Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №8, 2022

Актуальність. Частота діагностичних помилок у неонатології та їх вплив на стан здоров’я дітей залишаються відносно невідомими. Однак є дані, які свідчать про те, що діагностичні помилки у відділенні новонароджених можуть призводити до значних і довгострокових наслідків. Мета дослідження: узагальнення даних літературних джерел щодо діагностичних помилок у неонатальних відділеннях з огляду на їх поширеність, вплив на стан здоров’я та сприяючі фактори. Матеріали та методи. У базі даних PubMed Central® здійснювався пошук за ключовими словами «неправильний діагноз», «діагностичні помилки», «відділення інтенсивної терапії новонароджених», «відділення новонароджених», «неонатологія», «новонароджені». Результати. Проаналізовані методи виявлення діагностичних помилок: аналіз результатів розтину, розгляд скарг та конфліктів, добровільне опитування лікарів і пацієнтів, аналіз пари «симптом — хвороба» (методологія SPADE), тригерна методологія, Safer Dx Instrument (вимірювання та підвищення безпеки діагностики). Частота виявлення діагностичних помилок коливалася від 19,2 % під час аналізу патологоанатомічних досліджень (серед них 3,7 % таких, що завдали шкоди пацієнту) до 6,2 % під час використання методу Safer Dx Instrument (серед них 8,0 % таких, що завдали шкоди пацієнту). Реальна оцінка ситуації може бути забезпечена комбінацією можливостей вищеозначених методів. Висновки. Потрібні подальші дослідження для кращої кількісної оцінки неправильних діагнозів неонатальних відділень інтенсивної терапії та визначення потенційних стратегій зменшення їх частоти або пом’якшення шкоди, пов’язаної з неправильним діагнозом.

Background. Тhe incidence of diagnostic errors in neonatology and their impact on children’s health remain relatively unknown. The limited available evidence, however, suggests that diagnostic errors in the neonatal unit result in significant and long-term consequences. The purpose of the study was to generalize the literature data on diagnostic errors in neonatal units in view of their prevalence, impact on health status, and contributing factors. Materials and methods. The search was done in the PubMed Central® database using the keywords “misdiagnosis”, “diagnostic errors”, “neonatal intensive care unit”, “neonatal unit”, “neonatology”, “newborns”. Results. Methods to identify diagnostic errors were analyzed: autopsy results, consideration of complaints and conflicts, voluntary survey of doctors and patients, symptom-disease pair (SPADE approach), trigger methodology, Safer Dx Instrument (measurement and improvement of diagnostic safety). The incidence of detecting diagnosis errors ranged from 19.2 % when analyzing pathology studies (including 3.7 % of those that harmed a patient) to 6.2 % when using Safer Dx Instrument (including 8.0 % of those that that harmed a patient). A real assessment of this situation can be provided by a combination of the above methods. Conclusions. Further research is needed to better quantify misdiagnosis in neonatal intensive care units and to identify potential strategies to reduce its incidence or mitigate the harm associated with misdiagnosis.

неправильний діагноз; діагностичні помилки; відділення інтенсивної терапії новонароджених; відділення новонароджених; неонатологія; новонароджені

misdiagnosis; diagnostic errors; neonatal intensive care unit; neonatal unit; neonatology; newborns

