Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 17, №6, 2022

Back to issue

Intestinal disorders after acute diarrhea in young children and their coprological predictors

Authors: Білих В.М., Іванько О.Г.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Після гострих діарей у дітей раннього віку можуть виникати порушення з боку кишечника і навіть хронічні функціональні захворювання кишечника. На сьогодні ще не знайдено патогенетично обґрунтованих критеріїв, які б вказували на ймовірність хронічних кишкових розладів, так само як і не з’ясовані повністю механізми їх виникнення після гострої діареї. Мета роботи. Оцінити частоту та характер порушень з боку кишечника у дітей молодшої вікової групи протягом 6 місяців після перебування в лікувально-діагностичному стаціонарі з приводу гострої діареї та встановити їх зв’язки із копрологічними показниками — фекальним кальпротектином (ФКП), умістом вуглеводів (редукуючих субстанцій, РС), молочної кислоти (МК) та коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) — оцтової (ОК), пропіонової (ПК) та масляної (бутирової, БК). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 47 дітей віком 6–24 місяці, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу гострої діареї. Гострий ентероколіт (І група) був діагностований у 18 хворих і був викликаний Kampilobacter jejuni у 12 дітей, Escherichia coli О-18 та Escherichia coli О-44 — у 3, Salmonella enteritidis — у 2 та Yersinia enterocolitica — в 1 пацієнта. Ротавірусний гастроентерит (ІІ група) був діагностований в 11 хворих. Ще в 11 дітей гостра симптоматична («парентеральна») діарея (ІІІ група) виникла на тлі позакишкової інфекції — гострого отиту, пневмонії, пієлонефриту. Нарешті, у 7 дітей діарея була кваліфікована як «функціональні порушення травлення» (IV група). Загальні клінічні тести доповнювали дослідження калу на наявність кишкових паразитів, токсинів А/В Clostridium difficile, аденовірусів, гемоглобіну людини, РС, ФКП, КЛЖК та МК. Результати. Зібраний протягом 6 місяців катамнез дав змогу встановити, що 14 з 18 дітей І групи мали постійні або тимчасові рідкі випорожнення. Ці скарги у 13 поєднувались із нападами абдомінального болю на кшталт кишкових кольок. Ці ж самі скарги були значно рідшими у дітей ІІ групи (відповідно у 6 та 3 із 11), ІІІ групи (4 та 2 із 11) та IV групи (лише у 2 із 7 дітей). Ранговий кореляційний аналіз зв’язків інтенсивності та тривалості скарг з ФКП, РС, МК та КЛЖК не виявив суттєвих зв’язків у хворих І та ІІ груп на відміну від хворих ІІІ групи, у якій знайдено множинні кореляції скарг з ФКП, РС, МК та КЛЖК. У ІV групі виявлені суттєві асоціації скарг на тривалі рідкі випорожнення з високими показниками МК та ОК. Висновки. За даними 6-місячного катамнезу, у 57 % дітей раннього віку, які перенесли гостру діарею, після виписки зі стаціонару спостерігали скарги на рідкі випорожнення та/або рецидивуючий абдомінальний біль. Найчастіше кишкові розлади були у дітей, які перенесли гострий бактеріальний ентероколіт. Не виявлено зв’язків інтенсивності постінфекційних (бактеріальних або вірусних) розладів з ФКП, РС, МК та КЛЖК під час госпіталізації. Натомість такі зв’язки були численними у дітей із симптоматичною («парентеральною») та функціональною діареєю. Висловлена думка, що вивчені копрологічні показники можна використовувати для прогнозу стану кишечника після гострої діареї.

Background. After acute diarrhea in young children, intestinal disturbances and even chronic functional intestinal di­seases may occur. To date, no pathogenetically based criteria have been found that would indicate the probability of chronic intestinal disorders, just as the mechanisms of their occurrence after acute diarrhea have not been fully elucidated. The objective: to evaluate the frequency and nature of bowel disorders in children of the younger age group within 6 months after a stay in hospital for acute diarrhea and to establish their relationship with coprological indicators — fecal calprotectin (FCР), the content of carbohydrates (reducing substances, RS), lactic acid (LA) and short-chain fatty acids (SCFA) — acetic, propionic and fatty (butyric). Materials and methods. The study involved 47 children aged 6–24 months who were hospitalized for acute diarrhea. Acute enterocolitis (group I) was diagnosed in 18 patients and was caused by Campylobacter jejuni in 12 cases, Escherichia coli O-18 and Escherichia coli O-44 in 3, Salmonella enteritidis in 2 and Yersinia enterocolitica in one case. Rotaviral gastroenteritis (group II) was diagnosed in 11 patients. Another 11 children had acute symptomatic (parenteral) diarrhea (group III) against the background of intestinal infection — acute otitis, pneumonia, pyelonephritis. In 7 children, diarrhea was classified as functional digestive disorder (group IV). Routine clinical tests were supplemented with an examination of feces for the presence of intestinal parasites, Clostridium difficile A/B toxins, adenoviruses, human hemoglobin, RS, FCP, SCFA and LA. Results. Six-month follow-up established that 14 of 18 children in group I had permanent or temporary loose stools. These complaints in 13 cases were combined with episodes of abdominal pain similar to intestinal colic. The same complaints were much less frequent in children of group II (6 and 3 of 11, respectively), group III (4 and 2 of 11) and group IV (only in 2 of 7 children). The rank correlation analysis did not reveal any significant relationships between the intensity and duration of complaints and FCP, RS, LA, and SCFA in patients of groups I and II. On the contrary, in group III, there were multiple correlations of complaints with FCP, RS, LA, and SCFA. In group IV, the association of loose stools with an increase in LA and acetic acid has been found. Conclusions. According to the 6-month follow-up, 57 % of young children with acute diarrhea complained of loose stools and/or recurrent abdominal pain after discharge from the hospital. Most often, intestinal disorders were detected in children who had acute bacterial enterocolitis. There were no correlations between the intensity of post-infectious (bacterial or viral) disorders with FCP, RS, LA and SCFA during hospitalization. In contrast, such associations were numerous in children with symptomatic (pa­renteral) and functional diarrhea. It was suggested that the studied coprological parameters can be used to predict the state of the intestine after acute diarrhea.


