid background of children who are at risk for sudden infant death syndrome. In this case, the most important are hypotrophy, gestational age at birth less than 36 weeks, rickets, low or high birth weight, artificial feeding, frequent SARS and status thymicolymphaticus.
Conclusions: the study confirms the polyetiology of sudden infant death syndrome, in the origin of which the negative impact of medical and biological factors is obvious along with hereditary predisposition, the role of socioeconomic factors, the value of respiratory disorders, cardiac disorders.


Ключевые слова

синдром раптової смерті грудних дітей, сучасні фактори ризику.

синдром внезапной смерти грудных детей, факторы риска.

sudden infant death syndrome, risk factors.

Вивчення питань, пов’язаних із синдромом раптової смерті дітей грудного віку, протягом останніх десятиліть залишається однією з найактуальніших і дотепер не з’ясованих проблем педіатрії [3, 6, 8, 12].

Експертами Всесвітньої організації охорони здоров’я синдром раптової смерті грудних дітей (СРСГД) визнаний як самостійний діагноз у 1991 році та, за визначенням консенсусної групи Національного інституту здоров’я дитини та розвитку людини (NICHHD), розглядається як «раптова смерть дитини у віці до одного року, яка залишається непоясненою після проведення повного посмертного дослідження, що включає розтин, дослідження місця смерті й аналіз медичної документації» [8–11].

За сучасними поглядами, СРСГД розглядається як поліетіологічний синдром із доведеною роллю спадкоємної схильності, порушення респіраторних механізмів, розладів серцево­судинної діяльності, функціональної незрілості нервової системи, прихованої надниркової недостатності й гіперплазії вилочкової залози, соціально­економічних та медико­біологічних факторів [2, 4, 5, 7, 9, 10].

Мета дослідження — з’ясування впливу сучасних медико­біологічних факторів на ризик розвитку СРСГД.

Матеріали та методи

Нами проаналізовано 120 випадків смерті дітей першого року життя, що відбулися поза лікувальними установами м. Донецька й Донецької області за 1991–2010 рр.

Розтин трупів раптово померлих дітей проводили на базі Донецького обласного бюро судово­медичної експертизи за участю судмедексперта, дитячого патологоанатома та дільничного педіатра.

Відповідно до анамнестичних, клінічних, лабораторних і морфологічних ознак усі досліджені випадки раптової смерті дітей віком до року були розподілені на три групи. До I групи були віднесені 26 випадків смерті дітей, які розвинулися на тлі повного благополуччя, коли були відсутні будь­які ознаки станів, що загрожують життю, тобто істинні випадки СРСГД.

До II групи увійшли 47 випадків раптової смерті дітей, у яких за кілька днів до летального результату спостерігалися мінімально виражені і тому не зареєстровані клінічні, але підтверджені на аутопсії ознаки гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ).

Третю (III) групу становили 47 випадків, коли раптова смерть у дітей настала на тлі життєвозагрожуючого стану, достатнього для пояснення причини летального результату без явних попередніх клініко­лабораторних ознак.

Одночасно з вивченням актів судово­медичних досліджень трупів дітей першого року життя вивчався протокол огляду місця події і протокол розбору випадку смерті вдома.

Із паспортних даних, що перебували в акті розкриття, установлювалися епідеміологічне оточення, анамнез дитини.

На підставі отриманих даних предметом аналізу став комплекс медико­біологічних показників. Медико­біологічні характеристики враховували: вік батьків, сімейний анамнез, дані перебігу періоду новонародженості у дитини, показники постнатального розвитку дитини. Джерелами необхідної інформації були історії розвитку дітей за статистичними даними дитячих поліклінік, виписні довідки з пологових будинків, історії хвороби (у випадку госпіталізації дитини). Крім того, додатково проводилися бесіди з дільничними педіатрами та іншими медичними працівниками дитячих поліклінік, які спостерігали за дитиною.

Отримані результати проаналізовані за допомогою параметричних і непараметричних методів медико­біологічного статистичного аналізу [1]. Для статистичного аналізу результатів досліджень використовували пакет програм MedStat (Лях Ю.Е., Гур’янов В.Г., 2004). При описуванні результатів дослідження для кількісних характеристик наведено значення середнього арифметичного (М) і помилка середнього (m). Для якісних характеристик використовувався показник частоти зустрічальності ознаки (%) і стандартної помилки (m%). Відмінність уважалася статистично значимою при рівні значимості р < 0,05 [1].

Результати та обговорення

Оцінка впливу медико­біологічних факторів на ризик розвитку СРСГД подана в табл. 1.

