Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Міжнародний ендокринологічний журнал Том 18, №2, 2022

Повернутися до номеру

Аспіринорезистентність: причини виникнення, клінічне значення, шляхи подолання

Автори: Генделека Г.Ф. (1), Генделека А.М. (2)
(1) — Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
(2) — Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5» Одеської міської ради, м. Одеса, Україна

Рубрики: Ендокринологія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

Аспірин (ацетилсаліцилова кислота, АСК) дотепер є найбільш широко застосованим антитромботичним препаратом. Його антиагрегантна дія пов’язана з необоротною інактивацією циклооксигенази тромбоцитів, що призводить до пригнічення синтезу тромбоксану А2. Клінічна користь антитромботичної терапії АСК доведена багаточисленними плацебо-контрольованими дослідженнями. Проте у багатьох пацієнтів при проведенні аспіринотерапії виникають нові серцево-судинні події. Це призвело до виникнення такого поняття, як аспіринорезистентність. Причини аспіринорезистентності дотепер повністю не встановлені. Автори розглядають різні гіпотези стосовно розвитку аспіринорезистентності. В арсеналі клініцистів наявні різні лабораторні тести для виявлення аспіринорезистентності. Поширеність останньої залежить від методу, який використовується, і контингенту обстежених пацієнтів і перебуває в межах від 5 до 60 %. На сьогодні немає чіткого визначення аспіринорезистентності, яке і задовольняло би клініцистів, і водночас співвідносилось з лабораторними тестами. Багаточисленними дослідженнями доведена клінічна значимість відсутності відповіді і той факт, що лабораторно діагностована аспіринорезистентність пов’язана з високим ризиком серцево-судинних подій. Недостатній або надлишковий антиагрегантний ефект АСК може бути обумовлений не тільки зміною ЦОГ-1, що синтезується, але і зміною його кількості. Дані літератури про зв’язок різних поліморфних маркерів генів-кандидатів з ефективністю антиагрегантної терапії АСК нечисленні та суперечливі. У зв’язку з цим у даний час неможливо виділити генетичні предиктори ефективності АСК, як і того чи іншого антиагреганта. Продовження досліджень у цій галузі в майбутньому дозволить прогнозувати реакцію пацієнта на той чи інший лікарський засіб і, отже, індивідуалізувати підхід до вибору та режиму дозування антиагрегантних препаратів, що сприятиме зниженню частоти розвитку побічних реакцій.

Aspirin is the most frequently prescribed antiplatelet agent today. It exerts its antiplatelet effect by irreversible inactivation of the platelet cyclooxygenase-1, resulting in an irreversible inhibition of thromboxane-A2 formation. The clinical benefit of antiplatelet therapy with acetylsalicylic acid (ASA) in high risk patients has been convincingly demonstrated through the results of multiple placebo-controlled trials. Nevertheless, a large number of patients treated with aspirin suffers an adverse cardiovascular event. This observation led to the concept of ”aspirin resistance“. The mechanisms of aspirin resistance remain to be determined, although different theories are being discussed. Several tests are used to assess resistance to ASA in vitro. Depending on which assay is used and which population is tested, the prevalence of aspirin resistance varies between 5 % and 60 %. So far, it was not possible to define a clear gold standard for detecting aspirin resistance, which considers both, biochemical data and clinical events, and correlates them in a reproducible way. The clinical implications of aspirin resistance are well-documented through a lot of studies, which conclude that resistance to aspirin in vitro is associated with a significant increased risk for adverse cardiovascular events in cardiovascular patients. Insufficient or excessive antiplatelet effect of acetylsalicylacid may be due not only to changes in the synthesized cyclooxygenase-1, but also to changes in its amount. Literature data on the association of various polymorphic markers of candidate genes with the effectiveness of antiplatelet therapy of ASA are few and contradictory. Therefore, it is currently impossible to identify genetic predictors of the effectiveness of ASA as well as any antiplatelet agent. Continuation of research in this area in the future will predict the patient’s response to a drug and, therefore, individualize the approach to the choice and dosage of antiplatelet drugs, which will reduce the incidence of adverse reactions.