Keywords

діти, гостра діарея, фекальний кальпротектин, редукуючі субстанції, молочна кислота, коротколанцюгові жирні кислоти, катамнез

children; acute diarrhea; fecal calprotectin; reducing substances; lactic acid; short-chain fatty acids; follow-up


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Walker C. et al. Global burden of childhood pneumonia and diarrhea. Lancet (London, England). 2013. Vol. 381. Issue 9875. P. 1405-1416. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)60222-6.
2. Zakordonets L.V. Сучасні підходи до антибактеріальної терапії гострих кишкових інфекцій. Actual Infectology. 2018. Vol. 6. Issue 3. P. 119-123. https://doi.org/10.22141/2312-413x.6.3.2018.136643.
3. Незгода І.І., Асауленко А.А., Князєва В.І. Особливості клінічного перебігу норовірусної інфекції у дітей. Інфекційні хвороби. 2016. Т. 3. С. 47-50. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2016.3.6889.
4. Hemphill A., Müller N., Müller J. Comparative Pathobio–logy of the Intestinal Protozoan Parasites Giardia lamblia, Entamoeba histolytica, and Cryptosporidium parvum. Pathogens (Basel, Switzerland). 2019. Vol. 8. Issue 3. P. 116. https://doi.org/10.3390/pathogens8030116.
5. Tack J. Functional diarrhea. Gastroenterology clinics of North America. 2012. Vol. 41. Issue 3. P. 629-637. https://doi.org/10.1016/j.gtc.2012.06.007.
6. Mellick L.B., Murray C., Kalra S. "Parenteral" Diarrhea Associated With Pediatric Urinary Tract Infections: A Retrospective Chart Review. Pediatric Emergency Care. 2022. Vol. 38. Issue 8. P. e1489-e1492. https://doi.org/10.1097/PEC.0000000000002717.
7. CaJacob N.J., Cohen M.B. Update on Diarrhea. Pediatrics in Review. 2016. Vol. 37. Issue 8. P. 313-322. https://doi.org/10.1542/pir.2015-0099.
8. Nelson A.M. et al. Disruption of the human gut microbiota following Norovirus infection. PloS One. 2012. Vol. 7. Issue 10. P. e48224. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0048224.
9. Майданник В.Г. Римські критерії IV (2016): що нового. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 2016. Т. 10(1). С. 9-18.
10. Drossman D.A. Functional Gastrointestinal Disorders: History, Pathophysiology. Clinical Features and Rome IV. Gastroenterology. 2016. S0016-5085(16)00223-7. Advance online publication. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.02.032.
11. Saps M. et al. Post-infectious functional gastrointestinal disorders in children. The Journal of Pediatrics. 2008. Vol. 152. Issue 6. P. 812-816. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2007.11.042.
12. Langshaw A.H. et al., Sobreposición entre los trastornos funcionales de dolor abdominal y enfermedades orgánicas en niños. Overlap between functional abdominal pain disorders and organic diseases in children. Revista de Gastroenterologia de Mexico (English). 2018. Vol. 83. Issue 3. P. 268-274. https://doi.org/10.1016/j.rgmx.2018.02.002.
13. Pensabene L. et аl., Post-Infectious Functional Gastrointestinal Disorders Study Group of Italian Society for Pediatric Gastroentero–logy, Hepatology and Nutrition. Postinfectious functional gastrointestinal disorders in children: a multicenter prospective study. The Journal of Рediatrics. 2015. Vol. 166. Issue 4. P. 903-7.e1. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2014.12.050. 
14. Палій І.Г. Діарейний синдром: сучасні принципи діагностики та фармакологічної корекції. Гастроентерологія. 2010. Т. 11–12. С. 240-241.
15. Markowiak-Kopeć P., Śliżewska K. The effect of probiotics on the production of short-chain fatty acids by human intestinal microbiome. Nutrients. 2020. Vol. 12. Issue 4. P. 1107. https://doi.org/10.3390/nu12041107. 
16. Flint H.J., Duncan S.H., Scott K.P., Louis P. Links between diet, gut microbiota composition and gut metabolism. Proceedings of the Nutrition Society. 2015. Vol. 74. P. 13-22. https://doi.org/10.1017/S0029665114001463.

Back to issue