Примітно, що переважно раптово вмирали діти від молодих матерів. Молодше за 17 років виявилося 18 матерів, які народили дітей, у I групі (69,2 ± 9,1 %), 19 — у II групі (40,4 ± 7,2 %), що частіше (р < 0,05), ніж у III групі (8,5 ± 4,1 %).

У 50,0 ± 9,8 % випадків жінки I групи і 42,6 ± ± 7,2 % — II групи робили багаторазові штучні аборти, частіше (р < 0,05), ніж матері раптово померлих дітей III групи (14,9 ± 5,2 %). У 61,5 ± 9,5 % у I групі та 61,7 ± 7,1 % у II групі вагітність перебігала з токсикозом, що вірогідно частіше (р < 0,05), ніж у III групі (19,1 ± 5,7 %); 26,9 ± 8,7 % матерів у I групі й 23,4 ±  6,2 % — у II групі вживали різні лікарські засоби під час вагітності. Установлена також тенденція до більш пізніх строків взяття на облік вагітних (80,8  ± 7,7 %) із I групи, а 14,8 ± 3,1 % із них узагалі не перебували під спостереженням.

Попередні випадки смерті дітей у родині відзначалися в 3 (11,5 ± 6,3 %) дітей I групи та в 3 (6,4 ±  ±  3,6 %) — II групи, у III групі не було в анамнезі попередніх випадків смерті дітей у родині (p > 0,05), що може свідчити про спадкоємну схильність розвитку СРСГД [3].

Штучне вигодовування в анамнезі відзначалося в 80,8 ± 7,7 % дітей I групи та 63,8 ± 7,0 % — II групи, що вірогідно частіше (р < 0,05), ніж серед раптово померлих дітей III групи (38,3 ± 7,1 %). Остання обставина особливо важлива, тому що штучне вигодовування є екологічною катастрофою для дитини. Воно неминуче веде до напруженості водно­електролітного, білкового, аміно­ і жирнокислотного метаболізму. У подібній ситуації вплив навіть мінімально виражених неспецифічних провокуючих факторів, таких як субклінічна поточна ГРВІ, може призвести до різкого порушення метаболізму й розвитку життєзагрожуючої ситуації для дитини [3, 4].

При вивченні одного зі значимих аспектів епідеміології СРСГД нами підтверджена закономірна особливість його переважної зустрічальності серед дітей I і II груп. Суть установленої особливості полягає в переважній реєстрації випадків СРСГД у перші місяці життя при відносно рідкій зустрічальності в періоді новонародженості, що пов’язано зі зниженням концентрації материнських антитіл у периферичній крові дитини до 3­місячного віку. Зокрема, визначено характерний віковий «пік» випадків реєстрації даного синдрому в дітей віком від 2 до 4 місяців.

З’ясувалося, що серед померлих від СРСГД віком від 7 днів до 2 місяців у I групі виявилося 26,9 ± ± 8,7 %, у II групі — 25,5 ± 6,4 %. Відсоток дітей, які померли, віком від 2 до 4 місяців становив 42,3 ± ± 9,7 % (I група) і 40,4 ± 7,2 % (II група); від 4 до 6 місяців — 23,1 ± 8,3 % (I група) і 21,3 ± 6,0 % (II група). Дітей віком понад 6 місяців у I і II групі вмирали значно рідше — 7,7 ± 5,2 % і 12,8 ± 4,9 % відповідно. У той же час у III групі спостережень діти вмирали переважно у віці 6–12 місяців — 53,2 ± ± 7,3 %, а також у періоді новонародженості й до 2 місяців життя — 36,2 ± 7,0 %. Розходження між групами статистично значимі, p < 0,001.

Особливості вікової структури раптово померлих вдома дітей першого року життя наведені на рис. 1.

При аналізі досліджених спостережень було з’ясовано, що найбільша частота смертей реєструвалася у дітей I і ІІ груп віком від 2 до 4 місяців, а в періоді новонародженості й у дітей віком від 6 до 12 місяців — у III групі (рис. 1). Це може бути обумовлено тимчасовими віковими змінами, пов’язаними з активним диференціюванням і ростом серця, електричною нестабільністю серця, що має найважливіше значення в реалізації життєзагрожуючих аритмій [4]. При цьому роль пускового механізму в провокуванні життєзагрожуючих аритмій можуть відігравати різноманітні неспецифічні фактори, у тому числі й ГРВІ, навіть досить помірні за своїм ступенем вираженості.

