Международный неврологический журнал Том 17, №8, 2021
Вернуться к номеру
Психоемоційні розлади у пацієнтів з коронавірусною інфекцією: питання лікування
Авторы: Стаднік С.М.
Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів, Україна
Рубрики: Неврология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Резюме
У роботі подані результати вивчення динаміки тривожно-депресивної симптоматики, когнітивної дисфункції та якості життя 107 пацієнтів з коронавірусною інфекцією (COVID-19) на фоні терапії антидепресантами. Пацієнти були розподілені на 3 групи: 1-ша група (n = 38) — пацієнти отримували стандартну терапію в комбінації з флуоксетином; 2-га група (n = 42) — пацієнти отримували стандартну терапію в комбінації з сертраліном; 3-тя група (контрольна, n = 27) — пацієнти отримували стандартну терапію без додаткового призначення антидепресантів. Встановлено, що при клінічно однорідних початкових даних застосування у пацієнтів з COVID-19 флуоксетину і сертраліну призвело до позитивних змін тривожно-депресивної і когнітивної симптоматики. Зниження рівня депресивної симптоматики корелювало з поліпшенням якості життя пацієнтів. Сертралін має кращу клінічну ефективність у лікуванні пацієнтів з тривожно-депресивними розладами на фоні COVID-19, а також задовільну безпеку і переносимість порівняно з флуоксетином. Отже, сертралін може бути рекомендований для терапії коморбідних тривожно-депресивних розладів при COVID-19.
The paper presents the results of studying the dynamics of anxiety-depressive symptoms, cognitive dysfunction, and quality of life in 107 patients with coronavirus infection (COVID-19) with antidepressant therapy. The patients were divided into three groups: the 1st group (n = 38) included patients who received standardized therapy in combination with fluoxetine; the 2nd group (n = 42) involved patients who received standardized therapy in combination with sertraline; the 3rd (control, n = 27) consisted of patients who received standardized therapy without additional prescription of antidepressants. It was found that with clinically homogeneous initial data, the use of fluoxetine and sertraline in patients with COVID-19 led to positive changes in anxiety-depressive and cognitive symptoms. A decrease in the level of depressive symptoms correlated with an improvement in the quality of life of patients. Sertraline has the best clinical efficiency in the treatment of patients with an-xiety-depressive disorders associated with COVID-19, as well as good safety and tolerability in comparison with fluoxetine. Thus, sertraline can be recommended for the treatment of comorbid anxiety-depressive disorders in COVID-19.
Ключевые слова
коронавірусна інфекція; депресія; когнітивні розлади; якість життя; антидепресанти
coronavirus infection; depression; cognitive disorders; quality of life; antidepressants
Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.
Список литературы
1. Вельтищев Д.Ю., Лисицына Т.А., Борисова А.Б. Психическое здоровье населения различных стран в период пандемии коронавирусной инфекции (COVID-19). Социальная и клиническая психиатрия. 2020. Т. 30. № 4. С. 83-86. URL: https://psychiatr.ru/files/magazines/2020_12_scp_1894.pdf.
2. Besedovsky Н., Rey A.D., Sorkin E., Dinarello C.A. Immunoregulatory feedback between interleukin-1 and glucocorticoid hormones. Science. 1986. Vol. 233(4764). P. 652-654. DOI: 10.1126/science.3014662.
3. Besedovsky H.O., Rey A.D., Klusman I. et al. Cytokines as modulators of the hypothalamus-pituitary-adrenal axis. The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology. 1991. Vol. 40(4–6). Р. 613-618. DOI: 10.1016/0960-0760(91)90284-c.
4. Licinio J., Wong M.L The role of inflammatory mediators in the biology of major depression: central nervous system cytokines modulate the biological substrate of depressive symptoms, regulate stress-responsive systems, and contribute to neurotoxicity and neuroprotection. Molecular Psychiatry. 1999. Vol. 4(4). Р. 317-327. DOI: 10.1038/sj.mp.4000586.
