Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал "Здоров`я дитини" Том 18, №5, 2023

Повернутися до номеру

Гормональні профілі та розлади адаптації у дівчат-підлітків з порушеннями менструального циклу і коморбідною патологією

Автори: Диннік В.О. (1), Диннік О.О. (2), Гавенко Г.О. (1), Волкова Ю.В. (1), Верхошанова О.Г. (1)
(1) — ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків, Україна
(2) — Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Рубрики: Педіатрія/Неонатологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Репродуктивне здоров’я дівчат набуло великої соціальної значущості у зв’язку з проблемою кількісного і якісного відтворення населення. Мета роботи: визначити гормональний статус дівчат-підлітків з розладами менструальної функції і різною соматичною патологією та дослідити стан адаптаційно-компенсаторних можливостей у цих пацієнток. Матеріали та методи. Вивчено гормональний фон у 391 дівчини віком 12–17 років: 175 з аномальними матковими кровотечами (АМК) і 216 з олігоменореєю (ОМ). Усі пацієнтки оглянуті мультидисциплінарною командою лікарів. Результати. В абсолютної більшості дівчат з розладами менструальної функції була виявлена коморбідна патологія. Найчастіше відмічалися ендокринні порушення (pϕ < 0,001–0,00001). Показники концентрації гормонів у дівчат з розладами менструальної функції суттєвих відмінностей залежно від виду коморбідної патології не мали. Простежувалися вірогідні зміни вмісту окремих гормонів у дівчат залежно від типу розладів менструальної функції. При ОМ відмічалося вірогідне підвищення рівня лютеїнізуючого гормону (pu < 0,02) і зниження естрадіолу (pu < 0,02) порівняно з дівчатами з АМК. Оцінка стану адаптації виявила, що у пацієнток із порушеннями менструального циклу середній уміст кортизолу не відрізнявся від групи контролю, а вміст інсуліну був вищим проти групи порівняння (pu < 0,001). Проте високі значення кортизолу (вище ніж 90-й перцентиль) відмічалися у 8–13 % хворих на АМК та ОМ. Індекс напруги (К/Ін), як маркер неспецифічної стресорної відповіді, був меншим, ніж у групі порівняння (pu < 0,0001), причому у дівчат з ОМ він був вірогідно більшим, ніж у підлітків з АМК (pu < 0,004). Висновки. Міждисциплінарний підхід — це сучасна стратегія в лікуванні розладів менструальної функції у підлітковому віці. Виявлено зменшення індексу напруги у дівчат з порушеннями менструального циклу, що може свідчити про зниження адаптаційних можливостей. Причому підлітки з ОМ більше адаптаційно пристосовані до розладів менструальної функції, ніж дівчата з АМК.

Background. The reproductive health of girls has acquired great social significance in connection with the problem of quantitative and qualitative reproduction of the population. The purpose of the study was to determine the hormonal status of adolescent females with menstrual disorders and various somatic pathologies and to investigate the state of adaptive-compensatory capacities in these patients. Materials and methods. The hormonal background was studied in 391 girls aged 12–17 years: 175 with abnormal uterine bleeding (AUB) and 216 with oligomenorrhea (OM). All patients were examined by a multidisciplinary team. Results. A comorbid pathology was found in the absolute majority of girls with menstrual abnormalities. Endocrine disorders were noted more often (pϕ < 0.001–0.00001). Indicators of hormone concentration in patients with menstrual disorders had no significant differences depending on the type of comorbidity. Probable changes in the content of some hormones were observed depending on the type of menstrual disorders. A significant increase in the level of luteinizing hormone (pu < 0.02) and a decrease in estradiol (pu < 0.02) were observed in patients with OM compared to those with AUB. The assessment of the adjustment state revealed that in girls with menstrual disorders, the average cortisol content did not differ from that of controls, and insulin was higher than in the comparison group (pu < 0.001). Ho­wever, high cortisol values (above 90 percentile) were noted in 8–13 % of patients with AUB and OM. The stress index (C/In) as a marker of a nonspecific stress response was lower than in the comparison group (pu < 0.0001), and it was probably higher in girls with OM than in adolescents with AUB (pu < 0.004). Conclusions. An interdisciplinary approach is a mo­dern strategy in the treatment of menstrual disorders in adolescence. A decrease in the stress index was found in girls with menstrual disorders, which may indicate a decrease in adaptive capacity. Moreover, adolescents with OM are more adjusted to menstrual disorders than girls with AUB.


