Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Международный неврологический журнал Том 19, №2, 2023

Вернуться к номеру

Особливості структурно-функціонального стану серця в пацієнтів з аритміями залежно від вираженості когнітивних розладів

Авторы: S.M. Stadnik (1), O.M. Radchenko (2)
(1) — Military Medical Clinical Center of the Western Region, Lviv, Ukraine
(2) — Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Мета: встановити залежність змін когнітивної сфери від особливостей структурно-функціонального стану серця та центральної гемодинаміки в пацієнтів з аритміями. Матеріали та методи. Обстежено 139 осіб із різними клінічними формами аритмій. У всіх пацієнтів проводили розширене нейропсихологічне тестування й дослідження центральної гемодинаміки. Стан центральної гемодинаміки оцінювали шляхом ультразвукового обстеження серця. Вивчали стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, структурні зміни різних відділів серця, на підставі яких визначали тип ремоделювання серця. Визначали кореляцію гемодинамічних показників із результатами нейропсихологічного тестування. Результати. У пацієнтів із легкими когнітивними розладами (КР) показник скоротливості міокарда лівого шлуночка (ЛШ) суттєво не відрізнявся від такого в осіб без КР, проте в пацієнтів із помірними КР був на 9,6 % нижчим (р = 0,044). У хворих із помірними КР наростала дилатація лівих відділів серця (кінцево-діастолічний об’єм — на 16,5 %, р = 0,049; ліве передсердя — на 9,9 %, р = 0,049), що поряд із посиленням гіпертрофії міжшлуночкової перетинки на 12,8 % (р = 0,048) і задньої стінки ЛШ на 12,9 % (р = 0,048) призводило до підвищення тиску в легеневій артерії на 24,8 % (р = 0,015). При КР частіше виявляли концентричну (42,2 %) і ексцентричну (22,6 %) гіпертрофію ЛШ (p = 0,048 і р = 0,027), в осіб без КР переважало концентричне ремоделювання ЛШ (p = 0,037). У хворих із легкими КР реєстрували вищі значення ударного об’єму (на 8,3 %, р = 0,049) порівняно з особами без КР. Однак за показниками хвилинного об’єму, серцевого індексу і загального периферичного судинного опору відмінності були недостовірними (р > 0,05). У пацієнтів із помірними КР мало місце підвищення ударного й хвилинного об’єму на 7,6 (р = 0,043) і 14,9 % (р = 0,014) відповідно порівняно з особами без КР. Показники центральної гемодинаміки мали найбільший вплив на сферу уваги, регуляторні функції, зорово-просторовий і мнестичний дефіцит. Найбільші співвідношення шансів щодо розвитку КР установлені для фракції викиду ЛШ (2,52; 95% довірчий інтервал 1,82–3,29, p < 0,001). Висновки. Виявлені асоціації когнітивної дисфункції, центральної гемодинаміки і ремоделювання серця важливі для оптимізації індивідуалізованого підходу до ведення пацієнтів і прогнозування розвитку КР.

Background. The purpose of our work was to find out the dependence of changes in the cognitive sphere on the features of the structural and functional state of the heart and central hemodynamics in patients with arrhythmias. Material and methods. We have examined 139 patients with different clinical forms of arrhythmias. All of them underwent extended neuropsychological testing and central hemodynamic studies. The state of central hemodynamics was assessed by an ultrasound examination of the heart. The state of intracardiac hemodynamics, structural changes in various parts of the heart were evaluated; based on this, the type of heart remodeling was determined. Correlations of hemodynamic indicators with the results of neuropsychological testing were evaluated. Results. In patients with mild cognitive disorders (CD), the left ventricular myocardial contractility index did not differ significantly from that in patients without CD, but in people with moderate CD it was 9.6 % lower (p = 0.044). With moderate CD, the dilatation of the left parts of the heart increased (end-diastolic volume — by 16.5 %, p = 0.049; left atrium — by 9.9 %, p = 0.049), which, along with increased hypertrophy of the interventricular septum by 12.8 % (p = 0.048) and of the left ventricular posterior wall by 12.9 % (p = 0.048), led to an increase in the pulmonary artery pressure by 24.8 % (p = 0.015). Among patients with CD, concentric (42.2 %) and eccentric (22.6 %) left ventricular hypertrophy was more often detected (p = 0.048 and p = 0.027); in those without CD, concentric remodeling of the left ventricle prevailed (p = 0.037). In patients with mild CD, higher stroke volume was recorded — by 8.3 % (p = 0.049) compared to those without CD. However, according to indicators of cardiac output, cardiac index and total peripheral vascular resistance, differences were unreliable (p > 0.05). Patients with moderate CD reported an increase in stroke volume and cardiac output by 7.6 (p = 0.043) and 14.9 % (p = 0.014), respectively, compared to those without CD. Indicators of central hemodynamics had the greatest impact on the sphere of attention, regulatory functions, visual-spatial and mnestic deficits. The highest odds ratio for the development of CD were found for left ventricular ejection fraction (2.52, 95% confidence interval: 1.82–3.29, p < 0.001). Conclusions. The identified associations of cognitive dysfunction, central hemodynamics and heart remodeling are important for optimizing an individualized approach to patient management and predicting the development of CD.


