Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 19, №2, 2023

Вернуться к номеру

Взаємозв’язок синдрому полікістозних яєчників із певними чинниками та несприятливим перебігом вагітності

Взаємозв’язок синдрому полікістозних яєчників із певними чинниками та несприятливим перебігом вагітності

Авторы: L.B. Markin, O.O. Korutko, T.V. Fartushok, N.V. Fartushok,Yu.M. Fedevych, E.A. Dzhalilova, V.S. Zhykovskiy
Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — ендокринний і метаболічний розлад у жінок репродуктивного віку, характеризується підвищеним рівнем андрогенів, нерегулярними менструаціями та появою кіст в яєчниках. СПКЯ вражає приблизно 10 % жінок репродуктивного віку будь-якої раси та етнічної групи. У XXI столітті СПКЯ розглядається як найпоширеніший серйозний репродуктивний і метаболічний розлад. СПКЯ — це багатофакторна патологія, що впливає на репродуктивне здоров’я жінок, провідний симптом безпліддя. На тлі вагітності жінки із СПКЯ мають підвищений ризик ускладнень, таких як гестаційний цукровий діабет (ГЦД), передчасні пологи. Попри думку, що ГЦД зникає після пологів, такий розлад є провісником цукрового діабету 2-го типу, метаболічного синдрому та серцево-судинних захворювань. Згідно з дедалі більшою кількістю доказів, ГЦД ускладнює 40 % вагітностей при СПКЯ, що свідчить про те, що СПКЯ є фактором ризику розвитку ГЦД. Отже, СПКЯ є тривалим розладом, який може призвести до різноманітних ускладнень, включаючи порушення менструального циклу, безпліддя, гіперплазію та рак ендометрія. В оглядовій статті підкреслюється, що СПКЯ та ГЦД значною мірою пов’язані один з одним. Однак більшість досліджень щодо ризику розвитку ГЦД у пацієнток із СПКЯ є ретроспективними. Тому відсутні переконливі докази стосовно того, чи є СПКЯ фактором ризику ГЦД і будь-якого іншого пов’язаного чинника. СПКЯ, полігенна ендокринопатія, у реальному розумінні розглядається як сукупність захворювань, що погіршують стан організму. Репродуктивні й метаболічні розлади, пов’язані з СПКЯ, спричиняють такі клінічні симптоми, як гірсутизм, акне, псоріаз, тривожність, перепади настрою, облисіння, серцево-судинні проблеми, цукровий діабет 2-го типу, зниження лібідо, низьку самооцінку тощо. Необхідні подальші дослідження для розуміння генетичного та епігенетичного внеску СПКЯ, супутніх захворювань, пов’язаних із СПКЯ, ролі плаценти і ліків, що можуть вплинути на перебіг вагітності і здоров’я нащадків.

Polycystic ovary syndrome (PCOS), an endocrine and metabolic disorder in women of reproductive age, is characterized by high androgen levels, irregular periods, and small cysts in the ovaries. PCOS affects approximately 10 % of reproductive age women of all races and ethnicities. PCOS has been recognized to affect women of reproductive age since antiquity and in the 21st century, it emerges as the most widespread and serious reproductive metabolic disorder in the world. PCOS is a multifactorial disorder that affects both the reproductive and metabolic health of women. In addition, PCOS is a leading symptom of infertility in women. Nevertheless, women with PCOS who become pregnant unfortunately have an increased risk of complications, such as gestational diabetes mellitus (GDM), preterm birth. Many people believe GDM disappears after childbirth, despite the fact that GDM is a war­ning symptom of type 2 diabetes mellitus, metabolic syndrome, and cardiovascular disease. According to growing evidence, GDM complicates 40 % of PCOS pregnancies, suggesting that PCOS is a risk factor for GDM. Hence, PCOS is a lifelong disorder that can eventually lead to various long-term health complications, including chronic menstrual irregularity, infertility, endometrial hyperplasia, and endometrial cancer. Thus, it’s a scientific fact that both PCOS and GDM are significantly associated with each other. However, most studies on the risk of GDM in PCOS patients are retrospective. Therefore, there is no strong evidence whether PCOS is a risk factor for GDM or any other related factor. PCOS, a polygenic endocrinopathy, is in a true sense a set of diseases that worsen the state of the body. Reproductive and metabolic disorders associated with PCOS cause several clinical symptoms, such as irregular and painful periods, hirsutism, acanthosis nigricans, acne, psoriasis, anxiety, mood swings, patterned baldness, cardiovascular problems, type 2 diabetes, infertility, pelvic pain, low libido, low self-esteem, etc. Further studies are needed to understand the genetic and epigenetic contributions of PCOS, PCOS-related comorbidities, the role of placenta in nutrient availability, and influence of medications that may affect the long-term offspring health.


