Стандартизація надання стоматологічної допомоги як складова успішної клінічної практики
Стандартизація надання стоматологічної допомоги як складова успішної клінічної практики
Oral and General Health Том 2, №3, 2021
Вернуться к номеру
Чинники ризику карієсу зубів у хворих на цукровий діабет
Авторы: Копчак О.В., Куліш А.С.
ПВНЗ «Київський медичний університет», м. Київ, Україна
Рубрики: Стоматология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Цукровий діабет (ЦД), як відомо, підвищує ризик виникнення стоматологічних захворювань, зокрема карієсу зубів. Водночас карієсогенні чинники у хворих на ЦД 1-го типу досліджені фрагментарно.
Мета дослідження: визначити основні чинники ризику карієсу та оцінити їх вплив на інтенсивність карієсу у хворих на ЦД 1-го типу.
Матеріали та методи. Обстежено 179 хворих на ЦД 1-го типу віком від 18 до 56 років з тривалістю захворювання від 1 до 50 років. У хворих визначали поширеність та інтенсивність карієсу за індексом КПВз, стан гігієни порожнини рота за індексом OHI-S, проводили опитування за допомогою розробленої анкети. Статистичну обробку даних проводили з використанням програм SPSS Statistics 23 та MS Excel 2019.
Результати та обговорення. В обстежених хворих на ЦД 1-го типу поширеність карієсу зубів становила 100 %, а його інтенсивність за індексом КПВз — 14,10 ± 0,43, що відповідає високому рівню. Гігієна порожнини рота за індексом OHI-S, який становив 2,25 ± 0,04 бала, була незадовільною. За даними анкетування, лише 128 осіб (71,5 %) щоденно проводять моніторинг рівня глікемії, 27 хворих (15,1 %) — 1 раз на декілька днів, 24 особи (13,4 %) — 1 раз на тиждень. Різкі коливання рівня глюкози в крові (від 2,5 до 23 ммоль/л) впродовж місяця відзначають 112 хворих (62,5 %), схильність до гіпоглікемій — 109 хворих (60,8 %). Недостатнє проведення хворими контролю рівня глікемії призводить до декомпенсації ЦД. Постійно дотримуються раціонального харчування тільки 59 хворих (33 %), частково — 98 осіб (54,7 %), взагалі не дотримуються — 22 особи (12,3 %). Солодощі вживають 133 хворих (74,3 %), зокрема 102 особи (76,7 %) — постійно, 31 особа (23,3 %) — декілька разів на місяць. Недотримання хворими збалансованого харчування негативно впливає на рівень глікемії. Проанкетовані хворі мали різні стоматологічні скарги, зокрема, на наявність ксеростомії скаржились 136 опитаних (76 %), із них на постійну — 17 осіб (12,5 %), на періодичну — 119 осіб (87,5 %). Щодо гігієнічних навичок порожнини рота, то тільки 84 пацієнти (47 %) чистять зуби 2 рази на день, 57 хворих (31,8 %) — 1 раз на день, 38 пацієнтів (21,2 %) — 1 раз на декілька днів. Інтердентальну гігієну проводять лише 79 осіб (44,2 %). Порушення принципів гігієнічного догляду призводить до погіршення стоматологічного статусу. Кореляційний аналіз показав, що на зростання показника КПВз впливають такі чинники, як ксеростомія (r = 0,61, p < 0,01), гігієна порожнини рота (r = 0,57, p < 0,01), різкі коливання рівня глюкози у крові (r = 0,54, p < 0,05), часті гіпоглікемії (r = 0,53, p < 0,05), вживання солодощів (r = 0,52, p <0,01), значно рідше — недотримання харчування (r = 0,24, p < 0,01).
Висновки. Вагомими чинниками, які сприяють зростанню інтенсивності карієсу у хворих на ЦД 1-го типу, слід вважати ксеростомію, недостатню гігієну порожнини рота, різкі коливання рівня глюкози у крові, часті гіпоглікемії та вживання солодощів, що важливо враховувати при запровадженні карієспрофілактичних заходів у таких хворих.