Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 16, №8, 2021

Back to issue

Пробіотики у передчасно народжених дітей. Існуюча практика в Україні та відкриті питання щодо їх застосування

Authors: Шунько Є.Є. (1), Слюсарєва А.В. (2), Павлишин Г.А. (3), Колоскова О.К. (4), Власова О.В. (4), Олексюк В.М. (5), Банасевич В.В. (6), Гомон Р.О. (7), Васьківська В.П. (8), Носова І.О. (9), Шевчук О.В. (10), Риловникова Т.П. (11)
(1) — Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, Україна
(3) — Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
(4) — Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
(5) — Хмельницька обласна лікарня, м. Хмельницький, Україна
(6) — Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня, м. Івано-Франківськ, Україна
(7) — Вінницька обласна дитяча лікарня, м. Вінниця, Україна
(8) — Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня, м. Житомир, Україна
(9) — Львівська обласна клінічна лікарня, м. Львів, Україна
(10) — Рівненська обласна дитяча лікарня, м. Рівне, Україна
(11) — Медичний центр «ДІВА», м. Київ, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета: проаналізувати існуючу практику застосування пробіотиків, порівняти її з міжнародними рекомендаціями з метою розробки алгоритму призначення пробіотиків передчасно народженим немовлятам. Матеріали та методи. У мультицентрове дослідження було включено 821 дитину з відсутністю вроджених вад розвитку, гестаційний вік новонароджених ≤ 32 тижні. Результати. Застосування пробіотиків вірогідно зменшує ризик некротизуючого ентероколіту (НЕК) у передчасно народжених немовлят. Lactobacillus rhamnosus GG ATCC 53103 (Актив Флора бебі) вірогідно знижує ризик розвитку НЕК у передчасно народжених немовлят (ВШ 0,83, р = 0,015) з корекцією певних факторів ризику (гестаційний вік, оцінка за шкалою Апгар, кесарів розтин, застосування штучної вентиляції легень), при цьому такого зв’язку щодо інших пробіотиків не отримано. Висновки. На сьогодні є вагомі аргументи щодо рутинного використання пробіотиків для лікування передчасно народжених немовлят у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН), насамперед з метою запобігання розвитку НЕК. Застосування пробіотика L. rhamnosus GG ATCC53103, з дотриманням рекомендацій щодо його безпечності для застосування у передчасно народжених, зменшує ризик розвитку НЕК у цієї категорії пацієнтів. Вибір пробіотика для призначення немовлятам у ВІТН рекомендується проводити за таким алгоритмом: 1) з’ясувати можливість застосування штаму/штамів пробіотика відповідно до рекомендацій ESPGHAN; 2) проаналізувати додаткові речовини, що входять у склад пробіотика, та оцінити їх безпечність для передчасно народжених дітей; 3) визначити якість та безпечність пробіотика, акцентуючи увагу на кількості проведених досліджень, і гарантії виробника щодо застосування саме у передчасно народжених дітей.

Purpose: to analyze the existing practice of using probiotics, compare it with international recommendations to develop an algorithm for prescribing probiotics to premature infants. Materials and methods. The multicenter study included 821 children with no birth defects and gestational age of newborns ≤ 32 weeks. Results. The use of probiotics significantly reduces the risk of necrotizing enterocolitis (NEC) in premature infants. Lactobacillus rhamnosus GG ATCC 53103 (Active Flora Baby) significantly reduces the risk of NEC in premature infants (OR 0.83, p = 0.015) with correction of certain risk factors (gestational age, Apgar score, cesarean section, use of artificial ventilation), while such a relationship with other probiotics was not obtained. Conclusions. Today, there are strong arguments for the routine use of probiotics to treat premature infants in neonatal intensive care units (NICU), primarily to prevent the development of NEC. The application of probiotic L. rhamnosus GG ATCC53103, in compliance with its safety recommendations for use in premature infants, reduces the risk of NEC in this category of patients. The choice of a probiotic for prescribing to infants in NICU is recommended to be carried out according to the following algorithm: 1) to determine the possibility of using the probiotic strain/strains following the recommendations of ESPGAN; 2) to analyze additional substances of the probiotic and evaluate their safety for premature infants; 3) to determine the quality and safety of the probiotic, focusing on the number of studies conducted, and the manufacturer’s guarantees for use in premature infants.


