Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 18, №1, 2022

Вернуться к номеру

Патогенетичні механізми, клінічні ознаки і наслідки впливу автоімунного тиреоїдиту на системи організму (огляд літератури)

Авторы: Шідловський О.В. (1), Шідловський В.О. (1), Шеремет М.І. (2), Паньків І.В. (2), Кравців В.В. (3), Лазарук О.В. (2), Головатий В. (З.4)
(1) — Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна
(2) — Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
(3) — Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр», м. Львів, Україна
(4) — Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги, м. Тернопіль, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Актуальність. В огляді проаналізовані публікації, присвячені патогенетичним механізмам і клінічним наслідкам впливу автоімунного тиреоїдиту та гіпотиреозу на системи організму. Автоімунний тиреоїдит є органоспецифічною автоімунною хворобою щитоподібної залози та найбільш поширеною причиною гіпотиреозу в регіонах світу з достатньою кількістю йоду. Джерела отримання інформації. Джерелами інформації були повідомлення у вітчизняних і переважно зарубіжних періодичних виданнях з імунології, патологічної фізіології, внутрішньої медицини й ендокринології. Синтез доказів. Вплив автоімунного тирео­їдиту на системи організму реалізується двома шляхами: перший — через імунну систему організму, коли органоспецифічний імунний процес у щитоподібній залозі з невстановлених причин набуває ознак системного захворювання з клінічними проявами ураження інших органів і систем, другий — через гіпотиреоз, який є логічним завершенням автоімунного процесу в щитоподібній залозі. Наслідки впливу гіпотиреозу на організм у цілому та на його системи зокрема відомі, а патогенетичні механізми до кінця не з’ясовані й потребують поглибленого вивчення. Нерозкритими і невивченими залишаються питання щодо автоімунної хвороби організму, механізмів її ініціації та прогресування. Висновки. Вплив автоімунного тиреоїдиту на системи організму реалізується через імунну систему організму, коли органоспецифічний імунний процес у щитоподібній залозі з невстановлених причин набуває ознак системного захворювання, і через гіпотиреоз, який є логічним завершенням автоімунного процесу в щитоподібній залозі. Патогенетичні механізми впливу автоімунного тиреоїдиту і гіпотиреозу на організм до кінця не з’ясовані й потребують поглибленого вивчення. Наведені дані свідчать про те, що за останнє десятиріччя поглибився інтерес до вивчення проблеми автоімунного тиреоїдиту, гіпотиреозу та їх патологічного значення для організму.

Background. The review analyzes the publications on the pathogenetic mechanisms and clinical consequences of the impact of autoimmune thyroiditis and hypothyroidism on body systems. Autoimmune thyroiditis is an organ-specific autoimmune disease of the thyroid gland and the most common cause of hypothyroidism in regions of the world with sufficient iodine. Sources of information. The sources of information were reports in domestic and, mostly, foreign periodicals on immunology, pathological physiology, internal medicine, and endocrinology. Synthesis of evi­dence. The effect of autoimmune thyroiditis on the systems of the body is implemented in two ways. The first one is accomplished through the body’s immune system, when the organ-specific immune process in the thyroid gland for unknown reasons acquires signs of systemic disease with clinical manifestations of damage to other organs and systems. The second is due to hypothyroidism, which is the logical conclusion of the autoimmune process in the thyroid. The effects of hypothyroidism on the body as a whole and its systems, in particular, are known, and the pathogenetic mecha­nisms are not fully understood and require in-depth study. The issues of the body's autoimmune disease, the mechanisms of its initiation and progression remain undiscovered and poorly understood. Conclusions. The effect of autoimmune thyroiditis is reali­zed through the immune system when the organ-specific immune process in the thyroid gland for unknown reasons acquires signs of systemic disease and hypothyroidism, which is the logical conclusion of the autoimmune process in the thyroid gland. The pathogenetic mechanisms of the effects of autoimmune thyroiditis and hypothyroidism on the body are not fully understood and require in-depth study. The presented data show that over the last decade the interest in studying the problem of autoimmune thyroiditis, hypothyroidism, and their pathological significance for the body has deepened.