Ключові слова

аcпірин; антиагрегантна терапія; аспіринорезистентність; ацетилсаліцилова кислота; агрегація тромбоцитів

aspirin; antiplatelet treatment; aspirin resistance; acetylsalicylic acid; platelet aggregation


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. Bhatt D.L., Topol E.J. Scientific and therapeutic advances in antiplatelet therapy. Nat. Rev. Drug Discov. 2003. 2(1). 15-28. doi: 10.1038/nrd985. PMID: 12509756.
  2. Mehta J.L., Mohandas B. Aspirin resistance: Fact or fiction? A point of view. World J. Cardiol. 2010. 2(9). 280-8. doi: 10.4330/wjc.v2.i9.280. 
  3. Kim K.E., Woo K.S., Goh R.Y., Quan M.L., Cha K.S., Kim M.H., Han J.Y. Comparison of laboratory detection methods of aspirin resistance in coronary artery disease patients. Int. J. Lab. Hematol. 2010. 32(1 Pt 2). 50-5. doi: 10.1111/j.1751-553X.2008.01119.x. 
  4. Du G., Lin Q., Wang J. A brief review on the mechanisms of aspirin resistance. Int. J. Cardiol. 2016. 220. 21-6. doi: 10.1016/j.ijcard.2016.06.104. 
  5. Floyd C.N., Ferro A. Mechanisms of aspirin resistance. Pharmacol. Ther. 2014. 141(1). 69-78. doi: 10.1016/j.pharmthera.2013.08.005.
  6. Friend M., Vucenik I., Miller M. Research pointers: Platelet responsiveness to aspirin in patients with hyperlipidaemia. BMJ. 2003. 326(7380). 82-3. doi: 10.1136/bmj.326.7380.82. 
  7. Macchi L., Sorel N., Christiaens L. Aspirin resistance: definitions, mechanisms, prevalence, and clinical significance. Curr. Pharm. Des. 2006. 12(2). 251-8. doi: 10.2174/138161206775193064. 
  8. Rolando B., Lazzarato L., Donnola M., Marini E., Joseph S., Morini G., Pozzoli C., et al. Water-soluble nitric-oxide-releasing acetylsalicylic acid (ASA) prodrugs. Chem. Med. Chem. 2013. 8(7). 1199-209. doi: 10.1002/cmdc.201300105. 
  9. Alsop R.J., Barrett M.A., Zheng S., Dies H., Rheinstädter M.C. Acetylsalicylic acid (ASA) increases the solubility of cholesterol when incorporated in lipid membranes. Soft Matter. 2014. 10(24). 4275-86. doi: 10.1039/c4sm00372a.
  10. Nokhodchi A., Ghafourian T., Nashed N., Asare-Addo K., Behboudi E., Sefid-Sefidehkhan Y., Zarghampour A., et al. Solubility Study of Acetylsalicylic Acid in Ethanol + Water Mixtures: Measurement, Mathematical Modeling, and Stability Discussion. AAPS Pharm. Sci. Tech. 2021. 23(1). 42. doi: 10.1208/s12249-021-02192-7. 
  11. Peltonen L., Liljeroth P., Heikkilä T., Kontturi K., Hirvonen J. Dissolution testing of acetylsalicylic acid by a channel flow method-correlation to USP basket and intrinsic dissolution methods. Eur. J. Pharm. Sci. 2003. 19(5). 395-401. doi: 10.1016/s0928-0987(03)00140-4. 
  12. Suwalsky M., Belmar J., Villena F., Gallardo M.J., Jemiola-Rzeminska M., Strzalka K. Acetylsalicylic acid (aspirin) and salicylic acid interaction with the human erythrocyte membrane bilayer induce in vitro changes in the morphology of erythrocytes. Arch. Biochem. Biophys. 2013. 539(1). 9-19. doi: 10.1016/j.abb.2013.09.006. 