Keywords

пробіотики; передчасно народжені діти; некротизуючий ентероколіт; сепсис; Lactobacillus rhamnosus GG

probiotics; premature infants; necrotizing enterocolitis; sepsis; Lactobacillus rhamnosus GG

Вступ 

Кишечник передчасно народжених дітей, які лікуються у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН), досить часто піддається колонізації патогенними бактеріями, що може відтермінувати початок ентерального харчування, спричинити раннє призначення антибіотиків та/або повного парентерального харчування [1]. Ці обставини, у свою чергу, збільшують ризик розвитку некротизуючого ентероколіту (НЕК), сепсису, а також впливають на показники виживання передчасно народжених немовлят, особливо у ВІТН [1, 2]. 
Некротизуючий ентероколіт — це мультифакторний стан, що виникає внаслідок незрілості кишечника, його недостатньої перфузії, інфекції, генетичної і метаболічної схильності та змін мікробіоти кишечника [3–5]. Роль мікробіоти в розвитку НЕК широко досліджувалася протягом останніх десятиліть [6–8], у результаті чого було запропоновано низку втручань, які сприяють формуванню більш стійкої та менш патогенної кишкової мікробіоти. Ці втручання включають зменшення впливу антимікробних препаратів, застосування кращих методів годування та призначення пробіотиків передчасно народженим дітям [7, 9–14].
На сьогодні існують докази того, що саме пробіотики можуть запобігти виникненню тяжких ускладнень, таких як НЕК, сепсис і навіть смерть [15–17]. Водночас варто брати до уваги всі ризики та переваги пробіотиків при їх призначенні найбільш уразливій категорії пацієнтів — передчасно народженим дітям.
Тому мета нашого дослідження — проаналізувати існуючу практику застосування пробіотиків у передчасно народжених немовлят та порівняти її з міжнародними рекомендаціями.

Матеріали та методи 

Проведено мультицентрове (15 центрів) дослідження (2019 р.), у яке включено 821 дитину. Критеріями включення дітей у дослідження були: гестаційний вік новонародженого ≤ 32 тижні, відсутність вроджених вад розвитку. Основні характеристики дітей, включених у дослідження, подано в табл. 1. 