Ключевые слова

автоімунний тиреоїдит; вплив на системи організму; патогенетичні механізми; наслідки; огляд

autoimmune thyroiditis; influence on body systems; pathogenetic mechanisms; consequences; review


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Stathatos N., Gilbert H. Daniels Autoimmune thyroid disease. Curr. Opin. Rheumatol. 2012. 24. 70-75. doi: 10.1097/BOR.0b013e32834ddb27.
  2. Ragusa F., Fallahi P., Elia G., Gonnella D., Paparo S.R., Giusti C., Churilov L.P., Ferrari S.M., Antonelli A. Hashimotos’ thyroiditis: Epidemiology, pathogenesis, clinic and therapy. Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab. 2019 Dec. 33(6). 101367. doi: 10.1016/j.beem.2019.101367. 
  3. Fridkis-Hareli M. Immunogenetic mechanisms for the coexistence of organ-specific and systemic autoimmune diseases. J. Autoimmune Dis. 2008 Feb. 5. 1. doi: 10.1186/1740-2557-5-1.
  4. Shidlovsky V.O., Shidlovsky O.V., Kravtsiv V.V. The effect of autoimmune thyroiditis on the organs and systems of the body (a literature review). International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2021. 17(2). 145-54. doi: 10.22141/2224-0721.17.2.2021.230569. (in Ukrainian)
  5. Johns Hopkins Medicine. Сlassification of autoimmune di–seases [Electronic resource]. URL: https://pathology.jhu. edu/autoimmune/ classification.
  6. Rugge J.B., Bougatsos C., Chou R. Creening and treatment of thyroid dysfunction: an evidence review for the U.S. Preventive Services Task Force. Ann. Intern. Med. 2015. 162(1). 35-45. doi: 10.7326/M14-1456. 
  7. Centanni M., Marignani M., Gargano L. et al. Atrophic body gastritis in patients with autoimmune thyroid disease: an underdiagnosed association. Arch. Intern. Med. 1999. 159. 1726-30. doi: 10.1001/archinte.159.15.1726.
  8. Zbigniew S. Role of Iodine in Metabolism. Recent Pat. Endocr. Metab. Immune Drug Discov. 2017. 10(2). 123-6. doi: 10.2 174/1872214811666170119110618.
  9. Sipponen P., Maaroos H.I. Chronic gastritis. Scand. J. Gastroenterol. 2015. 50(6). 657-67. doi: 10.3109/00365521.201 5.1019918.
  10. Lahner E., Centanni M., Agnello G. et al. Occurrence and risk factors for autoimmune thyroid disease in patients with atrophic body gastritis. Am. J. Med. 2008. 121. 136-41. doi: 10.1016/j.amjmed.2007.09.025.
  11. Sibilla R., Santaguida M.G., Virili C. et al. Chronic unexplained anemia in isolated autoimmune thyroid disease or associated with autoimmune related disorders. Clin. Endocrinol. (Oxf.). 2008. 68. 640-5. doi: 10.1111/j.1365-2265.2007.03091.x. 
  12. Centanni M. Thyroxine treatment: absorption, malabsorption, and novel therapeutic approaches. Endocrine. 2013. 43. 8-9. doi: 10.1007/s12020-012-9814-9.
  13. Toh B.H. Diagnosis and classification of autoimmune gastritis. Autoimmun Rev. 2014. 13. 459-62. doi: 10.1016/j.autrev. 2014.01.048.
  14. Ellen C. Ebert The thyroid and the gut. J. Clin. Gastroenterol. 2010. 44(6). 402-6. doi: 10.1097/MCG.0b013e3181d6bc3e.
  15. Lauritano E.C., Bilotta A.L., Gabrielli M. et al. Association between hypothyroidism and small intestinal bacterial overgrowth. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2007. 92(11). 4180-4. doi: 10.1210/jc.2007-0606. 
  16. Lappinga P.J., Abraham S.C., Murray J.A., Vetter E.A., Patel R., Wu T.T. Small intestinal bacterial overgrowth: Histopathologic features and clinical correlates in an underrecognized entity. Arch. Pathol. Lab. Med. 2010. 134(2). 264-70. doi: 10.5858/134.2.264.
  17. Shidlovsky V.O., Shidlovsky O.V., Sheremet M.I., Sydorchuk L.P., Pankiv I.V. Hashimoto’s thyroiditis. Current Modern views on pathogenesis (literature review). International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2020. 16(4). 349-54. doi: 10.22141/2224-0721.16.4.2020.208489.
