Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Gastroenterology" Том 56, №3, 2022

Back to issue

Rational choice of hepatoprotectors for drug-induced liver injury

Authors: Осьодло Г.В., Бойчак М.П., Федорова О.О.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Categories: Gastroenterology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Стаття присвячена огляду даних сучасної літератури щодо застосування гепатопротекторів при медикаментозно-індукованих ураженнях печінки. Пошук літератури проведений по базах даних Scopus, Web of Science, PubMed та інших. Розглянуті фактори ризику, патогенетичні механізми пошкодження печінки, міжнародні критерії діагностики та тактики лікування медикаментозно-індукованих уражень печінки. Обґрунтовані клінічні та фармакологічні підходи до вибору гепатопротекторів при лікуванні медикаментозно-індукованих уражень печінки. Висвітлені позитивні властивості гепатопротектора адеметіоніну — холеретична, холекінетична, регенеруюча, антиоксидантна та антитоксична. Відповідно до принципів доказової медицини встановлено, що безперечною перевагою адеметіоніну в комплексному лікуванні медикаментозно-індукованих уражень печінки є його висока клінічна ефективність як засобу патогенетичного лікування холестазу, гепатоцелюлярних уражень та їх поєднань.

The article deals with a review of the current literature on the clinical use of hepatoprotectors in drug-induced liver injury. The literature was searched in Scopus, Web of Science, PubMed and other databases. Risk factors, pathogenetic mechanisms of li­ver damage, international diagnostic criteria and treatment for drug-induced liver injuries are considered. Clinical and pharmacological approaches to the choice of hepatoprotectors for the management of drug-induced liver injury are substantiated. The positive effects of ademetionine, a hepatoprotector, are highlighted — choleretic, cholekinetic, regenerating, antioxidant and antitoxic. In accordance with the principles of evidence-based medicine, it has been found that the indisputable advantage of ademetionine in the comprehensive treatment of drug-induced liver injury is its high clinical effectiveness as a mean of pathogenetic treatment of cholestasis, hepatocellular lesions and their combinations.


Keywords

медикаментозно-індуковане ураження печінки; фактори ризику; лікування; гепатопротектори; адеметіонін; аргініну глутамат, фосфатидилхолін, огляд