Згідно з отриманими даними, спостережувана переважна частота виникнення СРСГД у дітей віком 1–4 місяців статистично вірогідно перевищувала таку при раптовій смерті в дітей III групи. До 1 місяця й після 5 місяців фактична частота СРСГД виявилася значно нижчою, а після 10 місяців випадки синдрому не спостерігалися. Отримані нами результати повною мірою узгоджуються з даними інших дослідників щодо досліджуваного питання [3–5].

Особливості перинатального періоду серед раптово померлих в обстежених групах подані на рис. 2.

З’ясувалося, що несприятливий преморбідний фон мав місце в усіх дітей I і II груп. Так, низька маса тіла при народженні зареєстрована в 61,5 ± ± 9,5 % дітей I групи та в 23,4 ± 6,2 % дітей II групи, недоношеність — у 73,1 ± 8,7 %, незрілість — у 69,2 ± 9,1 %, низька оцінка за шкалою Апгар (5–6 балів) — у 65,4 ± 9,3 % дітей I групи і в 40,4 ± 7,2 % дітей II групи. Серед померлих із I і II груп відзначено також пізні строки першого прикладання дітей до грудей (2­га — 3­тя доба після пологів) — в 69,2 ± 9,1 % і 40,4 ± 7,2 % відповідно, та на 4­ту добу й пізніше — в 15,4 ± 7,1 % випадків. Звертали на себе увагу часті захворювання ГРВІ понад 1 раз на місяць (91,5 ± 4,1 %), особливо серед дітей ІІ групи. Серед померлих I і II груп чітко переважали діти, які перебували на штучному вигодовуванні (63,8 ± 7,0 % і 80,8 ± 7,7 % відповідно).

Одночасно серед померлих грудних дітей III групи несприятливий преморбідний фон спостерігался в 63,8 ± 7,0 % випадків, зокрема: рахіт І ступеня — 40,4 ± ±  7,2 %, низька маса тіла при народженні — 16,4 ± ± 5,0 %, недоношеність І–ІІ ступеня — 12,7 ± 4,5 %, гіпотрофія І–ІІ ступеня — 9,1 ± 3,9 %, штучне вигодовування — 32,7 ± 6,3 %.

Привертає увагу й невелике розходження за статевим складом померлих від СРСГД: у 61,5 і 59,6 % випадків (I і II групи відповідно) були хлопчики, в 38,5 і 40,4 % — дівчатка (співвідношення: 1,29 до 1,0); у III групі спостережень частіше вмирали діти чоловічої статі — 29 (61,7 %).

При цьому слід відзначити очевидні життєзагрожуючі стани, тобто так званий абортивний випадок синдрому раптової смерті. Згідно з даними анамнезу, очевидні життєзагрожуючі стани як дигестивного та неврологічного, так й ідіопатичного походження мали місце в дітей I і II груп, а саме: напади апное (19,2 ± 7,7 % і 14,9 ± 5,2 % відповідно), звична аспірація їжі (19,2 ± 7,7 % і 25,5 ± 6,4 %), напади ціанозу (19,2 ± 7,7 % і 25,5 ± 6,4 %), діаритмічний пульс у бік брадіаритмії (26,9 ± 8,7 % і 21,3 ±  6,0 %). Крім того, при ретельному вивченні анамнезу з’ясувалося, що у раптово померлих дітей відзначалися утруднення при вигодовуванні, зригування, поперхування, епізоди ригідності, а також асфіксія. Очевидні життєзагрожуючі стани підвищували подальшу ймовірність розвитку СРСГД. Водночас безпосередній зв’язок між СРСГД і попередніми «абортивними випадками» не є строго доведеним фактором [4, 6, 7].

Безумовний науково­практичний інтерес викликає вивчення особливостей акушерсько­гінекологічного анамнезу матерів дітей, померлих від СРСГД.

Вивчення акушерсько­гінекологічного анамнезу показало, що дана вагітність була першою в 36,7 ± 4,3 % випадків. Із 63,3 ± 4,3 % повторно вагітних пацієнток в анамнезі вагітність завершилася мимовільним абортом в 40,6 ± 4,3 %, штучним перериванням вагітності — в 62,5 ± 4,3 %. У 75,8 ± ± 3,8 % вагітність закінчилася своєчасними пологами. У 24,2 ± 3,8 % випадків пологи були передчасними. Протягом вагітності практично в кожної другої жінки відзначалася загроза переривання упродовж усієї вагітності й анемія; прееклампсія різного ступеня тяжкості — у кожної третьої (31,3 ± ± 4,1 %). Ознаки фетоплацентарної недостатності зареєстровані в 50,0 ± 4,4 %. Серед ускладнень у пологах найбільш часто зустрічалося несвоєчасне вилиття навколоплідних вод — 17,2 ± 3,3 %, первинна слабість пологової діяльності — 19,5 ± ± 3,5 %. Установлена висока частота передчасних і патологічних пологів, очевидно, пов’язана з неблагополучним вихідним тлом і великою частотою ускладнень гестаційного періоду в обстежених пацієнток.