5. Wang J., Dunn A.J. Mouse interleukin-6 stimulates the HPA axis and increases brain tryptophan and serotonin metabolism. Neurochemistry International. 1998. Vol. 33(2). Р. 143-154. DOI: 10.1016/s0197-0186(98)00016-3.
6. Capuron L., Fornwalt F.B., Knight B.T. et al. Does cytokine-induced depression differ from idiopathic major depression in medically healthy individuals? Journal of Affective Disorders. 2009. Vol. 119(1–5). Р. 181-185. DOI: 10.1016/j.jad.2009.02.017.
7. Vollmer-Conna U. Acute sickness behaviour: an immune system-to-brain communication? Psychological Medicine. 2001. Vol. 31(5). Р. 761-767. DOI: 10.1017/s0033291701003841.
8. Wichers M., Maes М. Psychoneuroimmuno-pathophysiology of cytokine-induced depression in humans. International Journal of Neuropsychopharmacology. 2002. Vol. 5(4). Р. 375-388. DOI: https://doi.org/10.1017/S1461145702003103.
9. Dursun S.M., Blackburn J.R., Kutcher S.P. An exploratory approach to the serotonergic hypothesis of depression: bridging the synaptic gap. Medical Hypotheses. 2001. Vol. 56(2). Р. 235-43. DOI: 10.1054/mehy.2000.1187.
10. Arbour N., Day R., Newcombe J., Talbot P.J. Neuroinvasion by human respiratory coronaviruses. Journal of Virology. 2000. Vol. 74(19). Р. 8913-8921. DOI: https://doi.org/10.1128/JVI.74.19.8913-8921.2000.
11. Dessau R.B., Lisby G., Frederiksen J.L. Coronaviruses in brain tissue from patients with multiple sclerosis. Acta Neuropatho-logy. 2001. Vol. 101(6). Р. 601-604. DOI: 10.1007/s004010000331.
12. Fujimoto S., Kobayashi M., Uemura O. et al. PCR on cerebrospinal fluid to show influenza-associated acute encephalopathy or encephalitis. The Lancet. 1998. Vol. 352(9131). Р. 873-875. DOI: 10.1016/S0140-6736(98)12449-2.
13. Xu J., Zhong S., Liu J. et al. Detection of severe acute respiratory syndrome corona virus in the brain: potential role of the chemokine migration in pathogenesis. Clinical Infectious Disease. 2005. Vol. 41(8). Р. 1089-1096. DOI: 10.1086/444461.
14. Yeh А., Arlene С., Cohen М.Е. et al. Detection of corona virus in the central nervous system of a child with acute disseminated encephalomyelitis. Pediatrics. 2004. Vol. 113. Р. 73-76. DOI: 10.1542/peds.113.1.e73.
15. Wang С., Pan R., Wan X. et al. Immediate psychological responses and associated factors during the initial stage of the 2019 coronavirus disease (COVID-19) epidemic among the general population in China. Int. J. Envir. Res. Publ. Hlth. 2020. Vol. 17. № 5. Р. 17-29. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17051729.
16. Huang Y., Zhao N. Generalized anxiety disorder, depressive symptoms and sleep quality during COVID-19 outbreak in China: a web-based cross-sectional survey. Psychiatr. Res. 2020. Vol. 288. DOI: 10.1016/j.psychres.2020.112954.
17. Mertens G., Gerritsen L., Duijndam S. et al. Fear of the coronavirus (COVID-19): Predictors in an online study conducted in March 2020. J. Anxiety Dis. 2020. Vol. 74. DOI: 10.1016/j.janxdis.2020.102258.
18. Petzold M.B., Bendau А., Plag J. et al. Risk, resilience, psychological distress, and anxiety at the beginning of the COVID-19 pandemic in Germany. Brain Behav. 2020. Vol. 10. № 9. P. 17-45. DOI: https://doi.org/10.1002/brb3.1745.
