Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Gastroenterology" Том 56, №3, 2022

Back to issue

Features of the histostructure of the gastric mucosa in patients with atrophic gastritis combined with thyroid pathology

Authors: Yu.M. Stepanov, L.M. Mosiychuk, Yu.A. Gaidar, O.M. Shevtsova, O.P. Petishko, D.F. Mylostiva
SI “Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Dnipro, Ukraine

Categories: Gastroenterology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Пошук факторів, що впливають на прогресування структурної перебудови слизової оболонки шлунка та канцерогенез, залишається перспективним напрямком гастроентерології. Мета дослідження: вивчити мікроструктуру слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний атрофічний гастрит залежно від наявності структурних змін щитовидної залози. Матеріали та методи. Проведено дослідження гістоструктурних змін слизової оболонки шлунка в 121 хворого на атрофічний гастрит з урахуванням вузлових та дифузних змін у паренхімі щитовидної залози. Ступінь та стадію гастриту оцінювали за системою OLGA. Вивчали алергічний компонент, вираженість атрофічних змін у слизовій оболонці шлунка, наявність і вираженість склеротичних змін строми, гіперплазію епітелію. Ультра­звукове дослідження щитовидної залози виконували на ультразвуковому сканері Toshiba Xario (Japan). Результати. Розподіл пацієнтів за частотою виявлення атрофії в різних локусах шлунка показав, що кишкову метаплазію в тілі шлунка у хворих із вузловими змінами спостерігали в 1,9 раза частіше, ніж у пацієнтів із дифузними змінами (χ2 = 5,33; р < 0,05), та в 2,8 раза — ніж в осіб без структурних змін щитовидної залози (χ2 = 8,12; р < 0,01). Аналогічно атрофію в куті шлунка найчастіше виявляли у хворих із вузловими змінами в щитовидній залозі — у 65,0 % випадків, що на 25,7 % частіше порівняно з пацієнтами з дифузними змінами (р > 0,05) та на 38,3 % — з особами без структурних змін щитовидної залози (χ2 = 6,27; р < 0,05). За результатами кореляційного аналізу виявлено зв’язок між наявністю вузлових змін у щитовидній залозі й ступенем атрофії слизової оболонки тіла шлунка (r = 0,49; р = 0,011) та кута шлунка (r = 0,52; р = 0,037), наявністю кишкової метаплазії в слизовій оболонці антрального відділу шлунка (r = 0,54; р = 0,013) та кута шлунка (r = 0,41; р = 0,028). Висновки. Прогресування структурних змін слизової оболонки шлунка найбільш часто відбувається в па­цієнтів із вузловими змінами в щитовидній залозі. Для ранньої діагностики передракових станів та змін слизової оболонки шлунка хворим із структурними змінами щитовидної залози доцільно проводити ретельне ендоскопічне дослідження шлунка із застосуванням сучасних високоінформативних технологій.

Background. The search for factors that influence the progression of structural remodeling of the gastric mucosa and carcinogenesis remains a promising area of gastroenterology. The purpose of the study: to study the microstructure of the gastric mucosa in patients with chronic atrophic gastritis depending on the pre­sence of structural changes in the thyroid gland. Materials and methods. A study of histostructural changes of the gastric mucosa was carried out in 121 patients with atrophic gastritis, taking into account nodular and diffuse changes in the parenchyma of the thyroid gland. The degree and stage of gastritis were assessed according to the OLGA system. We studied the allergic component, the severity of atrophic changes in the gastric mucosa, the presence and severity of sclerotic changes in the stroma, and epithelial hyperplasia. Ultrasound examination of the thyroid gland was performed on an ultrasound scanner Toshiba Xario (Japan). Results. The distribution of patients according to the frequency of detection of atrophy in different loci of the stomach showed that intestinal metaplasia in the body of the stomach was observed 1.9 times more often in patients with nodular changes than in those with diffuse changes (χ2 = 5.33; p < 0.05) and 2.8 times — than in people without structural changes of the thyroid gland (χ2 = 8.12; p < 0.01). Similarly, atrophy in the angle of the stomach was most often detected in patients with nodular changes in the thyroid gland — in 65.0 % of cases, which is 25.7 % more often compared to those with diffuse changes (p > 0.05) and 38.3 % more often compared to people without structural changes of the thyroid gland (χ2 = 6.27; p < 0.05). According to the results of the correlation analysis, a connection was found between the pre­sence of nodular changes in the thyroid gland and the degree of atrophy of the mucous membrane of the body of the stomach (r = 0.49; p = 0.011) and the angle of the stomach (r = 0.52; p = 0.037), the presence of intestinal metaplasia in the mucous membrane of the antral part of the stomach (r = 0.54; p = 0.013) and the angle of the stomach (r = 0.41; p = 0.028). Conclusions. The progression of structural changes in the gastric mucosa occurs most often in patients with nodular changes in the thyroid gland. For early diagnosis of precancerous conditions and changes in the mucous membrane of the stomach in patients with structural changes of the thyroid gland, it is advisable to conduct a thorough endoscopic examination of the stomach using modern highly informative technologies.