drug-induced liver injury; risk factors; treatment; hepatoprotectors; ademetionine; arginine glutamate; phosphatidylcholine; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Anstee Q.A., Day C.P. S-adenosylmethionine (SAMe) therapy in liver disease: A review of current evidence and clinical utility. J He–patol. 2012. Vol. 57. P. 1097-1109. doi: 10.1016/j.jhep.2012.04.041.
  2. Zimmerman H.J. Drug-induced liver disease. Clin Liver Dis. 2000 Feb. Vol. 4. № 1. Р. 73-96. doi: 10.1016/s1089-3261(05) 70097-0.
  3. Martínez-Uña M. et al. S-Adenosylmethionine increases circulating very-low density lipoprotein clearance in non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2015. Vol. 62. № 3. P. 673-681. doi: 10.1016/j.jhep.2014.10.019.
  4. Журавльова Л.В., Шеховцова Ю.О. Медикаментозно-індуковані ураження печінки: тактика діагностики і лікування. Сучасна гастроентерологія. 2018. № 1(99). С. 47-52.
  5. Скрипник І.М. Медикаментозно-індуковані ураження печінки в онкології. Здоров’я України 21 сторіччя: медична газета. Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія». 2020. № 5(66). С. 41. 
  6. Кушнір І.Е. Медикаментозне ураження печінки: епідеміологія, клінічні прояви, діагностичні критерії та принципи лікування. Здоров’я України 21 сторіччя: медична газета. 2020. № 1(55). С. 10-12.
  7. Трахтенберг І.М., Андрейчин М.А., Копча В.С. Труднощі диференційної діагностики токсичних і вірусних гепатитів. Журн. НАМН України. 2011. Т. 17. № 4. С. 368-380.
  8. Недашківський С.М. Медикаментозно зумовлені ураження печінки: принципи діагностики, патологічні зміни й підходи до лікування. Медицина невідкладніх станів. 2019. № 2(97). С. 63-70. doi: 10.22141/2224-0586.2.97.2019.161644.
  9. Castell J.V., Castell M. Allergic hepatitis induced by drugs. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2006 Aug. 6(4). 258-65. doi: 10.1097/01.all.0000235898.80052.80.
  10. Дегтярева И.И. Клиническая гастроэнтерология: рук-во для врачей. М.: МИА, 2004. 616 с. 
  11. Скрипник І.М. Медикаментозні ураження печінки: аспекти доказовості та реалії медичної практики. Здоров’я України 21 сторіччя: медична газета. 2020. № 9(478). С. 37.
  12. Лекарственные поражения печени: от патогенеза к лечению / Н.Б. Губергриц та ін. Вісник клубу панкреатологів. 2020. С. 72-80. doi: 10.33149/vkp.2020.01.10.
  13. Teschke R., Schmidt-Taenzer W., Wolff A. Spontaneous reports of assumed herbal hepatotoxicity by black cohosh: is the liver-unspecific Naranjo scale precise enough to ascertain causality? Pharmacoepidemiology and drug safety. 2011 Jun. Vol. 20. № 6. Р. 567-82. doi: 10.1002/pds.2127.
  14. Бычкова О.Ю., Савченко В.М., Томина Е.Е., Картвелишвили А.Ю. Клиническая фармакология гепатотропных препаратов. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. 2011. № 975. С. 94-99. 
  15. Fontana R.J. Pathogenesis of idiosyncratic druginduced liver injury and clinical perspective. Gastroenterology. 2014. 146(4). Р. 914-928). doi: 10.1053/j.gastro.2013.12.032.
  16. Ortega-Alonso A., Stephens C., Lucena M.I., Andrade R.J. Case Characterization, Clinical Features and Risk Factors in Drug-Induced Liver Injury. Int J Mol Sci. 2016 May 12. 17(5). 714. doi: 10.3390/ijms17050714. PMID: 27187363; PMCID: PMC4881536.
  17. Pessayre D., Freneaux E. Mechanismes des hepatitics medicamentoses. Acta gastroenterol. 1988. Vol. 51(1). Р. 65-82.
  18. Fridel H.A., Goa K.L., Benfield P. S-adenosyl-L-methionine: a review of its pharmacological properties and therapeutic potentials in liver dysfunction and affective disorders in relation to its physiological role in cell metabolism. Drugs. 1989. Vol. 38. P. 389-416. doi: 10.2165/00003495-198938030-00004.
  19. Недашківський О.А., Галушко О.А., Дзюба Д.О., Крилов С.В. Медикаментозно-зумовлені ураження печінки: проблема, що маскується під різними діагнозами. Здоров’я України 21 сторіччя. 2018, листопад — грудень.
  20. Ефективність та безпечність препарату адеметіоніну в корекції функції печінки у пацієнтів зі стеатогепатитом. Результати відкритого багатоцентрового порівняльного постмаркетингового дослідження / Г.Д. Фадєєнко та ін. Сучасна гастроентерологія. 2019. № 1(105). С. 13-20.
  21. Case definition and phenotype standardization in drug-induced liver injury / G.P. Aithal et al. Clinical pharmacology and therapeutics. 2011 Jun. Vol. 89. № 6. Р. 806-15. doi: 10.1038/clpt.2011.58.
  22. Phenotypic characterization of idiosyncratic drug-induced liver injury: the influence of age and sex / M.I. Lucena et al. Lucena M.I., Andrade R.J., Kaplowitz N. et al. Hepatology (Baltimore, Md). 2009 Jun. Vol. 49. № 6. Р. 2001-9. doi: 10.1002/hep.22895.
