Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №8, 2023

Актуальність. У статті наведено сучасні дані про поширеність та особливості перебігу гострих респіраторних вірусних інфекцій у дитячому віці за даними ретроспективного аналізу медичної документації. Мета дослідження: проаналізувати епідеміологію та встановити особливості перебігу гострих респіраторних вірусних інфекцій у дитячому віці за даними ретроспективного аналізу медичної документації. Матеріали та методи. Ретельно вивчено виписки з медичних карт стаціонарних хворих з гострою респіраторною патологією та статистичні звіти роботи отоларингологічного відділення комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» за 2017–2022 роки, що включали 1177 пацієнтів. Результати. До клінічних особливостей гострих респіраторних захворювань госпіталізованих в отоларингологічне відділення дітей відносимо: вік дітей від 3 років (89,0 %), часту госпіталізацію в стаціонар (понад 4 рази на рік) у віці від 4 до 6 років; утруднене носове дихання (87,0 %), головний біль (72,0 %), підвищену температуру тіла понад 37,9 °С (37,0 %), гнійні виділення з носа (20,0 %), кашель (15,6 %), загальну слабкість (12,3 %). Середня тривалість захворювання до моменту надходження в стаціонар становила 8,0 ± 0,2 дня, а тривалість недуги після госпіталізації — 7,0 ± 0,1 дня відповідно. Встановлено, що серед госпіталізованих у стаціонар питому частку становили хворі з патологією лор-органів, яка, найімовірніше, первинно була вірусною за походженням (75,0 %), при цьому переважно хворіли дівчатка (45,0 %), χ2 = 15,7; р < 0,05. Водночас частка комбінованих форм захворювань лор-органів з ускладненим перебігом становила 25 %, і на ці недуги у відсотковому співвідношенні хворіло більше хлопчиків (60 %), χ2 = 18,9; р < 0,05. Пансинусит натомість частіше виникав на тлі супутньої хронічної патології (70,0 і 30,0 %; р < 0,05), χ2 = 32; p < 0,05. За всі роки спостереження серед госпіталізованих у стаціонар дітей з гострими респіраторними захворюваннями переважали хворі вікової групи від 3 років. Більшість пацієнтів при цьому надходили в стаціонар у стані середньої тяжкості. В усіх дітей, які були госпіталізовані в стаціонар за звітний період, ми виявили ознаки респіраторного й інтоксикаційного синдромів. Висновки. Отримані дані потребують подальшого вивчення й спостереження в динаміці з метою стратифікації чинників ризику розвитку IgA-васкуліту в дитячому віці.

Background. The article presents modern data about the prevalence and peculiarities of the course of acute respiratory viral infections in a childhood based on retrospective analysis of medical records. The purpose of this article was to analyze the epidemiology and features of acute respiratory viral infections in children based on the retrospective analysis of medical records, and reports of the Public Health Center. Materials and methods. Extracts from the medical charts of inpatients with acute respiratory pathology and statistical reports of the work of the ENT department of Ivano-Frankivsk Regional Children’s Clinical Hospital for 2017–2022, which included 1,177 patients, were carefully studied. Results. The clinical features of acute respiratory infections in children hospitalized to the ENT department were as follows: age over 3 years (89 %), frequent admissions to the hospital (> 4 times a year) at the age of 4–5 years, nasal congestion (87.0 %), headache (72.0 %), body temperature above 37.9 °С (37 %), purulent nasal discharge (20 %), cough (15.6 %), general weakness (12.3 %). The average duration of the disease before hospitalization was 8.0 ± 0.2 days, and after hospitalization, it was 7.0 ± 0.1 days. It was found that those hospitalized had mostly ENT pathology, which initially was more likely to be viral (75.0 %); moreover, predominantly girls were affected (45 %), χ2 = 15.7, p < 0.05. At the same time, the proportion of combined forms of ENT diseases with a complicated course was 25 %, and boys were more likely to be affected (60 %), χ2 = 18.9, p < 0.05. Pansinusitis, on the other hand, occurred more often against the background of secondary chronic pathology (70.0 and 30.0 %, p < 0.05), χ2 = 32, p < 0.05. During all years of observation, the age group of 3 years and older prevailed among hospitalized children with acute respiratory infections. Most patients were admitted to the hospital in a condition of moderate severity. In all children hospitalized during the reporting period, we have found signs of respiratory syndrome such as nasal congestion and anosmia, sore throat, cough, purulent nasal discharge, as well as symptoms of intoxication: general weakness, headache, fever. ­Conclusions. The obtained data require further study and observation in the dynamics in order to stratify risk factors for the development of IgA-vasculitis in a childhood.

діти; гострі респіраторні інфекції; епідеміологія

children; acute respiratory infections; epidemiology