Ключевые слова

синдром полікістозних яєчників; ускладнення вагітності; гестаційний цукровий діабет; супутні захворювання, пов’язані із СПКЯ; огляд

polycystic ovary syndrome; pregnancy complications; gestational diabetes mellitus; PCOS-related comorbidities; review

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.19.2.2023.1259

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Sadeghi H.M., Adeli I., Calina D., Docea A.O., Mousavi T., Daniali M., Nikfar S. et al. Polycystic Ovary Syndrome: A Comprehensive Review of Pathogenesis, Management, and Drug Repurposing. Int. J. Mol. Sci. 2022 Jan 6. 23(2). 583. doi: 10.3390/ijms23020583.
  2. Bjekić-Macut J., Vukašin T., Velija-Ašimi Z., Bureković A., Zdravković M., Andrić Z., Branković M. et al. Polycystic Ovary Syndrome: A Contemporary Clinical Approach. Curr. Pharm. Des. 2021. 27(36). 3812-3820. doi: 10.2174/1381612827666210119104721.
  3. Choudhury A.A., Rajeswari V.D. Polycystic ovary syndrome (PCOS) increases the risk of subsequent gestational diabetes mellitus (GDM): a novel therapeutic perspective. Life Sci. 2022 Dec 1. 310. 121069. doi: 10.1016/j.lfs.2022.121069.
  4. Palomba S., de Wilde M.A., Falbo A., Koster M.P., La Sa–la G.B., Fauser B.C. Pregnancy complications in women with polycystic ovary syndrome. Hum. Reprod. Update. 2015 Sep-Oct. 21(5). 575-92. doi: 10.1093/humupd/dmv029.
  5. Valent A.M., Barbour L.A. Management of Women with Polycystic Ovary Syndrome During Pregnancy. Endocrinol. Metab. Clin. North Am. 2021 Mar. 50(1). 57-69. doi: 10.1016/j.ecl.2020.10.005.
  6. Balen A.H., Morley L.C., Misso M., Franks S., Legro R.S., Wijeyaratne C.N., Stener-Victorin E. et al. The management of anovulatory infertility in women with polycystic ovary syndrome: an analysis of the evidence to support the development of global WHO guidance. Hum. Reprod. Update. 2016 Nov. 22(6). 687-708. doi: 10.1093/humupd/dmw025.
  7. Sha T., Wang X., Cheng W., Yan Y. A meta-analysis of pregnancy-related outcomes and complications in women with polycystic ovary syndrome undergoing IVF. Reprod. Biomed Online. 2019 Aug. 39(2). 281-293. doi: 10.1016/j.rbmo.2019.03.203.
  8. Yu H.F., Chen H.S., Rao D.P., Gong J. Association between polycystic ovary syndrome and the risk of pregnancy complications: a PRISMA-compliant systematic review and meta-analysis. Medicine (Baltimore). 2016 Dec. 95(51). e4863. doi: 10.1097/MD.0000000000004863.
  9. Farland L.V., Stern J.E., Liu C.L., Cabral H.J., Coddington C.C., Diop H., Dukhovny D., Hwang S., Missmer S.A. Polycystic ovary syndrome and risk of adverse pregnancy outcomes: a registry linkage study from Massachusetts. Hum. Reprod. 2022 Oct 31. 37(11). 2690-2699. doi: 10.1093/humrep/deac210.
  10. Goodman N.F., Cobin R.H., Futterweit W., Glueck J.S., Legro R.S., Carmina E.; American Association of Clinical Endocrinolo–gists (AACE); American College of Endocrinology (ACE); Androgen Excess and PCOS Society (AES). American Association of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology, and Androgen Excess and PCOS Society Disease State Clinical Review: Guide to the Best Practices in the Evaluation and Treatment of Polycystic Ovary Syndrome — Part 1. Endocr. Pract. 2015 Nov. 21(11). 1291-300. doi: 10.4158/EP15748.DSC.
