Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №3, 2023
Вернуться к номеру
Особливості досягнення й підтримання ремісії функціональних порушень роботи кишечника
Авторы: Джанелідзе Д.Т.
ГастроЦентр «Олімед», м. Київ, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Пошук літератури проводився в базах даних Scopus і MEDLINE. Функціональні захворювання кишечника тепер розглядають як спектр кишкових симптомів, які утворюють шість варіантів: синдром подразненого кишечника (СПК), функціональний запор, функціональна діарея, функціональне здуття/розтягнення, неспецифічний функціональний кишковий розлад та опіоїд-індукований запор. На сьогодні етіологічні чинники виникнення симптомів СПК повністю не встановлені. Відсутність чіткого розуміння патогенетичних механізмів розвитку того чи іншого функціонального захворювання кишечника, у тому числі СПК, з урахуванням наявності різноманітних структурно-морфологічних порушень у стінці кишки диктує необхідність пошуку нових препаратів, дія яких буде спрямована на різні ланки патогенезу кишкових захворювань. До складу нового оригінального колонопротектора Колонзак входять такі інгредієнти: кальцію бутират — еквівалентно 250 мг масляної кислоти, фруктоолігосахариди (інулін) — 100 мг і один мільярд штамів біфідобактерій (B.bifidum & B.lactis). З урахуванням ефектів інуліну, масляної кислоти і біфідобактерій Колонзак є колонопротектором, який відновлює енергетичний потенціал колоноцитів, нормалізує продукцію слизу і функцію келихоподібних клітин, знижує проникність слизової оболонки, має канцеропревентивні властивості стосовно нормальних колоноцитів і гальмує зростання і реплікацію пухлинних клітин кишечника, а також, як пре- і пробіотик, створює умови для зростання і нормалізації кишкової мікрофлори, зміни якої різного ступеня вираженості зустрічаються як при запальних, так і при функціональних захворюваннях кишечника. Застосування препаратів, що містять масляну кислоту і харчові волокна, які не ферментуються, є перспективним напрямком у профілактиці раку товстої кишки. Необхідно провести подальші дослідження у вказаному напрямку, які дозволять оптимізувати дозу й тривалість лікування препаратом Колонзак, а також визначити групи пацієнтів, найбільш чутливих до лікування мультикомпонентними колонопротекторами.
The literature search was conducted in the Scopus and MEDLINE databases. Functional bowel disorders are now viewed as a spectrum of intestinal symptoms that form six variants: irritable bowel syndrome (IBS), functional constipation, functional diarrhea, functional bloating/distention, unspecified functional bowel disorder, and opioid-induced constipation. To date, the etiological factors for IBS symptoms have not been fully elucidated. The lack of a clear understanding of the pathogenetic mechanisms of functional intestinal disorders, including IBS, taking into account the presence of various structural and morphological disorders in the intestinal wall dictates the need to find new drugs whose action will be aimed at various links of the pathogenesis of intestinal diseases. Colonzac, a new original colonoprotector, includes the following ingredients: calcium butyrate — equivalent to 250 mg of butyric acid, fructooligosaccharides (inulin) 100 mg and one billion strains of bifidobacteria (B.bifidum & B.lactis). Given the effects of inulin, butyric acid and bifidobacteria, Colonzac is a colonoprotector that restores the energy potential of colonocytes, normalizes the production of mucus and the function of goblet cells, reduces the permeability of the mucous membrane, has cancer-preventive properties in relation to normal colonocytes and inhibits the growth and replication of intestinal tumor cells. Furthermore, as a pre- and probiotic, it creates conditions for the growth and normalization of intestinal microflora the composition of which varies to some extent in both inflammatory and functional intestinal diseases. The use of preparations containing butyric acid and non-fermentable dietary fibers is a promising direction in the prevention of colon cancer. Further research is needed in this direction to optimize the dosage and duration of treatment with Colonzac and to identify patient groups most sensitive to treatment with multi-component colonoprotectors.
cиндром подразненого кишечника; колонопротектор; Колонзак; бутират; масляна кислота; пробіотики; огляд
irritable bowel syndrome; coloprotector; Colonzac; butyrate; butyric acid; probiotics; review
- Aziz I., Tornblom H., Palsson O. et al. How the change in IBS Criteria from Rome III to Rome IV impacts on clinical characteristics and key pathophysiological factors. Am. J. Gastroenterol. 2018. doi: 10.1038/s41395-018-0074-z [Epub ahead of print].
- Gwee K., Ghoshal U., Chen M. Irritable bowel syndrome in Asia: pathogenesis, natural history, epidemiology and management. J. Gastroenterol. Hepatol. 2018. 33. 99-110.
- Canon M., Ruiz A., Rondon M., Alvarado J. Prevalence of irritable bowel syndrome and health related quality of life in adults aged 18 to 30 years in a Colombian University: an electronic survey. Ann. Gastroenterol. 2017. 30. 67-75.
- Sperber A., Dumitrascu D., Fukudo S. et al. The global prevalence of IBS in adults remains elusive due to the heterogeneity of studies: a Rome Foundation working team literature review. Gut. 2017. 66. 1075-82.
- Vork L., Weerts Z., Mujagic J. et al. Rome III vs Rome IV criteria for irritable bowel syndrome: a comparison of clinical characteristics in a large cohort study. Neurogastroenterol. Motil. 2018. doi: 10.1111/nmo.13189.
- Waehrens R., Zoller B., Sundguist J. et al. A Swedish national adoption study of risk of irritable bowel syndrome (IBS). BMJ Open. Gastroenterol. 2017. 214. e000156.
