Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №3, 2023

Вернуться к номеру

Значення вітаміну D у перебігу SARS-CoV-2-інфекції та long COVID у дітей (огляд літератури)

Значення вітаміну D у перебігу SARS-CoV-2-інфекції та long COVID у дітей (огляд літератури)

Авторы: Волянська Л.А., Бурбела Е.І., Косовська Т.М., Перестюк В.О., Боярчук О.Р.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Тривале спостереження за пандемією SARS-CoV-2 у дитячій популяції виявило наявність стійких симптомів з частотою від 1 : 4 до 1 : 10 через 4 і більше тижні після початку цієї інфекції. Питання про роль вітаміну D у перебігу COVID-19 і розвитку тривалого порушення стану здоров’я досі залишається дискусійним. Мета даного огляду — узагальнення й уточнення впливу вітаміну D на перебіг COVID-19 і ­постковідного періоду в дітей. Був проведений електронний пошук наукових досліджень у відомих базах даних PubMed, Scopus, ResearchGate, Wiley Online Library і Google Scholar з 2019 по лютий 2023 р. Аналіз досліджень COVID-19, постковідного періоду і впливу гіповітамінозу D на їх перебіг засвідчує неоднозначність оприлюднених результатів у педіатричній когорті. Низка дослідників пов’язали дефіцит вітаміну D з вищою смертністю, вищими показниками госпіталізації та більшою тривалістю останньої. Гіповітаміноз D погіршує функціонування імунної системи в інфікованому пандемічним коронавірусом організмі, що збільшує ризики тяжкого перебігу хвороби і смерті. Але ця гіпотеза ще потребує поглибленого вивчення для розуміння суті впливу вітаміну D на перебіг коронавірусної інфекції та long COVID. Гіпотеза про взаємозв’язок між гіповітамінозом D та імуносупресією при інфікуванні пандемічним корнавірусом і його потенційна роль у формуванні тривалих порушень стану здоров’я після гострого COVID-19 ще перебувають у стадії перманентного вивчення.

Long-term observation of the SARS-CoV-2 pandemic in the pediatric population revealed the presence of persistent symptoms in 1 : 4 to 1 : 10 children four or more weeks after the onset of this infection. The question about the role of vitamin D in the course of COVID-19 and the development of long-term health conditions is still debatable. The purpose of this review is to generalize and clarify the effect of vitamin D on the course of ­COVID-19 and the post-COVID period in children. Electronic search for scientific publications was done in the PubMed, Scopus, ResearchGate, Wiley Online Library and Google Scholar databases from 2019 to February 2023. Analysis of studies on COVID-19, the post-COVID period, and the impact of hypovitaminosis D on their course attests to the ambiguity of published results in the pediatric cohort. A number of resear­chers have linked vitamin D deficiency to higher mortality, higher hospitalization rates, and longer hospital stays. Hypovitaminosis D impairs the functioning of the immune system in an organism infected with the pandemic coronavirus, which increases the risk of severe course and mortality. But this hypothesis still needs in-depth study to understand the essence of the effect of vitamin D supplementation on the course of the coronavirus infection and long COVID. The hypothesis about the relationship between hypovitaminosis D and immunosuppression during infection with a pandemic coronavirus and its potential role in the formation of long-term health conditions after acute COVID-19 is still under permanent study.