  11. Teede H.J., Misso M.L., Costello M.F., Dokras A., Laven J., Moran L., Piltonen T., Norman R.J.; International PCOS Network. Recommendations from the international evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome. Fertil. Steril. 2018 Aug. 110(3). 364-379. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.05.004.
  12. ACOG Practice Bulletin No. 202: Gestational Hypertension and Preeclampsia. Obstet. Gynecol. 2019 Jan. 133(1). 1. doi: 10.1097/AOG.0000000000003018.
  13. Mumm H., Jensen D.M., Sørensen J.A., Andersen L.L., Ravn P., Andersen M., Glintborg D. Hyperandrogenism and phenotypes of polycystic ovary syndrome are not associated with differences in obstetric outcomes. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 2015 Feb. 94(2). 204-11. doi: 10.1111/aogs.12545.
  14. Qin J.Z., Pang L.H., Li M.J., Fan X.J., Huang R.D., Chen H.Y. Obstetric complications in women with polycystic ovary syndrome: a systematic review and meta-analysis. Reprod. Biol. Endocrinol. 2013 Jun 26. 11. 56. doi: 10.1186/1477-7827-11-56.
  15. Köninger A., Iannaccone A., Hajder E., Frank M., Schmidt B., Schleussner E., Kimmig R. et al. Afamin predicts gestational diabetes in polycystic ovary syndrome patients preconceptionally. Endocr. Connect. 2019 May 1. 8(5). 616-624. doi: 10.1530/EC-19-0064.
  16. Zheng W., Huang W., Zhang L., Tian Z., Yan Q., Wang T., Zhang L., Li G. Early pregnancy metabolic factors associated with gestational diabetes mellitus in normal-weight women with polycystic ovary syndrome: a two-phase cohort study. Diabetol. Metab. Syndr. 2019 Aug 23. 11. 71. doi: 10.1186/s13098-019-0462-6.
  17. Boomsma C.M., Eijkemans M.J., Hughes E.G., Visser G.H., Fauser B.C., Macklon N.S. A meta-analysis of pregnancy outcomes in women with polycystic ovary syndrome. Hum. Reprod. Update. 2006 Nov-Dec. 12(6). 673-83. doi: 10.1093/humupd/dml036.
  18. Brosens I., Pijnenborg R., Vercruysse L., Romero R. The “Great Obstetrical Syndromes” are associated with disorders of deep placentation. Am. J. Obstet. Gynecol. 2011 Mar. 204(3). 193-201. doi: 10.1016/j.ajog.2010.08.009.
  19. Koster M.P., de Wilde M.A., Veltman-Verhulst S.M., Houben M.L., Nikkels P.G., van Rijn B.B., Fauser B.C. Placental characteristics in women with polycystic ovary syndrome. Hum. Reprod. 2015 Dec. 30(12). 2829-37. doi: 10.1093/humrep/dev265.
  20. Vanky E., Engen Hanem L.G., Abbott D.H. Children born to women with polycystic ovary syndrome: short- and long-term impacts on health and development. Fertil. Steril. 2019 Jun. 111(6). 1065-1075. doi: 10.1016/j.fertnstert.2019.03.015.
  21. Doherty D.A., Newnham J.P., Bower C., Hart R. Implications of polycystic ovary syndrome for pregnancy and for the health of offspring. Obstet. Gynecol. 2015 Jun. 125(6). 1397-1406. doi: 10.1097/AOG.0000000000000852.
  22. Gu L., Liu H., Gu X., Boots C., Moley K.H., Wang Q. Meta–bolic control of oocyte development: linking maternal nutrition and reproductive outcomes. Cell. Mol. Life Sci. 2015 Jan. 72(2). 251-71. doi: 10.1007/s00018-014-1739-4.
  23. Pankiv V.I., Yuzvenko T.Yu., Pankiv I.V. Vitamin D status among adolescent females with polycystic ovary syndrome. Child’s Health. 2022. 17(5). 217-220. doi: 10.22141/2224-0551.17.5.2022.1520.
