Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №8, 2022

Вернуться к номеру

Труднощі діагностики гастроінтестинальної алергії в педіатричній практиці: клінічний випадок

Авторы: T.O. Kryuchko (1), L.M. Bubyr (1), O.A. Poda (1), I.M. Nesina (1), L.A. Kovalenko (2), D.S. Matiazh (1)
(1) — Poltava State Medical University, Poltava, Ukraine
(2) — Specialized Center of Pediatric Care at the Communal Enterprise “Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky of Poltava Regional Council”, Ukraine

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Оскільки алергопатологія в структурі загальних соматичних захворювань займає одну з вагомих ніш як в дорослій, так і в дитячій популяції і супроводжується низкою невирішених питань, вона становить собою велику медичну та соціальну проблему. Використання сучасних діагностичних методик дозволило розширити знання науковців про поглиблені механізми патогенезу алергічних захворювань з наступною розробкою та впровадженням нових діагностичних, терапевтичних та профілактичних рекомендацій. Однак до цього часу продовжують вивчатися багатопрофільні аспекти алергології дитячого віку, серед яких особливе місце належить проблемам специфічної діагностики харчової алергії. Останнім часом у педіатричній практиці все більше уваги приділяється алергічним ураженням різних відділів шлунково-кишкового тракту. Оскільки слизова оболонка травної системи в більшості випадків першою контактує з різними за природою алергенами, гастроінтестинальна форма посідає другу позицію у загальній структурі клінічних симптомів харчової алергії. Гастроінтестинальні симптоми харчової алергії характеризуються поліморфними проявами, що, у свою чергу, утруднює своєчасну верифікацію діагнозу. Це призводить до затяжного диференційного аналізу й потребує виключення супутньої органічної та функціональної патології шлунково-кишкового тракту, що відстрочує ранню діагностику та своєчасні терапевтичні рекомендації в пацієнтів із харчовою алергією. Актуальність вищезазначеної проблеми наглядно підкреслює представлений клінічний випадок.

Since allergy pathology in the structure of general somatic diseases occupies a significant niche in both adult and child populations and is accompanied by a number of unresolved issues, it represents a major medical and social problem. The use of modern diagnostic techniques has made it possible to broaden scientists’ knowledge of the in-depth mechanisms of the pathogenesis of allergic diseases with the subsequent development and implementation of new diagnostic, therapeutic and prophylactic recommendations. However, the multidisciplinary aspects of paediatric allergy continue to be studied; among them, the problems of specific diagnosis of food allergy are of particular importance. Recently, the study of allergic lesions in the various parts of the gastrointestinal tract has received increasing attention in paediatric practice. Since in most cases the mucosa of the digestive system is the first to contact with allergens of various nature, the gastrointestinal form ranks second in the overall structure of clinical symptoms of food allergy. Gastrointestinal symptoms of food allergy are characterized by polymorphic manifestations, making timely verification of the diagnosis difficult. This leads to prolonged differential analysis and requires the exclusion of concomitant organic and functional gastrointestinal pathology, which delays early diagnosis and timely therapeutic recommendations for patients with food allergy. The relevance of the above-mentioned problem is highlighted by the following clinical case.


Ключевые слова

харчова алергія; діагностика; діти

food allergy; diagnosis; children


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Muraro A., Werfel T., Hoffmann-Sommergruber K., Roberts G., Beyer K., Bindslev-Jensen C. et al. EAACI food allergy and anaphylaxis guidelines: diagnosis and management of food allergy. Allergy. 2014. 69(8). 1008-25. doi: 10.1111/all.12429.
  2. Kryuchko T.O., Bubyr L.M., Nesina I.M. et al. Ways of optimizing the diagnostics of food allergies in children based on the clinical and immunological criteria. Wiadomości Lekarskie. 2020. 73(10). 2255-2260. doi: 10.36740/WLek202010129.
  3. Охотнікова О.М. Гастроінтестинальна форма харчової алергії у дітей — актуальна проблема сучасності. Здоровье ребенка. 2015. 1(60). 29-35.
  4. Боброва В.І., Богданова Т.А. Гастроінтестинальна гіперреактивність та її значення у формуванні хронічного алергічного гастриту у дітей. Современная педиатрия. 2016. 1(73). 127-129. doi: 10.15574/SP.2016.73.127.
  5. Богданова Т.А., Березенко В.С., Пьянкова А.В., Гурьева О.В., Голованенко Г.Н. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту на тлі харчової гіперчутливості у підлітків. Современная педиатрия. 2018. 3(91). 54-58. doi: 10.15574/SP.2018.91.54.
  6. Абатуров А.Е., Лыкова А.Э. Хроническая Helicobacter pylori-ассоциированная инфекция у детей, парацелюллярная проницаемость слизистой оболочки желудка и пищевая аллергия. Здоровье ребенка. 2019. 14(1). 44-49.
  7. Bousquet J., Farrell J., Crooks G. et al. Scaling up strategies of the chronic respiratory disease programme of the European Innovation Partnership on Active and Healthy Ageing (Action Plan B3: Area 5). Clin. Transl. Allergy. 2016. 6. 29. doi: 10.1186/s13601-016-0116-9.

Вернуться к номеру