Ключові слова

порушення менструального циклу; коморбідна патологія; гормональний статус; розлад адаптації; дівчата-підлітки

menstrual disorders; comorbid pathology; hormonal status; adjustment disorder; adolescent girls


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Державна служба статистики України. Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007.
2. Марушко Р.В., Антипкін Ю.Г., Лапшин В.Ф., Дудіна О.О., Бондаренко Н.Ю. Сучасний стан репродуктивного потенціалу жінок України. Репродуктивна ендокринологія. 2020. 3 (53). 9-18. doi: 10.18370/2309-4117.2020.53.
3. Русин Л.П., Дуткевич-Іванська Ю.В., Сабадош М.В. Деякі аспекти репродуктивного здоров’я сучасних підлітків. Українa. Здоров’я нації. 2022. 1 (1). 51-54. doi: 10.24144/2077-6594.1.1.2022.254638/.
4. Kovalyshin O. Сучасні аспекти патології пубертатного періоду. Perinatology and reproductology: from research to practice. 2022. 2 (1). 36-49. doi: 10.52705/2788-6190-2022-01-4.
5. Amgain K., Neupane S. Effects of Food Habits on Menstrual Cycle among Adolescent Girls. Europasian Journal of Medical Sciences. 2019. 1 (1). 53-61. doi: https://doi.org/10.46405/ejms.v1i1.35.
6. Ansong E., Arhin S.K., Cai Y., Xu X., Wu X. Menstrual characteristics, disorders and associated risk factors among female international students in Zhejiang Province, China: a cross-sectional survey. BMC Womens Health. 2019. 19 (1). 35. doi: 10.1186/s12905-019-0730-5. PMID: 30777053; PMCID: PMC6380055.
7. Abdelmoty H.I., Youssef M.A., Abdallah S. et al. Menstrual patterns and disorders among secondary school adolescents in Egypt. A cross-sectional survey. BMC Womens Health. 2015. 4(15) 70. doi: 10.1186/s12905-015-0228-8. PMID: 26341264; PMCID: PMC4560881.
8. Kamrul-Hasan A., Aalpona F.T.Z., Selim S. Clinical, Metabolic and Hormonal Profiles of Bangladeshi Adolescents with Polycystic Ovary Syndrome. touchREV Endocrinol. 2021. 17 (1). 54-58. doi: 10.17925/EE.2021.17.1.54. PMID: 35118446; PMCID: PMC8320016.
9. Singh R., Sharma R., Rajaniet H. Impact of stress on menstrual cycle: a comparison between medical and non medical students. Saudi Journal for Health Sciences. 2015. 4 (2). 115. doi: 10.4103/2278-0521.157886.
10. Irshad S., Aijaz A., Husain A. A study of menstruation and stress: the biological and psychological overview on menarche and menstrual di–sorders. Epra International Journal of Multidisciplinary Research (IJMR). 2022. 8 (3). 85-90. http://www.eprajournals.net/index.php/IJMR/ article/view/171.
11. Valsamakis G., Papatheodorou D., Chalarakis N. et al. Maternal chronic stress correlates with serum levels of cortisol, glucose and C-peptide in the fetus, and maternal non chronic stress with fetal growth. Psychoneuroendocrinology. 2020. 114. 104591. doi: 10.1016/j.psyneuen.2020. 104591. 
12. Herhaus B., Ullmann E., Chrousos G., Petrowski K. High/low cortisol reactivity and food intake in people with obesity and healthy weight. Transl. Psychiatry. 2020. 10 (40). doi: 10.1038/s41398-020-0729-6.
13. Kravets L.V. Peculiarities of insulin-cortisol relationships as an indicator of adaptive possibilities of premature born children. Bulletin of problems biology and medicine. 2019. 2 (154). 112-116. doi: 10.29254/2077-4214-2019-4-2-154-112-116.
14. Janczura M., Dropinski J., Gielicz A., Kotula-Horowitz K., Iwa–niec T. et al. Potential roles of psychological and oxidative stress in insulin resistance: a cohort-based study. Diabetol. Metab. Syndr. 2020. 12. 58. doi: 10.1186/s13098-020-00566-8. 
15. Petimar J., Rifas-Shiman S.L., Hivert M.F. et al. Childhood hair cortisol concentration and early teen cardiometabolic outcomes. Pediatr. Obes. 2020. 15 (3). e12592. doi: 10.1111/ijpo.12592. 