1. Singh H., Graber M.L. Improving Diagnosis in Health Care — The Next Imperative for Patient Safety. N. Engl. J. Med. 2015 Dec. 24. 373(26). 2493-5. doi: 10.1056/NEJMp1512241. 
2. Shafer G.J., Suresh G. Diagnostic Errors in the Neonatal Intensive Care Unit: A Case Series. AJP Rep. 2018. 8(4). e379-e383. doi: 10.1055/s-0038-1676619. 
3. National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine: Summary. In: Improving Diagnosis in Health Care. Washington, D.C.: The National Academies Press; 2015. Р. 1-18. 
4. Singh H. Editorial: Helping health care organizations to define diagnostic errors as missed opportunities in diagnosis. Jt Comm. J. Qual. Patient Saf. 2014 Mar. 40(3). 99-101. doi: 10.1016/s1553-7250(14)40012-6. 
5. Grant S., Hardeep S., Gautham S. Diagnostic errors in the neonatal intensive care unit: State of the science and new directions. Seminars in Perinatology. 2019. Vol. 43. Issue 8. 151175, https://doi.org/10.1053/j.semperi.2019.08.004. 
6. Bergl P.A., Nanchal R.S., Singh H. Diagnostic Error in the Critically III: Defining the Problem and Exploring Next Steps to Advance Intensive Care Unit Safety. Ann. Am. Thorac. Soc. 2018 Aug. 15(8). 903-907. doi: 10.1513/AnnalsATS.201801-068PS. 
7. El Meneza S. Egyptian Neonatal Safety Training Network: a dream to improve patient safety culture in Egyptian neonatal intensive care units. East Mediterr. Health J. 2020 Oct 13. 26(10). 1303-1311. doi: 10.26719/emhj.20.034.
8. Pinheiro M.B.G.N., Gascón T.M., Martins L.C., Fonseca F.L.A. Patient safety in Neonatal Intensive Care Units: Neonatal patient safety. RSD [Internet]. 2021 Jul 23. [cited 2022 Dec. 4. 10(9). e32410917044. Available from: https://rsdjournal.org/index.php/rsd/article/view/17044.
9. Diagnostic Errors Top ECRI Institute’s Patient Safety Concerns for 2018: New Report Examines Root Causes for Serious Patient Safety Events. Journal of Health Care Compliance 20.2 (2018). 43-44. 
10. Woods D., Thomas E., Holl J., Altman S., Brennan T. Adverse events and preventable adverse events in children. Pediatrics. 2005 Jan. 115(1). 155-60. doi: 10.1542/peds.2004-0410. 
11. Singh H., Thomas E.J., Wilson L., Kelly P.A., Pietz K., Elkeeb D., Singhal G. Errors of diagnosis in pediatric practice: a multisite survey. Pediatrics. 2010 Jul. 126(1). 70-9. doi: 10.1542/peds.2009-3218.
12. Brado L., Tippmann S., Schreiner D., Scherer J., Plaschka D., Mildenberger E., Kidszun A. Patterns of Safety Incidents in a Neonatal Intensive Care Unit. Front Pediatr. 2021 Jun 10. 9. 664524. doi: 10.3389/fped.2021.664524. 
13. Shafer G., Singh H., Suresh G. Diagnostic errors in the neonatal intensive care unit: State of the science and new directions. Semin Perinatol. 2019 Des. 43(8). 151175. doi: 10.1053/j.semperi.2019.08.004. 
14. Palmero D., Di Paolo E.R., Stadelmann C., Pannatier A., Sadeghipour F., Tolsa J.F. Incident reports versus direct observation to identify medication errors and risk factors in hospitalised newborns. Eur. J. Pediatr. 2019. 178. 259-66. doi: 10.1007/s00431-018-3294-8. 
15. Caeymaex L., Lebeaux C., Roze J.C., Danan C., Rey–naud A., Jung C., et al. Study on preventing adverse events in neonates –(SEPREVEN): A stepped-wedge randomised controlled trial to reduce adverse event rates in the NICU. Medicine. 2020. 99. e20912. doi: 10.1097/MD.0000000000020912. 