19. Czeisler M.É., Lane R.I., Petrosky E. et al. Mental Health, Substance Use, and Suicidal Ideation During the COVID-19 Pandemic — United States, June 24–30, 2020. Morbidity and Mortality Weekly Report. 2020. August 14, 2020. Vol. 69. № 32. P. 1049-1057. DOI: 10.15585/mmwr.mm6932a1.
20. Salari N., Hosseinian-Far A., Jalali R. et al. Prevalence of stress, anxiety, depression among the general population during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis. Global and Health. 2020. Vol. 16. № 1. 57 р. DOI: https://doi.org/10.1186/s12992-020-00589-w.
21. Pierce M., Hope H., Ford T. et al. Mental health before and during the COVID-19 pandemic: a longitudinal probability sample survey of the UK population. Lancet Psychiatry. 2020. Vol. 7. № 10. P. 883-892. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30308-4.
22. Lee S.W., Yang J.M., Moon S.Y. et al. Association between mental illness and COVID-19 susceptibility and clinical outcomes in South Korea: a nationwide cohort study. Lancet Psychiatry. 2020. Vol. 17. P. 12-15. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30421-1.
23. Zhang W.R., Wang K., Yin L. et al. Mental Health and Psychosocial Problems of Medical Health Workers during the COVID-19 Epidemic in China. Psychother. Psychosom. 2020. Vol. 8. № 4. P. 242-250. DOI: https://doi.org/10.1159/000507639.
24. Fagiolini А., Cuomo А., Frank Е. Fagiolini A. COVID-19 diary from a psychiatry department in Italy. J. Clin. Psychiatry. 2020. Vol. 81(3). Р. 133-57. DOI: 10.4088/JCP.20com13357.
25. Hoge E.A., Austin E.D., Pollack M.H. Resilience: Research evidence and conceptual considerations for posttraumatic stress disorder. Depression and Anxiety. 2007. Vol. 24. № 2. P. 139-152. DOI: 10.1002/da.20175.
26. Veer I.M., Riepenhausen A., Zerban M. et al. Mental resi-lience in the Corona lockdown: First empirical insights from Europe. PsyArXiv Preprints. 2020. URL: https://www.researchgate.net/publication/340865488.
27. Canady V.A. New report examines medication trends for depression, anxiety and insomnia. Mental Health Weekly. 2020. Р. 342-344. DOI: 10.1002/mhw.32344.
28. Hoertel N., Rico M., Vernet R. et al. Association between SSRI Antidepressant Use and Reduced Risk of Intubation or Death in Hospitalized Patients with Coronavirus Disease 2019: a Multicenter Retrospective Observational Study. MedRxiv. preprint. 2020. DOI: https://doi.org/10.1101/2020.07.09.20143339.
29. Медведев В.Э., Доготарь О.А. COVID-19 и психическое здоровье: вызовы и первые выводы. Неврология, нейро-психиатрия, психосоматика. 2020. № 12(6). С. 4-10. DOI: doi.org/10.14412/2074-2711-2020-6-4-10.
30. Медведев В.Э. Депресcивные расстройства. В кн.: Путеводитель врачебных назначений. Современное руководство для практикующих врачей. Т. 6. Под ред. А.И. Мартынова. М.: Бионика Медиа, 2018. С. 57-69. URL: https://lib.medvestnik.ru/articles/DEPRESSIVNYE-RASSTROISTVA.html.
31. Медведев В.Э., Кардашян Р.А., Фролова В.И. Исследование эффективности различных схем замены антидепрессанта при развитии синдрома СИОЗС-индуцированной апатии. Неврология, нейропсихиатрия и психосоматика. 2020. № 12(2). С. 48-56. DOI: https://doi.org/10.14412/2074-2711-2020-2-48-56.
32. Медведев В.Э., Тер-Исраелян А.Ю., Фролова В.И. и др. Оптимизация терапии психических расстройств с мультисиндромальной клинической картиной. Психиатрия и психофармакотерапия им. П.Б. Ганнушкина. 2020. № 1. С. 23-27. URL: https://psychiatr.ru/download/4522?view=1&name=Psy+1_2020.pdf.