Результати

Дослідження показало, що в різних ВІТН підходи до призначення пробіотиків відрізнялися (рис. 1), що зумовлено, найбільш ймовірно, існуючими локальними протоколами, в основу яких покладено різні стратегії призначення пробіотиків, які застосовуються у світі. Рутинно пробіотики призначалися всім передчасно народженим дітям лише в одному закладі. Водночас у трьох закладах охорони здоров’я (№ 6–8) пробіотики не застосовувалися. У більшості закладів близько половини дітей одержували пробіотики. У цілому 49,7 % немовлят, включених у дослідження, одержували пробіотики. 
Наступним етапом дослідження було порівняння захворюваності передчасно народжених немовлят залежно від застосування пробіотиків. З цією метою всі пацієнти були розподілені на 2 групи. Немовлята, які отримували в комплексному лікуванні пробіотики (n = 408), становили І групу. У ІІ групу увійшли діти, які не отримували пробіотики (n = 413). Для мінімізації системних помилок та дії конфаундингів проаналізовано основні характеристики пацієнтів у групах. За результатами дослідження, немовлята І групи (які отримували пробіотики) вірогідно відрізнялися від пацієнтів ІІ групи за гестаційним віком, оцінкою за шкалою Апгар на 1-й хвилині та потребою у вентиляційній підтримці (табл. 2) 
Для з’ясування частоти виникнення ускладнень, характерних для передчасно народжених дітей, та підтвердження зв’язку між ними та застосуванням пробіотиків проведено простий і множинний логістичний регресійний аналіз. За результатами простого регресійного аналізу виявлено вірогідний зв’язок між застосуванням пробіотиків і розвитком тяжких внутрішньошлункових крововиливів (ВШК) та НЕК. Тривалість лікування передчасно народжених немовлят у ВІТН була приблизно однаковою і не асоціювалась із застосуванням пробіотиків за регресією Пуассона (табл. 3). 
При застосуванні множинного логістичного регресійного аналізу після корекції з урахуванням низки факторів, які можуть бути потенційними конфаундингами (гестаційний вік, шкала Апгар, кесарів розтин, ШВЛ), виявлено, що застосування пробіотиків вірогідно зменшувало шанси виникнення в дитини НЕК (відношення шансів (ВШ) 0,44) (табл. 4). Подібні зв’язки спостерігалися і для гестаційного віку, оскільки більший термін гестації вірогідно зменшував ймовірність виникнення НЕК (ВШ 0,82).
Водночас застосування пробіотиків не мало вірогідного впливу на виникнення тяжких ВШК після корекції з урахуванням тих же самих факторів ризику, натомість збільшення гестаційного віку вірогідно зменшувало ризик виникнення ВШК, а проведення кесаревого розтину, навпаки, збільшувало такий ризик (табл. 5). 
Отже, застосування пробіотиків вірогідно зменшує шанси виникнення в передчасно народженої дитини НЕК та не впливає на розвиток тяжких ВШК, що збігається з даними інших науковців [17].
На сьогодні залишається ще не вирішеним до кінця питання призначення першої дози пробіотика. За результатами нашого дослідження, 20,6 % немовлят отримали препарат з першим годуванням (рис. 2). Варто зазначити, що зв’язок між раннім призначенням пробіотиків та розвитком НЕК знаходиться на межі статистичної значущості — ВШ 0,16 (95% ДІ 0,02–1,18), р = 0,072, що підтверджує необхідність подальших досліджень з більшою когортою пацієнтів.
Наступним кроком дослідження було вивчення спектра пробіотиків, які призначалися новонародженим, та з’ясування зв’язку між застосуванням окремих пробіотиків та розвитком НЕК.
З усього спектра пробіотиків у комплексному лікуванні новонароджених найчастіше застосовувались такі штами: Lactobacillus reuteri DSM 17938 — у 40,55 % випадків, Lactobacillus rhamnosus GG ATCC 53103 (Актив Флора бебі) — у 31,44 % випадків, Bifidobacterium animalis subsp. lactis ВВ-12 — у 16,4 % немовлят. Водночас на практиці використовувались такі пробіотики: полікомпонентний препарат, що містить Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophilus, Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus — у 4,33 % немовлят, монокомпонентний препарат Bifidobucterium bifidum — у 4,10 % пацієнтів, семикомпонентний: Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophіlus, Bifidobacterium breve, Lactobacillus acidophіlus, Bifidobacterium longum, Lactobacillus bulgaricus — у 2,05 % випадків та монокомпонентний Bifidobacterium ВВ-12 — у 1,14 % немовлят.
Детальний аналіз неонатальної захворюваності засвідчив, що частота НЕК, ВШК, бронхолегеневої дисплазії у немовлят, які отримували пробіотик Lactobacillus rhamnosus GG ATCC 53103, була вірогідно нижчою порівняно з пацієнтами, які його не отримували (табл. 6). 
Множинний логістичний регресійний аналіз після корекції з урахуванням низки факторів (гестаційний вік, кесарів розтин, оцінка за шкалою Апгар, ШВЛ) підтвердив вірогідний зв’язок між зниженням частоти розвитку НЕК та застосуванням пробіотика, що містить штам Lactobacillus rhamnosus GG ATCC 53103, про що свідчить показник ВШ 0,83 (95% ДІ 0,011–0,62), р = 0,015 (табл. 7).
Подібний аналіз проведено для пробіотика, що містить штам Bifidobacterium animalis subsp. lactis ВВ-1 (табл. 8). Призначення передчасно народженим дітям даного пробіотика не асоціювалось із зниженням шансів щодо розвитку НЕК (р = 0,110), при цьому виявлено зв’язок між гестаційним віком та виникненням НЕК.
Застосування пробіотика, що містить Lactobacillus reuteri DSM 17938, також не виявило вірогідних асоціацій щодо зниження розвитку НЕК (р = 0,789) при множинному логістичному регресійному аналізі (табл. 9).