  13. Zimmermann P., Curtis N. The effect of aspirin on antibiotic susceptibility. Expert Opin. Ther Targets. 2018 Nov. 22(11). 967-972. doi: 10.1080/14728222.2018.1527314. 
  14. Di Bella S., Luzzati R., Principe L., Zerbato V., Meroni E., Giuffrè M., Crocè L.S., Merlo M., et al. Aspirin and Infection: A Narrative Review. Biomedicines. 2022. 10(2). 263. doi: 10.3390/biomedicines10020263. 
  15. Grosser T., Fries S., Lawson G., et al. Drug resistance and pseudoresistence. An unintended consequence of enteric coating aspirin. Circulation. 2013. 127. 377-385. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.112.117283Ci.
  16. Cotter G., Shemesh E., Zehavi M., Dinur I., Rudnick A., Milo O., Vered Z., Krakover R., Kaluski E., Kornberg A. Lack of aspirin effect: aspirin resistance or resistance to taking aspirin? Am. Heart J. 2004. 147(2). 293-300. doi: 10.1016/j.ahj.2003.07.011. 
  17. Ohmori T., Yatomi Y., Nonaka T., Kobayashi Y., Madoiwa S., Mimuro J., Ozaki Y., Sakata Y. Aspirin resistance detected with aggregometry cannot be explained by cyclooxygenase activity: involvement of other signaling pathway(s) in cardiovascular events of aspirin-treated patients. J. Thromb. Haemost. 2006. 4(6). 1271-8. doi: 10.1111/j.1538-7836.2006.01958.x. 
  18. Undas A., Placzkiewicz-Jankowska E., Zieliński L., Tracz W. Lack of aspirin-induced decrease in thrombin formation in subjects resistant to aspirin. Thromb. Haemost. 2007 Jun. 97(6). 1056-8. PMID: 17549314.
  19. Dawson J., Quinn T., Rafferty M., Higgins P., Ray G., Lees K.R., Walters M.R. Aspirin resistance and compliance with therapy. Cardiovasc. Ther. 2011. 29(5). 301-7. doi: 10.1111/j.1755-5922.2010.00188.x. 
  20. Grinstein J., Cannon C.P. Aspirin resistance: current status and role of tailored therapy. Clin. Cardiol. 2012. 35(11). 673-81. doi: 10.1002/clc.22031. 
  21. Anfossi G., Russo I., Trovati M. Platelet resistance to the anti-aggregating agents in the insulin resistant states. Curr. Diabetes Rev. 2006 Nov. 2(4). 409-30. doi: 10.2174/1573399810602040409.
  22. ASCEND Study Collaborative Group, Bowman L., Mafham M., Wallendszus K., Stevens W., Buck G., Barton J., Murphy K., Aung T., et al. Effects of Aspirin for Primary Prevention in Persons with Diabetes Mellitus. N. Engl. J. Med. 2018. 379(16). 1529-1539. doi: 10.1056/NEJMoa1804988. 
  23. Halushka M.K., Walker L.P., Halushka P.V. Genetic variation in cyclooxygenase 1: effects on response to aspirin. Clin. Pharmacol. Ther. 2003 Jan. 73(1). 122-30. doi: 10.1067/mcp.2003.1. 
  24. Macchi L., Sorel N., Christiaens L. Aspirin resistance: definitions, mechanisms, prevalence, and clinical significance. Curr. Pharm. Des. 2006. 12(2). 251-8. doi: 10.2174/138161206775193064. PMID: 16454741.
  25. Eikelboom J.W., Hankey G.J. Aspirin resistance: a new independent predictor of vascular events? J. Am. Coll. Cardiol. 2003 Mar 19. 41(6). 966-8. doi: 10.1016/s0735-1097(02)03013-9. PMID: 12651042.

Повернутися до номеру