33. Медведев В.Э. Эффективность и переносимость современных антидепрессантов: результаты сетевых мета-анализов и российский опыт. Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2018. № 118(11). С. 109-17. DOI: 10.17116/jnevro2018118111109.
34. Мосолов С.Н. Проблемы психического здоровья в условиях пандемии COVID-19. Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2020. № 120(5). С. 7-15. DOI: 10.17116/jnevro20201200517.
35. Бауэр М., Пфенниг А., Северус Э. и др. Клинические рекомендации Всемирной федерации обществ биологической психиатрии по биологической терапии униполярных депрессивных расстройств. Часть 1: Острое и продолженное лечение униполярных депрессивных расстройств по состоянию на 2013 год. Современная терапия психических расстройств. 2015. № 4. С. 33-39. URL: https://www.psypharma.ru/sites/default/files/klinicheskie_rekomendacii_vsemirnoy.pdf.
36. Всемирная организация здравоохранения. Антидепрессанты (трициклические антидепрессанты и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина) в лечении взрослых людей с депрессией. URL: https://www.who.int/mental_health/mhgap/evidence/depression/q1/ru.
37. The treatment and management of depression in adults (updated edition): National Clinical Practice Guideline 90 / National Collaborating Centre for Mental Health commissioned by the National Institute for Health & Clinical Excellence. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/cg90/evidence/full-guideline-pdf-4840934509.
38. Won Е., Park S.C., Han K.M. et al. Evidence-based, pharmacological treatment guideline for depression in Korea, revised edition. Journal of Korean Medical Science. 2014. Vol. 29(4). Р. 468-484. DOI: https://doi.org/10.3346/jkms.2014.29.4.468.
39. Пизова Н.В., Пизов А.В. Депрессия и посттравматическое стрессовое расстройство при новой коронавирусной инфекции. Лечебное дело. 2020. № 1. С. 82-88. DOI: 10.24411/2071-5315-2020-12197.
40. Путилина М.В., Федин А.И. Постинсультная депрессия, возможности терапии у больных в остром периоде инсульта. Атмосфера: Нервные болезни. 2005. С. 6-9. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/postinsultnaya-depressiya-vozmozhnosti-terapii-u-bolnyh-v-ostrom-periode-insulta.
41. Janssen D.G., Caniato R.N., Verster J.C., Baune B.T. A psychoneuroimmunological review on cytokines involved in antidepressant treatment response. Human Psychopharmacology. 2010. Vol. 25(3). Р. 201-215. DOI: 10.1002/hup.1103.
42. Tynan R.J., Weidenhofer J., Hinwood M. et al. A comparative examination of the anti-inflammatory effects of SSRI and SNRI antidepressants on LPS stimulated microglia. Brain, Behavior and Immunity. 2012. Vol. 26(3). P. 469-479. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbi.2011.12.011.
43. Sitges M., Gómez C.D., Aldana B.I. Sertraline reduces IL-1β and TNF-α mRNA expression and overcomes their rise induced by seizures in the rat hippocampus. PLoS One. 2014. Vol. 9(11). Р. 11-16. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0111665.
44. Casey D.E. Striking a balance between safety and efficacy: experience with the SSRI sertraline. International Clinical Psychopharmacology. 1994. Vol. 9(Suppl. 3). Р. 5-12. DOI: 10.1142/9789814440912_0201.
45. Khouzam H.R., Emes R., Gill Т., Raroque R. The antidepressant sertraline: a review of its uses in a range of psychiatric and medical conditions. Comprehensive Therapy. 2003. Vol. 29(1). Р. 47-53. DOI: 10.1007/s12019-003-0007-6.
46. Edwards J.G., Anderson I. Systematic review and guide to selection of selective serotonin re-uptake inhibitors. Drugs. 1999. Vol. 57(4). Р. 507-533. DOI: 10.2165/00003495-199957040-00005.
47. Anderson I.M. Meta-analytical studies on new antidepressants. British Medical Bulletin. 2001. Vol. 57(1). Р. 161-178. DOI: https://doi.org/10.1093/bmb/57.1.161.