Обговорення

У даному дослідженні наведено неоднозначні підходи щодо призначення пробіотиків для новонароджених, які лікуються у ВІТН, — від рекомендацій для всіх пацієнтів до відсутності таких призначень. Результати дослідження підтверджують невизначеність щодо практики рутинного чи обмеженого призначення препаратів даної групи. При цьому, за даними літератури, багато країн світу запровадили рутинне використання пробіотиків, включаючи їх у національні стандарти. Наприклад, в Японії рутинне застосування пробіотиків у недоношених призвело до зменшення частоти НЕК [18], у Туреччині кожному новонародженому з дуже низькою масою тіла призначається пробіотик до моменту виписки з лікарні [19], у Новій Зеландії рекомендується рутинне призначення пробіотика передчасно народженим немовлятам із терміном гестації менше ніж 32 тижні або з масою тіла менше ніж 1800 г, малим щодо гестаційного віку, новонародженим з аномальним пуповинним кровотоком (за даними допплерометрії) [20]. У Польщі з метою запобігання патологічній колонізації шлунково-кишкового тракту рекомендоване рутинне призначення пробіотиків [21]. Результати ретроспективного 10-річного спостереження у Великобританії показали ефективність рутинного використання мультикомпонентних пробіотиків з Lactobacillus та Bifidobacterium для запобігання розвитку НЕК та пізнього сепсису у передчасно народжених немовлят менше ніж 32 тижні гестації у ВІТН [22]. Рутинне застосування пробіотиків для новонароджених групи високого ризику, передчасно народжених менше ніж 32 тижні гестації у ВІТН Північної Америки, Канади продемонструвало високу ефективність щодо зниження частоти НЕК у цих пацієнтів [12, 23].
Проте застосування пробіотиків, як правило, не є повсякденною рутинною практикою у різних ВІТН, навіть у межах однієї країни. Наприклад, у США [24] та Німеччині [25] пробіотики призначають від 14 до 58 % відділень. Водночас у заяві комісара FDA Скотта Готтліба зазначено, що, зважаючи на розвиток наукових досліджень, не рекомендується рутинне застосовування продуктів, які містять живі мікроорганізми, що використовуються для профілактики, лікування захворювань у людини [26]. 
Таким чином, практичне застосування пробіотиків у неонатальних центрах, ВІТН неоднозначне в усьому світі. Це пов’язано з багатьма чинниками. По-перше, на сьогодні все ще бракує доказів щодо найоптимальнішої стратегії лікування, а саме виду штамів та дози [27]. По-друге, спостерігається недостатня кількість продуктів, ефективність яких протестована в клінічних випробуваннях. По-третє, дані щодо безпечності застосування препаратів у передчасно народжених немовлят, у яких знижена імунологічна спроможність, часто є недостатніми або некоректними [28]. Викликає занепокоєння якість пробіотиків, певні штами яких спричинили клінічні прояви НЕК, сепсису в імунокомпрометованих пацієнтів [29–31], у немовлят з додатковими факторами ризику, що погіршують цілісність кишечника, або в асоціації з вродженими аномаліями [32]. Зважаючи на ці випадки, вчені акцентують увагу на важливості забезпечення лікарень відповідним обладнанням, технологіями, що дозволять ідентифікувати пробіотичний сепсис у немовлят, які отримують пробіотики.
Некротизуючий ентероколіт — тяжке запальне захворювання кишечника, яке є причиною тривалої госпіталізації, несприятливого віддаленого катамнезу і навіть смерті, переважно у передчасно народжених немовлят [33]. Результати власних досліджень показують ефективність застосування пробіотиків для зменшення ризику розвитку НЕК. Водночас численні рандомізовані контрольовані випробування та метааналізи підтверджують доцільність призначення пробіотиків для запобігання НЕК, свідчать про зменшення ризику сепсису і навіть смерті передчасно народжених дітей [7, 34]. У перспективі майбутні клінічні випробування повинні зосереджуватися на створенні високоякісних пробіотичних препаратів з адекватними штамами та коректними дозами для передчасно народжених немовлят.
За результатами власних досліджень, лише 20,6 % немовлят отримували пробіотики з першим годуванням, що узгоджується із сучасними рекомендаціями інших країн. Так, відповідно до рекомендацій Нової Зеландії, деяких відділень інтенсивної терапії в США, з першим годуванням малюк, за згодою батьків, отримує пробіотики (Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus rhamnosus, Bifidobacterium infantis, Bifidobacterium breve) [12, 20]. Клінічна практика раннього призначення пробіотиків з мінімальним трофічним харчуванням, з грудним молоком у ВІТН свідчить про ефективність такої суплементації щодо зниження частоти та інтенсивності колонізації кишечника патогенною флорою, запобігання розвитку НЕК у новонароджених з дуже низькою масою тіла [35, 36]. Грудне молоко та пробіотики посилюють бар’єрні властивості слизової оболонки, формують нормальну мікробіоту кишечника, колонізацію коменсальними бактеріями, що модифікують експресію генів, активізуючи імунологічні реакції, імуностимуляцію, імуномодуляцію, забезпечують моторику, нейротрансмісію [37].
Щодо видів пробіотиків, у даному дослідженні використовувалися моно- та полікомпонентні пробіотики — Lactobacillus reuteri DSM 17938, Lactobacillus rhamnosus GG ATCC 53103, Bifidobacterium animalis subsp. lactis ВВ-12, Lactobacillus acidophilus, Streptococcus thermophilus, Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus. Застосування монокомпонентного пробіотика Lactobacillus rhamnosus GG ATCC 53103 супроводжувалося вірогідним зниженням шансів розвитку в немовляти НЕК (ВШ 0,83, р = 0,015) з корекцією певних факторів ризику (гестаційний вік, оцінка за шкалою Апгар, кесарів розтин, застосування ШВЛ), при цьому такого зв’язку щодо інших пробіотиків не отримано. Відповідно до новітніх даних ESPGHAN Committee on Nutrition and the ESPGHAN Working Group for Probiotics and Prebiotics, не всі з наведених штамів пробіотиків рекомендовано застосовувати у передчасно народжених немовлят. Зараз існує умовна рекомендація (з низькою визначеністю доказів) щодо окремого застосування або в комбінації, з дотриманням усіх питань безпечності, таких штамів, як L. rhamnosus GG ATCC53103, B. infantis Bb-02, B. lactis Bb-12 та Str. thermophilus TH-4 для зниження частоти НЕК у передчасно народжених немовлят [38]. А деякі штами пробіотиків — Lactobacillus reuteri DSM 17938, Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus взагалі не включено в цей перелік. При цьому експерти акцентують увагу на дотриманні всіх питань безпечності щодо призначення пробіотиків передчасно народженим дітям [38].
За результатами узагальнених систематичних оглядів, рандомізованих контрольованих досліджень щодо антенатальних та постнатальних стратегій запобігання НЕК, застосування комбінованих пробіотиків знижує частоту розвиту НЕК (доказ помірної вірогідності) [39–41]. Водночас акцентується увага на необхідності проведення подальших досліджень, спрямованих на визначення оптимальної стратегії лікування пробіотиками для запобігання ускладненням у передчасно народжених немовлят. 
Деякі експерти пропонують перед прийняттям рішення щодо рутинного призначення пробіотика у ВІТН підвищувати якість пробіотика з точки зору оцінювання бажаного ефекту пробіотиків на виникнення НЕК та оцінювання їх безпечності [7]. Зокрема, у роботі M.J. Vermeulen зі співавторами зазначено, що всі центри, які використовують пробіотики для лікування передчасно народжених дітей, повинні перевіряти безпечність продукції на додаток до звітів виробників про її якість [42]. Тим часом клініцисти та виробники повинні співпрацювати для визначення стандартів якості пробіотичних препаратів у клінічних умовах, поки відсутні специфічні міжнародні норми.