  18. Earl S. Thyroid and the Gut. 2019 Oct 21. Available from: https://thefatigueclinic.com/2019/10/thyroid-and-the-gut.
  19. Motohashi N., Vadapalli J., Vanam A., Gollapudi R. The Impact of Nutrition on Hashimoto’s Thyroiditis Patients: An Overview. J. Clin. Nutr. Metab. 2018. 2(2). 2-6. doi: 10.4172/jcnm1000119.
  20. Fogoros R.N., Ali Y.S. How Does Thyroid Disease Affect the Heart? 2020 June 2. Available from: https://www.verywellhealth.com/ thyroid-disease-and-the-heart-1746112.
  21. Razvi S., Jabbar A., Pingitore A. et al. Thyroid hormones and cardiovascular function and diseases. J. Am. Coll. Cardiol. 2018. 71(16). 1781-96. doi: 10.1016/j.jacc.2018.02.045.
  22. Monzani F., Caraccio N., Kozàkowà M. et al. Effect of levothyroxine replacement on lipid profile and intima-media thickness in subclinical hypothyroidism: a double-blind, placebo-controlled study. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2004. 89(5). 2099-2106. doi: 10.1210/jc.2003-031669.
  23. Muneer R., Naqvi S., Gul O. et al. Thyroid and Heart: Severe Three Vessel Coronary Artery Disease in a Middle-Aged Female with Hypothyroidism. Cureus. 2019 Nov. 11(11). e6095. doi: 10.7759/cureus.6095.
  24. Ning Y., Cheng Y.J., Liu L.J. et al. What is the association of hypothyroidism with risks of cardiovascular events and mortality? A meta-analysis of 55 cohort studies involving 1,898,314 participants. BMC Med. 2017. 15. 21. doi: 10.1186/s12916-017-0777-9.
  25. Boekholdt S.M., Titan S.M., Wiersinga W.M. et al. Initial thyroid status and cardiovascular risk factors: the EPIC‐norfolk prospective population study. Clin. Endocrinol. (Oxf.). 2010. 72. 404-10. doi: 10.1111/j.1365-2265.2009.03640.x.
  26. Flynn R.W., Bonellie S.R., Jung R.T., MacDonald T.M., Morris A.D., Leese G.P. Serum thyroid-stimulating hormone concentration and morbidity from cardiovascular disease and fractures in patients on long-term thyroxine therapy. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2010. 95. 186-93. doi: 10.1210/jc.2009-1625.
  27. Thayakaran R., Adderley N.J., Sainsbury C. et al. Thyroid replacement therapy, thyroid stimulating hormone concentrations, and long term health outcomes in patients with hypothyroidism: longitudinal study. BMJ. 2019. 366. I4892. doi: 10.1136/bmj.l4892.
  28. Biondi B., Klein I. Hypothyroidism as a risk factor for cardiovascular disease. Endocrine. 2004. 24(1). 1-13. doi: 10.1385/ENDO:24:1:001.
  29. Berta E., Lengyel I., Halmi S. et al. Hypertension in Thyroid Disorders. Front. Endocrinol. 2019. 10. 482. doi: 10.3389/fendo.2019.00482.
  30. Ye Y., Xie H., Zeng Y., Zhao X., Tian Z., Zhang S. Association between subclinical hypothyroidism and blood pressure a meta-analysis of observational studies. Endocr. Pract. 2014. 20(2). 150-8. doi: 10.4158/EP13237.OR.
  31. Thompson W.O., Dickie L.F.N., Morris A.E., Hilkevitch B.H. The high incidence of hypertension in toxic goiter and in myxedema. Endocrinology. 1931. 15. 265-72.
  32. Stott D.J., Rodondi N., Kearney P.M. et al. Thyroid hormone therapy for older adults with subclinical hypothyroidism. N. Engl. J. Med. 2017. 376(26). 2534-44. doi: 10.1056/NEJMoa1603825.
  33. Colapietro N., Xodo C., Rovina M. et al. The effect of thyroid hormone normalization on ambulatory blood pressure monitoring in hypothyroid patients. J. Hypertension. 2021. 39(p e150). doi: 10.1097/01.hjh.0000746024.20262.f2.
