Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта
Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта
Журнал «Медицина неотложных состояний» 2 (41) 2012
Вернуться к номеру
Хірургічне лікування дефектів шкіри та м’яких тканин при пролежнях
Авторы: Григор’єва Т.Г., Олійник Г.А., Цогоєв А.А., Колісник Ю.П., м. Харків
Рубрики: Семейная медицина/Терапия, Медицина неотложных состояний
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Перебіг тяжкої спінальної травми ускладнюється формуванням пролежнів поперечно-крижових ділянок — у 47 % спостережень та проекції трохантерів — у 26 % хворих. Причини формування пролежнів пов’язані з порушеннями мікроциркуляції, гіпоксією тканин, підвищеною вологістю в ділянках кісткових виступів та великих суглобів.
Незадовільні результати у віддалені строки лікування пов’язані з порушеннями іннервації тканин у результаті травм та захворювань спинного мозку, значними втратами білків крові через великі за розмірами ранові дефекти (ранове виснаження), приєднанням вторинних інфекційних ускладнень, сепсисом. Поширеність пролежнів у пацієнтів у різних країнах становить до 16 % ускладнень інших захворювань. Летальність у хворих із пролежнями, за літературними даними, становить від 21 до 88,1 %.
Запропоновано велику кількість методів консервативного та хірургічного лікування пролежнів. Спонтанне загоювання пролежнів відбувається у незначної кількості хворих з обмеженими рановими дефектами і в більшості випадків — із незадовільним результатом.
Завдання хірургічного лікування значних за розміром ранових дефектів шкіри і м’яких тканин у поперечно-крижових ділянках та в проекціях великих суглобів повинно бути спрямоване не тільки на відновлення втраченого шкірного покриву, але й сприяти відновленню нормального кровопостачання в ділянках ураження (реваскуляризація).
В опіковому відділенні Харківської міської клінічної лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги для усунення великих ранових дефектів поперечно-крижових ділянок і проекції трохантерів здійснюють операції реваскуляризації шкірно-жировими мостоподібними клаптями, що формуються поблизу дефекту. Доцільність використання мостоподібних клаптів зумовлена особливостями покращеного кровопостачання за рахунок двох живильних ніжок і можливістю усунення донорських ділянок шляхом пластики місцевими тканинами (рис. 1–13).
Усього прооперований 21 хворий унаслідок отримання спінальної травми в результаті ДТП, падіння з висоти та операцій з видалення пухлин. У післяопераційному періоді через знерухомлювання сформувались пролежні поперечно-крижових ділянок і в ділянках проекції трохантерів. Значні за розмірами ранові дефекти усували за рахунок переміщення мостоподібних клаптів за модифікованими методиками Sisson і Goldstein (1970) та Я. Золтана (1984).
Динамічне спостереження прооперованих хворих свідчить про задовільні результати у 85 % пацієнтів.