Висновки

1. На сьогодні є вагомі аргументи щодо рутинного використання пробіотиків для лікування передчасно народжених немовлят у ВІТН, насамперед з метою запобігання розвитку НЕК. Застосування пробіотика L. rhamnosus GG ATCC53103, з рекомендаціями щодо його безпечності для застосування у передчасно народжених, зменшує ризик розвитку НЕК в цієї категорії пацієнтів. 
2. Існуючі клінічні практики застосування пробіотиків у ВІТН України принципово не відрізняються від міжнародних рекомендацій, за винятком призначення препаратів зі штамами, які не рекомендовані ESPGHAN до застосування у передчасно народжених дітей.
3. Проблематичними залишаються питання щодо гарантування якості та безпечності пробіотиків, особливо в аспекті їх мультикомпонентного складу та наявності додаткових речовин, безпечність яких при застосуванні у передчасно народжених дітей не доведено. 
4. Вибір пробіотика для призначення дітям у ВІТН рекомендуємо проводити за таким алгоритмом: 1) з’ясувати можливість застосування штаму/штамів пробіотика відповідно до рекомендацій ESPGHAN; 2) проаналізувати додаткові речовини, що входять у склад пробіотика, та оцінити їх безпечність для передчасно народжених дітей; 3) визначити якість та безпечність пробіотика, акцентуючи увагу на кількості проведених досліджень, і гарантії виробника щодо застосування саме у передчасно народжених дітей. 
 