Ключевые слова

COVID-19; long COVID; SARS-CoV-2; вітамін D; діти

COVID-19; long COVID; SARS-CoV-2; vitamin D; children

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.18.3.2023.1590

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Lumley S.F. et al. Changes in paediatric respiratory infections at a UK teaching hospital 2016-2021; impact of the SARS-CoV-2 pandemic. J. Infect. 2022. Vol. 84. № 1. P. 40-47. doi: 10.1016/j.jinf.2021.10.022. 
  2. Butt A.A. et al. Coronavirus Disease 2019 Disease Severity in Children Infected With the Omicron Variant. Clin. Infect. Dis. 2022. Vol. 75. № 1. P. e361-e367. doi: 10.1093/cid/ciac275. 
  3. Nikolopoulou G.B., Maltezou H.C. COVID-19 in Children: Where do we Stand? Arch. Med. Res. 2022. Vol. 53. № 1. P. 1-8. doi: 10.1016/j.arcmed.2021.07.002.
  4. Stephenson T., Shafran R., Ladhani S.N. Long COVID in children and adolescents. Curr. Opin. Infect. Dis. 2022. Vol. 5. № 5. P. 461-467. doi: 10.1097/QCO.0000000000000854. 
  5. Boyarchuk O.R., Nykytyuk S.O., Borys Z.Ya., Levenets S.S., Shylo O.R. Hepatic vein thrombosis in a child with COVID-19: clinical case Modern Pediatrics. Ukraine. 2022. № 3(123). P. 94-99. doi 10.15574/SP.2022.123.94.
  6. Cañas C.A. The triggering of post-COVID-19 autoimmunity phenomena could be associated with both transient immunosuppression and an inappropriate form of immune reconstitution in susceptible individuals. Med. Hypotheses. 2020. № 145. 110345. DOI: 10.1016/j.mehy.2020.110345.
  7. Boyarchuk O., Kuka A., Yuryk I. Clinical and autoantibody phenotypes of juvenile dermatomyositis. Reumatologia. 2022. № 60. P. 281-291. DOI: 10.5114/reum.2022.119045.
  8. Kompaniyets L. et al. Post-COVID-19 Symptoms and Conditions Among Children and Adolescents — United States, March 1, 2020-January 31, 2022. MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2022. Vol. 71. № 31. P. 993-999. doi: 10.15585/mmwr.mm7131a3.
  9. Malone L.A. et al. Multi-disciplinary collaborative consensus guidance statement on the assessment and treatment of postacute sequelae of SARS-CoV-2 infection (PASC) in children and adolescents. PM R. 2022. Vol. 14. № 10. P. 124-1269. doi: 10.1002/pmrj.12890. 
  10. Zimmermann P., Pittet L.F., Curtis N. Long COVID in children and adolescents. BMJ. 2022. Vol. 20. № 376. P. o143. doi: 10.1136/bmj.o143. 
  11. Buonsenso D. et al. Clinical characteristics, activity levels and mental health problems in children with long coronavirus disease: a survey of 510 children. Future Microbiol. 2022. Vol. 17. № 8. P. 577-588. doi: 10.2217/fmb-2021-0285.
  12. Page M.J. et al. PRISMA 2020 explanation and elaboration: updated guidance and exemplars for reporting systematic reviews. BMJ. 2021. Vol. 372. Р. n160. doi: 10.1136/bmj.n160. 
  13. Simopoulos A.P. Genetic Variation, Diet, Inflammation, and the Risk for COVID-19. Lifestyle Genom. 2021. Vol. 14. № 2. P. 37-42. doi: 10.1159/000513886. 
  14. Wimalawansa S.J. Rapidly Increasing Serum 25(OH)D Boosts the Immune System, against Infections-Sepsis and COVID-19. Nutrients. 2022. Vol. 14. № 14. P. 2997. doi: 10.3390/nu14142997. 
  15. Greiller C.L., Martineau A.R. Modulation of the immune response to respiratory viruses by vitamin D. Nutrients. 2015. Vol. 7. № 6. P. 4240-70. doi: 10.3390/nu7064240. 