16. Yaşa C., Güngör Uğurlucan F. Approach to abnormal uterine bleeding in adolescents. J. Clin. Res. Pediatr. Endocrinol. 2020. 12(1). 1-6. doi: 10.4274/jcrpe.galenos.2019.2019.S0200. PMID: 32041387; PMCID: PMC7053441.
17. Hillard P.J.A. Using the menstrual cycle as a vital sign: what we still want to know about adolescent menstrual cycles. J. Pediatr. Adolesc. Gynecol. 2022. 35(4). 413-414. doi: 10.1016/j.jpag.2022.06.004. PMID: 3584223.
18. Hillard P.J. Adam. 050 Normal menstrual cycles. European Journal of Obstetrics and Gynecology and Reproductive Biology. 2022. 273. 19-20.
19. Feng Y., Feng Q., Qu H. et al. Stress adaptation is associated with insulin resistance in women with gestational diabetes mellitus. Nutr. Diabetes. 2020. 10 (1). 4. doi: 10.1038/s41387-020-0107-8. 
20. Morais J.B.S., Severo J.S., Beserra J.B. et al. Association Between Cortisol, Insulin Resistance and Zinc in Obesity: a Mini-Review. Biol. Trace Elem. Res. 2019. 191 (2). 323-330. doi: 10.1007/s12011-018-1629-y. 
21. Milone M., Desiderio A., Velotti N., Manigrasso M., Vertaldi S. et al. Surgical stress and metabolic response after totally laparoscopic right colectomy. Sci. Rep. 2021. 11(1). 9652. doi: 10.1038/s41598-021-89183-7. 
22. Коломаченко В.І. Динаміка плазмового рівня кортизолу та інсуліну при артропластиці кульшового суглобу. Art of Medicine. 2018. 2 (6). 12-22.
23. Красносельський М.В., Крутько Е.М., Митряева Н.А., Рублова Т.В., Гребиник Л.В. Адаптаційні можливості після різних видів хірургічних втручань у онкологічних хворих. Медицина неотложных состояний. 2018. 8. 94-98. doi: 10.22141/2224-0586.8.95.2018.155163.
24. Бодня І.П. Критерії оцінки адаптаційно-компенсаторних можливостей організму людини при мікст-інвазії токсокарозу з ентеробіозом. Експериментальна і клінічна медицина. 2020. 73 (4). 78-83. https://ecm.knmu.edu.ua/article/view/590.
25. Резниченко Н.Ю., Дюдюн А.Д., Резниченко Ю.Г. Результати дослідження функціонування симпато-адреналової та ваго-інсулярної систем у чоловіків у залежності від їх віку. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2017. 1. 27-32. URL http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/3261.
26. Козігора М.А. Поняття тривалого травматичного стресу та контексти його застосування. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2021. 4. 17-25. doi: 10.32999/ksu2312-3206/2021-4-2.
27. García-León M.Á., Pérez-Mármol J.M., Gonzalez-Pérez R., García-Ríos M.D.C., Peralta-Ramírez M.I. Relationship between resi–lience and stress: Perceived stress, stressful life events, HPA axis response during a stressful task and hair cortisol. Physiol. Behav. 2019. 1 (202). 87-93. doi: 10.1016/j.physbeh.2019.02.001. 
28. Rana A., Gulati R., Wadhwa V. Stress among students: An emerging issue. Integrated Journal of Social Sciences. 2019. 6 (2). 44-48.
29. Parikh R., Sapru M., Krishna M. et al. It is like a mind attack: stress and coping among urban school-going adolescents in India. BMC Psychol. 2019. 7 (31). https://doi.org/10.1186/s40359-019-0306-z.
30. Maurya P., Meher T., Muhammad T. Relationship between depressive symptoms and self-reported menstrual irregularities during adolescence: evidence from UDAYA, 2016. BMC Public Health. 2022. 22 (758). https://doi.org/10.1186/s12889-022-13196-8.
31. Asgari S., Alimoardi Z., Soleimani M.A. et al. The effect of psychoeducational intervention, based on a self-regulation model on menstrual distress in adolescents: a protocol of a randomized controlled trial. Trials. 2020. 21 (747). https://doi.org/10.1186/s13063-020-04629-z.

Повернутися до номеру