Примітка. При призначенні пробіотика, який містить L. rhamnosus GG ATCC53103, використовувалась ТМ «Актив Флора бебі» виробництва «Комарко Сп.з.о.о.», Польща, для «Альпен Фарма АГ». Актив Флора бебі відповідає наступним критеріям, які надані в цьому дослідженні:
— може використовуватися у недоношених дітей і новонароджених з низькою вагою при народженні;
— діюча речовина відповідає рекомендаціям ESPGHAN;
— не містить алергенних речовин, таких як білок коров’ячого молока, молоко і похідні продукти (включаючи лактозу), сахароза. Продукт без глютену;
— сировина та готовий продукт проходять суворий контроль якості;
— пробіотичні властивості Lactobacillus rhamnosus GG ATCC 53103 підтверджено науковими дослідженнями.
Спосіб споживання та рекомендована добова доза:
— дітям від народження до 3 років — по 1 краплі 1 раз на день під час їжі; 
— дітям віком від 3 до12 років — по 6 крапель на день під час їжі; 
— дітям старше від 12 років та дорослим — по 12  крапель на день. 
Капати безпосередньо у рот або додати до молока/води, їжі. Перед застосуванням необхідно збовтати флакон з краплями. Не додавати до гарячого! Не змінює смак напоїв і їжі.
Конфлікт інтересів. Не заявлений. 
 
Отримано/Received 01.12.2021
Рецензовано/Revised 10.12.2021
Прийнято до друку/Accepted 18.12.2021