Аналіз особливостей акушерсько­гінекологічного анамнезу матерів, діти яких померли від СРСГД, виявив патологічну вагітність у 57,8 ± 4,4 % випадків, патологічні пологи — у 47,7 ± 4,4 %, часті вагітності й малий інтервал між ними (11,5 ± 6,3 %). Однак у процесі дослідження виявлена відсутність залежності між частотою реєстрації СРСГД та особливостями акушерсько­гінекологічного анамнезу матерів, що також узгоджується з даними інших дослідників [5]. Отримані у такий спосіб результати ставлять під сумнів самостійну значимість вивчених акушерсько­гінекологічних факторів у розвитку СРСГД.

Результати цього дослідження підтверджують дані інших авторів про роль медико­біологічних факторів ризику СРСГД [2–6].

Висновки

Зазначені перераховані негативні фактори, виділені у групу ризику, дають можливість визначення прогнозу розвитку СРСГД і вживання заходів щодо його попередження. Серед факторів, що чинять несприятливий вплив на розвиток СРСГД, дільничним педіатрам слід ураховувати: паління та шкідливі умови виробництва, де працює жінка, штучні аборти, перенаселеність квартири, в якій мешкає дитина, незрілість малюка при народженні. Особливу увагу варто приділити преморбідному фону дітей, які входять до групи ризику з розвитку СРСГД. При цьому найбільше значення мають гіпотрофія, гестаційний вік дитини при народженні менше 36 тижнів, рахіт, низька або висока маса тіла дитини при народженні, штучне вигодовування, часті ГРВІ й тиміко­лімфатичний статус.


Список литературы

1. Вітте П.М. Методи досліджень у епідеміології неінфекційних захворювань / П.М. Вітте. — Київ, 2005. — 118 с.

2. Зубов Л.А. Синдром внезапной детской смерти / Л.А. Зубов, Ю.М. Богданов, А.Ю. Вальков // Медицина неотложных состояний. — 2007. — № 2(9). — С. 114­124.

3. Морфологические особенности органов и систем при синдроме внезапной смерти младенцев / А.И. Герасименко, Т.И. Шевченко, В.В. Медведева и др. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2008. — Т. 9, № 4. — С 540­545.

4. Тутов С.Н. Особенности перинатального периода новорожденных от беременных групп риска по синдрому внезапной смерти грудных детей / С.Н. Тутов // Медико­социальные проблемы семьи. — 2005. — Т. 10, № 1. — С. 49­53.

5. Эпидемиология, предполагаемые факторы риска и принципы профилактики синдрома внезапной смерти детей грудного возраста / Н.В. Нагорная, Н.Н. Конопко, Е.В. Пшеничная, Е.В. Бордюгова // Здоровье ребенка. — 2007. — № 1. — С. 71­76.

6. Юлиш Е.И. Еще раз о младенческой смертности. Взгляд педиатра / Е.И. Юлиш // Здоровье ребенка. — 2007. — № 1. — С. 23­27.

7. Яковлева Э.Б. Синдром внезапной смерти грудного ребенка: акушерские проблемы / Э.Б. Яковлева, А.И. Герасименко, С.Н. Тутов // Новости медицины и фармации. — 2007. — № 12. — С. 218.

8. Infant sleep location: associated maternal and infant characteristics with sudden infant death syndrome  revention recommendations / L.Y. Fu, E.R. Colson, M.J. Corwin, R.Y. Moon // J. Pediatr. — 2008. — № 153(4). — Р. 503­508.

9. Ottaviani G. Crib Death: Sudden Unexplained Death of Infants / G. Ottaviani // The Pathologist’s Viewpoint. — Springer. — 2007. — 146 p.

10. Sidebotham P. Unexpected death in childhood / P. Sidebotham, P. Fleming // A handbook for practitioners. — John Wiley & Sons, 2007.

11. Sleep environment risk factors for sudden infant death syndrome: the German sudden infant death syndrome study / M.M. Vennemann, T. Bajanowski, B. Brinkmann et al. // Pediatrics. — 2009. — № 123(4). — Р. 1162­1170.

12. Use of a dummy (pacifier) during sleep and risk of sudden infant death syndrome (SIDS): population based case­control study / M. Willinger, D.B. Petitti, R. Odouli et al. // BMJ. — 2005.


Вернуться к номеру