Ключевые слова

аритмії; когнітивні розлади; центральна гемодинаміка; ремоделювання серця

arrhythmias; cognitive disorders; central hemodynamics; heart remodeling


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Мищенко Т.С. Когнитивные нарушения: актуальность, причины, диагностика, лечение, профилактика. Здоров’я України. Тематичний номер «Неврологія, психіатрія, психотерапія». 2017. 1(40). 15-17.
2. Московко С.П., Стадник С.Н. Когнитивная неврология: содержание, облики, ответственность. НейроNEWS. 2009. 2/1. 14-17.
3. Lauteschlayer N.T., Almeida O.P. Physical activity and cognition in old age. Curr. Opin. Psychiatry. 2006. 19(2). 190-193. doi: 10.1097/01.yco.0000214347.38787.37.
4. Rovio S., Kareholt I., Helkala E.L. Leisure-time physical activity at midlife and the risk of dementia and Alzheimer’s dise-ase. Lancet Neurol. 2005. 4(11). 705-711. doi: 10.1016/S1474-4422(05)70198-8.
5. Корнацький В.М., Ревенько І.Л. Помірні когнітивні розлади у хворих з артеріальною гіпертензією. Міжнар. неврол. журнал. 2015. 4(74). 59-64.
6. Харченко Т.А. Подходы к ведению больных с нарушениями ритма сердца. Український медичний часопис. 2012. 3(89). 10-12.
7. Puccio D., Novo G., Baiamonte V. Atrial fibrillation and mild cognitive impairment: what correlation? Minerva Cardioangiol. 2009. 57(2). 143-150.
8. Dagres N., Chao T.-F., Fenelon G. et al. Arrhythmias and cognitive function. Eur. Heart J. 2018. 39(26). 2446-2447. doi: 10.1093/eurheartj/ehy317.
9. Skoog I., Gustafson D. Clinical trials for primary prevention in dementia. In: Dementia therapeutic research. K. Rockwood, S. Gauthier (eds). London, New York: Taylor & Francis; 2006. 189-212.
10. Thacker E.L., McKnight B., Psaty B.M. et al. Atrial fibrillation and cognitive decline: a longitudinal cohort study. Neurology. 2013. 81(2). 119-125. doi: 10.1212/WNL.0b013e31829a33d1.
11. Lane D.A., Langman С.М., Lip G.Y. Illness perceptions, affective response, and healthrelated quality of life in patients with atrial fibrillation. J. Psychosom. Res. 2009. 66(3). 203-210. doi: 10.1016/j.jpsychores.2008.10.007.
12. Jelic V., Kivipelto M., Winblad B. Clinical trials in mild cognitive impairment: lessons for the future. J. Neurology Neurosurg. Psychiatry. 2006. 77(4). 429-438. doi: 10.1136/jnnp.2005.072926.
13. Arntzen K.A., Schirmer Н., Wilsgaard Т. et al. Impact of cardiovascular risk factors on cognitive function: The Tromso study. Eur. J. Neurol. 2011. 18. 737-743. doi: 10.1111/j.1468-1331.2010.03263.x.
14. Головченко Ю.І., Горева Г.В., Слободін Т.М., Насонова Т.І., Гончар О.Ю. Клініко-нейропсихологічне співставлення когнітивного дефіциту із показниками системної та церебральної гемодинаміки при синдромі помірних когнітивних порушень. Зб. наук. праць співробіт. НМАПО імені П.Л. Шупика. 2015. 24(2). 241-248.
15. Мищенко Т.С., Шестопалова Л.Ф., Трищинская М.А. Клинические шкалы и психодиагностические тесты в диагностике сосудистых заболеваний головного мозга (методические рекомендации). Харьков. 2008. 36 c.
16. Cheitlin M.D., Armstrong W.F., Aurigemma G.P. et al. ACC/AHA/ASE 2003 guideline update for the clinical practice of echocardiography-summary article: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (ACC/AHA/ASE Committee to Update the 1997 Guidelines for the Clinical Application of Echocardiography). Circulation. 2003. 108. 1146-1162. doi: 10.1161/01.CIR.0000073597.57414.A9.
17. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Киев: Морион; 2000. 320 с.

Вернуться к номеру