  16. Kinash M.I., Boyarchuk O.R. Fat-soluble vitamins and immunodeficiency: mechanisms of influence and opportunities for use. Vopr. Pitan. 2020. 89(3). 22-32. doi: 10.24411/0042-8833-2020-10026. 
  17. Bleakley A.S., Licciardi P. V., Binks M.J. Vitamin D Modulation of the Innate Immune Response to Paediatric Respiratory Pathogens Associated with Acute Lower Respiratory Infections. Nutrients. 2021. Vol. 13. № 1. P. 276. doi: 10.3390/nu13010276. 
  18. Ali N. Role of vitamin D in preventing of COVID-19 infection, progression and severity. J. Infect. Public Health. 2020. Vol. 13. № 10. P. 1373-1380. doi: 10.1016/j.jiph.2020.06.021. 
  19. Zhou Y.F., Luo B.A., Qin L.L. The association between vitamin D deficiency and community-acquired pneumonia: A meta-ana–lysis of observational studies. Medicine (Baltimore). 2019. Vol. 98. № 38. P. e17252. doi: 10.1097/MD.0000000000017252. 
  20. Mazziotti G. et al. Vitamin D deficiency, secondary hyperparathyroidism and respiratory insufficiency in hospitalized patients with –COVID-19. J. Endocrinol. Invest. 2021. Vol. 44. № 10. P. 2285-2293. doi: 10.1007/s40618-021-01535-2. 
  21. Grant W.B. et al. Evidence that Vitamin D Supplementation Could Reduce Risk of Influenza and COVID-19 Infections and Deaths. Nutrients. 2020. Vol. 12. № 4. P. 988. doi: 10.3390/nu12040988. PMID: 32252338.
  22. Daneshkhah A. et al. The Possible Role of Vitamin D in Suppressing Cytokine Storm and Associated Mortality in –COVID-19 Patients. medRxiv [Preprint]. 2020.04.08.20058578. doi: 10.1101/2020.04.08.20058578.
  23. Darling A.L. et al. Vitamin D status, body mass index, ethnicity and COVID-19: Initial analysis of the first-reported UK Biobank COVID-19 positive cases (n 580) compared with negative controls (n 723). medRxiv [Preprint]. 2020.04.29.20084277; doi: 10.1101/2020.04.29.20084277.
  24. De Smet D. et al. Vitamin D deficiency as risk factor for severe COVID-19: a convergence of two pandemics. medRxiv [Preprint]. 2020.05.01.20079376. doi: 10.1101/2020.05.01.20079376.
  25. Bergman P. The link between vitamin D and COVID-19: distinguishing facts from fiction. J. Intern. Med. 2021. Vol. 289. № 1. P. 131-133. doi: 10.1111/joim.13158. 
  26. Szarpak L. et al. A systematic review and meta-analysis of effect of vitamin D levels on the incidence of COVID-19. Cardiol. J. 2021. Vol. 28. № 5. P. 647-654. doi: 10.5603/CJ.a2021.0072. 
  27. Wang Z. et al. Association of vitamin D deficiency with –COVID-19 infection severity: Systematic review and meta-analysis. Clin. Endocrinol. (Oxf). 2022. Vol. 96. № 3. P. 281-287. doi: 10.1111/cen.14540. 
  28. Maddock J. et al. Vitamin D and cognitive function: A Mendelian randomisation study. Sci. Rep. 2017. Vol. 7. № 1. P. 13230. doi: 10.1038/s41598-017-13189-3. 
  29. Darren A. et al. Vitamin D status of children with paediatric inflammatory multisystem syndrome temporally associated with severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (PIMS-TS). Br. J. Nutr. 2022. Vol. 127. № 6. P. 896-903. doi: 10.1017/S0007114521001562. 
  30. Kaufman H.W. et al. SARS-CoV-2 positivity rates associated with circulating 25-hydroxyvitamin D levels. PLoS One. 2020. Vol. 15. № 9. P. e0239252. doi: 10.1371/journal.pone.0239252. 