  24. Schummers L., Hutcheon J.A., Bodnar L.M., Lieberman E., Himes K.P. Risk of adverse pregnancy outcomes by prepregnancy body mass index: a population-based study to inform prepregnancy weight loss counseling. Obstet. Gynecol. 2015 Jan. 125(1). 133-143. doi: 10.1097/AOG.0000000000000591.
  25. Moran L.J., Hutchison S.K., Norman R.J., Teede H.J. Lifestyle changes in women with polycystic ovary syndrome. Cochrane Database Syst. Rev. 2011 Feb 16. 2. CD007506. doi: 10.1002/14651858.CD007506.pub2.
  26. Legro R.S., Dodson W.C., Kunselman A.R., Stetter C.M., Kris-Etherton P.M., Williams N.I., Gnatuk C.L. et al. Benefit of Delayed Fertility Therapy with Preconception Weight Loss Over Immediate Therapy in Obese Women with PCOS. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2016 Jul. 101(7). 2658-66. doi: 10.1210/jc.2016-1659.
  27. Yanovski S.Z., Yanovski J.A. Long-term drug treatment for obesity: a systematic and clinical review. JAMA. 2014 Jan 1. 311(1). 74-86. doi: 10.1001/jama.2013.281361.
  28. Falcone V., Stopp T., Feichtinger M., Kiss H., Eppel W., Husslein P.W., Prager G., Göbl C.S. Pregnancy after bariatric surgery: a narrative literature review and discussion of impact on pregnancy management and outcome. BMC Pregnancy Childbirth. 2018 Dec 27. 18(1). 507. doi: 10.1186/s12884-018-2124-3.
  29. Brutocao C., Zaiem F., Alsawas M., Morrow A.S., Murad M.H., Javed A. Psychiatric disorders in women with polycystic ovary syndrome: a systematic review and meta-analysis. Endocrine. 2018 Nov. 62(2). 318-325. doi: 10.1007/s12020-018-1692-3.
  30. Andersen M., Glintborg D. Diagnosis and follow-up of type 2 diabetes in women with PCOS: a role for OGTT? Eur. J. Endocrinol. 2018 Sep. 179(3). D1-D14. doi: 10.1530/EJE-18-0237.
  31. Farabi S.S., Barbour L.A., Heiss K., Hirsch N.M., Dunn E., Hernandez T.L. Obstructive Sleep Apnea is Associated with Altered Glycemic Patterns in Pregnant Women with Obesity. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2019 Jul 1. 104(7). 2569-2579. doi: 10.1210/jc.2019-00159.
  32. Kahal H., Kyrou I., Tahrani A.A., Randeva H.S. Obstructive sleep apnoea and polycystic ovary syndrome: a comprehensive review of clinical interactions and underlying pathophysiology. Clin. Endocrinol. (Oxford). 2017 Oct. 87(4). 313-319. doi: 10.1111/cen.13392.
  33. Barbour L.A., Scifres C., Valent A.M., Friedman J.E., Buchanan T.A., Coustan D., Aagaard K. et al. A cautionary response to SMFM statement: pharmacological treatment of gestational diabetes. Am. J. Obstet. Gynecol. 2018 Oct. 219(4). 367.e1-367.e7. doi: 10.1016/j.ajog.2018.06.013.
  34. Newman C., Dunne F.P. Metformin for pregnancy and beyond: the pros and cons. Diabet. Med. 2022 Mar. 39(3). e14700. doi: 10.1111/dme.14700.
  35. Wu Y., Tu M., Huang Y., Liu Y., Zhang D. Association of Metformin with Pregnancy Outcomes in Women with Polycystic Ova–rian Syndrome Undergoing In Vitro Fertilization: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Netw. Open. 2020 Aug 3. 3(8). e2011995. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2020.11995.