Bibliography

  1. Puhan M.A., Schunemann H.J., Murad M.H. et al. A grade working group approach for rating the quality of treatment effect estimates from network meta-analysis. BMJ. 2014. 349. g5630.
  2. Lee J.S., Polin R.A. Treatment and prevention of necrotizing enterocolitis. Semin. Neonatol. 2003. 8. 449-59.
  3. Eaton S., Rees C.M., Hall N.J. Current Research on the Epidemiology, Pathogenesis, and Management of Necrotizing Enterocolitis. Neonatology. 2017. 111. 423-430.
  4. Niño D.F., Sodhi C.P., Hackam D.J. Necrotizing enterocolitis: new insights into pathogenesis and mechanisms. Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. 2016. 13. 590-600.
  5. Lim J.C., Golden J.M., Ford H.R. Pathogenesis of neonatal necrotizing enterocolitis. Pediatr. Surg. Int. 2015. 31. 509-518.
  6. Torrazza R.M., Neu J. The altered gut microbiome and necrotizing enterocolitis. Clin. Perinatol. 2013. 40. 93-108.
  7. Patel R.M., Underwood M.A. Probiotics and necrotizing enterocolitis. Semin. Pediatr. Surg. 2018 Feb. 27(1). 39-46. doi: 10.1053/j.sempedsurg.2017.11.008. Epub 2017 Nov 6.
  8. Neu J. Preterm infant nutrition, gut bacteria, and necrotizing enterocolitis. Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. 2015. 18. 285-288.
  9. Underwood M.A. Impact of probiotics on necrotizing enterocolitis. Semin. Perinatol. 2017. 41. 41-51.
  10. Embleton N.D., Zalewski S., Berrington J.E. Probiotics for prevention of necrotizing enterocolitis and sepsis in preterm infants. Curr. Opin. Infect. Dis. 2016. 29. 256-261.
  11. Yu W., Sui W., Mu L. et al. Preventing necrotizing enterocolitis by food additives in neonates: A network meta-analysis revealing the efficacy and safety. Medicine (Baltimore). 2017. 96. e6652.
  12. Janvier A., Malo J., Barrington K.J. Cohort study of probiotics in a North American neonatal intensive care unit. J. Pediatr. 2014. 164. 980-985.
  13. Fernandez-Carrocera L.A., Solis-Herrera A., Cabanillas-Ayon M. et al. Double-blind, randomised clinical assay to evaluate the efficacy of probiotics in preterm newborns weighing less than 1500 g in the prevention of necrotising enterocolitis. Arch. Dis. Child Fetal. Neonatal. Ed. 2013. 98(1). F5-F9.
  14. Rolnitsky A., Ng E., Asztalos E., Shama Y., Karol D., Findlater C., Garsch M. A Quality Improvement Intervention to Reduce Necrotizing Enterocolitis in premature infants with Probiotic Supplementation. Pediatr. Qual. Saf. 2019 Sep 9. 4(5). e201.
  15. Chowdhury T., Ali M.M., Hossain M.M. et al. Efficacy of probiotics versus placebo in the prevention of necrotizing enterocolitis in preterm very low birth weight infants: a double-blind randomized controlled trial. J. Coll. Physicians Surg. Pak. 2016. 26. 770-4.
  16. Fujii T., Ohtsuka Y., Lee T. et al. Bifidobacterium breve enhances transforming growth factor beta1 signaling by regulating Smad7 expression in preterm infants. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2006. 43. 83-8.
  17. Sun J., Marwah G., Westgarth M., Buys N., Ellwood D., Gray P.H. Effects of Probiotics on Necrotizing Enterocolitis, Sepsis, Intraventricular Hemorrhage, Mortality, Length of Hospital Stay, and Weight Gain in Very Preterm Infants: A Meta-Analysis. Adv. Nutr. 2017 Sep 15. 8(5). 749-763. doi: 10.3945/an.116.014605. Print 2017 Sep.
  18. Isayama T., Lee S.K., Mori R., Kusuda S., Fujimura M., Ye X.Y., Shah P.S. Canadian Neonatal Network; Neonatal Research Network of Japan. Comparison of mortality and morbidity of very low birth weight infants between Canada and Japan. Pediatrics. 2012. 130. e957-e965.
  19. Luoto R., Isolauri E., Lehtonen L. Safety of Lactobacillus GG Probiotic in Infants with Very Low Birth Weight: Twelve Years of Experience. Clinical Infectious Diseases. 2010 May 1. 50. 9. 1327-1328.
  20. Probiotics. https://www.starship.org.nz/guidelines/probiotics-infloran
  21. Стандарти медичної допомоги новонародженим в Польщі. За ред. проф., д-ра габ. мед. наук М.К. Боршевської-Корнацької.
  22. Robertson C., Savva G.M., Clapuci R., Jones J., Maimouni H., Brown E., Minocha A. Incidence of necrotising enterocolitis before and after introducing routine prophylactic Lactobacillus and Bifidobacterium probiotics. Arch. Dis. Child Fetal. Neonatal. Ed. 2019 Oct 30. pii: fetalneonatal-2019-317346. d
  23. Taylor R.S. Probiotics to prevent necrotizing enterocolitis: Too cheap and easy? Paediatr. Child Health. 2014. 19. 351-352.
  24. Viswanathan S., Lau C., Akbari H., Hoyen C., Walsh M.C. Survey and evidence based review of probiotics used in very low birth weight preterm infants within the United States. J. Perinatol. 2016. 36. 1106-1111.