  34. Nair S.N., Kumar H., Raveendran M., Menon V.U. Subclinical hypothyroidism and cardiac risk: Lessons from a South Indian population study. Ind. J. Endocrinol. Metab. 2018. 22(2). 217-22. doi: 10.4103/ijem./JEM_298_17.
  35. Bolal M., Ates I., Demir B.F., Altay M., Turhan T., Yilmaz N. The relationship between homocysteine and autoimmune subclinical hypothyroidism. Int. J. Med. Biochem. 2020. 3(1). 1-7. doi: 10.14744/ijmb.2019.13008.
  36. Razvi S., Ingoe L., Keeka G. et al. The beneficial effect of L-thyroxine on cardiovascular risk factors, endothelial function, and quality of life in subclinical hypothyroidism: Randomized, crossover trial. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2007. 92(5). 1715-23. doi: 10.1210/jc.2006-1869.
  37. He W., Li S., Zhang J., Zhang J., Mu K., Li X. Effect of Levothyroxine on Blood Pressure in Patients With Subclinical Hypothyroidism: A Systematic Review and Meta-Analysis. Front. Endocrinol. 2018. 9. 454. doi: 10.3389/fendo.2018.00454.
  38. Zile M.R., Brutsaert D.L. New concepts in diastolic dysfunction and diastolic cardiac failure. Part 2: Causal mechanism and treatment. Circulation. 2002. 105(5). 1503-8. doi: 10.1161/hc1202.105290.
  39. Udovcic M., Pena R.H., Patham B., Tabatabai L., Kansara A. Hypothyroidism and the Heart. Methodist Debakey Cardiovasc. J. 2017. 13(2). 55-59. doi: 10.14797/mdcj-13-2-55.
  40. Thompson W., Russell G., Baragwanath G., Matthews J., Vaidya B. Maternal thyroid hormone insufficiency during pregnancy and risk of neurodevelopmental disorders in offspring: A systematic review and meta-analysis. Clin. Endocrinol. (Oxf). 2018. 88(4). 575-84. doi: 10.1111/cen.13550. 
  41. Zhang Y., Wang H., Pan X., Teng W., Shan Z. Patients with subclinical hypothyroidism before 20 weeks of pregnancy have a higher risk of miscarriage: A systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2017. 12(4). e0175708. doi: 10.1371/journal.pone.0175708.
  42. Arbib N., Hadar E., Sneh-Arbib O., Chen R., Wiznitzer A., Gabbay-Benziv R. First trimester thyroid stimulating hormone as an independent risk factor for adverse pregnancy outcome. J. Maternal-fetal Neonatal. Med. 2017. 30(18). 2174-8. doi: 10.1080/14767058.2016.1242123.
  43. Sferruzzi-Perri A.N., Vaughan O.R., Forhead A.J., Fowden A.L. Hormonal and nutritional drivers of intrauterine growth. Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. 2013. 16(3). 298-309. doi: 10.1097/MCO.0b013e32835e3643.
  44. Moog N.K., Entringer S., Heim C., Wadhwa P.D., Kathmann N., Buss C. Influence of maternal thyroid hormones during gestation on fetal brain development. Neuroscience. 2017. 342. 68-100. doi: 10.1016/j.neuroscience.2015.09.070. 
  45.  Dickens L.T., Cifu A.S., Cohen R.N. Diagnosis and management of thyroid disease during pregnancy and the postpartum period. JAMA. 2019. 321(19). 1928-9. doi: 10.1001/jama.2019.5321.
  46. Korevaar T.I.M., Derakhshan A., Taylor P.N. et al. Association of thyroid function test abnormalities and thyroid autoimmunity with preterm birth: a systematic review and meta-analysis. JAMA. 2019. 322(7). 632-41. doi: 10.1001/jama.2019.10931. 
  47. Alexander E.K., Pearce E.N., Brent G.A. et al. 2017 guidelines of the American Thyroid Association for the diagnosis and Management of Thyroid Disease during Pregnancy and the postpartum. Thyroid. 2017. 27(3). 315-89. doi: 10.1089/thy.2016.0457.
  48. Rao M, Zeng Z, Zhou F, et al. Effect of levothyroxine supplementation on pregnancy loss and preterm birth in women with subclinical hypothyroidism and thyroid autoimmunity: a systematic review and meta-analysis. Hum. Reprod. Update. 2019. 25(3). 344-61. doi: 10.1093/humupd/dmz003.