  31. Dror A.A. et al. Pre-infection 25-hydroxyvitamin D3 levels and association with severity of COVID-19 illness. PLoS One. 2022. Vol. 17. № 2. P. e0263069. doi: 10.1371/journal.pone.0263069. 
  32. Hastie C.E. et al. Vitamin D concentrations and COVID-19 infection in UK Biobank. Diabetes Metab. Syndr. 2020. Vol. 14. № 4. P. 561-565. doi: 10.1016/j.dsx.2020.04.050.
  33. D’Avolio A. et al. 25-Hydroxyvitamin D Concentrations Are Lower in Patients with Positive PCR for SARS-CoV-2. Nutrients. 2020. Vol. 12. № 5. P. 1359. doi: 10.3390/nu12051359.
  34. Panagiotou G. et al. Low serum 25-hydroxyvitamin D (25[OH]D) levels in patients hospitalized with COVID-19 are associated with greater disease severity. Clin. Endocrinol. (Oxf). 2020. Vol. 93. № 4. P. 508-511. doi: 10.1111/cen.14276.
  35. Carpagnano G.E. et al. Vitamin D deficiency as a predictor of poor prognosis in patients with acute respiratory failure due to COVID-19. J. Endocrinol. Invest. 2021. Vol. 44. № 4. P. 765-771. doi: 10.1007/s40618-020-01370-x. 
  36. Im J.H. et al. Nutritional status of patients with –COVID-19. Int. J. Infect. Dis. 2020. Vol. 100. P. 390-393. doi: 10.1016/j.ijid.2020.08.018. 
  37. Rodríguez T.A. et al. La deficiencia de vitamina D es un factor de riesgo de mortalidad en pacientes con COVID-19. Rev. Sanid. Milit. Mex. 2020. Vol. 74. № 1–2. P. 000-113. doi:10.35366/93773.
  38. Baktash V. et al. Vitamin D status and outcomes for hospitalised older patients with COVID-19. Postgrad. Med. J. 2021. Vol. 97. № 1149. P. 442-447. doi: 10.1136/postgradmedj-2020-138712. 
  39. Hastie C.E., Pell J.P., Sattar N. Vitamin D and COVID-19 infection and mortality in UK Biobank. Eur. J. Nutr. 2021. Vol. 60. № 1. P. 545-548. doi: 10.1007/s00394-020-02372-4.
  40. Radujkovic A. et al. Vitamin D Deficiency and Outcome of –COVID-19 Patients. Nutrients. 2020. Vol. 12. № 9. P. 2757. doi: 10.3390/nu12092757.
  41. Valcour A., Blocki F., Hawkins D.M., Rao S.D. Effects of age and serum 25-OH-vitamin D on serum parathyroid hormone levels. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2012. Vol. 97. № 11. P. 3989-95. doi: 10.1210/jc.2012-2276.
  42. Pizzini A. et al. Impact of Vitamin D Deficiency on COVID-19 — A Prospective Analysis from the CovILD Registry. Nutrients. 2020. Vol. 12. № 9. P. 2775. doi: 10.3390/nu12092775. 
  43. Macaya F. et al. Interaction between age and vitamin D deficiency in severe COVID-19 infection. Nutr. Hosp. 2020. Vol. 37. № 5. P. 1039-1042. doi: 10.20960/nh.03193. 
  44. Ye K. et al. Does Serum Vitamin D Level Affect COVID-19 Infection and Its Severity? — A Case-Control Study. J. Am. Coll. Nutr. 2021. Vol. 40. № 8. P. 724-731. doi: 10.1080/07315724.2020.1826005.
  45. Clinical Trials.gov. Studies for Vitamin D, Covid19; U.S. National Library of Medicine [Internet]. [(accessed on 29 June 2020)]; Available from: https://clinicaltrials.gov/ct2/results?cond=COVID19&term=vitamin+D&cntry=&state=&city=&dist.
  46. Ma H., Zhou T., Heianza Y., Qi L. Habitual use of vitamin D supplements and risk of coronavirus disease 2019 (COVID-19) infection: a prospective study in UK Biobank. Am. J. Clin. Nutr. 2021. Vol. 113. № 5. P. 1275-1281. doi: 10.1093/ajcn/nqaa381.
  47. Wong R.S. et al. Impact of COVID-19 Pandemic on Serum Vitamin D Level among Infants and Toddlers: An Interrupted Time Series Analysis and before-and-after Comparison. Nutrients. 2021. Vol. 13. № 4. P. 1270. doi: 10.3390/nu13041270.