  23. Mitochondrial superoxide dismutase and glutathione peroxidase in idiosyncratic drug-induced liver injury / M.I. Lucena et al. Hepatology (Baltimore, Md). 2010 Jul. Vol. 52. № 1. Р. 303-12. doi: 10.1002/hep.23668.
  24. ACG Clinical Guideline: the diagnosis and management of idiosyncratic drug-induced liver injury / N.P. Chalasani et al. Am J Gastroenterol. 2014. Vol. 109(7). P. 950-966. doi: 10.1038/ajg.2014.131.
  25. Скрипник І.М., Маслова Г.С. Роль S-адеметіоніну у профілактиці хіміотерапевтично-індукованих уражень печінки у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання. Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2021. Т. 21. Вип. 4 (76). С. 63-67. DOI: 10.31718/2077-1096.21.4.63.
  26. Dissecting the molecular pathophysiology of drug-induced liver injury / Н. Ye et al. World J Gastroenterol. 2018. № 24(13). Р. 1373-1385. doi: 10.3748/wjg.v24.i13.1373.
  27. Tajiri K., Shimizu Y. Practical guidelines for diagnosis and early management of drug-induced liver injury. World J Gastroenterol. 2008. № 14(44). Р. 6774-85. doi: 10.3748/wjg.14.6774.
  28. International Journal of Research in Medical Sciences / Saigal S. et al. Int J Res Med Sci. 2019 Jun. № 7(6). Р. 2482-2493. www.msjonline.org.
  29. Leise M.D., Poterucha J.J., Talwalkar J.A. Drug-induced liver injury. Mayo Clin Proc. 2014. Vol. 89. № 1. P. 95-106. doi: 10.1016/j.mayocp.2013.09.016.
  30. Navarro V.J., Khan I., Björnsson E. Liver injury from herbal and dietary supplements. Hepatology. 2007. Vol. 65. № 1. P. 363-373. doi: 10.1002/hep.28813.
  31. Devarbhavi H. An Update on Drug-induced Liver Injury. J Clin Exp Hepatol. 2012. № 2. Р. 247-259. doi: 10.1016/j.jceh.2012.05.002.
  32. ACG Clinical Guideline: The Diagnosis and Management of Idiosyncratic Drug-Induced Liver Injury / P. Naga et al. The American Journal of gastroenterology. 2014. doi: 10.1038/ajg.2014.131.
  33. Drug-induced liver injures analisis of 461 residences submitted to the Spanish registry a 10-years period / R. Andrade et al. Gastroenterology. 2005. Vol. 129. Р. 512-521. doi: 10.1016/j.gastro.2005.05.006.
  34. Danan G. et al. RUCAM in drug and herb induced liver injury: the update. Int J Mol Sci. 2016. Vol. 17. № 1. P. 14. doi: 10.3390/ijms17010014.
  35. Stramentinoli G. Pharmacologic aspects of S-adenosylmethionine. Pharmacokinetics and pharmacodynamics. Am J Med. 1987. Vol. 83(5A). P. 35-42. doi: 10.1016/0002-9343(87)90849-7.
  36. Marino G., Limmerman H.J. Management of druge-induced liver disease. Cur Gastr Reports. 2007. Vol. 3. P. 38-48. doi: 10.1007/s11894-001-0039-y.
  37. EASL Clinical Practice Guidelines: Drug-induced liver injury. J Hepatol. 2019. Jun. № 70(6). doi: 10.1016/j.jhep.2019.02.014.
  38. Krenzelok E.P. The FDA Acetaminophen Advisory Committee Meeting — what is the future of acetaminophen in the United States: the perspective of a committee member. Clin Toxicol (Phila). 2009. № 47(8). Р. 784-9. doi: 10.1080/15563650903232345.
  39. Steroid and Ursodesoxycholic Acid Combination Therapy in Severe Drug-Induced Liver Injur / A. Wree et al. Digestion. 2011. № 84. Р. 54-59. doi: 10.1159/000322298.
  40. Скрипник І.М. Гепатопротекторні засоби в сучасній гепатології. Consilium Medicum Ukraina. 2007. № 5(1). С. 11-15.
  41. Скрипник І.М., Мельник Т.В., Потяженко М.М. Клінічна гепатологія. Полтава: Дивосвіт, 2007. 424 с. 
  42. Гепатопротекторна терапія хронічних захворювань печінки / І.І Дегтярьова, М.М. Козачок, Т.В. Куц, Г.В. Осьодло. Ліки України. 2004. С. 100-103.
  43. Осьодло Г.В., Федорова О.О. Комбінований захист печінки — основа сучасної гепатопротекції. Рациональная фармакотерапия. 2016. № 2(39). С. 45-52. 
  44. Бабак О.Я., Фролов В.М., Харченко Н.В. Глутаргин — фармакологическое действие и клиническое применение. Харьков; Луганск: Элтон, 2005. 456 с.
  45. Tisdale J.E., Milr D.A. Drug-Induced Diseases: Рrеvеntiоn, Detection, and Mаnаgеmеnt. Am. Soс. of Health-System Pharm. 2010. Р. 771-796.
  46. CSH guidelines for the diagnosis and treatment of drug-induced liver injury / Yue-cheng Yu, Yi-min Mao et al. Hepatol Int. 2017. № 11. Р. 221-241. doi: 10.1007/s12072-017-9793-2. 
  47. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Клиническая эффективность комбинации эссенциальных фосфолипидов и глутаргина при хроническом абдоминальном ишемическом синдроме. Новости медицины и фармации. 2013. № 473. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/37169.