- Klem F., Wadhwa A., Prokop L. et al. Prevalence, risk factors and outcomes of irritable bowel syndrome after infectious enteritis: a systematic review and meta-analysis. Gastroenterology. 2017. 152. 1042-54.
- Chen B., Kim J., Zhang Y. et al. Prevalence and predictors of small intestinal bacterial overgrowth in irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. J. Gastroenterol. 2018. doi: 10.1007/s00535-018-1476-9.
- Mulak A., Paradowski L. Interakcje jelitowo-mózgowe — nowe aspekty patogenetyczne. Terapia. 2017. 1. 8-12.
- Lee C., Doo E., Choi J. et al. The increased level of depression and anxiety in irritable bowel syndrome patients compared with healthy controls: systematic review and meta-analysis. J. Neurogastroenterol. Motil. 2017. 23. 349-62.
- Wu J., Chan A., Chan Y. et al. The current treatment landscape of irritable bowel syndrome in adults in Hong Kong: consensus statements. Hong Kong Med. J. 2017. 23. 641-7.
- Moayyedi P., Mearin F., Azpiroz F. et al. Irritable bowel syndrome diagnosis and management: a simplified algorithm for clinical practice. Unit. Eur. Gastroenterol. J. 2017. 5. 773-88.
- Song K., Jung H., Kim H. et al. Clinical practice guidelines for irritable bowel syndrome in Korea. 2017. Revised Edition. J. Neurogastroenterol. Motility. 2018. 24. 197-215.
- Aasbrenn M., Lydersen S., Farup P. A conservative weight loss intervention relieves bowel symptoms in morbidly obese subjects with irritable bowel syndrome: a prospective cohort study. J. Obes. 2018. 2018. 3732753.
- Maleki B., Tartibian B., Mooren F. et al. Low-to-moderate intensity aerobic exercise training modulates irritable bowel syndrome through antioxidative and inflammatory mechanisms in women: results of a randomized controlled trial. Cytokine. 2018. 102. 18-25.
- Laird K., Tanner-Smith E., Russell A. et al. Comparative efficacy of psychological therapies for improving mental health and daily functioning in irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. Clin. Psychol. Rev. 2017. 51. 142-52.
- Schnabel L., Buscail C., Sabate J. et al. Association between ultra-processed food consumption and functional gastrointestinal disorders: results from the French NutriNet-Santé Cohort. Am. J. Gastroenterol. 2018. 113. 1217-28.
- Ali A., Weiss T.R., McKee D. et al. Efficacy of individualised diets in patients with irritable bowel syndrome: a randomized controlled trial. BMJ Open Gastroenterol. 2017. 4. e000164.
- Buscail C., Sabate J., Bouchoucha M. et al. Association bet–ween self-reported vegetarian diet and the irritable bowel syndrome in the French NutriNet cohort. PLoS One. 2017. 12. e0183039.
- Hustoft T.N., Hausken T., Ystad S.O. et al. Effects of varying dietary content of fermentable short-chain carbohydrates on symptoms, fecal microenvironment, and cytokine profiles in patients with irritable bowel syndrome. Neurogastroenterol. Motil. 2017. 29. https://doi.org/10.1111/nmo.
- Krogsgaard L.R., Lyngesen M., Bytzer P. Systematic review: quality of trials on the symptomatic effects of the low FODMAP diet for irritable bowel syndrome. Aliment. Pharmacol. Ther. 2017. 45. 1506-13.
- Hod K., Sperber A.D., Ron Y. et al. A double-blind, placebo-controlled study to assess the effect of a probiotic mixture on symptoms and inflammatory markers in women with diarrhea-predominant IBS. Neurogastroenterol. Motil. 2017. 29. https://doi.org/10.1111/nmo.
- Pinto-Sanchez M.I., Hall G.B., Ghajar K. et al. Probiotic Bifidobacterium longum NCC3001 reduces depression scores and alters brain activity: a pilot study in patients with irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2017. 153. 448-59.
- Agger J.L., Schroder A., Gormsen L.K. et al. Imipramine versus placebo for multiple functional somatic syndromes (STreSS-3): a double-blind, randomised study. Lancet Psychiatry. 2017. 4. 378-88.
- Chen B., Kim J., Zhang Y., Du L. Prevalence and predictors of small intestinal bacterial overgrowth in irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. J. Gastroenterol. 2018. 53. 807-18.
- Bruzzese E., Pesce M., Sarelli G., Guarino A. Pharmacokinetic drug evaluation of rifaximin for treatment of diarrhea-pre-dominant irritable bowel syndrome. Expert Opin. Drug Metab. Toxicol. 2018. 14. 753-60.
- Brenner D.M., Fogel R., Dorn S.D. et al. Efficacy, safety, and tolerability of plecanatide in patients with irritable bowel syndrome with constipation: results of two phase 3 randomized clinical trials. Am. J. Gastroenterol. 2018. 113. 735-45.
- Cryer B., Drossman D.A., Chey W.D. et al. Analysis of nausea in clinical studies of lubiprostone for the treatment of constipation disorders. Dig. Dis. Sci. 2017. 62. 3568-78.
- Halkjær S., Christensen A., Lo B. et al. Faecal microbiota transplantation alters gut microbiota in patients with irritable bowel syndrome: results from a randomised, double-blind placebo-controlled study. Gut. 2018. Jul 6. pii: gut-jnl-2018-316434. doi: 10.1136/gutjnl-2018-316434.
- Johnsen P., Hilpüsch F., Cavanagh J. et al. Faecal microbiota transplantation versus placebo for moderate-to-severe irritable bowel syndrome: a double-blind, randomised, placebo-controlled, parallel-group, single-centre trial. Lancet Gastroenterol. Hepatol. 2018. 3. 17-24.