  49. Ju R., Lin L., Long Y., Zhang J., Huang J. Clinical efficacy of therapeutic intervention for subclinical hypothyroidism during pregnancy. Genet. Mol. Res. 2016. 15(4). doi: 10.4238/gmr15049019.
  50. Zhao L., Jiang G., Tian X., Zhang X., Zhu T., Chen B., Wang Y., Ma Q. Initiation timing effect of levothyroxine treatment on subclinical hypothyroidism in pregnancy. Gynecol. Endocrinol. 2018. 34(10). 845-8. doi: 10.1080/09513590.2018.1451836.
  51. Giuffrida G., Bagnato G., Campennì A. et al. Non-specific rheumatic manifestations in patients with Hashimoto’s thyroiditis: a pilot cross-sectional study. J. Endocrinol. Invest. 2020. 43(1). 87-94. doi: 10.1007/s40618-019-01083-w.
  52. Ruggeri R.M., Trimarchi F., Giuffrida G. et al. Autoimmune comorbidities in Hashimoto’s thyroiditis: different patterns of association in adulthood and childhood/adolescence. Eur. J. Endocrinol. 2017. 176(2). 133-41. doi: 10.1530/EJ-16-0737.
  53. Nazary K., Hussain N., Ojo R. et al. Prevalence of Thyroid Dysfunction in Newly Diagnosed Rheumatoid Arthritis Patients. Cureus. 2021. 13(9). e18204. doi: 10.7759/cureus.18204.
  54. Bland J.H., Frymoyer J.W., Newberg A.H., Revers R., Norman R.J. Rheumatic syndromes in endocrine disease. Semin. Arthritis. Rheum. 1979. 9(1). 23-65. doi: 10.1016/0049-0172(79)90002-7.
  55. Tagoe C.E. Rheumatic symptoms in autoimmune thyroiditis. Curr. Rheumatol. Rep. 2015. 17(2). 5. doi: 10.1007/s11926-014-0479-7.
  56. Elattar E.A., Younes T.B., Mobasher S.A. Hypothyroidism in patients with rheumatoid arthritis and its relation to disease activity. Egypt Rheumatol. Rehabil. 2014. 41(2). 58-65. 
  57. Ortega-Hernandez O.D., Pineda-Tamayo R., Pardo A.L., Rojas-Villarraga A., Anaya J.M. Cardiovascular disease is associated with extra-articular manifestations in patients with rheumatoid arthritis. Clin. Rheumatol. 2009. 28(7). 767-75. doi: 10.1007/s10067-009-1145-8.
  58. Haliloglu S., Ekinci B., Uzkeser H., Sevimli H., Carlioglu A., Macit P.M. Fibromyalgia in patients with thyroid autoimmunity: prevalence and relationship with disease activity. Clin. Rheumatol. 2017. 36(7). 1617-21. doi: 10.1007/s10067-017-3556-2.
  59. Galvez-Sànchez C.M. Diagnostic Criteria for Fibromyalgia: Critical Review and Future Perspectives. J. Clin. Med. 2020. 9(4). 1219. doi: 10.3390/jcm9041219.
  60. Churilov L.P., Sobolevskaia P.A., Stroev Y.I. Thyroid gland and brain: Enigma of Hashimoto’s encephalopathy. Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab. 2019 Dec. 33(6). 101364. doi: 10.1016/j.beem.2019.101364.
  61. Graus F., Titulaer M.J., Balu R. et al. A clinical approach to diagnosis of autoimmune encephalitis. Lancet Neurol. 2016 Apr. 15(4). 391-404. doi: 10.1016/S1474-4422(15)00401-9.
  62. Philip R., Saran S., Gutch M., Gupta K. An unusual presentation of Hashimoto’s encephalopathy. Ind. J. Endocrinol. Metab. 2014. 18(1). 113-5. doi: 10.4103/2230-8210.126589.
  63. Rocchi R., Rose N.R., Caturegli P. Hahimoto Thyroiditis. In: Shoenfeld Y., Cervera R., Gershwin M.E., editors. Diagnostic Criteria in Autoimmune Diseases. Humana Press. 2008. 217-20. doi: 10.1007/978-1-60327-285-8_41.