  36. Vanky E., Stridsklev S., Heimstad R., Romundstad P., Sko–gøy K., Kleggetveit O., Hjelle S. et al. Metformin versus placebo from first trimester to delivery in polycystic ovary syndrome: a randomized, controlled multicenter study. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2010 Dec. 95(12). E448-55. doi: 10.1210/jc.2010-0853.
  37. Løvvik T.S., Carlsen S.M., Salvesen Ø., Steffensen B., Bixo M., Gómez-Real F., Lønnebotn M. et al. Use of metformin to treat pregnant women with polycystic ovary syndrome (PregMet2): a randomised, double-blind, placebo-controlled trial. Lancet Diabetes Endocrinol. 2019 Apr. 7(4). 256-266. doi: 10.1016/S2213-8587(19)30002-6.
  38. Dodd J.M., Grivell R.M., Deussen A.R., Hague W.M. Metformin for women who are overweight or obese during pregnancy for improving maternal and infant outcomes. Cochrane Database Syst. Rev. 2018. 7(7). CD010564. doi: 10.1002/14651858.CD010564.pub2.
  39. Aroda V.R., Christophi C.A., Edelstein S.L., Zhang P., Herman W.H., Barrett-Connor E., Delahanty L.M. et al., for the Diabetes Prevention Program Research Group. The Effect of Lifestyle Intervention and Metformin on Preventing or Delaying Diabetes Among Women with and without Gestational Diabetes: The Diabetes Prevention Program Outcomes Study 10-Year Follow-Up. Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2015. 100 (4). 1646-1653. doi: 10.1210/jc.2014-3761.
  40. Van Weelden W., Wekker V., de Wit L., Limpens J., Ijäs H., van Wassenaer-Leemhuis A.G. et al. Long-Term Effects of Oral Anti–diabetic Drugs During Pregnancy on Offspring: A Systematic Review and Meta-analysis of Follow-up Studies of RCTs. Diabetes Ther. 2018 Oct. 9(5). 1811-1829. doi: 10.1007/s13300-018-0479-0.
  41. Feig D.S., Donovan L.E., Zinman B., Sanchez J.J., Aszta–los E., Ryan E.A., Fantus I.G. et al.; MiTy Collaborative Group. Metformin in women with type 2 diabetes in pregnancy (MiTy): a multicentre, international, randomised, placebo-controlled trial. Lancet Diabetes Endocrinol. 2020 Oct. 8(10). 834-844. doi: 10.1016/S2213-8587(20)30310-7.
  42. March W.A., Whitrow M.J., Davies M.J., Fernandez R.C., Moore V.M. Postnatal depression in a community-based study of wo–men with polycystic ovary syndrome. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 2018 Jul. 97(7). 838-844. doi: 10.1111/aogs.13332.
  43. O’Connor E., Senger C.A., Henninger M.L., Coppola E., Gaynes B.N. Interventions to Prevent Perinatal Depression: Evidence Report and Systematic Review for the US Preventive Services Task Force. JAMA. 2019. 321(6). 588-601. doi: 10.1001/jama.2018.20865.
  44. Joham A.E., Nanayakkara N., Ranasinha S., Zoungas S., Boyle J., Harrison C.L., Forder P. et al. Obesity, polycystic ovary syndrome and breastfeeding: an observational study. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 2016 Apr. 95(4). 458-66. doi: 10.1111/aogs.12850.
  45. Sorokman T., Sokolnyk S., Popeluk N. Family behavioral treatment for school-aged children obesity. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2023. 19(1). 27-31. doi: 10.22141/2224-0721.19.1.2023.1238.
  46. Falalyeyeva T., Mamula Y., Scarpellini E., Leshchenko I., Humeniuk A., Pankiv I., Kobyliak N. Probiotics and obesity associated disease: an extended view beyond traditional strains. Minerva Gastroenterol (Torino). 2021 Dec. 67(4). 348-356. doi: 10.23736/S2724-5985.21.02909-0.

Вернуться к номеру