  48. Чернова В.М. Токсические поражения печени: современные взгляды и подходы к терапии. Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. 2011. № 2(26). URL: https://urgent.com.ua/ru/archive/2011/2 %2826 %29/article-373/
  49. Чернова В.М., Кушнір І.Е. Патогенетичні механізми і терапевтичні аспекти внутрішньопечінкового холестазу при хронічних захворюваннях печінки. Сучасна гастроентерологія. 2013. № 6(74). С. 100-107.
  50. Beuers U., Boberg K.M., Chapman R.W. et al. EASL Clinical Practice Guidelines: management of cholestatic liver diseases. J Hepatol. 2009. № 51(2). Р. 237-267. doi: 10.1016/j.jhep.2009.04.009.
  51. Guo T., Chang L., Xiao Y., Liu Q. S-adenosyl-L-methionine for the treatment of chronic liver disease: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2015. Vol. 10. Published online. 2015. Mar 16. doi: 10.1371/journal.pone.0122124.
  52. Role of Ademetionine (S-Adenosylmethionine) in Cyclosporin-Induced Cholestasis / S. Neri et al. Clin Drug Invest. 2002. № 22(3). Р. 191-5.
  53. The use of SAMe in chemotherapy indised liver injury / B. Vincenzi et al. Clinical Reviews in Oncology/Hematology. 2018. № 130. Р. 70-7. doi: 10.1016/j.critrevonc.2018.06.019.
  54. Skrypnyk I., Maslova G. S-ademetionine effectively prevents drug-induced liver injury in overweight patients with acute leukemia. J Hepatology. 2018. Vol. 68. P. 587.
  55. Ткач С.М. Эпидемиология, патогенез, диагностика и лечение медикаментозно-индуцированных поражений печени. Здоров’я України. 2018. № 2. С. 31-33.
  56. S-adenosylmethionine (AdoMet) supplementation for treatment of chemotherapy induced liver injury / D. Santini et al. Anticancer Res. 2003. № 23(6D). Р. 5173-9. 
  57. Kidd P.M. Phosphatidylcholine: A Superior Protectant Against Liver Damage. Alternative Medicine Review: a Journal of Clinical Therapeutic. 1996. № 1(4). Р. 258-274.
  58. Скрипник І.М., Маслова Г.С. Роль S-адеметіоніну у профілактиці хіміотерапевтично-індукованих уражень печінки у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання. Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2021. Т. 21. Вип. 4(76). С. 63-67. doi: 10.31718/2077-1096.21.4.63. 
  59. Reshef R., Cohen I., Shiller M. Does ursodeoxycholic acid have a place in the treatment of amiodarone-induced cholestasis? J Clin Gastroenterol. 1994. Vol. 18. № 2. P. 177-178. doi: 10.1136/pgmj.73.856.75.
  60. Mohankumar N., Ranjan P., Kumari A. Drug-induced liver injury: diagnosing (and treating) it early. J Fam Pract. 2015. Vol. 64. № 10. P. 634-644.
  61. Piotrowicz A., Polkey M., Wilkinson M. Ursodeoxycholic acid for the treatment of flucloxacillin-associated cholestasis. J Hepatol. 1995. Vol. 22. № 1. P. 119-120. doi: 10.1016/0168-8278(95) 80272-x.
  62. Beuers U. Drug Insight: mechanisms and sites of action of ursodeoxycholia acid in cholestasis. Nature Clinical Practice. Gastroenterol. Hepatol. 2006. Vol. 3. P. 318-328. doi: 10.1038/ncpgasthep0521.
  63. International note: second malignant neoplasms in children: a multicenter study of the Polish Pediatric Leukemia/Lymphoma Group / J.R. Kowalczyk et al. Med. Pediatr. Oncol. 2002. Jun. 38(6). Р. 421.
  64. Kuntz E., Kuntz H.-D. Hepatology. Principles and Practice. Heidelberg: Springer Medizin Verlag, 2006. 906 p.
  65. Nathwani R.A., Kaplowitz N. Drug hepatotoxicity. Clin Liver Dis. 2006. № 10. Р. 207-217. doi: 10.1016/j.cld.2006.05.009.
  66. Yi-Shin Huang. The Therapeutic Efficacy of Ursodeoxycholic Acid (UDCA) in Drug-Induced Liver Injury: Results of a Randomized Controlled Trial. URL: https://www. gastrojournal.org/article/S0016-5085(10)63727-4/pdf.
  67. Evaluating the effectiveness and safety of ursodeoxycholic acid in treatment of intrahepatic cholestasis of pregnancy: A meta-analysis (a prisma-compliant study) / X. Kong et al. Medicine. 2016. № 95(40). Р. 1-9. doi: 10.1097/MD.0000000000004949.
  68. Veterans Affairs Cooperative Study 391 Group. II. Veterans Affairs Cooperative Study of polyenylphosphatidylcholine in alcoholic liver disease / C.S. Lieber et al. Alcohol Clin Exp Res. 2003 Nov. Vol. 27. № 11. Р. 1765-72. doi: 10.1097/01.ALC.0000093743.03049.80.
  69. Drugs and herbs given to prevent hepatotoxicity of tuberculosis therapy: systematic review of ingredients and evaluation studies / Q. Liu et al. BMC Public Health. 2008. № 8. Р. 365. doi: 10.1186/1471-2458-8-365.
  70. Liu X., Li X. An Observation of Essentiale’s Effects on the Liver Protection during the Medical Treatment of Tuberculosis. Journal of Clinical Pulmonary Medicine. 2002. № 7(1). Р. 18-9.
  71. Liver Tox: a website on drug-induced liver injury / J.H. Hoofnagle et al. Hepatology. 2013. № 57(3). Р. 873-874. doi: 10.1002/hep.26175.

Back to issue