  48. Heidari S. et al. Association of vitamin D status with COVID-19 disease severity in pediatric patients: A retrospective observational study. Health Sci. Rep. 2022. Vol. 5. № 3. P. e569. doi: 10.1002/hsr2.569.
  49. Zurita-Cruz J. et al. Efficacy and safety of vitamin D supplementation in hospitalized COVID-19 pediatric patients: A randomized controlled trial. Front. Pediatr. 2022. Vol. 10. P. 943529. doi: 10.3389/fped.2022.943529.
  50. Inchingolo A.D. et al. The 15-Months Clinical Experience of SARS-CoV-2: A Literature Review of Therapies and Adjuvants. Antioxidants (Basel). 2021. Vol. 10. № 6. P. 881. doi: 10.3390/antiox10060881.
  51. Martín Giménez V.M. et al. Lungs as target of COVID-19 infection: Protective common molecular mechanisms of vitamin D and melatonin as a new potential synergistic treatment. Life Sci. 2020. Vol. 254. P. 117808. doi: 10.1016/j.lfs.2020.117808. 
  52. Laird E., Rhodes J., Kenny R.A. Vitamin D and Inflammation: Potential Implications for Severity of Covid-19. Ir. Med. J. 2020. Vol. 113. № 5. P. 81. PMID: 32603576.
  53. Tomaszewska A. et al. The Role of Vitamin D in COVID-19 and the Impact of Pandemic Restrictions on Vitamin D Blood Content. Front. Pharmacol. 2022. Vol. 13. P. 836738. doi: 10.3389/fphar.2022.836738.
  54. Thacher T.D. Evaluating the Evidence in Clinical Studies of Vitamin D in COVID-19. Nutrients. 2022. Vol. 14. № 3. P. 464. doi: 10.3390/nu14030464.
  55. Conway S.E. et al. COVID-19 severity is associated with worsened neurological outcomes in multiple sclerosis and related disorders. Mult. Scler. Relat. Disord. 2022. Vol. 63. P. 103946. doi: 10.1016/j.msard.2022.103946.
  56. Griffin G. et al. Perspective: Vitamin D supplementation prevents rickets and acute respiratory infections when given as daily maintenance but not as intermittent bolus: implications for COVID-19. Clin. Med. (Lond.). 2021. Vol. 21. № 2. P. e144-e149. doi: 10.7861/clinmed.2021-0035.
  57. Bania A. et al. Therapeutic Vitamin D Supplementation Follo–wing COVID-19 Diagnosis: Where Do We Stand? — A Systematic Review. J. Pers. Med. 2022. Vol. 12. № 3. P. 419. doi: 10.3390/jpm12030419.
  58. Stroehlein J.K. et al. Vitamin D supplementation for the treatment of COVID-19: a living systematic review. Cochrane Database Syst. Rev. 2021. Vol. 5. № 5. P. CD015043. doi: 10.1002/14651858.CD015043.
  59. Michael W. et al. An Evidence-Based Review of Vitamin D for Common and High-Mortality Conditions. J. Am. Board Fam. Med. 2022. Vol. 35. № 6. P. 1217-1229. doi: 10.3122/jabfm.2022.220115R1.
  60. Bassatne A. et al. The link between COVID-19 and VItamin D (VIVID): A systematic review and meta-analysis. Metabolism. 2021. Vol. 119. P. 154753. doi: 10.1016/j.metabol.2021.154753. 
  61. Zengin N. et al. Serum Vitamin D Levels in Relation to Deve–lopment of Multisystem Inflammatory Syndrome in Pediatric COVID-19. J. Pediatr. Infect. Dis. 2022. Vol. 17. P. 308-316. doi: 10.1055/s-0042-1756713.
  62. Bayramoglu E. et al. The association between vitamin D le–vels and the clinical severity and inflammation markers in pediatric –COVID-19 patients: single-center experience from a pandemic hospital. Eur. J. Pediatr. 2021. Vol. 180. № 8. P. 2699-2705. doi: 10.1007/s00431-021-04030-1.

Вернуться к номеру