  64. Almandoz J.P., Gharib H. Hypothyroidism: etiology, diagnosis, and management. Med. Clin. North Am. 2012. 96(2). 203-21. doi: 10.1016/j.mcna.2012.01.005.
  65. Petnehazy E., Buchinger W. Hashimoto Thyreoiditis, therapeutische Optionen und extrathyreoidale Assoziationen — ein aktueller Überblick. Wiener Medizinische Wochenschrift. 2019. 170(4–5). 1-9. doi: 10.1007/s10354-019-0691-1. 
  66. Djurovic M., Pereira A.M., Smit J.W.A. et al. Cognitive functioning and quality of life in patients with Hashimoto thyroiditis on long-term levothyroxine replacement. Endocrine. 2018. 62(1). 136-43. doi: 10.1007/ s12020-018-1649-6.
  67. Correia I., Marques I.B., Ferreira R., Sousa L. Encephalopathy associated with autoimmune thyroid disease: a potentially reversible condition. Case Reports in Medicine. 2016. 2016. 6. doi: 10.1155/2016/9183979.9183979. 
  68. Lalanne L., Meriot M.-E., Ruppert E., Zimmermann M.A., Danion J.M., Vidailhet P. Attempted infanticide and suicide inaugurating catatonia associated with Hashimoto’s encephalopathy: a case report. BMC Psychiatry. 2016. 16(1). doi: 10.1186/s12888-016-0719-7.
  69. Philip R., Saran S., Gutch M., Gupta K. An unusual presentation of Hashimoto’s encephalopathy. Ind. J. Endocrinol. Metab. 2014. 18(1). 113-5. doi: 10.4103/2230-8210.126589.
  70. Fiore A.A., Pfeiffer W.B., Rizvi S.A.A. et al. Hashimoto Encephalopathy as a Complication of Autoimmune Thyroiditis. Med. Princ. Pract. 2019. 28(1). 91-95. doi: 10.1159/000494800.
  71. Castillo P., Woodruff B., Caselli R. et al. Steroid-responsive encephalopathy associated with autoimmune thyroiditis. JAMA Neurology. 2006. 63(2). 197-202. doi: 10.1001/archneur.63.2.197.
  72. Yalcin M.M., Altinova A.E., Cavnar B. et al. Is thyroid autoimmunity itself associated with psychological well-being in euthyroid Hashimoto’s thyroiditis? Endocr. J. 2017. 64(4). 425-9. doi: 10.1507/endocrj.EJ16-0418. 
  73. Giynas Ayhan M., Uguz F., Askin R.M.S. Gonen The prevalence of depression and anxiety disorders in patients with euthyroid Hashimoto’s thyroiditis: a comparative study. Gen. Hosp. Psychiatry. 2014. 36(1). 95-98. doi: 10.1016/j.genhosppsych.2013.10.002.
  74. Flanagan E.P., Caselli R.J. Autoimmune encephalopathy. Semin. Neurol. 2011. 31(2). 144-57. doi: 10.1055/s-0031-1277985.
  75. Caselli R.J., Boeve B.F., Scheithauer B.W., O’Duffy J.D., Hunder G.G. Nonvasculitic autoimmune inflammatory meningoencephalitis (NAIM): a reversible form of encephalopathy. Neurology. 1999. 53(7). 1579-81. doi: 10.1212/wnl.53.7.1579.
  76. Forchetti C.M., Katsamakis G., Garron D.C. Autoimmune thyroiditis and a rapidly progressive dementia: global hypoperfusion on SPECT scanning suggests a possible mechanism. Neurology. 1997. 49(2). 623-6. doi: 10.1212/wnl.49.2.623.
  77. Chong J.Y., Rowland L.P., Utiger R.D. Hashimoto encephalopathy: syndrome or myth? JAMA Neurology. 2003. 60(2). 164-71. doi: 10.1001/archneur.60.2.164.
  78. Tang Y., Xing Y., Lin M.T., Zhang J., Jia J. Hashimoto’s encephalopathy cases: Chinese experience. BMC Neurology. 2012. 12. doi: 10.1186/1471-2377-12-60. 
  79. Laurent C., Capron J., Quillerou B. et al. Steroid-responsive encephalopathy associated with autoimmune thyroiditis (SREAT): Characteristics, treatment and outcome in 251 cases from the literature. Autoimmun. Rev. 2016. 15(12). 1129-33. doi: 10.1016/j.autrev.2016.09.008.