Keywords

атрофічний гастрит; гістологічні зміни слизової оболонки шлунка; структурні зміни щитовидної залози

atrophic gastritis; histological changes of the gastric mucosa; structural changes of the thyroid gland


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Correa P. A human model of gastric carcinogenesis. Cancer Res. 1988. Vol. 48(13). P. 3554-3560.
  2. Annibale B., Esposito G., Lahner E. A current clinical overview of atrophic gastritis. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2020. Vol. 14(2). P. 93-102.
  3. Fan X., Yang X.S., Bai P., Ren Y.B., Zhang L., Li X. et al. Gastric adenocarcinoma of the fundic gland type: A case report. Medicine (Baltimore). 2020. Vol. 99(21). P. e20361.
  4. Isajevs S., Savcenko S., Liepniece-Karele I., Piazuelo M.B., Kikuste I., Tolmanis I. et al. High-risk individuals for gastric cancer would be missed for surveillance without subtyping of intestinal metaplasia. Virchows Arch. 2021. Vol. 479(4). P. 679-686.
  5. Bray F., Ferlay J., Soerjomataram I., Siegel R.L., Torre L.A., Jemal A. Global cancer statistics 2018: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J Clin. 2018. Vol. 68(6). P. 394-424.
  6. Shah S.C., Piazuelo M.B., Kuipers E.J., Li D. AGA Clinical Practice Update on the Diagnosis and Management of Atrophic Gastritis: Expert Review. Gastroenterology. 2021 Oct. Vol. 161(4). P. 1325-1332.e7. doi: 10.1053/j.gastro.2021.06.078.
  7. Hun H., Uedo N. What have we accomplished in endoscopic image analysis for atrophic gastritis. The Korean Journal of Helicobacter and Upper Gastrointestinal Research. 2013. Vol. 13(1). P. 6-19.
  8. Kim Y.J., Lee S.Y., Yang H., Kim J.H., Sung I.K., Park H.S. Nodular gastritis as a precursor lesion of atrophic and metaplastic gastritis. The Korean Journal of Gastroenterology. 2019. Vol. 73(6). P. 332-340.
  9. Santucci C., Carioli G., Bertuccio P., Matteo Malvezzi M., Pastorino U., Boffetta P. et al. Progress in cancer mortality, incidence, and survival: a global overview. European Journal of Cancer Prevention. 2020. Vol. 29(5). P. 367-381.
  10. Jencks D.S., Adam J.D.,  Borum M.L., Koh J.M., Stephen S., Doman D.B. Overview of current concepts in gastric intestinal metaplasia and gastric cancer. Gastroenterology & Hepatology. 2018. Vol. 14(2). P. 92-101.
  11. Malik T.H., Sayahan M.Y., Al Ahmed H.A., Hong X. Gastric intestinal metaplasia: an intermediate precancerous lesion in the cascade of gastric carcinogenesis. Journal of the College of Physicians and Surgeons-Pakistan: JCPSP. 2017. Vol. 27(3). P. 166-172.
  12. Sugano K., Tack J., Kuipers E.J., Graham D.Y., El-Omar E.M., Miura S. et al. Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori gastritis. Gut. 2015. Vol. 64(9). P. 1353-1367.
  13. Lahner E., Conti L., Cicone F., Capriello S., Cazzato M., Centanni M. et al. Thyro-entero-gastric autoimmunity: Pathophysiology and implications for patient management. Best Practice & Research. Clinical Endocrinology & Metabolism. 2020. Vol. 34(1). P. 101373.
  14. Tabaeizadeh M., Haghpanah V., Keshtkar A., Semnani S., Roshandel G., Adabi K. et al. Goiter frequency is more strongly associated with gastric adenocarcinoma than urine iodine level. Journal of Gastric Cancer. 2013. Vol. 13(2). P. 106-110.

Back to issue