  25. Denkel L.A., Schwab F., Garten L., Geffers C., Gastmeier P., Piening B. Protective effect of dual-strain probiotics in preterm infants: a multi-center time series analysis. PLoS ONE. 2016. 11. e0158136.
  26. Statement from FDA Commissioner Scott Gottlieb, MD, on advancing the science and regulation of live microbiome-based products used to prevent, treat, or cure diseases in humans. https://www.fda.gov/news-events/press-announcements/statement-fda-commissioner-scott-gottlieb-md-advancing-science-and-regulation-live-microbiome-based
  27. Van den Akker C.H.P., van Goudoever J.B., Szajewska H. et al. Probiotics for preterm infants: a strain specific systematic review and network meta-analysis. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2018. 67(1). 103-122.
  28. Bafeta A., Koh M., Riveros C., Ravaud P. Harms reporting in randomized controlled trials of interventions aimed at modifying microbiota: a systematic review. Ann. Intern. Med. 2018. 169. 240-247.
  29. Escribano E., Zozaya C., Madero R., Sánchez L., van Goudoever J., Rodríguez J.M., de Pipaon M.S. Increased incidence of necrotizing enterocolitis associated with routine administration of Infloran™ in extremely preterm infants. Benef. Microbes. 2018. 9. 683-690.
  30. Costa R.L., Moreira J., Lorenzo A., Lamas C.C. Infectious complications following probiotic ingestion: a potentially underestimated problem? A systematic review of reports and case series. BMC Complement. Altern. Med. 2018. 18. 329.
  31. Serce O., Benzer D., Gursoy T., Karatekin G., Ovali F. Efficacy of Sacharomyces boulardii on necrotizing enterocolitis or sepsis in very low birth weight infants: A randomized controlled trial. Early Hum. Dev. 2013. 89. 1033-6.
  32. Esaiassen E., Cavanagh P., Hjerde E., Simonsen G.S., Stoen R., Klingenberg C. Bifidobacterium longum Subspecies infantis Bacteremia in 3 extremely preterm infants receiving probiotics. Emerg. Infect. Dis. 2016. 22. 1664-1666.
  33. Al Tawil K., Sumaily H., Ahmed I.A. et al. Risk factors, characteristics and outcomes of necrotizing enterocolitis in late preterm and term infants. J. Neonatal. Perinatal. Med. 2013. 6. 125-130.
  34. Underwood M.A. Arguments for routine administration of probiotics for NEC prevention. Curr. Opin. Pediatr. 2019 Apr. 31(2). 188-194. doi: 10.1097/MOP.0000000000000732.
  35. Manzoni P., Mostert M., Leonessa M.L., Priolo C., Farina D., Monetti C. et al. Oral supplementation with Lactobacillus casei subspecies rhamnosus prevents enteric colonization by Candida species in preterm neonates: a randomized study. Clin. Infect. Dis. 2006. 42. 1735-1742.
  36. Dermyshi E., Wang Y., Yan C., Hong W., Qiu G., Gong X., Zhang T. The “Golden Age” of Probiotics: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized and Observational Studies in Preterm Infants. Neonatology. 2017. 112. 9-23.
  37. Braga T.D., da Silva G.A.P., de Lira P.I.C., de Carvalho Lima M. Efficacy of Bifidobacterium breve and Lactobacillus casei oral supplementation on necrotizing enterocolitis in very-low-birth-weight preterm infants: a double-blind, randomized, controlled trial. The American Journal of Clinical Nutrition. 2010. 93(1). 81-86.
  38. Van den Akker C.H.P., van Goudoever J.B., Shamir R., Domellöf M., Embleton N.D., Hojsak I., Lapillonne A. et al. Probiotics and Preterm Infants: A Position Paper by the ESPGHAN Committee on Nutrition and the ESPGHAN Working Group for Probiotics and Prebiotics. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2020 Feb 7. doi: 10.1097/MPG.0000000000002655.
  39. Xiong T., Maheshwari A., Neu J., Ei-Saie A., Pammi M. An Overview of Systematic Reviews of Randomized-Controlled Trials for Preventing Necrotizing Enterocolitis in Preterm Infants. Neonatology. 2020. 117(1). 46-56. doi: 10.1159/000504371.
  40. Bi L.W., Yan B.L., Yang Q.Y., Li M.M., Cui H.L. Which is the best probiotic treatment strategy to prevent the necrotizing enterocolitis in premature infants: A network meta-analysis revealing the efficacy and safety. Medicine (Baltimore). 2019 Oct. 98(41). e17521.
  41. Jiao X., Fu M.D., Wang Y.Y., Xue J., Zhang Y. Bifidobacterium and Lactobacillus for preventing necrotizing enterocolitis in very-low-birth-weight preterm infants: a systematic review and meta-analysis. World J. Pediatr. 2020 Apr. 16(2). 135-142. doi: 10.1007/s12519-019-00297-5. Epub 2019 Sep 4.
  42. Vermeulen M.J., Luijendijk A., van Toledo L., van Kaam A.H., Reiss I.K.M. Quality of probiotic products for preterm infants: Contamination and missing strains Acta Paediatr. 2020 Feb. 109(2). 276-279. doi: 10.1111/apa.14976. Epub 2019 Sep 30.

Back to issue