  80. Sharma P.M.S., Javali M., Mahale R., Madhusudhan B.K., Majeed A.A., Srinivasa R. Hashimoto encephalopathy: A study of the clinical profile, radiological and electrophysiological correlation in a Tertiary Care Center in South India. J. Neurosci. Rural. Pract. 2015. 6(3). 309-14. doi: 10.4103/0976-3147.158753.
  81. Payer J., Petrovic T., Lisy L., Langer P. Hashimoto encephalopathy: a rare intricate syndrome. Int. J. Endocrinol. Metab. 2012. 10(2). 506-14. doi: 10.5812/ijem.4174.
  82. Lu T., Zhou Z., Wu A., Qin B., Lu Z. Febrile Hashimoto’s encephalopathy associated with Hashitoxicosis. Acta Neurologica Belgica. 2015. 115(4). 811-13. doi: 10.1007/s13760-015-0451-y.
  83. Alazzeh A., Jaroudi S., Gooch M., Peiris A.N. Focal neurological presentation in Hashimoto’s encephalopathy mimicking a vascular occlusion of the middle cerebral artery. BMJ Case Reports. 2017. doi: 10.1136/bcr-2017-219933. 
  84. Santoro D., Vadalà C., Siligato R., Buemi M., Benvenga S. Autoimmune Thyroiditis and Glomerulopathies. Front. Endocrinol. (Lausanne). 2017. 8. 119. doi: 10.3389/fendo.2017.00119.
  85. Ronco P., Debiec H. Membranous nephropathy: a fairy tale for immunopathologists, nephrologists and patients. Mol. Immunol. 2015. 68. 57-62. doi: 10.1016/j.molimm.2015.07.003. 
  86. Cui Z., Zhao M.H. Advances in human antiglomerular basement membrane disease. Nat. Rev. Nephrol. 2011. 7. 697-705. doi: 10.1038/nrneph.2011.89. 
  87. Holdsworth S.R., Gan P.Y., Kitching A.R. Biologics for the treatment of autoimmune renal diseases. Nat. Rev. Nephrol. 2016. 12. 217-31. doi: 10.1038/nrneph.2016.18.
  88. Liu W., Gao C., Dai H. et al. Immunological pathogenesis of membranous nephropathy: focus on PLA2R1 and its role. Front. Immunol. 2019. 10. 1809. doi: 10.3389/fimmu.2019.01809. 
  89. Iglesias P., Bajo M.A., Selgas R., Diez J.J. Thyroid dysfunction and kidney disease: an update. Rev. Endocr. Metab. Disord. 2017. 18(1). 131-44. doi: 10.1007/s11154-016-9395-7.
  90. Zhao L., Liu Y., Su H., Shi X. Relationship between autoimmune thyroid disease and nephropathy: A clinicopathological study. Medicine. 2021. 100(23). e26273. doi: 10.1097/MD.0000000000026273. 
  91. Sorensen J.R., Winther K.H., Bonnema S.J., Godballe C., Hegedüs L. Respiratory Manifestations of Hypothyroidism: A Systematic Review. Thyroid. 2016. 26(11). 1519-27. doi: 10.1089/thy.2015.064. 
  92. Sadek S.H., Khalifa W.A., Azoz A.M. Pulmonary consequences of hypothyroidism. Ann. Thorac. Med. 2017. 12. 204. doi: 10.4103/atm.ATM_364_16.
  93. McQuade C., Skugor M., Brennan D.M., Hoar B., Stevenson C., Hoogwerf B.J. Hypothyroidism and moderate subclinical hypothyroidism are associated with increased all-cause mortality independent of coronary heart disease risk factors: A PreCIS database study. Thyroid. 2011. 21(8). 837-43. doi: 10.1089/thy.2010.0298.
  94. Sadek S.H., Khalifa W.A., Azoz A.M. Pulmonary consequences of hypothyroidism. Ann. Thorac. Med. 2017 Jul-Sep. 12(3). 204-8. doi: 10.4103/atm.ATM_364_16. 
  95. Palaparthi S.K.C., Suresh V., Mohan A., Sachan A. Respiratory dysfunction in hypothyroidism. J. Clin. Sci Res. 2019. 8(2). 89-94. doi: 10.4103/jcsr.jcsr_54_19.

Вернуться к номеру