16. Cifra C.L., Custer J.W., Singh H., Fackler J.C. Diagnostic Errors in Pediatric Critical Care: A Systematic Review. Pediatr. Crit. Care Med. 2021 Aug 1. 22(8). 701-712. doi: 10.1097/PCC.0000000000002735. 
17. Goldman L., Sayson R., Robbins S., Cohn L.H., Bettmann M., Weisberg M. The value of the autopsy in three medical eras. N. Engl. J. Med. 1983 Apr 28. 308(17). 1000-5. doi: 10.1056/NEJM198304283081704. 
18. Custer J.W., Winters B.D., Goode V., Robinson K.A., Yang T., Pronovost P.J., Newman-Toker D.E. Diagnostic errors in the pediatric and neonatal ICU: a systematic review. Pediatr. Crit. Care Med. 2015 Jan. 16(1). 29-36. doi: 10.1097/PCC.0000000000000274. 
19. O’Rahelly M., McDermott M., Healy M. Autopsy and pre-mortem diagnostic discrepancy review in an Irish tertiary PICU. Eur. J. Pediatr. 2021 Dec. 180(12). 3519-3524. doi: 10.1007/s00431-021-04155-3. 
20. Shafer G.J., Singh H., Thomas E.J., Thammasitboon S., Gautham K.S. Frequency of diagnostic errors in the neonatal intensive care unit: a retrospective cohort study. J. Perinatol. 2022 Oct. 42(10). 1312-1318. doi: 10.1038/s41372-022-01359-9. 
21. Shojania K.G., Burton E.C., McDonald K.M., Goldman L. Changes in rates of autopsy-detected diagnostic errors over time: a systematic review. JAMA. 2003 Jun 4. 289(21). 2849-56. doi: 10.1001/jama.289.21.2849. 
22. Ranum D. Study of Malpractice Claims Involving Children. The Doctors Company, 20 Mar. 2019. www.thedoctors.com/articles/study-of-malpractice-claims-involvingchildren/. 
23. Suresh G., Horbar J.D., Plsek P., Gray J., Edwards W.H., Shiono P.H., et al. Voluntary anonymous reporting of medical errors for neonatal intensive care. Pediatrics. 2004. 113. 1609-18. 10.1542/peds.113.6.1609. 
24. France D.J., Slagle J., Schremp E., Moroz S., Hatch L.D., Grubb P., Vogus T.J., et al. Defining the Epidemiology of Safety Risks in Neonatal Intensive Care Unit Patients Requiring Surgery. J. Patient Saf. 2021 Dec 1. 17(8). e694-e700. doi: 10.1097/PTS.0000000000000680. 
25. Liberman A.L., Newman-Toker D.E. Symptom-Disease Pair Analysis of Diagnostic Error (SPADE): a conceptual framework and methodological approach for unearthing misdiagnosis-related harms using big data. BMJ Qual. Saf. 2018 Jul. 27(7). 557-566. doi: 10.1136/bmjqs-2017-007032. 
26. Raju T.N., Suresh G., Higgins R.D. Patient safety in the context of neonatal intensive care: research and educational opportunities. Pediatr. Res. 2011 Jul. 70(1). 109-15. doi: 10.1203/PDR.0b013e3182182853. 
27. Murphy D.R., Meyer A.N., Sittig D.F., Meeks D.W., Tho–mas E.J., Singh H. Application of electronic trigger tools to identify targets for improving diagnostic safety. BMJ Qual. Saf. 2019 Feb. 28(2). 151-159. doi: 10.1136/bmjqs-2018-008086.
28. Бєлорус А.І., Оксак Г.А., Ковальова О.М. Безпека пацієнта. Глобальна тригерна методологія ідентифікації та оцінювання несприятливих подій у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Україна: Здоров’я нації 2017. № 1(42). 69-74. 
29. Singh H., Khanna A., Spitzmueller C., Meyer A.N.D. Recommendations for using the Revised Safer Dx Instrument to help measure and improve diagnostic safety. Diagnosis (Berl). 2019 Nov 26. 6(4). 315-323. doi: 10.1515/dx-2019-0012. 
30. Shafer G.J., Suresh G. Frequency of diagnostic errors in the neonatal intensive care unit: a retrospective cohort study using the SAFER DX NICU instrument. https://www.texaschildrens.org/sites/default/files/uploads/documents/symposia/140.pdf.